ОСНОВНІ ЦІННОСТІ ОЛІМПІЗМУ.
ОЛІМПІЗМ – життєва філософія, що звеличує та об'єднує в гармонійне ціле тіло, волю та розум.
Основні цінності олімпізму:
врівноваженість якостей тіла, волі, розуму;
поєднання спорту з культурою та освітою;
дотримання способу життя, який ґрунтується на радощах, здобутих власними зусиллями;
поважання загальних основних етичних засад;
гармонійний розвиток людини;
сприяння утвердженню мирного суспільства;
поважання людської гідності;
розбудова мирного, кращого світу завдяки вихованню молоді засобами спорту;
заняття спортом без будь-яких дискримінацій;
взаєморозуміння в дусі дружби і чесної гри.
Історія Олімпійських ігор налічує проведення 28 Ігор Олімпіад і 19 зимових Олімпійських ігор.
Міжнародні слортивні федерації. Кожним видом спорту на Олімпійських іграх керує Міжнародна спортивна федерація (МСФ). Федерації встановлюють і контролюють правила у своїх видах спорту. Кожна МСФ є самостійною та незалежною. МОК надає право проведення змагань з видів спорту в програмах Ігор Олімпіад 28 міжнародним федераціям, а в програмах зимових Олімпійських ігор — семи.
Міжнародні спортивні федерації:
забезпечують розвиток своїх видів спорту в усьому світі;
сприяють досягненню мети, проголошеної Олімпійською Хартією;
встановлюють критерії добирання учасників Олімпійських ігор;
здійснюють нагляд за технічним контролем і керівництвом своїми видами спорту на Олімпійських іграх;
забезпечують технічну допомогу програмам олімпійської солідарності.
Перші міжнародні спортивні федерації були організовані ще у XIX столітті до створення МОК. Наприклад, Міжнародна федерація гімнастики (1881р.), Міжнародний союз ковзанярів та Міжнародний союз веслярських товариств
(1892 р.)
Національні олімпійські комітети
Кожна країна, яка бере участь у Олімпійських іграх, має Національний олімпійський комітет (НОК). Кожен НОК розвиває і захищає олімпійський рух у своїй країні:
пропагує основні принципи олімпізму засобами освіти,
національних олімпійських академій, культурних програм тощо;
заохочує розвиток спорту на всіх рівнях;
вживає запобіжні заходи щодо проявів будь-яких форм шахрайства, дискримінації та насильства в спорті;
запобігає вживанню речовин і здійсненню процедур, заборонених Всесвітньою Антидопінговою Агенцією (ВАДА);
представляє свої країни на Олімпійських іграх.
Національні олімпійські комітети утворюють п'ять континентальних асоціацій:
Асоціація європейських олімпійських комітетів;
Асоціація національних олімпійських комітетів Африки;
Олімпійська рада Азії;
Панамериканська спортивна організація — Північна і Південна Америка;
Національні олімпійські комітети Океанії. 202 НОК представляли свої країни на Олімпійських іграх 2004 року в Афінах: Європа — 48, Азія — 45, Америка — 42, Африка — 53, Австралія та Океанія — 14.
Олімпійська солідарність.
Мета Олімпійської солідарності полягає в організації допомоги національним олімпійським комітетам, які визнані МОК, зокрема тим, що мають найбільшу потребу в ній. Ця допомога набуває форми програм, які розробляються МОКом спільно з НОКами:
підготовка НОК до Олімпійських ігор та участі в них;
олімпійські стипендії для атлетів і тренерів;
підтримка командних видів спорту;
розвиток молоді;
підготовка до регіональних і континентальних ігор;
розвиток національної системи підготовки;
розвиток напрямів спортивної медицини, збереження навколишнього середовища, масового спорту;
проведення культурних, освітніх та наукових заходів у сфері олімпійського спорту.
Види спорту Ігор Олімпіад. Сьогодні олімпійська спортивна програма налічує 37 видів спорту і понад 300 видів змагань. Жінки беруть участь у 34 видах спорту та у 124 видах змагань.
Види спорту зимових Олімпійських ігор. У тих країнах нашої планети, де низькі температури перетворюють воду на кригу, а дощ — на сніг, популярними є такі зимові види спорту, як ковзанярський, лижний та санний спорт.
Перші Олімпійські ігри, де проходили змагання з цих видів спорту, відбулися в 1924 році в Шамоні (Франція).
Відтоді зимові Олімпійські ігри проводяться раз на чотири роки. Нині на цих Іграх відбувається 82 змагання з 15 видів спорту: біатлон, бобслей, хокей на льоду, санний спорт, швидкісний біг на ковзанах, шорт-трек, фігурне катання, лижний спорт (перегони, гірськолижний), стрибки на лижах з трампліна, лижне двоборство, сноубординг, фрістайл, скелетон, керлінг.
Визначні спортивні досягнення олімпійців.
До історії олімпійського спорту золотом дивовижних перемог вписано імена багатьох спортсменів. Але й у цій славетній шерензі виділяються ті, чиї разючі досягнення становлять гордість олімпійського спорту, якими пишаються їхні країни та увесь олімпійський рух.
Лариса Латиніна (Україна) — володарка найбільшої в історії спорту колекції з 18 олімпійських нагород (спортивна гімнастика), половина з яких — найвищої проби (1956—1964).
Джессі Оуенс (США) — чотириразовий олімпійський чемпіон (в бігу на 100 м, 200 м, естафетному бігу 4 х 100 м та стрибку в довжину) (1936). 25 травня 1935р.
протягом години він встановив п'ять світових рекордів, один з яких — у стрибку в
довжину — залишався неперевершеним протягом чверті століття.
Б'єрн Делі (Норвегія) — володар найбільшої кількості олімпійських нагород з лижних гонок — 12 медалей (8 — золотих, 4 — срібних) (1992—1998).
Сергій Бубка (Україна) — олімпійський чемпіон (1988), 35-разовий рекордсмен світу, шестиразовий чемпіон світу, кавалер Олімпійського ордена, визнаний кращим спортсменом світу (1997).
Яна Клочкова (Україна) — чотириразова олімпійська чемпіонка (2000, 2004), багаторазова чемпіонка світу з плавання. Перша спортсменка в плаванні, яка виборола золоті нагороди два рази поспіль на тих самих дистанціях — 200 та 400 м комплексним плаванням.
Пааво Нурмі (Фінляндія) — дев'ятиразовий чемпіон (1920—1928) у стаєрському бігу, кросі та бігу з перешкодами. Володар найбільшої кількості олімпійських нагород з легкої атлетики — 12 медалей (9 — золотих, 3 — срібні).
Лідія Скоблікова (СРСР, Росія) — володарка найбільшої кількості золотих олімпійських медалей — 6 — у швидкісному бігу на ковзанах (1960—1964). У 1964 р. виборола медалі найвищого ґатунку на всіх 4 дистанціях.
Карлтон Льюїс (США) — володар 9 золотих та 1 срібної медалі на Олімпійських іграх 1984—1996 рр. в бігу на 100 м, 200 м, естафетному бігу 4 х 100 м і чотири рази поспіль у стрибку в довжину.
Марк Спітц (США) — володар найбільшої кількості золотих медалей на Іграх Олімпіад з плавання — 11 медалей (9 — золотих) (1968, 1972).
Борис Шахлін (Україна) — володар 13 олімпійських нагород зі спортивної гімнастики (7 — золоті). Він сходив на найвищу сходинку п'єдесталу пошани на Іграх трьох Олімпіад (1956-1964)
Чесна гра в спорті — це дещо більше, аніж просте дотримання правил. Ігри та змагання дають нагоду досягти — разом із суперниками -досконалості. Шахраїв до гри не допускають. Сучасні вимоги до чесної гри у спорті базуються на особистій самооцінці та любові до гри.
Коли я чесно граю, то:
дотримуюсь правил;
поважаю суддів та сприймаю їхні рішення;
поважаю суперників;
даю кожному рівний шанс для досягнення результатів;
сам постійно контролюю свої дії.
«Фейр Плей» — кодекс спортивної честі. У перекладі з англійської цей вираз означає «чесна гра». «Фейр Плей» — це збірка правил, яких дотримуються спортсмени, тренери, вболівальники та всі, хто пов'язаний зі спортом.
Для заохочення лицарської поведінки спортсменів використовують різні нагороди. Одна з них — «Трофей П'єра де Кубертена за благородний вчинок». Щорічно цей трофей виборює спортсмен за приклад чесної гри — незалежно від того, відомий цей спортсмен чи ні, любитель чи професіонал та який у спортсмена вік. Тобто цю нагороду може отримати кожен. Тільки вчинок повинен бути здійснений згідно зі справедливими законами спорту та з гуманних спонукань.
