Заклад позашкільної освіти має суттєві можливості для розвитку обдарованості завдяки добровільності вибору діяльності, варіативності змісту та рівневій побудові освітнього процесу. Водночас об'єктивні обмеження (охоплення систематичними заняттями близько 25 % учнів, неоднозначність тлумачення обдарованості) зумовлюють потребу системного супроводу. Методична робота має чітку структуру – адміністративний та педагогічний рівні – і охоплює п'ять етапів роботи педагога: виявлення й розвиток обдарованих дітей, створення освітнього середовища, вивчення особливостей дитини, роботу з сім'єю та використання позашкільного середовища. Інструментами фіксації результатів є «Карта соціалізації» та банк даних. Програмно-методичне забезпечення реалізується через типові та авторські програми з рівневою структурою й банк методичних розробок. Підготовка керівника гуртка передбачає опанування нормативно-правової бази та сучасних методів роботи. Ефективними методами визнано ейдетику, проблемні запитання, інтерактивне навчання та метод проектів. Моніторинг результативності є двоплановим – стосовно вихованців і стосовно методичної системи; обов'язковою складовою є поширення перспективного педагогічного досвіду. Робота з батьками є повноцінним напрямом супроводу, оскільки проблеми соціалізації часто пов'язані з неприйняттям обдарованості в родині.
Отже, головним є створення умов не стільки задля засвоєння знань, скільки задля розвитку здатності дитини відкривати нові можливості.
