Актуальність проблеми розвитку артистичних здібностей у молодших школярів на заняттях естрадним співом зумовлена тим, що вокальне виховання торкається не лише питання технічності виконання музичного матеріалу, а й потребує навичок сценічного руху, подачі твору, втілення художнього образу. Тому серед усіх завдань педагога, що існують у підготовці вокаліста до сценічної діяльності, особливо виділяється розвиток артистизму виконавця.
Розвиток артистичних здібностей у ранньому віці створює сприятливий вплив на все подальше життя дитини загалом. Формування артистизму в майбутньому дає людині відкритість до діалогу, робить її більш товариською та комунікабельною, цікавою для співрозмовника, допомагає впевненіше відстоювати свою думку та переконувати.
Артистизм є важливою складовою діяльності музиканта-виконавця. Виникнути цій якості спонтанно - неможливо: вона формується крок за кроком у процесі цілеспрямованої та регулярної педагогічної роботи.
Існує безліч тлумачень артистизму в музичній педагогіці, всі вони різні й водночас подібні за своєю суттю. Отже, артистизм музиканта-виконавця - це комплекс проявів певних сценічних манер, метою якого є передача художнього матеріалу слухачеві, а також додаткове пояснення музичного образу, завдяки зовнішнім і внутрішнім проявам творчої активності.
Особливості артистизму у дітей пов'язані з особливостями їхнього психічного та фізичного розвитку. У молодшому шкільному віці прогресує один із видів сприйняття – слухання. Діти молодшого віку здатні дати розгорнуту відповідь щодо вперше прослуханого твору, але часто їхня увага мимовільна, що заважає їм помічати головне у творі або розв'язувати поставлені вчителем завдання.
