У науковій роботі досліджено теоретико-методологічні засади формування інноваційної культури майбутніх агроінженерів у контексті забезпечення сталого розвитку сільських територій. Визначено сутність понять «інноваційна культура агроінженера» та «сталий розвиток сільських територій», окреслено їх взаємозв'язок і значення в сучасних умовах. Проаналізовано основні проблеми інноваційної діяльності в аграрному секторі та на сільських територіях, зокрема необхідність модернізації технічного парку, фінансової підтримки та впровадження нових технологій. Обґрунтовано методичні підходи до застосування індикаторів сталого розвитку та формування інноваційної інфраструктури, що включає аграрні університети, дорадчі служби та органи місцевого самоврядування. Запропоновано комплекс педагогічних умов та організаційно-методичних заходів, спрямованих на розвиток інноваційного потенціалу здобувачів вищої освіти агроінженерних спеціальностей. Матеріали роботи мають практичне значення для закладів вищої освіти, органів державного управління в аграрній сфері та фахівців агропромислового виробництва.


