Методика викладання англійської мови. Технології інтерактивного навчання. Частина Є

Технології інтерактивного навчання.

Інтерактивні технології кооперативного навчання. Частина Є

Case-метод. Технологія корисна при аналізі певних ситуацій, випадків із життя: правових, історичних, моральних тощо, в яких стикаються інтереси людей, життєві погляди, позиції. Такі ситуації можуть аналізуватись учнями індивідуально, в парах, у групах або піддаватись аналізу в загальному колі.

Такий аналіз потребує певного підходу, алгоритму. Технологія вчить учнів задавати запитання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі і другорядні обставини, аналізувати і виносити рішення.

Ситуації, випадки слугують для учнів конкретними прикладами для ідей і узагальнень, забезпечують основу для високого рівня абстрагування і мислення, демонструють людські почуття і емоції, зацікавлюють учнів, захоплюють їх уяву, допомагають зв’язати навчання з досвідом реального життя, дають шанс реального застосування знань.

Вчителю необхідно підготувати заздалегідь проблемну ситуацію, випадок, дилему. В ній обов’язково мають бути дві конфліктуючі сторони, позиції, інтереси яких суперечать одна одній. Зверніть увагу, що ситуація повинна бути представлена таким чином, щоб дотримувався баланс інтересів сторін (тобто кожна з них мала підстави для захисту своєї позиції).

Дилема ставить людину перед важким вибором, який виникає завдяки конфлікту цінностей.

Думаючи над дилемами, учні можуть краще зрозуміти історичний контекст, сьогоднішню соціальну і політичну ситуації, а також свої внутрішні цінності. Також вони вчаться займати позицію, приводити обґрунтовані аргументи на захист своєї позиції і розуміти логіку і обґрунтування позицій інших. Дилеми призначені для ускладнення процесу мислення без висловлення крайніх думок і з поважним ставленням до точки зору інших.

Наступні кроки можуть бути корисними для моделювання дилеми із сучасної події або на історичному (літературному, правовому ) сюжеті:

▪ Якої загальної теми буде стосуватися дилема (наприклад, списування або заздрість, обдурювання).

▪ Хто є центральною фігурою і який вибір повинен зробити герой у цій дилемі (наприклад, чи може абітурієнт, що бажає вступити в університет, списувати на іспиті; чи чесний законодавець, що підтримує ті соціальні програми саме тепер, коли стоїть проблема перевиборів на другий термін; чи може людина не сплачувати податки на підставі, що держава не забезпечує їй належний рівень життя тощо).

▪ Якою первісною інформацією має володіти учень, щоб мати відповідну можливість зрозуміти контекст, у якому наш герой стоїть перед дилемою (наприклад, інформація про важкі вступні іспити, результати попередніх голосувань у Верховній раді з соціальних програм)

▪ Треба дати ім’я герою Вашої дилеми і приписати йому характерні риси живої людини, які б дозволяли іншим краще зрозуміти його суть і те, що ним рухає.

▪ Необхідно подати факти (аргументи) і думки, які б відстоювали дві позиції: Так і Ні.

▪ Треба написати історію, що і буде дилемою. Необхідно почати зі сцени з Вашим героєм і додати контекст, у якому він має зробити вибір. Потім представити саму дилему і навести 2-3 найбільш переконливих аргументів з кожного боку (щодо вибору, перед яким стоїть герой дилеми). Закінчити ситуацію можна формулюванням вибору, задавши запитання, що вимагає відповіді так або ні.

У вдалій, зрозумілій дилемі мають бути присутні 4 елементи: загальний контекст дилеми, знайомство з вибором, що дає дилема, наведення однаково сильних аргументів за і проти, і пропозиція зробити чіткий вибір наприкінці.

Мозковий штурм. Метод використовується для вироблення уміння приймати декілька рішень конкретної проблеми, спонукає учнів проявляти уяву і творчість, дозволяє їм вільно висловлювати свої думки.

Метою є зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого часу.

Після презентації проблеми і чіткого формулювання проблемного запитання (його краще записати на дошці) необхідно запропонувати всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази або слова, пов’язані з цією проблемою.

Треба записати усі пропозиції на дошці в порядку їх виголошення без зауважень, коментарів або запитань.

Броунівський рух припускає рух учнів по всьому класу з метою збору інформації за запропонованою темою.

Дерево рішень. Вчителю необхідно поділити класна 3 або 4 групи з однаковою кількістю учнів. Кожна група обговорює питання і робить записи на своєму «дереві» (лист ватману), потім групи міняються місцями і дописують на деревах сусідів свої ідеї.