Методичний посібник "Безпека дитини – в наших руках"

Опис документу:
Посібник містить зразки проведення занять, ігор, розваг з дітьми дошкільного віку у дитячому садку або вдома щодо безпеки життєдіяльності. Автори: Курмазенко Л.В., методист обласних курсів підвищення кваліфікації керівних кадрів НМЦ ЦЗ та БЖД Донецької області, Гром К.А., викладач обласних курсів, Мавлюдова Л.А., вихователь ДНЗ № 23 м. Донецьк.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Курмазенко Л.В., Гром К.А.

Безпека дитини – в наших руках

( методичний посібник)

Обговорено та схвалено на

методичній нараді НМЦ ЦЗ

та БЖД Донецької області

Протокол №2

від «25» лютого 2011р.

ДОНЕЦЬК – 2011 р.

Курмазенко Л.В., методист обласних курсів підвищення кваліфікації керівних кадрів НМЦ ЦЗ та БЖД Донецької області

Гром К.А., викладач обласних курсів

Мавлюдова Л.А., вихователь ДНЗ № 23 м. Донецьк.

Безпека дитини – в наших руках. Методичний посібник.

Посібник розроблено для завідувачів дошкільних навчальних закладів, вихователів дитячих навчальних закладів, методистів, майстрів виробничого навчання міських курсів щодо підготовки та проведення «Тижня безпеки дитини» у дошкільному навчальному закладі.

Посібник містить зразки проведення занять, ігор, розваг з дітьми дошкільного віку у дитячому садку або вдома щодо безпеки життєдіяльності.

ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………………………4

1. Підготовка, мета та завдання проведення «Тижня безпеки дитини» в дошкільному навчальному закладі……………………………….………………...6

2. Проведення «Тижня безпеки дитини» в дошкільному навчальному закладі………………………………………………………………………………...8

2.1. Розробка наказу про організацію підготовки і проведення «Тижня безпеки дитини»……………………………………………………………………………….8

2.2. Розробка плану підготовки і проведення «Тижня безпеки дитини»……….11

3. Методичні рекомендації щодо організації проведення «Тижня безпеки дитини»……………………………………………………………...………………22

4. Види діяльності та форми організації навчально-виховного процесу під час проведення «Тижня безпеки дитини»……………………………...……………..25

5. Психологія проведення з дітьми бесіди щодо загрозливих ситуацій………..30

Література …………………………………………………………………………..33

Додатки………………………………………………………………………...……35

Заняття з дітьми дошкільного віку у дошкільному навчальному закладі та вдома

ВСТУП

Найвища цінність суспільства – людина, її життя і здоров’я. Оскільки основи мислення закладаються у дитини в сім’ї, «материнська школа» повинна сформувати у дитини перші уявлення про навколишній світ і місце людини в цьому світі. Необхідно зауважити, що з кожним роком збільшується кількість факторів, що негативно впливають на життя і здоровя людини.

Виховання в сім’ї залежить від загальної культури батьків, яким гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення.

Наступною ланкою в системі виховання дитини з основ безпеки життєдіяльності стають дошкільні заклади (див. табл. №1): дитячий садок, приватний вихователь. Враховуючи надзвичайну емоційну чутливість малят та дошкільнят, перевага надається емоційно-естетичному сприйманню навколишнього середовища і місця людини в ньому. В цей період свого життя дитина повинна засвоїти елементарні знання з безпеки життєдіяльності.

Виховання дітей відбувається в процесі ігрової діяльності, читання художньої літератури: міфів, казок, перегляді дитячих кіно- і діафільмів, теле- і радіопередач, проведення дитячих конкурсів і фестивалів, екскурсій на природу з урахуванням вікових потреб та можливостей вихованців.

Ефективність дошкільного виховання залежить від спільних дій сім’ї і дитячих дошкільних закладів.

Починаючи з того моменту, як дитина робить перші кроки, вона зазнає впливу небезпечних факторів. Небезпеки підстерігають дитину практично на кожному кроці – удома небезпека йде від електричних, газових приладів, пустощів із сірниками, на вулиці – необережність на дорозі, використання піротехнічних, вибухонебезпечних предметів і т.ін. може призвести до біди.

Брак життєвого досвіду, беззахисність і невміння діяти в критичних ситуаціях робить дитину уразливою в усіх відношеннях. Тому про те, як діяти у тій або іншій проблемній ситуації, дитині повинні пояснити батьки і вихователі.

Таблиця № 1

Щорічно за ініціативою Міністерства з надзвичайних ситуацій, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України у всіх дитячих навчальних закладах, загальноосвітніх школах проводиться цілий комплекс заходів, направлених на попередження травматизму і загибелі дітей.

  1. ПІДГОТОВКА, МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРОВЕДЕННЯ «ТИЖНЯ БЕЗПЕКИ ДИТИНИ» В ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Однією з форм профілактичної роботи серед дітей є проведення «Тижня безпеки дитини» і «Дня цивільного захисту». Увагу дітей в цей період треба направляти на вивчення правил безпеки і правил поведінки в різних надзвичайних ситуаціях. Педагогічні колективи спільно з представниками МНС організують і проводять відкриті уроки, заняття з тематики безпеки дитини, батьківські збори з питань попередження дитячого травматизму і загибелі. З дітьми відпрацьовуються практичні дії в умовах виникнення надзвичайних ситуацій, проводяться конкурси, вікторини на знання правил безпечної поведінки. Діти набувають навички надання першої медичної допомоги травмованим і потерпілим.

Кожній дитині необхідно дати знання основних методів захисту від можливих надзвичайних ситуацій, навчити правилам безпечної життєдіяльності.

Навчально-виховна робота у дошкільних навчальних закладах з питань забезпечення мінімально необхідного рівня компетенції дитини для безпечного перебування в навколишньому середовищі та становлення у дітей елементарних, доступних віку норм поведінки у надзвичайних ситуаціях, проводиться за програмою «Тижня безпеки дитини», підсумком якої є проведення міських, районних та обласних оглядів-конкурсів серед дошкільних закладів на кращий стан організаційної, практичної, навчально-виховної роботи з питань захисту життя і здоров’я дітей від надзвичайних ситуацій.

Нормативно-правове забезпечення

організації та проведення "Тижня безпеки дитини"

1. Закон України «Про правові засади цивільного захисту» від 24.06.2004 р. № 1859-VI.

2. Закон України «Про цивільну оборону України» від 3.02.1993 р. № 2974-ХІІ (зі змінами і доповненнями).

3. Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-ХІІ (зі змінами і доповненнями).

4. Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. № 2402-ІІІ (зі змінами і доповненнями).

5. Закон України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 р. № 2628-ІІІ (зі змінами і доповненнями).

6. Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 08.06.2000 р. №1809-ІІІ (зі змінами і доповненнями).

7.Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад» від 12.03.2003 р. № 305.

8. Наказ МОН України «Про затвердження Положення про функціональну підсистему «Освіта і наука України» Єдиної державної системи запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру» від 17.01.2002 р. №27.

  1. Положення про функціональну підсистему “Освіта і наука України“ Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, затверджене наказом Міністра освіти і науки України від 03.09.09 №814 (п. 38).

  2. Наказ МОН України «Про затвердження Типової програми навчання працівників органів управління освіти і науки, навчальних закладів, установ, організацій і підприємств галузі» від 17.01.2002 р. № 28.

  3. Наказ МНС України «Про затвердження Порядку здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах та організаціях до дій при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 23.04.2001р. № 97

  4. Наказ Начальника штабу цивільної оборони України та Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про підготовку та проведення Дня цивільної оборони в загальноосвітній школі та Положення по підготовку та проведення Тижня безпеки дитини в дошкільному навчальному закладі» від 19.05.1995 р. № 143/179.

  5. Наказ районного (міського) управління (відділу) освіти «Про організацію та проведення «Тижня безпеки дитини» в дошкільних навчальних закладах.

  6. Осипенко С.І. Методичні рекомендації по проведенню Тижня безпеки дитини у дошкільних закладах освіти//газета “Рятувальник“ від 12 травня 2000 р. - № 19.

Перелік документів в ДНЗ з підготовки та проведення «Тижня безпеки дитини»:

Наказ (витяг) директора (завідувача) закладу «Про організацію та проведення «Тижня безпеки дитини».

План підготовки та проведення «Тижня безпеки дитини» у закладі.

Графік проведення «Тижня безпеки дитини».

Мета проведення «Тижня безпеки дитини»:

  • поліпшення якості навчально-виховної роботи з дітьми з питань особистої безпеки та захисту життя;

  • удосконалення теоретичних знань і практичних навичок педагогічних працівників щодо формування у дошкільників ціннісного ставлення до власного здоров'я та життя:

  • пропаганда здорового та безпечного способу життя серед дітей та батьків;

  • інтеграція суспільного та родинного виховання з проблем безпеки життєдіяльності дитини;

  • пропаганда кращого педагогічного досвіду з проблем виховання та організації заходів з безпеки життєдіяльності.

Завдання проведення «Тижня безпеки дитини»:

  • вироблення у дітей дошкільного віку умінь та навичок щодо захисту свого життя і здоров'я під час НС;

  • формування і розвиток у дітей ініціативи та кмітливості, взаємної виручки тощо;

- удосконалення теоретичних знань і практичних навичок педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів з питань захисту та дій в умовах надзвичайних ситуацій;

- поліпшення якості навчально-виховної роботи з питань безпеки життєдіяльності та норм поведінки дітей під час НС;

- пропагування передового досвіду педагогічних працівників з питань організації та здійснення навчально-виховної роботи щодо захисту дітей від наслідків надзвичайних ситуацій.

  1. ПРОВЕДЕННЯ «ТИЖНЯ БЕЗПЕКИ ДИТИНИ» В ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

2.1. РОЗРОБКА НАКАЗУ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ «ТИЖНЯ БЕЗПЕКИ ДИТИНИ» (див. Додаток № 6)

Розроблення констатуючої частини наказу

В констатуючій частині наказу відображаються:

  • підстава для проведення «Тижня безпеки дитини»;

  • строк проведення «Тижня безпеки дитини»;

  • завдання для різних груп учасників;

  • місце проведення;

  • строк готовності до «Тижня безпеки дитини».

Підстава для проведення «Тижня безпеки дитини»

  1. Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 8 червня 2000 р. № 1809-ІІІ (ст. 33).

  2. Наказ МНС України від 23.04.2001 № 97 «Про затвердження Порядку здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах та організаціях до дій при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» (пункт 4.4).

  3. Положення про функціональну підсистему «Освіта і наука України» Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, затверджене наказом Міністра освіти і науки України від 03.09.2009 № 814 (ст. 24-25).

  4. Наказ керівника дошкільного закладу освіти «Про підсумки підготовки з цивільного захисту за минулий рік і постановка завдань на наступний рік».

Строк проведення «Тижня безпеки дитини»

Строк проведення «Тижня безпеки дитини» визначається в наказі керівника дошкільного навчального закладу «Про підсумки підготовки з цивільного захисту за минулий рік і постановка завдань на наступний рік».

Завдання для різних груп учасників «Тижня безпеки дитини»:

Завдання визначаються для наступних груп учасників:

- керівного складу дошкільного навчального закладу;

- командно-начальницького та особового складу позаштатних формувань;

- працівників, які не входять до позаштатних формувань;

- вихованців дошкільного навчального закладу.

Завдання:

для керівного складу:

1. Набути практичних навичок в організаторській роботі з якісного проведення «Тижня безпеки дитини».

2. Навчитись швидко приймати обґрунтовані рішення при загрозі та виникненні надзвичайної ситуації.

для командно-начальницького та особового складу позаштатних формувань:

1. Навчитись ефективно керувати особовим складом формування при виконанні завдань за призначенням.

2. Навчити особовий склад позаштатних формувань практично виконувати свої функціональні обов’язки при виконанні завдань за призначенням.

для працівників, які не входять до позаштатних формувань:

1. Поліпшити якість навчально-виховної роботи з дітьми з питань особистої безпеки та захисту у надзвичайних ситуаціях.

2. Удосконалити теоретичні знання і практичні навички з питань захисту та дій в умовах надзвичайної ситуації.

для вихованців дошкільного навчального закладу:

1. Навчитись правильному поводженню в небезпечних ситуаціях (на вулиці, в міському транспорті, при спілкуванні з незнайомими людьми, взаємодії з небезпечними тваринами і отруйними рослинами тощо).

Місце проведення

Місце проведення «Тижня безпеки дитини» визначається керівником дошкільного навчального закладу з урахуванням навчальних цілей, складу учасників, навчально-матеріальної бази дошкільного закладу.

Строк готовності до «Тижня безпеки дитини»

Строк готовності до «Тижня безпеки дитини» визначає його керівник.

Розроблення розпорядчої частини наказу

В розпорядчій частині вказуються:

  • керівник «Тижня безпеки дитини», склад учасників;

  • організація управління і зв’язку;

  • порядок підготовки до «Тижня безпеки дитини» керівного складу дошкільного навчального закладу, командно-начальницького і особового складу формувань, працівників, які не входять до формувань, вихованців дошкільного навчального закладу;

  • підготовка і використання в ході «Тижня безпеки дитини» майна і матеріалів;

  • порядок і строки підготовки навчальних місць при проведенні «Тижня безпеки дитини», навчально-матеріальної бази, сил та засобів, що виділяються для цього;

  • відповідальні виконавці;

  • заходи безпеки при проведенні «Тижня безпеки дитини».

Керівник «Тижня безпеки дитини», склад учасників

Керівником «Тижня безпеки дитини» є керівник дошкільного навчального закладу. Склад учасників визначається керівником дошкільного навчального закладу.

Організація управління і зв’язку

Управління під час проведення «Тижня безпеки дитини» здійснюється керівником дошкільного навчального закладу шляхом обходу місць проведення заходів, а також через підлеглих осіб. Зв'язок здійснюється через посильних або за допомогою засобів мобільного зв’язку.

Порядок підготовки до «Тижня безпеки дитини» груп учасників

Порядок підготовки до «Тижня безпеки дитини» керівного складу дошкільного навчального закладу:

  • проходження навчання на курсах підвищення кваліфікації керівних кадрів у сфері цивільного захисту;

  • участь керівного складу в навчально-методичних зборах з підведення підсумків з цивільного захисту за минулий рік і постановці завдань на наступний рік;

  • самостійна підготовка з цивільного захисту.

Порядок підготовки до «Тижня безпеки дитини» командно-начальницького складу формувань:

  • проходження навчання на міських курсах;

  • проведення занять з особовим складом позаштатних формувань за тематикою спеціальної підготовки;

  • самостійна підготовка з цивільного захисту.

Порядок підготовки до «Тижня безпеки дитини» особового складу формувань:

  • підготовка в навчальних групах у дошкільному навчальному закладі за тематикою спеціальної підготовки;

  • самостійна підготовка з цивільного захисту.

Порядок підготовки до «Тижня безпеки дитини» працівників, які не входять до формувань:

  • на планових заняттях у навчальних групах у дошкільному навчальному закладі за тематикою загальної підготовки;

  • самостійна підготовка з цивільного захисту.

Порядок підготовки до «Тижня безпеки дитини» вихованців дошкільного навчального закладу:

  • при проведенні занять з вихованцями за тематикою обласної програми «Основи безпеки дітей дошкільного віку» протягом року.

Підготовка і використання в ході «Тижня безпеки дитини» майна і матеріалів. Порядок і строки підготовки навчальних місць при проведенні «Тижня безпеки дитини»

Підготовка і використання в ході «Тижня безпеки дитини» навчально-матеріальної бази, порядок і строки підготовки навчальних місць при проведенні «Тижня безпеки дитини», відповідальні виконавці визначаються рішенням керівника дошкільного навчального закладу з урахуванням структури, чисельності працівників, вихованців.

    1. РОЗРОБКА ПЛАНУ ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ «ТИЖНЯ БЕЗПЕКИ ДИТИНИ»

(дивись Додаток № 7)

План підготовки та проведення «Тижня безпеки дитини» є основним навчально-методичним документом, який визначає порядок проведення «Тижня безпеки дитини».

При розробці плану підготовки та проведення «Тижня безпеки дитини» основну увагу треба приділити відпрацюванню його етапів та навчальних питань, проведенню практичних заходів на різних етапах у відповідних умовах обстановки і визначенню часу для їх відпрацювання.

«Тиждень безпеки дитини» проводиться на території дошкільного навчального закладу з максимальним використанням навчально-матеріальної бази цивільного захисту за планом проведення, який включає:

  • підготовчий період;

  • проведення «Тижня безпеки дитини»;

  • підбиття підсумків «Тижня безпеки дитини».

План розробляється групою управління і затверджується керівником «Тижня безпеки дитини» не пізніше, ніж за місяць до його початку.

Підготовлений варіант загального плану розглядається та уточнюється на педагогічній нараді дошкільного навчального закладу.

Розробка та реалізація плану підготовки та проведення «Тижня безпеки дитини» не носить суворо регламентованого характеру, а залежить від місцевих умов, традицій, природно техногенних особливостей території та рівня педагогічної роботи дошкільного закладу, професіонального досвіду, творчих здібностей вихователів та підготовленості дітей.

Підготовчий період

У розділі «Підготовчий період» зазначаються заходи з підготовки «Тижня безпеки дитини», а саме:

  • вивчення адміністрацією дошкільного навчального закладу і вихователями нормативних документів Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України щодо підготовки та проведення «Тижня безпеки дитини»;

  • проведення занять з вихованцями за тематикою обласної програми «Основи безпеки дітей дошкільного віку»;

  • проведення педагогічної ради з порядком денним «Про стан цивільного захисту в дошкільному навчальному закладі і завдання педагогічного колективу з підготовки «Тижня безпеки дитини»;

  • інструкторсько-методичне заняття з членами комісії з вивчення методичних рекомендацій по проведенню «Тижня безпеки дитини» у дошкільних навчальних закладах;

  • визначення складу учасників (гостей), які залучаються (запрошуються) для підготовки і проведення «Тижня безпеки дитини», призначення осіб, відповідальних за їх зустріч і супроводження;

  • відпрацювання порядку і послідовності (сценарію) «Тижня безпеки дитини» з членами комісії з оцінки дій постійного складу та вихованців, організації змагань, естафет і конкурсів;

  • проведення занять у навчальних групах за програмою загальної підготовки, вивчення інструкції із заходів безпеки тощо;

  • перевірка і підготовка майна цивільного захисту, що буде використовуватись під час проведення «Тижня безпеки дитини»;

  • виготовлення найпростіших засобів захисту органів дихання, підготовка матеріалу для проведення практичних заходів;

  • організація і перевірка засобів протипожежного захисту;

  • організація та проведення заходів з пропаганди цивільного захисту, питань забезпечення безпеки життєдіяльності дитини;

  • удосконалення навчально-матеріальної бази цивільного захисту дошкільного навчального закладу.

Проведення «Тижня безпеки дитини»

У розділі «Проведення Тижня безпеки дитини» зазначаються наступні заходи:

  • збори керівного і командно-начальницького складу ЦЗ, заслуховування доповіді спеціально призначеної особи з питань цивільного захисту про готовність до проведення «Тижня безпеки дитини»;

  • урочисте відкриття «Тижня безпеки дитини»;

  • організація виступів запрошених осіб (органів управління освітою, територіальних органів МНС тощо);

  • проведення відкритих занять, вікторин, змагань, комбінованих естафет для дітей;

  • відпрацювання дій за картками, інструкціями можливих ситуацій;

  • огляд-конкурс на кращу наочну агітацію, дитячих малюнків тощо;

  • перегляд театралізованих вистав;

  • проведення заходів пропагандистського характеру;

  • висвітлення ходу і результатів проведення заходів «Тижня безпеки дитини» за допомогою засобів, які маються в розпорядженні дошкільного навчального закладу.

Особлива увага при плануванні та проведенні заходів приділяється раціональній організації рухомої активності дошкільнят через ігри і заняття, що складають різні рівні фізичного та емоціонального навантаження.

Підсумки «Тижня безпеки дитини»

У розділі «Підсумки Тижня безпеки дитини» зазначаються наступні заходи:

  • час та місце зборів учасників «Тижня безпеки дитини» для підведення підсумків його проведення;

  • оголошення наказу завідувача дошкільного навчального закладу про підсумки проведення «Тижня безпеки дитини»;

  • вручення призів, пам'ятних подарунків, сувенірів переможцям окремих етапів під час проведення заходів «Тижня безпеки дитини»;

  • обговорення проведення «Тижня безпеки дитини» з керівним складом, відповідальними особами, вихователями.

Критерії оцінки «Тижня безпеки дитини»

1. Стан організації навчального процесу з питань захисту життя і здоров'я у НС:

  1. Планування та проведення навчально-виховної роботи з формування у дітей уявлення про можливі небезпеки техногенного і природного характеру.

  1. Ознайомлення дітей під час евакуації з причинами НС, з метою усвідомлення дітьми цінності свого життя та здоров'я.

  1. Проведення заходів агітаційно-пропагандистського характеру з питань НС та захисту від їх наслідків.

  2. Оснащення наочними посібниками, навчально-методичними матеріалами.

2. Підготовка з ЦЗ завідувача та педагогічних працівників:

  1. Дотримання періодичності навчання завідувача та педагогічних працівників на курсах ЦЗ;

  2. Організація навчання з ЦЗ працівників дошкільного навчального закладу.

3.Ступінь впровадження комплексу спеціальних заходів щодо реагування на НС:

3.1. Розробка інструкції, функціональних обов'язків посадових осіб щодо безпеки у НС на підставі вивчення ймовірності природних надзвичайних ситуацій та потенційної небезпеки від прилеглих об'єктів господарської діяльності;

3.2. Створення належних умов з цивільного захисту учасників навчально-виховного процесу :

- стан захисних споруд (сховищ), а у разі їх відсутності - обсяги робіт з дообладнання підвальних приміщень, створення умов щодо підвищення захисних властивостей приміщень на випадок НС;

- забезпечення учасників навчально-виховного процесу найпростішими засобами захисту органів дихання;

- наявність плануючих матеріалів з проведення екстреної евакуації та розрахунку на організоване виведення учасників навчально-виховного процесу у разі загрози та виникнення НС;

- організація медичного обслуговування та спроможність педпрацівників до надання першої медичної допомоги потерпілим.

4. Діяльність закладу освіти щодо створення безпечних санітарних умов для життя і здоров'я та запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.

5.Виконання комплексу організаційних заходів щодо запобігання пожежі та створення умов для її гасіння.

Якість засвоєння знань, умінь, навичок щодо реагування на НС враховується під час здійснення перевірки та оцінки готовності закладу з питань реалізації державної політики у сфері цивільного захисту і оцінюється за рівнями: відповідає вимогам; обмежено відповідає вимогам; не відповідає вимогам.

«Тиждень безпеки дитини» за своїм змістом та призначенням поєднує в собі елементи об’єктового тренування з ЦЗ та практичні заняття з малюками згідно базового компоненту дошкільної освіти.

За своєю структурою тиждень має підготовчий період та період безпосереднього проведення тижня.

У підготовчий період проводяться:

- навчальні заняття з керівним педагогічним складом та допоміжним персоналом;

- вивчається стан захисту постійного та перемінного персоналу від наслідків з прогнозованих НС;

- проводиться тренування персоналу закладу щодо дій у надзвичайних ситуаціях.

Під час проведення Тижня організується навчально-виховна робота з дітьми з основ БЖД відповідно до навчального плану дошкільного навчального закладу та орієнтовної тематики навчання дітей з питань особистої безпеки та норм поведінки у НС.

Цей період орієнтовно складає до 5 днів. Кожний день присвячений навчально-виховній роботі з малюками за одним із видів безпеки, на яку керівництву закладу бажано запрошувати представників відповідних служб з правоохоронної діяльності, медичної та санітарно-епідеміологічної служби, екологічної, пожежної безпеки, безпеки у надзвичайних ситуаціях.

Крім заходів, що організуються безпосередньо вихователем, під час Тижня безпеки обов’язково створюються умови для самостійних форм дитячої діяльності.

Вихователь-методист закладу проводить консультації з педагогічними працівниками щодо підбору різноманітного навчального матеріалу та методів роботи з малюнками з питань поведінки у надзвичайних ситуаціях.

«Тиждень безпеки дитини» в дошкільних навчальних закладах проводиться в урочистій обстановці перед літніми канікулами, щоб акцентувати увагу дітей і підлітків на основи безпечної життєдіяльності. Немає нічого ціннішого і дорожчого за людське життя, а особливо, дитяче.

Після завершення відпрацювання заходів загального плану з підготовки і проведення «Тижня безпеки дитини» у ДНЗ слід заохотити дітей, які стали переможцями в іграх, змаганнях, вікторинах, виставках малюнків тощо. Керівник закладу підготовлює інформаційний матеріал для подання в районний, міський оргкомітет та складає наказ за підсумками проведених заходів.

ВИМОГИ ЗАКОНОДАВЧИХ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ДОКУМЕНТІВ З ПИТАНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ «ТИЖНЯ БЕЗПЕКИ ДИТИНИ»

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

  1. Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694 -XII.

  2. Закон України «Про Цивільну оборону України» від 3 лютого 1993 р. № 2974 - XII.

  3. Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 8 червня 2000р. №1809-III.

  4. Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001р. № 2402 - III.

  5. Закон України «Про дошкільну освіту» від 11 липня 2001р. № 2628 - III.

  6. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження комплексної програми запобігання дорожньо-транспортного, побутового і дитячого травматизму, інших нещасних випадків невиробничого характеру» від 3 січня 1996р. № 5.

  7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад» від 12 березня 2003 р. № 305.

  8. Наказ Міністра з надзвичайних ситуацій України «Про порядок здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах і організаціях до дій при виникненні надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру» від 23 квітня 2001р. № 97.

  9. Наказ начальника цивільної оборони Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про функціональну підсистему «Освіта і наука України» Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру» від 17 січня 2002 р. № 27.

  10. Положення про функціональну підсистему «Освіта і наука України» єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, затверджене наказом Міністра освіти і науки України від 03.09.2009 № 814

«Тиждень безпеки дитини» організовується і проводиться щорічно в кінці травня – на початку червня (як правило, приурочується до Міжнародного Дня захисту дітей) з метою поліпшення якості навчально-виховної роботи в дошкільних закладах освіти щодо забезпечення безпеки у надзвичайних ситуаціях відповідно до вимог:

- статті 3 Конституції України;

- статті 33,34 Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 08.06.2000р. №1809-ІІІ;

- пункту 4.4. наказу МНС України від 23 квітня 2001 року № 97, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 червня 2001 року за № 481/5672;

- пунктів 38, 39 Положення про функціональну підсистему «Освіта і наука України» єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, затверджене наказом Міністра освіти і науки України від 03.09.2009 № 814.

Конституція України

Стаття 3 визначає:

- людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю;

- права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру»

Стаття 33. Підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру.

Підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру здійснюється на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності і господарювання, а також за місцем проживання за спеціально розробленою системою заходів захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру відповідно до закону.

Стаття 34. Обов’язки громадян України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Громадяни України у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру зобов’язані:

- дотримуватися заходів безпеки, не допускати порушень виробничої дисципліни, вимог екологічної безпеки;

- вивчати основні способи захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, надання першої медичної допомоги потерпілим, правила користування засобами захисту;

- дотримуватися відповідних вимог у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Наказ МНС України від 23.04.2001 № 97 «Про затвердження Порядку здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах та організаціях до дій при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру»

В пункті 4.4. зазначено:

- навчально-виховна робота з дітьми дошкільного віку повинна забезпечити мінімально достатній та необхідний рівень компетенції дитини для безпечного перебування в навколишньому середовищі та встановлення в них елементарних, доступних віку норм поведінки у надзвичайних ситуаціях;

- для поліпшення якості організаційної, практичної і навчально-виховної роботи з дітьми з питань особистої безпеки, захисту життя та норм поведінки у надзвичайних ситуаціях у дошкільних закладах щорічно проводиться «Тиждень безпеки дитини».

Наказ МОН України від 03.09.2009 № 814 «Про Положення про функціональну підсистему „Освіта і наука України» Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру»

Стаття 38. Підготовка дітей в дошкільних закладах освіти проводиться у дитячих групах і в групах батьків за тематикою охорони здоров’я та життя дітей і спрямована на виховання у дітей почуття свідомого та обов’язкового виконання установлених правил і норм поведінки при спілкуванні на вулиці з однолітками та старшими за віком людьми, в місцях переходу вулиці, у місцях купання у відкритих водоймищах, як користуватися вдома газом та електричними побутовими приладами, ліфтом, іграшковими і малими дитячими транспортними засобами біля свого будинку тощо.

У роботі з батьками наголошується на їхню особисту відповідальність за виховання у своїх дітей духовного і фізичного здоров’я як основної передумови їх щасливого майбутнього, майбутнього нашої Батьківщини - України. Духовність і мораль батьків - взірець для дітей.

Як захід практичного закріплення у пам’яті дітей змісту сказаного і показаного протягом року вихователем та змісту варіантних дитячих ігор за тематикою охорони здоров’я і життя дітей, в дошкільному закладі освіти щорічно в кінці навчального року проводиться «Тиждень безпеки дитини».

Стаття 39. У закладах середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти тренування проводяться щорічно під час «Дня цивільного захисту» та «Тижня безпеки дитини». Керівниками комплексних об’єктових тренувань є начальники цивільного захисту об’єктів.

Тренування можуть проводитися у складі груп об’єктів за територіально-навчальним (виробничим) принципом під керівництвом начальника цивільного захисту регіонального (місцевого) органу управління освітою.

Тиждень безпеки дитини є завершальним етапом щорічної навчально-виховної роботи з дітьми з питань особистої безпеки, захисту життя та норм поведінки у надзвичайних ситуаціях в дошкільних закладах освіти, під час проведення якого закріплюються отримані знання про небезпеки, що трапляються або можуть виникнути на відповідній території, про їх причини, наслідки, про безпечне перебування в навколишньому середовищі та становлення у дітей елементарних, доступних віку норм поведінки під час надзвичайних ситуацій.

Тиждень безпеки дитини за своїм змістом та призначенням поєднує в собі елементи об’єктового тренування з цивільного захисту та практичні заняття з малюками згідно базового компоненту дошкільної освіти.

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ «Тижня безпеки дитини» включає:

  • Заняття з працівниками ДНЗ за тематикою безпеки життєдіяльності та охорони життя і здоров’я.

  • Підготовка пакета робочих документів (методичних розробок, тематичних пам’яток, дидактичних ігор з ЦЗ та БЖД (див. Додаток № 5).

  • Перевірка стану засобів пожежогасіння, евакуаційних електроприладів, наявності інструкцій з техніки безпеки на робочих місцях та їх відповідності вимогам нормативних документів.

  • Виставка спеціальних та найпростіших засобів індивідуального захисту органів дихання: протигазів, респіраторів, марлевих пов’язок, протипилових масок з тканини тощо.

  • Тематичний конкурс-огляд на кращі дитячі малюнки, вироби.

Орієнтовне календарне планування

1 день «Дитина та інші люди».

Ранок. Дидактична гра «Свої-чужі».

Мета: дати уявлення дітям про те, що є чужі і свої люди, учити поводитися з ними. Виховувати культуру поведінки серед людей.

Заняття. Гра-драматизація «Добро-зло».

Мета: сформувати уявлення дітей про те, що деякі дорослі можуть бути небезпечними, що приємна зовнішність може бути оманливою. Уміння дитини сказати «Ні» іншим дітям, які хочуть втягти її в небезпечну ситуацію. Виховувати обережність у поведінці з іншими.

Прогулянка І. Екскурсія до лялькового театру.

ІІ половина дня. Етюди з психогімнастики. Робота практичного психолога.

Прогулянка ІІ. Сюжетно-рольова гра «Сім’я».

Мета: учити дітей правильній поведінці вдома, коли є батьки і коли їх немає; не заходити в під’їзд одному; не говорити по телефону про те, що батьків вдома немає.

Використовуючи сюжет казки «Вовк і семеро козенят», виховувати обачність у своїх вчинках.

Вечір. Настільні ігри за сюжетами казок відповідно теми.

2 день «Дитина і природа».

Ранок. Дидактична гра «Стихійні лиха».

Мета: надати дітям уявлення про небезпечні геологічні, гідрологічні явища та познайомити з правилами поведінки під час стихійних лих. Формувати свідому, правильну поведінку, вміння надати першу допомогу. Розгляд ілюстрації про повені, землетрус.

Заняття. Екскурсія в природу.

Мета: ознайомити дітей з проблемою забруднення навколишнього середовища. Пояснити, як погіршення екологічних умов відображається на людині і живій природі. Розповісти, що небезпечними для здоров’я стали джерела питної води з колодязя, річки, водопроводу; не слід пити таку воду без попереднього очищення. Виховати уміння правильно користуватися природними ресурсами.

Створення ігрових ситуацій спортивного характеру: «Переберись з купини на купину», «Мавпочки», «Хто далі закине шнур».

ІІ половина дня. Музична розвага «В гостях у знахарки» (екологічна вистава).

Мета: дати уявлення дітям, що є рослини корисні і небезпечні; гриби їстівні і неїстівні, учити розрізняти їх у природному оточенні, правильно поводитись з ними та надавати першу допомогу у випадках отруєння. Виховувати любов до рідної природи, бережне відношення до її дарів, та чуйне ставлення один до одного.

Прогулянка ІІ. Праця дітей на грядці.

Ігри: «Картопля – капуста», «Їстівне, неїстівне», «Чия команда швидше збереться».

Вечір. Гра-моделювання «Землетрус».

Мета: дати дітям поняття про землетрус, його природне виникнення, про можливі наслідки землетрусу.

Учити правилам поведінки під час землетрусу. Виховувати взаємовиручку та взаємодопомогу.

3 день «Предметний світ».

Ранок. Розповідь-бесіда «Що шкідливо».

Мета: формування уявлення про шкідливий вплив хімічних речовин на здоров’я та життя людини. Учити правилам поведінки під час використання термометра, розуміти небезпечність для життя ртуті у термометрі. Виховувати обережність поведінки дітей у побуті.

Заняття-гра «Допоможи собі сам».

Мета: учити дітей правильно реагувати на випадок аварії на підприємстві, у транспорті, під час руйнування, будівель, гребель, дамб тощо. Формувати уміння правильно поводитись під час надзвичайних ситуацій, вміти знайти правильний вихід із них та надавати посильну допомогу іншим. Виховувати любов і турботу до інших.

ІІ половина дня. Дидактична гра «Аварія».

Мета: учити дітей використовувати найпростіші засоби індивідуального захисту (марлеві пов’язки, хустинки, рушники тощо) і в найкоротший термін покинути зону зараження. Виховувати спритність, сміливість.

Прогулянка І. Естафета – гра:

1. Гра «Автомобілі».

2. Гра «Пожежники».

3. Гра «Перша допомога».

4. Гра «Швидка допомога».

Прогулянка ІІ. Спостереження за промисловими об’єктами, що забруднюють навколишнє середовище.

Мета: учити дітей правильно розуміти шкідливість для здоров’я людини викидів об’єктів, що знаходяться поряд. Виховувати негативне ставлення до джерел забруднення оточуючого середовища.

Вечір. Конкурс малюнків на тему «Заняття вдома».

Мета: учити дітей правильно поводитись з електроприладами та побутовою технікою. Розвивати творчість, уяву, виховувати позитивне ставлення до заборони старших.

4 день «День здоров’я».

Ранок. Бесіда з дітьми «Що таке здоров’я?».

Мета: дати можливість дітям зрозуміти, що здоров’я - це одна з головних цінностей життя. Формувати у дітей бажання бути сильними, бадьорими, енергійними; думати про своє здоров’я.

Дидактична гра «Мама захворіла».

Мета: учити дітей правильній поведінці при хворобі інших, уміти викликати швидку допомогу по телефону, не вживати ліків хворого. Виховувати турботу про рідних, бажання надавати посильну допомогу.

Прогулянка І. Спортивна розвага «Ми весела дітвора».

Мета: учити дітей бігати, не стомлюючись, їздити на велосипеді, метати в ціль; звертати увагу дітей на самопочуття, внутрішнє відчуття, потребу свіжого повітря, чистоти. Розвивати почуття власної гідності, бажання самовдосконалюватись. Виховувати у дітей уміння поводитися під час масових заходів, бережне ставлення до свого здоров’я.

ІІ половина дня. Засідання клубу «Малятко-здоров’ятко».

Мета: учити дітей надавати собі та іншим першу допомогу при травмі, опіках, обмороженні, отруєннях тощо. Формувати спостережливість до стану свого власного тіла, організму в цілому. Виховувати бажання бути здоровим.

Прогулянка ІІ. Сюжетно-рольова гра «Лікарня».

Мета: учити дітей надавати першу допомогу травмованому організму внаслідок пожежі, дорожньо-транспортної аварії, радіації тощо, правилам поведінки у лікарні. Розвивати зосередженість, стислість висловлювань. Виховувати правила культури поведінки, розуміння необхідності у лікуванні та наданні допомоги хворому організму.

Вечір. Гра-драматизація казки «Лікар Айболить».

Мета: учити дітей утримувати в чистоті частини свого тіла, захищати їх від забруднення чинниками природного та техногенного характеру, розуміти значення вислову: «У здоровому тілі - здоровий дух». Виховувати любов до здорового способу життя, пояснюючи їм у доступній формі про значення попередження захворювань, різних видів загартування, коригуючої гімнастики, масажу.

5 день «Захисти себе сам».

Ранок. Бесіда «Засоби масової інформації» (радіо, телевізор).

Мета: нагадати дітям про роль засобів масової інформації; учити правилам поведінки під час екстремальних повідомлень. Гра «Що ми почули?»

Заняття. Сигнал «Увага всім!»

Мета: формувати у дітей поняття про причини подання сигналу (випадок аварії, загрози від стихійного природного лиха, радіаційної небезпеки, хімічного вибуху та ін.). Ознайомити з діями при цьому сповіщальному сигналі. Вчити діяти швидко і правильно. Виховувати уважність, організованість, дисциплінованість.

Прогулянка І. Екскурсія-огляд сховища

Мета: ознайомити дітей з приміщенням сховища та його призначенням. Формувати у дітей правила поведінки під час перебування у сховищі. Виховувати дисциплінованість, організованість, взаємодопомогу.

ІІ половина дня. Сюжетно-рольова гра «Що потрібно зробити?».

Мета: учити дітей правильно реагувати на сповіщальний сигнал, якщо він застав їх вдома. Виховувати турботливе ставлення до ближнього, вміння діяти без паніки в екстремальних ситуаціях.

Прогулянка ІІ. Спортивні ігри.

1.Гра «Тривога».

2. Рольова гра «Рятувальники».

Вечір. Бесіда з батьками «Поведінка під час надзвичайних ситуацій» з використанням підготовлених матеріалів та наочної агітації реагування на сповіщальний сигнал «Увага всім!»

  1. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОВЕДЕННЯ «ТИЖНЯ БЕЗПЕКИ ДИТИНИ»

Під час проведення «Тижня безпеки дитини» можна відстежити реальну готовність учасників навчально-виховного процесу до дій в умовах надзвичайної ситуації. Слід пам'ятати, що проведення такого заходу не є суворо регламентованим за формою та змістом. Головна його мета - практично закріпити у пам'яті дітей зміст сказаного та показаного педагогом упродовж навчального року. Тому кожен дошкільний навчальний заклад самостійно розробляє план та тематику його проведення.

Традиційно «Тиждень безпеки дитини» проводиться у квітні-травні місяці. Але підготовку до його проведення слід розпочинати за місяць наперед. Такий запас часу дозволить адміністрації ДНЗ узгодити всі організаційні питання з відповідними службами.

За своєю структурою «Тиждень безпеки дитини» має підготовчий період та період безпосереднього проведення тижня.

Завдання підготовчого періоду:

- підготовка документації щодо проведення «Тижня безпеки дитини»;

- навчальні заняття з керівним, педагогічним складом та обслуговуючим персоналом;

- вивчення стану захисту вихованців та персоналу закладу від наслідків з прогнозованих НС ;

- тренування персоналу закладу щодо дій у НС;

Робота проводиться у двох напрямках:

- робота з персоналом;

- робота з дітьми.

У наказі про організацію та проведення «Тижня безпеки дитини» слід чітко визначити мету, завдання, час і місце проведення заходу та призначити відповідальних осіб за його проведення. На основі наказу відповідальний працівник з питань надзвичайних ситуацій закладу розробляє План підготовки та проведення «Тижня безпеки дитини». Особлива увага звертається на виконання вимог техніки безпеки для всіх учасників «Тижня безпеки дитини» під час практичного відпрацювання заходів. Усі заходи, включені до Плану повинні бути спрямовані на поліпшення якості навчально-виховного процесу в питанні формування у кожної дитини активної позиції щодо власної безпеки.

Розробка та реалізація плану підготовки і проведення «Тижня безпеки дитини» залежить від місцевих умов, природно-техногенних особливостей місцевості і рівня педагогічної роботи навчального закладу, професійного досвіду, творчих здібностей педагогічних працівників та підготовленості дітей.

В загальну частину плану «Тижня безпеки дитини», як правило, включаються:

- відкриті заняття, вікторини, змагання, комбіновані естафети для дітей, відпрацювання дій за інструкціями можливих ситуацій;

- огляди-конкурси на кращу наочну агітацію;

  • перегляд театралізованих вистав;

  • тематичний конкурс-огляд на кращі дитячі малюнки, плакати, вироби;

  • робота з батьками;

  • проведення заходів пропагандистського характеру;

  • перелік робіт щодо вдосконалення матеріальної бази з цивільного захисту дітей і персоналу;

  • підтримка санітарних умов та пожежної безпеки;

  • підведення підсумків «Тижня безпеки дитини».

План проведення «Тижня безпеки дитини» у дошкільному закладі узгоджується з відповідним органом управління освіти. На підставі даного плану вихователі складають календарні плани навчально-виховної роботи з дітьми для кожної вікової групи, з визначенням необхідних умов та засобів, що використовуються, форм і методів проведення заходів, які затверджуються начальником цивільного захисту – керівником дошкільного навчального закладу. Такий підхід до планування «Тижня безпеки дитини» дозволяє максимально враховувати вікові та індивідуально-психологічні особливості кожної дитини та рівень фахової підготовки педагога.

В дошкільному закладі, зокрема, особлива увага при плануванні та проведенні заходів приділяється раціональній організації рухової активності дошкільнят через ігри та заняття, що складають різні рівні фізичного та емоційного навантаження.

Під час проведення «Тижня безпеки дитини» традиційні заняття збагачуються сюжетно-ігровим змістом (групові ігри, виконання вправ змагального характеру, ігри-драматизації з музичним супроводом тощо).

Поряд з сюжетно-рольовими іграми, де діти вчаться орієнтуватися у світі природи, техніки, людей значне місце займають дидактичні ігри, що дозволяють більш спрямовано керувати поведінкою дітей. Ігровий характер таких занять забезпечується введенням елементів сюжету, яскравістю та привабливістю та постановлених завдань.

Педагоги вчать дітей знаходити істину шляхом запрошення їх до обговорення та направленими питаннями підводять до відповіді.

Велику зацікавленість викликає у дітей взаємне відвідування у групах занять, вікторин, змагань, виступів самодіяльних акторів, виставок дитячих робіт.

Педагог за допомогою вірного підбору методів і прийомів керує дитячою діяльністю, поглиблює позитивні взаємовідношення дітей, розвиває чуйність, милосердя, гуманне ставлення до людини, збагачує емоційні враження під час відпрацювання стереотипів поведінки в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій.

Практика свідчить, що екстремальна поведінка людей у більшості випадків визначається фізіологічно нормальним явищем жаху. Він сприяє екстремальній мобілізації фізичної та психічної напруги, яка необхідна для самозбереження. Але при плануванні занять з дітьми педагогічним працівникам слід додатково враховувати «вікові» жахи, які властиві дошкільнятам та дітям молодшого шкільного віку і базуються на високій емоційності, малому досвіду життя і великій уяві.

Обережна корекція емоційної готовності дитини до реакції жаху відбувається за умови активного збагачення знань дитини про предмети, явища природи, світу людей і їх взаємовідношень, формування звички до ситуацій, в яких вони можуть виникнути. Коли ситуація не містить в собі елементів несподіванки, тоді незрозумілих явищ, які лякають дитину стане менше.

Крім заходів, які організовуються безпосередньо педагогами, під час проведення «Тижня безпеки дитини» обов'язково створюються умови для самостійних форм дитячої творчості.

Під час проведення заходу, як правило, практично відпрацьовується проведення евакуації учасників навчально-виховного процесу при загрозі та виникненні НС, дії по сигналу «Увага всім», а саме:

  • порядок отримання начальником цивільного захисту закладу інформації про загрозу чи виникнення НС;

  • порядок доведення її до працівників;

  • порядок надання інформації у відповідні служби ЦЗ міста (району);

  • порядок підготовки дітей до евакуації;

  • порядок проведення евакуації;

  • порядок розміщення дітей після евакуації;

  • порядок надання інформації батькам про місцезнаходження дітей;

  • дії невоєнізованих формувань.

Закінчується проведення «Тижня безпеки дитини» підведенням підсумків. Завідувач дошкільного навчального закладу на основі особистих спостережень за діями учасників навчально-виховного процесу підводить підсумки повноти та якості виконання заходів «Тижня безпеки дитини», дає оцінку роботи педагогічних працівників, оцінює дії дітей.

За результатами підсумків завідувач видає наказ, який оголошує на підведенні підсумків «Тижня безпеки дитини».

За результатами проведення «Тижня безпеки дитини» завідувачем розробляються заходи з усунення виявлених недоліків.

4. ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ «ТИЖНЯ БЕЗПЕКИ ДИТИНИ»

1. Тематичні заняття:

а) з основ безпеки життєдіяльності;

б) інтегровані (основи безпеки життя та здоров'я + розвиток мови, малювання, фізична культура);

в) комбіновані (малювання на тему безпеки життєдіяльності, читання художньої літератури відповідної тематики та ін.).

2. Ігри з елементами безпеки життєдіяльності:

дидактичні;

сюжетні;

театралізовані;

конструктивно-будівельні;

рухливі.

  1. Розваги.

  1. Конкурси, естафети, змагання (які сприяють відпрацюванню стереотипів можливої поведінки в екстремальних умовах).

  1. Екскурсії, прогулянки.

  2. Читання творів художньої дитячої літератури відповідної тематики.

  3. Моделювання правильної поведінки, аналіз небезпечних ситуацій.

  4. Пошуково-дослідницька робота.

  5. Перегляд фільмів, діафільмів, використання аудіо-, відеозаписів і технічних засобів навчання.

  6. Індивідуальна робота з дітьми.

11. Робота з батьками.

12. Зустріч з фахівцями служб охорони здоров’я, ДАІ, МНС, Навчально-методичного центру ЦЗ та БЖД.

Форми та види навчально-виховної роботи щодо безпеки життєдіяльності

дітей дошкільного віку у дитячому навчальному закладі.

З ПЕДАГОГАМИ

З ДІТЬМИ

З БАТЬКАМИ

Конспекти: ігор-занять, бесід, демонстрації ілюстрацій, дискусій

Знаки-символи

Зустрічі з компетентними людьми

Дидактичні, настільно-печатні, рухливі, сюжетно-рольові ігри, конструювання

Іграшки-саморобки

Батьківські збори

Наочні та демонстраційні посібники

Книжки-саморобки

Консультації

Підбір художнього слова, казок (усна народна творчість)

Малюнки

Обмін досвідом

Тести, психологічна гімнастика, тренінги

Складання правил поведінки

Робота куточків, папок-передвижок

Кросворди, загадки-завдання

Домалюй, дофарбуй (логічні вправи)

Вікторини, розваги

Моделювання ситуацій

Розігрування ігрових сюжетів

Відкриті заняття

Підбір фотоматеріалу

Підбір тематичних мультфільмів

Індивідуальні: анкетування, співбесіди, консультації, відвідування вдома

Розробка схем-маршрутів евакуації

Конкурси

Наочно-письмові: батьківські куточки, тематичні стенди, планшети, інформаційні листи, виставки, скринька пропозицій, індивідуальні зошити, сімейні газети, педагогічна бібліотека

Драматична діяльність, театралізовані ігри-драматизації

Виготовлення картин-плакатів

Групові: консультації, практикуми, клуби взаємодопомоги, школа молодих батьків, гуртки за інтересом, вечори питань і відповідей, зустрічі з компетентними людьми

Досвіди та експерименти

КВК

Колективні: конференції, тематичні зустрічі за круглим столом

Розваги, вікторини, КВК

Ігри, лотереї

Дні відкритих дверей

Макети кімнати, вулиці

Шоу-вікторини

Створення групи «Батьки-порадники»

Словник термінів

Драматизація, театралізовані вистави

Загальні свята

Міні-заняття

Фізичні розваги

Розваги

Спостереження, цільові прогулянки

Ігри ( рухливі, дидактичні, сюжетно-рольові)

Відпочинок у вихідні дні

Лічилки

Шоу « Азбука веселих слів»

Змагання

Вечори віршів

Фокуси, ребуси

Розваги з олівцями та фарбами

РОБОТА З БАТЬКАМИ

Тематика лекцій для батьків

  1. Зробимо свою квартиру безпечною для дітей.

  2. Вчимо дитину спілкуватися (дитина сама вдома, контакти з незнайомими).

  3. Здоров’я вашої дитини (режим дня, культурно-гігієнічні, оздоровчо-загартувальні заходи, харчування, фізичний і психічний розвиток).

  4. Родинні ігри (організація ігрової діяльності вдома).

  5. Організація і проведення відпочинку з дітьми (безпека відпочинку біля водойм, у лісі, спілкування з природою з користю для розуму і без шкоди для здоров’я і навколишнього середовища).

  6. Азбука безпеки (правила поводження на проїжджій частині).

Тематика бесід та консультацій для батьків

  1. Отруйні рослини (отруйні рослини нашої місцевості; перша допомога при отруєнні грибами, ягодами, рослинами).

  2. Відпочинок влітку (правила відпочинку з дітьми біля водойм; перша допомога при сонячному (тепловому) ударі та опіках).

  3. Особливості харчування дитини (фізіологічні особливості дитини дошкільного віку; раціональне та збалансоване харчування; культура харчування; культурно-гігієнічні навички дітей).

  4. Дитячий дорожньо-транспортний травматизм (статистичні дані; умови запобігання).

  5. Улюблені дитячі справи (ігри; перегляд телепередач; рухова діяльність).

  6. Що необхідно знати дитині про правила поведінки на дорозі та в транспорті (вулиця; транспортні засоби; правила користування ними).

  7. Як вберегти дитину від вогню.

  8. Правила гасіння пожежі.

  9. Навчання дітей правил пожежної безпеки – загальне завдання дитячого садка і сім’ї.

  10. Консультація із працівниками пожежної охорони «Як врятувати дитину від біди».

  11. Правила пожежної безпеки при влаштуванні новорічної ялинки.

  12. Вогонь – не гра.

  13. Як навчити дітей правил пожежної безпеки.

  14. Що необхідно робити у випадку пожежі в квартирі.

Орієнтовна тематика батьківських зборів

  1. Як і коли Ви навчаєте свою дитину правильному поводженню в довкіллі.

  2. Роль батьків у формуванні у дітей початкових знань про пожежну безпеку та дотримання відповідних правил.

  3. Чи можете Ви вважати себе взірцем для дитини в дотриманні правил безпечної поведінки?

  4. Як поставити перепони агресії з екрану?

  5. Як створити безпечні умови перебування дитини вдома?

  6. Як зробити відпочинок вашої родини корисним та безпечним?

  7. Протипожежні знання – в кожну сім’ю.

Анкета для педагогів та батьків

  1. З якого віку дитину можна відпускати саму пересуватися по місту, на транспорті?

  2. Чи порушуєте Ви правила дорожнього руху?

  3. Чи віддасте грабіжникові свій гаманець із заробітною платою за його вимогою, чи будете протидіяти?

Анкета для батьків

  1. Чи залишаєте Ви свою дитину саму вдома?

  2. Чи дозволяєте Ви їй гуляти самій у дворі?

  3. Чи дозволяєте Ви дитині підходити до телефону?

  4. Чи дозволяєте Ви відчиняти дитині вхідні двері?

  5. До кого дитина може звернутися за допомогою, Чи знає вона телефони родичів, сусідів?

  6. Чи дозволяєте Ви дитині запалювати газ, вмикати електроприлади і апаратуру?

  7. Чи вчите Ви свою дитину правильно поводитися в складних і несподіваних ситуаціях?

  8. Що найбільше тривожить Вас? Що, на Вашу думку, є найбільш небезпечним для Вашої дитини?

  9. Чи відверта з Вами дитина? Чи довіряє вона Вам?

  10. Чи завжди Ви переходите дорогу на зелене світло світлофора?

  11. З якої сторони Ви обходите автобус?

  12. У яку сторону Ви дивитеся, перш ніж почати переходити вулицю?

  13. Як часто Ви використовуєте «острівок безпеки»

  14. Як часто Ви порушуєте правила руху?

  15. Чи знає Ваша дитина, що таке «зебра»?

  16. Які методи використовуєте Ви, щоб пояснити своїй дитині, де дозволяється гратися малюкам?

Матеріали до проведення круглого столу для батьків (диспутів):

  1. Хто і що створює безпеку дитини в оточуючому середовищі?

  2. Який спосіб життя дитини можна вважати здоровим?

  3. Яку роль відіграють батьки та дорослі члени родини в організації безпечної життєдіяльності дитини-дошкільника?

  4. Як навчити дитину бачити та аналізувати небезпечні ситуації?

  5. Як діє людина в екстремальних ситуаціях – свідомо чи інстинктивно?

Доцільно організувати:

  1. Усний журнал для батьків «Сам вдома»

  2. Спільна розвага з дітьми «Школа безпеки»

Наочна інформація:

«Не залишайте дітей одних»

«Укуси тварин (собак, комах)»

«Отруйні рослини»

«Будьте обережні – отруйні гриби!»

Діагностичне анкетування вихователів на тему

« Безпека життєдіяльності дітей дошкільного віку»

  1. Прізвище, ім’я, по-батькові. Вік.

  2. Педагогічний стаж.

  3. Яким видам діяльності та формам роботи з дітьми віддаєте перевагу.

  4. Оцініть свої знання правил поведінки: в загальних місцях, на вулиці, на воді та під час стихійних лих (%).

  5. Які свої наробки щодо безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку ви можете запропонувати колегам?

  6. У яких видах роботи щодо безпеки життєдіяльності дітей потрібна допомога? Що викликає труднощі?

  7. Які консультації, яку допомогу хотіли би отримати з питань безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку?

5.ПСИХОЛОГІЯ ПРОВЕДЕННЯ З ДІТЬМИ БЕСІДИ ЩОДО ЗАГРОЗЛИВИХ СИТУАЦІЙ

В останні десятиліття психологи опрацювали дуже важливу тему. А саме, вони виділили типи традиційних висловлювань – справжніх перешкод на шляху до активного слухання дитини. Це в подальшому може призвести до неадекватного сприйняття небезпечної ситуації, спотворення образу небезпеки, неадекватного прийняття рішення в разі загрози, нівелювання особистості дитини, невизнання права на помилки. І все це через оцінки дорослими минулого досвіду потрапляння в небезпечні ситуації.

У такому разі доцільно ознайомитися з цими типами автоматичних відповідей дорослих, а також з тим, що чують у них діти.

    1. Накази, команди: «Зараз же перестань плакати!», «Замовкни!», «Щоб я більше не бачив!», «Не видумуй!», «Ану зараз же відповідай, що трапилось!».

У таких категоричних фразах дитина чує небажання дорослих розібратися в проблемі. Подібні слова викликають почуття безправ’я, покинутості в біді. У відповідь діти бурчать, ображаються, виявляють впертість та супротив.

2. Попередження, застереження, погрози: «Якщо не перестанеш плакати, візьму ремінь!», «Дивись, якби не стало гірше!».

Погрози не мають сенсу, якщо у дитини неприємне переживання, стрес. Вони лише заганяють її в глухий кут. Тим більше, що при частому повторенні діти до них звикають і перестають на них реагувати.

3.Читання моралі, повчання, проповіді: «Ти повинен був вести себе як гідна людина», «Кожна людина зобов’язана допомогти в такій ситуації», «Ти мусиш поважати дорослих».

Зазвичай діти з таких фраз не дізнаються нічого нового. Вони відчувають тиск зовнішнього авторитету, вину, нудьгу.

Чи значить це, що з дітьми не слід вести бесіду про моральні норми, правила поведінки? Зовсім ні. Однак це слід робити лише в спокійні хвилини, а не в стресових умовах. У даній ситуації це виглядає як «підливання олії в вогонь».

4. Поради, готові рішення: «Я б на твоєму місці зробив би те й те», «По-моєму, треба піти вибачитись», «Коли я був на твоєму місці…».

Кожного разу, коли ми щось радимо дитині, ми ніби повідомляємо їй, що вона ще недостатньо доросла і недосвідчена, а дорослі розумніші за неї, все знають наперед. Така позиція дратує дітей, а головне не залишає бажання розповісти про те, що сталося. Часто діти самі приходять до того, що ми їм намагалися порадити. Але їм самим слід прийняти рішення – це їх шлях до самостійності. Важливо дати дітям таку можливість, хоча це складніше, ніж дати пораду.

5. Докази, логічні докази, нотації, «лекції» : «Скільки разів тобі говорили», «Без кінця відволікаєшся, от і робиш помилки», «Пора б уже знати».

У кращому випадку діти перестають чути дорослих, виникає, так звана «психологічна глухота» або «смисловий бар’єр».

6. Критика, догани, обвинувачення: «Завжди ти!», «Дарма на тебе понадіялися», «Знову все зробив не так!».

Подібні фрази викликають у дитини або активний захист: відповідну агресію, розлючення, заперечення; або розчарування, пригніченість, засмучення, формується низька самооцінка, вона думає, що погана, безнадійна, не вольова, невдаха. Це може призвести до того, що дитина, опиняючись у небезпечній ситуації, буде схильна виявляти у діях невиправданий ризик, «геройство».

Що може врятувати становище? Головний шлях: намагання звертати увагу не лише на негативні, але й на позитивні сторони поведінки.

7. Похвала: «Молодець, ти у нас просто герой!», «Ти у нас самий сміливий!», «Ти такий хоробрий, будь - які гори здолаєш».

Важливо зрозуміти тонку межу між похвалою і заохоченням. У похвалі завжди є елемент оцінки. Дитина незабаром починає розуміти, що там, де похвала, там буде і догана. Також вона може стати залежною від похвали, чекати на неї, шукати її. Краще на успіхи чи вірну поведінку дитини реагувати, використовуючи займенники «я», «мені», замість «ти». Наприклад, «я радий», «мені сподобалось».

8. Обзивання, висміювання: «Ну ти дубина!», «Плакса-вакса!», «Незграба».

Це найкращий спосіб відштовхнути від себе дитину. Як правило, в таких випадках діти ображаються й захищаються, втрачаючи довіру до лідера, авторитета батьків.

9. Інтерпретації: «Я знаю, це все через те, що…», «Я все ж бачу, що ти мене обманюєш», «Я бачу тебе наскрізь!».

Такий тип реакції на підозру, що дитині загрожувала небезпека, викликає бажання вийти з контакту, в той час, як дорослому потрібна інформація.

  1. Розпитування, розслідування: «Ні, ти все таки розкажи, що сталося», «Чому ти мовчиш?», «Що ж все-таки трапилось? Я все одно дізнаюсь».

Утриматись від питань у розмові важко. І все ж треба намагатись, замінити питальні речення на стверджувальні. Питання відчувається, як холодна допитливість, ствердження – як розуміння й участь.

  1. Співчуття на словах, умовляння, заспокоєння: «Заспокойся», «Не звертай уваги», «Перемелеться, мука буде».

Ці фрази відображають зневаження до проблем, заперечення, знецінення переживання. Інколи краще просто помовчати, обнімаючи дитину.

  1. Жарти, втеча від розмови: «Відійди!», «Не до тебе!», «Завжди ти зі своїми скаргами». Почуття гумору нівелює проблему, але залишає її зміст.

Ознайомившись з довгим списком невдалих висловлювань, виникає питання «Так не можна реагувати і так не можна, а як можна?».

І тут постає необхідність оволодіння навичками активного слухання в тренінгах, з використанням спеціальної літератури. Цей спосіб проведення бесіди донедавна був незвичним для нашої культури, але все більше завойовує популярність, оскільки дає відчутні результати. А саме:

1. Зникає або сильно послаблюється негативне переживання дитини після небезпечних подій як мінімум на 60%.

2. Дитина, впевнюючись, що дорослий слухає, починає розвивати тему розмови, підвищуючи значиму для дорослого інформативність бесіди, зокрема про зміст небезпеки, поведінку дитини, її вчинки.

3. Дитина сама просувається у вирішенні проблеми, створюючи об’єктивний образ небезпеки і моделюючи конструктивне рішення.

Формуючи під час проведення «Тижня безпеки дитини» у дошкільників особистісні цінності, ми перевіряємо їх уміння з допомогою дорослих вирізнити певні сторони дійсності, поєднувати їх з позитивними переживаннями; включаємо в цей зв’язок позитивний образ “Я” з метою продукування особистісного смислу фрагменту життя; заохочуємо дітей докласти вольових зусиль заради об’єктивації морального вчинку, використовуємо «емоційну корекцію»; створюємо в дошкільників своєрідне емоційне передчуття та передбачення ймовірних наслідків надзвичайних ситуацій. Завдяки їм здійснюється мотиваційно-смислова регуляція моральної поведінки дітей, формуються основи здорового способу життя.

Саме дошкільні навчальні заклади є першочерговими та базовими у процесі створення у дітей на все життя стереотипу здорового способу життя, формування індивідуального та громадського здоров’я. А сприяє цьому в значній мірі своєчасно та якісно підготовлений і проведений такий захід, як «Тиждень безпеки дитини».

ЛІТЕРАТУРА

    1. Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-XII.

    2. Закон України «Про Цивільну оборону України» від 3 лютого 1993 р. № 2974- XII.

    3. Закон України «Про правові основи цивільного захисту» від 24 червня 2004 р. № 1859.

    4. Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 8 червня 2000р. №1809-III.

    5. Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001р. №2402-III.

    6. Закон України «Про дошкільну освіту» від 11липня 2001р. №2628-III.

    7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження комплексної програми запобігання дорожньо-транспортного, побутового і дитячого травматизму, інших нещасних випадків невиробничого характеру» від 3 січня 1996р. № 5.

    8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад» від 12 березня 2003р. № 305.

    9. Наказ Міністра з надзвичайних ситуацій України «Про порядок здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах і організаціях до дій при виникненні надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру» від 23 квітня 2001р. № 97.

    10. Наказ начальника цивільної оборони Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про функціональну підсистему «Освіта і наука України» Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру» від 17 січня 2002р. № 27.

    11. Наказ МОН «Положення про функціональну підсистему Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру» від 03.09.2009р. №814.

    12. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження комплексної програми запобігання дорожньо-транспортного, побутового і дитячого травматизму, інших нещасних випадків невиробничого характеру» від 03.01.1996 р. № 5.

    13. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту» від 19.08.2002 р. № 1200.

  1. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок проведення евакуації населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 26.10.2001 р. № 1432.

  2. Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок створення та використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 29.03.2001 р. № 308.

  3. С.І.Осипенко, А.В.Іванов. Організація функціонального навчання у сфері цивільного захисту. Навчальний посібник. - Київ, 2007 р.

  4. С.І.Осипенко. Методичні рекомендації до питання функціонального навчання у сфері цивільного захисту. - Київ, 2007 р.

  5. Журнали «Дошкільне виховання», 2002-2008 рр.

  6. Журнали «Палітра педагога», 2005-2008 рр.

  7. Журнали «Надзвичайна ситуація», 2004-2008 рр.

  8. Журнали «Безпека життєдіяльності» 2003-2008 рр.

  9. Гнатюк О.В. Основи безпеки життєдіяльності. - К., 1998 р.

  10. Калузька Л. Дитина і довкілля (авторська програма).

  11. Навроцька Г.Т. Це треба знати всім. - К, 1998 р.

  12. Сорока М., Коцюлим А. Протипожежна безпека. - Тернопіль, 2002 р.

  13. Клименко В.Р. Навчайте дошкільнят правилам дорожнього руху. – М., 1973 р.

  14. Грицюк Л.А., Каратаєва М.І. Безпека життєдіяльності дошкільників.

Житков В.: «Допомога йде»

«Що було»

«Пожежа»

«Дим»

«Пожежа в морі»

«Перша тривога»

Островський В. «З вогнем не жартують»

Михалков С.: «Дядя Стьопа»

«Пожежні собаки»

Фірсов Г. «Куди поспішають пожежні машини»

Кузнецов А. «На пожежі»

Гринько В. «Безпека малят»

Загороднюк В. «Його величність – сірничок»

Уткіна В. «Малюнки на дорогах»

Ковалевська О. «Зелений вогник»

Татурін О. «Для чого потрібен світлофор»

Іван Чернецький «Бавився Сергійко сірниками»

Олександр Богачук «Зловіща втіха»

Додаток №1

КУДИ ДЗВОНИТИ В РАЗІ НЕБЕЗПЕКИ

  • - Любі діти, існують спеціальні служби, які допомагають людям у різних непередбачених ситуаціях. Вони приїжджають тільки за викликом. Кожна служба має свій спеціальний номер. Виклик за ним безкоштовний. Щоб викликати службу допомоги, треба назвати адресу, прізвище, потребу, за якою викликається служба допомоги. Слід розуміти, що жарти по телефону із номерами служб допомоги не припустимі. Це зашкодить іншим людям і вам, бо можуть вас чи ваших батьків оштрафувати.

Діти повинні вміти та знати,

Як допомогу собі викликати.

Пожежа, вогонь, як ти вдома один,

Швиденько дзвони й викликай 101.

Адресу назви, що горить, і як звати,

Пожежників треба тоді вам гукати.

Злодюга у хату хоче пробратись.

Як діяти? Як бути? Як рятуватись?

В міліцію треба дзвонити негайно,

Ти номер 102 хутчіш набирай-но.

Хворіє хтось дуже й не може вже встати –

Людину потрібно скоріш рятувати,

Ти медиків виклич, «швидку допомогу»,

103 набирай і гукай на підмогу.

В квартирі ти раптом почув запах газу –

Не гайся, дзвони 104 відразу.

Ці служби нас виручать завжди з біди.

Про них пам’ятаймо ми всюди й завжди.

  • Дорогі хлопці та дівчата, хочу вам сказати:

САМ ЗНАЙ ТА ІНШИХ НАВЧАЙ!

ЦІ ЧОТИРИ НОМЕРИ ДОБРЕ ПАМЯТАЙ!

ГАЗ – ЦЕ НЕБЕЗПЕЧНО!

  • Любі діти, газові плити допомагають дорослим приготувати їжу. Газовою плитою треба користуватися обережно, не можна допускати просочення газу. Побутовий газ має неприємний запах і може викликати отруєння. Якщо ти почув запах газу, то повідом про це дорослих. Не можна вмикати та вимикати світла, запалювати вогонь. Якщо ти вдома сам і тобі здається, що чуєш запах газу, то викликай спеціальну службу 104.

Послухайте, що трапилось з неслухнянчиками-мишенятами КРУТЬ і ВЕРТЬ:

Це – веселі мишенята:

Тут ось – Круть, а це ось – Верть.

Як взялись вони до діла –

Все летить в них шкереберть.

Пустувати й гратись вони мастаки,

А трудитись й вчитися їм не до снаги.

Якось грались мишенята,

Пустували – та не раз,

І на кухні, там, де плитка,

Взяли і відкрили газ.

Засичав тут газ сердито:

(газ) « Го-го-го, мене відкрито».

Швидко вибіг він в кімнату,

Запах чути вже у хаті.

У Вертя голова болить,

В Крутя у очах мигтить,

Почалася в них нудота,

І вже гратись неохота.

ЩО РОБИТИ, ЯК ЖЕ БУТЬ?

Може Півника гукнуть?

(мишенята) «Півник, Півнику, прийди,

Виручай нас із біди!»

Півник наш примчав ураз,

Швидко виключив він газ,

Відчинив вікно навстіж,

Вивів мишок він скоріш

На подвір’я й на травиці

Дав попити їм водиці.

І сказав поважно й мирно:

(півник) «Треба бути вам сумирним.

З газом неможливі жарти,

Знати вам про це вже варто:

Не вмикати й не крутити –

Себе можна отруїти.

Спричинити вибух може,

Вам ніхто не допоможе.

Сірники ти не запалюй

Й світла також не вмикай,

Перекрий потік ти газу

Й швидко службу викликай.

04 – ці дві цифри

Сам теж знай і пам’ятай.

З газом жарти небезпечні,

Сам вивчай і всіх навчай.

(мишенята) «Будемо вчитись, будемо знати», -

Закричали мишенята.

Знаю я і знай це ти,

Що недовго й до біди.

  • Дорогі дітки, пам’ятайте, що найменші порушення Правил безпеки користування газовими приладами можуть стати причиною отруєння, пожежі, вибуху.

БЕЗПЕКА ДИТИНИ – У ВАШИХ РУКАХ

  • Діти, чи ви знаєте, хто такі незнайомці? Незнайомці – це люди чи діти, яких ми не знаємо. Вони бувають різні. Добрих і хороших людей багато. Дітям слід пам’ятати, що зовнішній вигляд не завжди відповідає намірам людини. Серед приємних зовні людей бувають злі, які можуть заподіяти вам лихо.

Щоб цього не трапилось, треба пам’ятати, що справу можна мати лише з тими людьми, кого ти знаєш.

Якщо тобі щось загрожує, треба повідомити про небезпеку за телефоном – 102.

Якщо відсутні вдома дорослі, не можна відчиняти двері й повідомляти незнайомим, хто є вдома.

  • А зараз послухайте, що трапилось з неслухняними поросятами.

Троє поросят

В чарівному лісі жили поросята

Казка відома вам, певно, малята.

Будинки вони там собі будували,

У лісі гуляли, стрибали, співали.

Злий вовк у ліс до них завітав,

Він дуже малих поросят налякав.

Втікали до хати найстаршого брата,

Щоб хвостик і рильце своє врятувати.

Прилисток знайшли поросята у домі,

А правила захисту всім нам відомі.

Їх треба завжди нам усім пам’ятати,

Тож будемо зараз ми їх повторяти:

НЕ можна пускати чужого у дім,

Бо дім – це фортеця, коли ви у нім.

НЕ можна гуляти самим у дворі,

Це треба всім знати – батькам, дітворі.

НЕ можна з чужими людьми розмовляти

Й дарунки від них вам НЕ можна приймати.

Їхати в ліфті краще самому

Або із батьками чи добре знайомим.

В машині чужій пропонують кататись?

  • Що, будемо сідати? – НІ! – Рішуче відмовляйтесь!

Говорять: «Прийшли ми від мами,

Прийшли ми від тата».

НЕ довіряйте – перевіряйте!

Загроза життю – то 102 набирайте.

Про службу безпеки завжди пам’ятайте!

  • Шановні дорослі, ПАМЯТАЙТЕ! Безпека дитини – у ваших руках!

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

  • У сучасному світі кожного дня і щогодини небезпека чекає на нас. У світі трапляється щорічно близько 5 млн. пожеж. Щогодини у вогні гине 1 людина. 2-3 одержують травми і опіки, а кожен 3-ій загиблий – дитина.

То ж всі повинні пам’ятати:

З вогнем та газом НЕ можна жартувати.

Послухайте, що трапилось з маленькими зайченятами.

Зайченята і сірники

У Зайчихи було троє зайченят,

Ввічливих, добрих і чуйних звірят.

Вони були слухняні,

Не вередливі й не погані.

Якось матуся в магазин пострибала,

А малим зайчатам наказала:

(Зайчиха ) - Будьте слухняні, мої маленькі!

Я вас люблю. Бувайте, миленькі!

Зайчата гратись почали

І сірники на полиці знайшли.

(Зайчата ) - Давайте пограємо,

Ми ж, як користуватися ними, знаємо.

Загорівся сірничок і упав додолу,

Зайченята злякались,

І під стіл сховались.

Та знайшов той звір малят,

Та й налякав беззахисних звірят.

Застрибали малюки на підлозі, забігали, заметушились.

Ось прибули пожежники-бобри,

Вогонь гасити найкращі майстри.

Пожежу вони загасили,

Хоч і витратили всі сили.

Ось і мама-зайчиха прийшла,

Гостинців усім принесла.

Ох, і висварила вона зайчат,

Своїх ріднесеньких малят.

А дядько-бобер сказав:

(Бобер ) - Треба, щоб кожен знав:

З сірниками ти гратись не спіши,

Бо можеш накликати на себе біди.

Пораду батькам ми теж хочемо дати,

Потрібно їм завжди ось це пам’ятати!

Сірники та запальнички,

Щоб лежали на поличці,

І на тій, що так високо,

Щоб дістати не можна й оком.

Щоби діти і не знали,

Де Ви їх від них сховали.

Халатність й байдужість –

Дорослих провина,

Від цього страждає

Маленька дитина.

  • Бажаємо всім дітям щасливого та безтурботного дитинства і лише радості.

Будьте завжди обережні з сірниками, не грайтеся ними.

У ВЕСНЯНИЙ ВОДОГРАЙ ПРО БУРУЛЬКИ ПАМЯТАЙ!

  • Любі діти, ось і прийшла весна-красна. Але хочеться вам нагадати, що ранньою весною після відлиги не можна ходити під дахами будинків, якщо на стріхах висять величезні крижані бурульки. Це – небезпечно. Їх не можна збивати, бо ти не знаєш, куди вона упаде. Бурулька – це лід. Весною погода буває дуже різною: вночі ще холодно, а вдень світить весняне сонце. Сніг починає танути, але вітер і повітря ще холодне. Тому утворюються бурульки.

  • Послухайте невеличкий віршик, який називається «Крижані бурульки».

Зима здала свої права

Та заховалась в воду,

Хоч сипле снігом ще вона

Із вітром та негодою.

Та вже морози не тріщать,

А лиш бурульки плачуть.

І треба всім нам пам’ятати

Й не бути необачним.

Під дахом близько не ходити,

Щоб потім гірких сліз не лити.

Бурулька – це міцний ще лід,

І наробити може бід.

Як із даху упаде

Та на когось попаде,

Голову може розбити,

Як велика – може й вбити.

Її не слід у руки брати,

Ні кусати, ні смоктати,

Стане горлечко боліти,

Можна навіть захворіти.

Це не цукерка й не сосулька –

Крижана оця бурулька.

Діти, це запам’ятайте:

Самі бурульок не збивайте,

Хай це роблять мами й тата,

Вам не слід їх зачіпати,

А як сонце припече –

Вона заплаче й утече.

  • На цьому прощаємося. До скорої зустрічі.

БЕЗПЕКА НА ВОДІ

Відпочинок на воді приємний і корисний для здоров’я, але дуже небезпечний, тому плавати і купатися слід у присутності дорослих, у спеціально обладнаних місцях, пляжах. Жарти та ігри у воді можуть привести до лиха. Ніколи не слід купатися у незнайомих місцях, пірнати. Якщо трапилось лихо, слід гукати на допомогу інших людей. Коли ви вмієте добре плавати, то можете надати допомогу потопаючому, в іншому випадку існує ризик самому втопитися.

  • Послухайте казку про Івасика-Телесика.

Телесик

Івасик-Телесик у казочці жив,

Рибку на озері спритно ловив.

Зміючку-Оленку Івась обхитрив.

Була ця пригода, мов диво із див.

Купатись та плавати хлопець мастак.

Ми ж на воді робить будемо так:

Купатись потрібно в відомих місцях,

Обстеживши дно, чи нема залізяк,

Каміння, кілків, особливих мілин.

Й ніколи не плавай, коли ти один.

Як в річечці плине швидко вода,

То трапитись може із вами біда.

Лежали, загоріли, нагрілись на сонці,

Не входьте у воду, схолоньте в сторонці,

Не запливайте за буї далеко –

Чекає в воді на вас небезпека.

НЕ МОЖНА пірнати у воду з човна,

Він може гойднутись – і вас вже нема.

Кидати у воду НЕ ТРЕБА нічого.

Ці правила, звісно, для вас вже відомі.

Щоб довго й щасливо змогли ви жити,

З правилами безпеки треба всім дружити.

  • Любі діти, завжди пам’ятайте: не знаючи броду – ніколи не лізьте у воду.

НЕБЕЗПЕКА ІНФЕКІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

  • Любі діти, навкруги нас у повітрі, у воді, на предметах і речах є багато вірусів, мікробів, які викликають хвороби. В організм вони потрапляють через повітря, брудні руки, немиті овочі та фрукти, продукти харчування. Якщо хтось захворів, то викликають лікаря, який радить вам, як вилікуватись. Якщо людина дуже хвора, то викликають «Швидку допомогу».

Номер «103» пам’ятай,

Лікаря ти викликай!

  • А зараз я вам розкажу маленьку казочку, яка називається «Теремок».

Теремок

В теремку жили звірята,

І було їх там багато:

Мишка, жабка і зайчисько,

Ведмідь, лисичка та вовчисько.

Дружба й злагода була

Раптом трапилась біда.

Мишка вранці захворіла

І не бралася до діла,

Теремок свій не мела.

Дуже хворою була.

Стали радитись сусіди:

«Що ж робити? Як нам діяти?

«Швидку» треба викликати,

На підмогу погукати.

Хутко «103» набираймо,

Лікаря ми викликаймо.

Повідомимо: хто хворіє, що болить,

Як нам бути, що робить?»

«103» звірі вмить набрали,

Мишку вчасно врятували.

І тепер вона здорова, ходить весело удома.

  • Любі дітки, я бажаю вам бути завжди акуратними, обережними та ніколи не хворіти.

ЧИСТОТА – ЗАПОРУКА ЗДОРОВЯ

  • Діти, я хочу вам нагадати про те, що чистота – це обов’язкова умова здоров’я.

У бруді живуть збудники хвороб. Щоб запобігти хворобам, треба тримати в чистоті тіло, волосся, руки, дружити з водою, милом, зубною щіткою, рушником.

Мікроби та віруси, які потрапили на твою шкіру, можна змити водою з милом і не пустити їх у середину свого організму. Той, хто часто миється, стежить за чистотою свого тіла, захищає себе від хвороб і росте здоровим.

  • Послухайте віршик про маленьку МАШУ.

Маша і мило

У бабусі внучка Маша,

Їсть вона і суп, і кашу,

Молочко тепленьке п’є,

Фрукти й овочі жує.

Тільки мила не любила,

Маша з милом не дружила

Маша

«Не люблю, воно колюче,

Хоч маленьке та пахуче,

Рук не буду з милом мити,

Буду з брудними ходити!»

Бабця внученьку навчала,

Бабця Машу повчала:

Бабця

«Ти послухай мене, внучко,

Вимий-но чистенько ручки,

Бо мікроби люблять бруд,

І хвороби там живуть.

Візьмеш пальчик ти у ротик,

Попаде мікроб в животик,

Буде там мікроб той жити,

Буде твій живіт боліти.

Гратись стане неохота,

Буде мучити нудота,

Голова почне боліти,

Можна навіть захворіти!»

Маша

- Ні, - сказала Маша сміло,-

Не боюсь тепер я мила,

Хоч воно й кусюче трішки,

Мию ручки, личко,ніжки.

Щоб здоровими всім бути,

Треба нам це не забути.

Мити руки, коли брудні,

І у свята, іу будні.

Коли на руки кицю брали,

З піску хатку будували,

В туалет коли ходили,

Руки добре вимий з милом.

Чисті щоб були завжди,

Пам’ятай про це і ти:

Чистота – запорука здоров’я!

СПОЖИВАННЯ ПРОДУКТІВ

  • Діти, для того щоб жити, людина споживає різні продукти. Вони повинні бути свіжі. Коли людина їсть несвіжі продукти, у неї болить живіт, її треба потім лікувати. Продукти можна купувати на ринку, в магазині. Треба звертати увагу на якість продуктів, термін їх придатності. Куплені продукти слід зберігати в холодильнику або іншому холодному місці. Якщо після вживання продуктів тебе нудить, болить живіт, то про це потрібно сказати дорослим.

  • Послухайте дуже відому вам казочку «Курочка ряба».

Казочка відома ще з дитсадочка,

Знає її добре кожен син чи дочка.

Жила Курочка ряба у баби та діда,

Несла вона яйця з ранку й до обіду.

Зберігали дід та баба золоті ці дива.

І на ринок їх продати раз зібрались обидва.

Стали собі у куточку, товар розіклали,

Покупців усіх шановних гарно закликали:

Дід, баба

«В нас купуйте, не минайте,

Товар гарний – вибирайте»

Та не знали дід та баба, перш ніж продавати,

Сертифікат якості треба усім мати.

Вилізла із нірки мишка,

Стала повчати нишком:

Мишка «Треба усім людям знати,

Як продукти купувати,

Щоб вони були свіженькі,

А ви завжди здоровенькі.

Щоб з землі не купувати,

Правильно продукти завжди зберігати,

Щоб вони не попсувались,

Й ви не отруїлись,

Щоб зіпсованих продуктів раптом не

наїлись».

Правду мишка їм сказала

Та сховалась в нірку.

Хто ці правила засвоїть

Й знає на п’ятірку,

Той здоровим завжди буде,

Їх ніколи не забуде.

- Любі діточки, завжди пам’ятайте, що їсти треба різні продукти і обов’язково свіжі.

ТРЕБА ВСІМ НАМ ПАМЯТАТИ: МУХ ІЗ ХАТИ ПРОГАНЯТИ!

  • Діти, ви вже добре знаєте, що літом мухи скрізь літають. На своїх лапках вони переносять мікроби, бруд. Тому їх називають рознощиками хвороб. З ними треба вести боротьбу. Для цього є спеціальні речовини – побутові засоби, які діють як отрута. Чіпати ці препарати, нюхати їх не можна. Можна використовувати спеціальні липкі стрічки для виловлювання мух.

  • Послухайте віршик про муху-цокотуху.

Муха-цокотуха

Муха з хати прилітала

І над нами покружляла.

На тарілочку усілась –

Все навколо роздивилась.

Бруд із лапок весь струсила

І взялась собі до діла:

«Що нового? Що смачного!»

Скрізь ця муха заглядала,

Всюди вона залітала.

Ми сказали мусі: «Стій!

Лазити ти тут не смій!

Ти хвороби переносиш

Ще й інфекції розносиш.

Бій тобі ми об’явили»,

Муху дружно всі ловили.

Щоби вам не захворіти,

Це повинні знати й діти:

Мух цих треба проганяти,

У свій дім їх не пускати:

Бо на лапках в них мікроби,

Бруд, інфекція, хвороби.

Їм немає місця в хаті –

Слід на вулиці літати.

А у хату мухам – зась,

Знає це й малий Івась.

  • Любі діти, пам’ятайте, що мухи – це рознощики хвороб. Щоб мухи не потрапили у дім, потрібно закривати вікна та двері спеціальною сіткою.

НЕБЕЗПЕКА ДИТЯЧИХ ІГОР

Часто травмуються діти, які граються у небезпечних місцях та з небезпечними предметами.

Небезпечно гратися зламаними іграшками, бо можна порізатися гострими краями.

Ніколи не гратися з дрібними предметами (ґудзиками, монетами, намистинками та іншими), ніколи не бери їх в рот, не засовуй у вуха, ніс, бо це небезпечно.

Ніколи не бери у руки уламки скла.

Обминай гострі предмети, ті, які легко б’ються.

Якщо під час ігор хтось отримав травму, то звернись до дорослого за допомогою.

А зараз, діти, послухайте казочку про козу та семеро козенят.

В лісі кізонька жила,

Мамою гарною була.

Сім гарненьких козенят

Струнко вистроїлись в ряд.

Слухати маму не бажали,

Трішки-трішки пустували.

Щоб самим лишитись вдома

Чи у лісі, чи в знайомих,

Вибрати місце для розваги,

Треба вміти і без мами.

Щоб було просторо й зручно,

Запитати про це незручно?

Прочитай тоді це сам

І навчи ще й своїх мам:

Коли граєшся в оселі,

Не підстрибуй аж до стелі,

Бо як скинеш з шафи вазу,

Гуля вискочить відразу,

Не виглядай вниз із вікон,

І з балкона не кричи.

Якщо сам це добре знаєш,

То ще й меншого навчи.

Мамам треба пам’ятати:

Дрібних речей не давати,

Бо шпильки, голки, намистини –

То не ігри для дитини.

Ґудзики, квасоля, біб

Можуть привести до бід.

Для безпечної ігри

Місце вибери і ти.

  • Тому, любі діти, завжди пам’ятайте і ніколи не забувайте:

Щоб лиха в хату не пускати,

Дрібні речі слід ховати!

Будьте завжди обережними, бережіть своє життя і здоровя.

НЕ ВСІ РЕЧІ ПРИДАТНІ ДО ГРИ

  • Всі діти дуже люблять гратися, а загравшись часто забувають про небезпеку. Гратися можна не скрізь. Місця для ігор повинні бути безпечними. Вдома – це твій ігровий куточок, де можна проводити різні ігри. Східці, балкони, підвали, горища мають бути недоступні для ігри.

  • Предмети, які легко б’ються, гострі, колючі – не для гри.

  • Для ігри придатні лише дитячі іграшки.

  • Послухайте казочку, яка називається «Кривенька качечка».

Люди старенькі край лісу жили,

Качку кривеньку у лісі знайшли.

Додому принесли її, обігріли,

Жити у себе її залишили.

Із качечки дівчинка перетворилась,

В кімнаті навколо усе обдивилась.

Гарна дівчина зробилася вмить,

Ось вдома одна, що ж їй треба робить?

Поглянути, може, на двір чи на сонце,

Відкрити навстіж двері й віконце?

Чи вилізти краще скоріше на дах,

І з даху стрибнути, летіти, як птах?

Можливо гукнути когось чим скоріш,

Погратись удвох чи утрьох веселіш?

Не знала дівчинка, була ж бо із казки,

А ви розкажіть, що не так тут, будь ласка.

Що треба робити, коли ти один?

Про це має знати і дочка, і син.

НЕБЕЗПЕКА РЕЧОВИН

  • Діти, у кожному домі є багато різних предметів та речовин. Ними фарбують вікна та двері, лакують підлогу та дерев’яні вироби, чистять забруднений одяг. Серед них є багато таких речовин, які дуже легко займаються. Їх називають легкозаймисті речовини.

  • Гратися, чіпати, нюхати, відкривати їх не можна, тому що при виникненні пожежі їх важко загасити.

  • Гасити легкозаймисті речовини треба піском чи землею, бо вони легші за воду.

  • А зараз, любі дітки, послухайте казочку про лисичку.

Про лисичку

У зеленому лісочку,

На високому горбочку,

Там хатинонька стояла,

В ній лисичка проживала.

Була прудка і хитрюща

І до всього завидюща.

Все тягла вона у дім,

Все було у домі тім:

Ацетон та лаки й фарби –

На всі смаки, на всі барви.

Ще й каністри з керосином,

Різні ємкості з бензином.

Усього було доволі –

І в коморі, й в коридорі.

Раптом вогник стрибнув з печі –

Результат ясний й малечі:

Хатка миттю вся згоріла –

Лиш лисичка уціліла.

Тож ми їй дамо пораду –

Ви послухайте теж радо:

Всьому треба дати лад,

Дім – не база та не склад.

Вихід вільним слід тримати

І всім добре пам’ятати:

Легкозаймисті речовини

Не заносьте у хатини.

Чи у місті, чи в селі

Знати мають це малі.

Правила протипожежні

Добре ти вивчай

І будь завжди обережний

Та усіх навчай.

  • Діти, пам’ятайте назавжди, що гратися, чіпати, нюхати, відкривати легкозаймисті речовини не можна, тому що при виникненні пожежі їх важко загасити.

НЕБЕЗПЕКА ВЗИМКУ

  • Дорогі діти, у зимову морозяну пору краще не виходити гуляти з хати.

Якщо вам все ж таки слід бути на вулиці, то треба пам’ятати, що НЕ МОЖНА руками торкатися до металевих предметів, НЕ МОЖНА розтирати побілілі ділянки шкіри снігом, бо сніг ще більше охолоджує тіло.

Якщо ви дуже замерзли – рухайтесь, не стійте на місці.

При поверненні додому НЕ МОЖНА опускати руки в гарячу воду, гріти їх біля приладів опалення.

Слід відігріватися при кімнатній температурі.

  • Ось послухайте, що трапилось з дідом у нашій казочці «Рукавичка».

Ось у казці рукавичка

Не маленька й невеличка.

Загубив у лісі дід

І зазнав багато бід.

Обморозив пальці й руку,

Бо не знав просту науку –

Що не слід в мороз робити,

Щоби потім сліз не лити.

Тож уважно прочитайте

Та самі запам’ятайте:

Як мороз щипає дуже,

Ти не стій на місці, друже,

Походи і пострибай

І з морозу утікай.

Коли змерзло дуже тіло,

Коли шкіра побіліла,

Снігом ти не розтирай –

Шкоду зробиш – пам’ятай!

Руки – у холодну воду зразу,

Потім в теплу, й не відразу

Теплу воду добавляй,

Теж про це не забувай.

Коли захочеш ти вже спати,

Також треба пам’ятати,

Що замерзнути ти можеш,

Тоді ніхто не допоможе.

Одягатись слід тепленько

Й пам’ятати всім гарненько –

У мороз не слід гуляти,

Краще не виходьте з хати,

Бо мороз – суворий дід

Наробити може бід.

  • Любі діти, будьте обережними, бережіть себе та своє здоров’я.

СІРНИКИ ТИ НЕ ЧІПАЙ, ПРО ЦЕ ЗАВЖДИ ПАМЯТАЙ!

  • Сірники – погана забава, яка призводить до біди. Без догляду дорослих не можна розпалювати багаття, гратися із сірниками, запалювати папір, пух тополі, траву і інші предмети. Якщо виникла пожежа і вогонь маленький, його треба негайно залити водою, накрити ковдрою, засипати піском. Не можна нікуди ховатися, із задимленого приміщення до виходу треба пробиратися повзком. Коли виникла пожежа, а дорослі відсутні, то треба негайно викликати пожежників:

  • набрати номер «101»,

  • назвати адресу,

  • назвати своє прізвище.

З викликом пожежної служби не можна жартувати, бо в цей час може трапитись лихо у іншому місці.

Послухайте казку про бичка.

Солом’яний бичок

Ось солом’яний бичок,

Та ще й смоляний бочок.

Сірники лиш запалить –

І бичок згорить умить.

Вже нікого він не зловить,

Й дід не порадіє,

Тільки купка попелу

І жаринка тліє.

А як вітер-пустунець

Налетить із поля,

Запалає все навколо,

Хата і стодола.

Буде лихо скрізь і всюди.

Де взялось та звідки?

А причина всім відома –

Сірник взяли дітки.

Пустували, жартували

Й кинули у казку,

А що з цього вийшло,

Слухайте, будь ласка.

Жив бичок у діда й баби,

Все було у них до ладу.

Баба пасла на травиці

І плела з квіток косиці.

Дід у хаті майстрував,

Лад в господі скрізь давав.

В гості внуки завітали,

Радо дуже їх приймали,

Пирогами частували,

Молочком всіх напували.

І погратись на лужок

Відпустили діточок

Сумно стало їм у лузі:

«В що пограємо ми, друзі?

Нишком сірники я взяв,

Коли дід відпочивав.

В гру веселу будемо гратись,

Хто з вас хоче розважатись?» -

Так сказав найстарший внук

Й сірники він взяв до рук.

А молодший: «Ні, не тронь!

В сірниках живе вогонь».

«Ну, малий, ти й боягуз,

Знай: вогню я не боюсь,

Він живе в коробці мирно,

Лагідний він і спокійний.

Він і гріє, й не пече,

І нікуди не втече».

А сірник був пустотливий,

Жартівливий, не лякливий,

Думає в коробці нишком:

«Я втечу від вас, мов мишка,

Тільки випустіть мене –

Вже ніхто не здожене».

Та й побіг вогонь по лузі,

Й знаєте, що вийшло, друзі?

Хату ледве залили,

А бичка вже не змогли!

Добре внуки уціліли,

Тільки пальці обгоріли.

Щоб всі знали малюки,

Що недовго до біди,

Що вогонь буває різним:

Коли добрим, коли грізним.

Щоб не трапилось біди,

Сам це знай та всім кажи:

СІРНИКИ ТИ НЕ ЧІПАЙ,

ПРО ЦЕ ЗАВЖДИ ПАМЯТАЙ!

- Ось така казочка. А ви, дітки, завжди повинні пам’ятати, що сірники – погана забава – вона призводить до біди.

ЩОБ НЕ ЗАХВОРІТИ, ТРЕБА РУКИ МИТИ!

Лялька Катя

Якось лялька Катя

На дворі гуляла.

Рвала квіти на лужку,

М’ячика катала.

Кицю трішки подражнила,

Тортик із піску спекла,

А потім мерщій у хату,

Бо голодною була.

Сіла із дітьми до столу.

Рук не мила, не схотіла.

Із такими ось брудними

Смачно дуже все поїла.

По обіді – тихий час,

Треба спати вже у нас.

Лялька в ліжечко лягла,

Очки вмить закрила

І спокійно засопла,

Гарно відпочила.

Раптом сниться ляльці сон:

Ні, не кицька, і не слон.

Два глисти тут враз зявились,

На Катрусю подивились:

«Катя рук не мила? Ні!

І вони такі брудні!

На вулиці вона гуляла,

Ними все і всіх чіпала.

А у бруді яйця наші

Попадуть на хліб, на кашу,

Чи на руки, чи під нігті

Та свої розпустять кігті,

Яйця попадуть у ротик,

А із нього у животик.

Добре їм там, теплота,

Є і їжа, і вода.

З яєць виростуть глисти

Знать про це повинен ти».

Лялька з страху аж проснулась

І від страху стрепенулась:

«Буду завжди руки мити,

Буду з милом я дружити.

І скажу я всім малятам –

Про це треба пам’ятати.

Щоб рости і не хворіти,

З милом маємо дружити».

  • Дітки, а зараз послухайте про те, що я вам розкажу.

Пісок – добрий будівельний матеріал. З ним цікаво гратися у пісочниці. Але він може потрапити у очі, спричинити біль, захворювання. По ньому часто гуляють домашні тварини: коти, собаки. Яйця глистів дуже маленькі, їх не можна побачити. Потрапляючи в організм, вони приносять велику шкоду. Щоб не захворіти, треба мити руки після ігор на вулиці, перед прийомом їжі, після туалету у міру забруднення.

Додаток №2

ІГРИ ДЛЯ ДІТЕЙ

СИТУАТИВНІ ЗАВДАННЯ, ІГРИ-ТРЕНІНГИ

Гра-тренінг

Що ти будеш робити в таких ситуаціях:

  • Незнайома жінка пригощає тебе цукеркою.

  • Товариші кличуть тебе покататися у ліфті.

  • На подвір’ї бігає собака і тобі хочеться погладити її.

  • Один незнайомий чоловік запрошує покататися на Мерседесі, а інший - на Вольво. На чому поїдеш?

  • Ти загубився на вулиці (на вокзалі).

  • Ти сам вдома, в двері хтось подзвонив. Це жінка, вона просить води.

Чи розповіси ти про ці випадки мамі, татові, бабусі?

Гра-тренінг

«Зателефонуємо друзям, бабусі».

Викличемо допомогу за телефоном «101», «103», «104»

Ваші дії:

Якщо ви йдете з дому (перевірити, чи всі електроприлади вимкнені).

Якщо почули запах газу (повідомити дорослим, провітрити приміщення, викликати службу газу – «104»).

Котик, зайчик і трамвайчик

Педагог показує дітям іграшкових котика і зайчика, моделює ігрову ситуацію.

Жили собі в казковій країні Котик та Зайчик, і були вони добрими друзями. А в тій країні, хоч вона і була казковою, правила дорожнього руху були такі ж самі, як і в нас. І ось наші друзі вирішили помандрувати чарівним містечком на громадському транспорті до парку розваг. І так вже трапилося, що поводилися вони зовсім по-різному. Хто з них чинив добре, а хто — ні? Давайте розберемося і допоможемо друзям виправити допущені помилки.

Дорослий пропонує малятам обговорити вчинки іграшкових героїв за темою заняття. Якщо діти вагаються, педагог допомагає їм зробити правильні висновки та просить декількох малят повторити їх.

Ситуація 1. «На зупинці»

Ось прийшли Котик і Зайчик на зупинку, стали трамвая чекати. Котик стояв спокійно і терпляче чекав, коли ж під'їде трамвай. А Зайчик вирішив погратися — він бігав, стрибав по зупинці, щось викрикував зустрічним перехожим. Потім Зайчику вкрай набридло чекати на зупинці, і він вибіг на рейки, мовляв, звідти краще все видно.

Хто з героїв порушив правила очікування громадського транспорту?

Ситуація 2. «Правила посадки і висадки»

Аж ось і трамвай підійшов. Зайчик став чекати, доки вийдуть з дверей пасажири, спочатку пропустив уперед старенького дідуся з ціпком, пасажирів з маленькими дітьми, а потім і сам зайшов спокійно. А Котик відразу став поспішати швидше зайти до салону: штовхався, квапився і щось незадоволено бурчав.

Чия поведінка була неправильною? Як треба поводитися, коли заходиш у салон громадського транспорту?

Ситуація 3. «Сплата за проїзд»

Коли друзі вже опинилися у трамваї, Котик одразу придбав у кондуктора проїзного квитка, а Зайчик вирішив проїхати, не сплативши за проїзд. Він забився в куточок і присів, щоб його не побачили. Хто повівся правильно, а хто — ні?

Ситуація 4. «Водій та пасажири»

Зрештою Зайчику довелося все-таки придбати проїзного квитка, бо кондуктор виявилася суворою. Зайчик, зітхнувши, сів на вільне сидіння і їхав мовчки, дивлячись у віконце, щоб не проґавити потрібну зупинку. А Котикові вже набридло сидіти. Він пробрався до водія і завів із ним розмову. Чомусь водієві таке не сподобалося.

Як ви гадаєте, хто з героїв повівся в цьому випадку правильно?

Ситуація 5. «Трамвай зупиняється»

Ось Зайчик та Котик доїхали до парку розваг. Вийшли із трамваю. Тут Котик і каже: «Слід якнайшвидше залишити проїжджу частину». А Зайчик йому: «Зачекай, не поспішай». Хто із товаришів мав рацію?

Наша вулиця

Для гри заздалегідь виготовляють макет вулиці з будинками та перехрестям; макети дерев та дорожніх знаків. Гра проводиться на макеті.

Перший варіант (для пішоходів)

Із допомогою ляльок діти за завданням педагога розігрують різноманітні дорожні ситуації. Так, на перехресті ляльки на зелений сигнал світлофора переходять дорогу, на жовтий — зупиняються, на червоний — продовжують стояти.

Потім ляльки йдуть тротуаром чи узбіччями дороги до пішохідного переходу, що позначений інформаційно-вказівним дорожнім знаком «Пішохідний перехід», і там переходять проїжджу частину.

Другий варіант (для водіїв)

Вихователь показує дорожні знаки «Світлофорне регулювання», «Діти», «Пішохідний перехід» (попереджувальні); «В'їзд заборонено», «Подача звукового сигналу заборонена» (заборонні); «Місце зупинки автобуса», «Пішохідний перехід», «Підземний пішохідний перехід» (інформаційно-вказівні). Діти пояснюють, що означає кожний знак та розігрують відповідні дорожні ситуації.

За кожну правильну відповідь гравець отримує бал (жетон). За найбільшою кількістю балів визначають переможців гри.

РУХЛИВІ ІГРИ

Гра - атракціон «Слухай сигнал!»

Мета: удосконалити навички ходьби та бігу, виховувати увагу та швидку реакцію.

Хід гри

Діти шикуються в дві колони обличчям до вихователя. Вихователь показує картки з малюнками на тему: «Що спричиняє пожежу» (2 комплекти). Кладе у два кошики.

Вихователь:

Увага, увага, сигнал приймай -

Людей від пожежі ти визволяй.

Після цього сигналу перша дитина з кожної команди біжить, бере картку, каже, що спричинило пожежу, картку віддає вихователю і повертається назад.

Гру продовжують наступні учасники. Хто правильно і швидко упорається із завданням, той перемагає.

«Пожежники»

Завдання гри: Шикування у колони, лазіння по парканчику, вміння виконувати рухи за сигналом вихователя. Виховання уваги, пам'яті, кмітливості, почуття колективізму.

Хід гри

Діти, розподілені на три групи, сидять на трьох лавах або стільчиках – «чергують» у пожежній частині. За сигналом «Тривога!» вони швидко встають і шикуються у три колони. Перші з колон беруть обруч (машину) і біжать одне за одним до місця пожежі. На слова вихователя «Приїхали» діти швидко зупиняються і перешиковуються з колон в одне півколо - стають перед місцем пожежі (парканчиком, до якого зверху прив'язані червоні стрічки і дзвіночки.

На слова «Роботу починай» діти «накачують» насосом воду.

На слова «Сокирами рубай» - імітують рубання.

На слова «Гаси пожежу» - повертають тулуб праворуч, ліворуч, відводячи відповідну руку в сторону.

На слова «Вогонь все вище і вище» - діти швидко перешиковуються у колони. Перші у колонах кладуть дошки на перші щаблини парканчика і за сигналом «Лізь» обережно проходять по дошці, лізуть по парканчику, дзвонять у дзвіночок, перелазять на другий бік і злазять з парканчика. Вихователь відзначає хто перший подзвонив. Потім іде друга трійка, за нею - третя і т.д.

Наприкінці вихователь відзначає колону дітей, які добре впорались з роботою (лазили і злазили з парканчика). Після цього всі шикуються у колони і спокійно повертаються у пожежну частину.

Правила гри

Рухи виконують всі разом за сигналом вихователя; злазити, не пропускаючи щаблин, до останньої, зістрибувати не можна.

Вказівки до гри

Перед грою перевірити міцність щаблин парканчика. Дзвіночки прив'язувати до мотузки на одній висоті. Вихователь стоїть біля парканчика і в разі потреби допомагає дітям.

Вона називає ім'я того, хто перший подзвонив, якщо він правильно лазив по парканчику.

У грі можна давати дві вправи для тулуба, а потім вправу для випростування. Наприклад, на слова «Будемо гасити вогонь угорі» діти добре випрямляють тулуб, стають аж навшпиньки і підносять руки вгору.

«Сигнали світлофора»

Майданчик чи кімнату поділити на 3 частини: посередині – «проїжджа частина» (шириною 3-4 м). Діти діляться на 2 групи: «пішоходи» і «автомобілі».

Вихователь говорить:

Червоне світло загорілось –

Всі довкола зупинились.

Жовте йти не дозволяє –

Воно лиш попереджає.

На зелене світло – йди,

Не барися, переходь!

Під час читання тексту вихователь піднімає відповідний кружечок – «сигнал» світлофора, а діти виконують відповідні дії. Хто помиляється – виходить з гри. Виграє той, хто жодного разу не помилився.

Гра-конкурс «Дорога кожна секунда»

Ведучий: По вулицях міста одна за одною мчать червоні машини. Кілька секунд – і їх уже не видно, тільки чути в повітрі звуки сирени. Пожежа!

Щоб врятувати життя людей, треба поспішати. Ось чому водії пожежних машин докладають усіх зусиль, щоб швидше приїхати на місце пожежі.

Пропоную вам на деякий час побути водіями пожежних машин і позмагатися у спритності – хто швидше дістанеться до «місця пожежі».

Хід гри

Два гравці сідають на стільці. На відстані 5-6 м від них стоять «пожежні» іграшкові машини зі шнурами. За сигналом вихователя гравці повинні змотати шнури на палички (олівці) і швидко наблизити до себе «пожежну» машину. Виграє той, хто зробить це швидше.

Додаток №3

Заняття щодо правил безпеки життєдіяльності для детей від 4-х років

Занятие первое.

Опасные ситуации, возникающие дома

Цель: закрепить представления детей о некоторых опасных для жизни и здоровья предметах, с которыми они встречаются дома, об их значении для людей, о правилах пользования ими;

предостеречь детей от неприятностей, связанных с контактом с незнакомыми людьми.

Предварительная работа: чтение сказки Т. Александровой «Кузька», просмотр мультипликационного фильма.

Материалы и оборудование: картинки с изображением бытовых электроприборов (холодильник, телевизор, магнитофон, пылесос, стиральная машинка, фен, обогреватель, утюг и т.д.), действующий электроприбор, например, магнитофон.

Ход занятия

Педагог: Представьте себе, взрослые заняты домашними делами, а вы предоставлены сами себе. Делай, что хочешь, играй, во что пожелаешь.

Чем вы займетесь?

Играй, да не заигрывайся! Дом хоть и надежен, все же нельзя забывать об элементарных правилах собственной безопасности.

Все знают — баловство до добра не доводит!

Вспомните, что произошло с домовенком Кузькой, когда он попал в большой город. В каких только ситуациях он не оказывался! И, если бы не Наташа, не избежать бы Кузеньке беды!

Педагог: Помните, Кузька попросил Наташу попарить его в баньке? Где же мыла Наташа Кузю?

Дети: В раковине.

Педагог: Куда после мытья Наташа посадила Кузьку просохнуть?

Дети: На батарею.

Педагог: Почему?

Дети: Там тепло.

Педагог: Кузька высох. Ему стало слишком горячо. Куда пересадила его Наташа?

Дети: На подоконник.

Педагог: Почему?

Дети: Там прохладно.

Педагог: «Эка благодать — весь белый свет видать! — обрадовался Кузька и прижался носом к стеклу. Девочка тоже посмотрела в окно».
Потом Наташа с Кузькой увидели купающегося в луже воробья и решили угостить его пирожными. «Они долго возились с задвижками, открывали окно, потом высунулись, увидели лужу, рядом с ней серую точку и очень удачно бросили из окна пирожное «наполеон»; оно упало прямо в лужу». Чем эта ситуация опасна для Кузи и Наташи? (Ответы детей.) Действительно, интересно, сидя на подоконнике, рассматривать в окно окрестности. Но! Очень опасно высовываться в открытое окно — можно упасть вниз!

Где раньше жил Кузя?

Дети: В деревне.

Педагог: Как вы думаете, почему Кузька не знал, что опасно высовываться в открытое окно? (Ответы детей.) В деревне, где до этого жил Кузька, все дома одноэтажные. Как они называются?

Дети: Избы.

Педагог: Выпасть с первого этажа избы беда не большая — встал, отряхнулся и пошел. А вот с восьмого!

Опасно облокачиваться на стекло. Как вы думаете, почему?

Дети: Стекло — хрупкий материал. Оно может треснуть и больно поранить.

Педагог: Посмотрите на картинку: Кузька сидит на подоконнике. Может ли с ним случиться какая-нибудь неприятность?

Дети: Нет.

Педагог: Почему?

Дети: Окно закрыто, на стекло Кузька не облокачивается.

Педагог: «И тут в дверь постучали.

— Беги, открывай! — прошептал Кузька. — Да никому про меня не сказывай.
— Дверь обить не желаете? — спросил незнакомый дяденька. — Да ты одна, что ли дома, девочка? Спрашивать надо, спрашивать, когда дверь отпираешь, и чужим не открывать. Говоришь вам, говоришь, учишь вас, учишь, — ворчал дяденька, стучась в соседнюю дверь».

Чем эта ситуация опасна для Наташи? (Ответы детей.)

Незнакомые люди не всегда желают вам добра. От некоторых можно ждать беды. Никогда не открывайте дверь незнакомым людям! «Спрашивать надо, спрашивать, когда дверь отпираешь, и чужим не открывать!» — так говорил незнакомый мужчина Наташе. Запомните и вы это!

Ситуация «Рядом с газовой плитой»

Педагог: Помните, Кузька играл с Наташей в прятки? Где он прятался?

Дети: В духовке.

Педагог: «Открыв духовку, Наташа увидела на противне Кузьку, который вопил не жалея голоса:
— Обожжешься! Сгоришь! Удирай, пока не поздно!
— Это ты сгоришь! — сказала Наташа и стала объяснять про газовую плиту и про духовку». Как вы думаете, что рассказала Наташа Кузе о газовой плите и о духовке? (Ответы детей.)

Газовая плита — полезное изобретение. Когда-то ее придумали люди-изобретатели для людей же. Вы, наверное, часто наблюдали, как мама зажигает на плите огонь она поворачивает ручку, подносит горящую спичку к конфорке, и газ загорается. Можно ставить на огонь кастрюлю с водой или сковородку с маслом и готовить еду. Да, без газовой плиты мама вряд ли смогла бы так вкусно готовить. Но неправильное обращение с газовой плитой может привести к беде. Во-первых, нельзя просто так поворачивать ручки конфорки. Как вы думаете, почему? (Ответы детей.)

В плите «живет» газ. Можно выпустить его наружу. Если газ не сгорит, это очень опасно: газом можно отравиться. Во-вторых, никогда не шалите вблизи зажженной плиты.

«Не дослушав объяснений, Кузька вылетел наружу как ошпаренный, подобрал коробку с пирожными, надел лапоть и сердито толкнул плиту:
— Вот беда, беда, огорчение! Я-то думал, это будет мой домик, тихий, уютный, никто туда не заглянет. А сам, страх подумать, в печи сидел! Ах ты, батюшки!

Наташа стала его утешать.

— Я твоей плиты не боюсь, зря не укусит, — махнул рукою Кузька. — Я огня боюсь!»

Почему Кузька так боится огня?

Дети: Его дом в деревне загорелся от одной маленькой искорки. Домовята, вместо того чтобы ее потушить, играли с ней.

Педагог: Почему же не следует шалить вблизи огня? (Ответы детей.)

Почему Кузька не знал, что такое плита?

Дети: В избе, где он жил, плиты не было. Еду там готовили в печи на огне.

Ситуация «Как работают электроприборы»

Педагог: Сейчас ещё не во всех домах установлены газовые плиты. Многие люди готовят еду на электрических плитах (Педагог показывает картинку с изображением электрической плиты.).

Они безопаснее газовых плиток, но тоже требуют аккуратного обращения.

Во-первых, у работающей электроплиты очень горячая поверхность — об нее можно больно обжечься.

Во-вторых, в электроплите «живет» электрический ток. С ним шутки плохи! Удар тока оставляет сильные ожоги.

Да, опасен электрический ток, но без него многие приборы в вашей квартире и в нашем детском саду работать не будут.

Эти приборы работают от электрического тока. (Педагог показывает детям картинки с изображением электроприборов). Как они называются? Для чего служат? (Ответы детей.). В нашей группе тоже есть приборы, работающие от электричества. Какие? (Ответы детей.). Вот магнитофон. Что надо сделать, чтобы он заработал? (Ответы детей.). Вставляем вилку в розетку. Там электрический ток. По этому шнуру ток побежал в магнитофон. Нажимаем кнопку — заиграла музыка. Магнитофон работает... Отключаем кнопку — музыка стихла. Магнитофон закончил работу. Вынимаю вилку из розетки. Делаю это очень аккуратно, за шнур не дергаю. Как вы думаете, почему?

Дети: Шнур может порваться и «выпустить» ток наружу.

Педагог: И тогда я попаду в беду. Мой вам совет — никогда не дергайте за шнур! Я знаю, что розетка предназначена только для вилки, а не для шариковой ручки или фломастера. Как вы думаете, почему эти предметы не стоит вставлять в отверстия розетки?

Дети: Может ударить током.

Педагог: Не стоит «дразнить» электрический ток. Он очень больно кусается! Если мы будем внимательны и осторожны, а шалить будем только там, где это безопасно, — неприятности нас не коснутся.

Занятие второе

Опасные ситуации на улице и во дворе

Цель: рассказать детям об опасных особенностях улицы; закрепить правила поведения на улице и в транспорте.

Материалы: плоскостной макет улицы с подвижными элементами; иллюстрации с изображением родного города; картонная фигурка домовенка Кузьки; картинка с изображением зебры; большие цветные круги красного, желтого и зеленого цветов.

Предварительная работа: рисование красками по теме «На улице».

Ход занятия

1. В гости к Нафане

Педагог: В большом городе, в новом доме, на 8-м этаже живет маленький домовеночек. (На планшете или фланелеграфе появляется нарисованная картинка домовенка Кузьки). Вот он. Узнали его? В том же городе, на той же улице, но в другом доме живет Кузькин друг Нафаня. Соскучился Кузька по Нафане и решил навестить его. Однако большой город — не маленькая тихая деревенька, в которой домовенок жил раньше. Деревенька что? Несколько деревянных изб да проселочная дорога, а из транспорта — только телеги в одну лошадиную силу. А город — шумный, многолюдный, на дорогах полным-полно стремительно мчащихся машин. И, если не соблюдать определенные правила поведения на улице, можно попасть в беду. Давайте вместе с Кузькой отправимся в гости к Нафане и вспомним, какие правила необходимо соблюдать для собственной же безопасности.

2. Улица большого города.

Педагог: Что можно увидеть на улицах нашего города? Вспомните, что есть на вашей улице, мимо чего вы проходите, когда идете домой из детского сада? (Ответы детей.).

Составим улицу, на которой живут Кузька с Нафаней. (Перед детьми — фон и подвижные элементы улицы, которые будут крепиться на фон.). Посреди улицы - дорога. Вот ее части (Педагог с помощью детей прикрепляет на фон дорогу). Получилась длинная дорога.

Для чего она? Для машин. Белая полоса разделяет дорогу на две части. По этой части дороги машины едут в одну сторону, а по этой — в другую. (Направление движения обозначается стрелками). Это дорога для машин. А где же ходят люди?

Дети: По тротуару.

Педагог: Для людей на улице сделана специальная дорожка — тротуар. Вот его части. Располагаем тротуар по обе части дороги. Итак, дорога — для машин, которые едут, тротуар — для людей, которые идут пешком. Как называют таких людей?

Дети: Пешеходы.

Педагог: Когда вы идете по улице, вы тоже пешеходы. На улице, вдоль дороги стоят дома. Кузька живет в этом доме, а его друг Нафаня — в этом, на другом конце улицы. Среди домов, во дворе — детская площадка. Для чего она предназначена?

Дети: Здесь играют дети.

Педагог: Лесенка, горка, качели — все для них. За детьми наблюдают их родители. Для них во дворе поставили лавочки. Это остановки. (Педагог расставляет на макете остановки). Возле них тоже поставили лавочки (Дети добавляют лавочки.). Зачем?

Дети: На остановках люди ждут прибытия пассажирского транспорта. Кто устал — может присесть.

Педагог: Как вы думаете, для кого прежде всего поставили лавочки? Для пожилых людей и женщин с очень маленькими детьми. Еще на детской площадке и у остановок стоят урны. Зачем они?

Дети: Урны — для мусора.

Педагог: Только невоспитанные люди бросают мусор на землю, нарушая красоту нашего города. Посмотрите, как красив наш город! (Дети вместе с педагогом рассматривают иллюстрации с изображением родного города). Старинные здания, памятники, мосты украшают его улицы. Но разве был бы он так красив без деревьев и цветов? Растения — это не просто украшение города. Вспомните, чем дороги нам деревья и травы?

Дети: Зелень растений очищает воздух, насыщая его кислородом.

Педагог: Кого не хватает на нашей улице?

Дети: Людей. (Расставляются фигурки людей.)

Педагог: Кто из них пешеход? (Ответы детей.)

Чего еще не хватает на нашей улице?

Дети: Машин на дороге.

Педагог: Выберем среди наших картинок те, на которых нарисованы легковые машины, и расположим их на дороге. (Дети выполняют задание.)
Теперь выберем грузовые машины и расположим их на дороге. (Дети выполняют задание.) Выберем пассажирский транспорт, который ездит по нашей улице.

Дети: Это автобус!

Педагог: А почему мы не выбрали трамвай?

Дети: На этой улице не проложены рельсы.

Педагог: У нас получилась улица города, на которой живут Кузька и Нафаня.

Как вы думаете, какое у нее может быть название? (Ответы детей).

Какое название носит улица, на которой вы живете? (Ответы детей)

Как называется улица, на которой стоит наш детский садик? (Ответы детей).

Как вы думаете, где домов больше — на нашей улице или во всем городе? Где живет больше мальчиков — в городе или на нашей улице? А девочек? (Ответы детей).

Итак, отправляемся вместе с Кузькой в гости к Нафане.

Домовенок вышел из дома и очутился на улице. Как ему добраться до дома Нафани? (Ответы детей). Идти пешком — не очень хорошая идея. Домовеночек маленький, ножки у него коротенькие, шажки крошечные. Долго придется Кузьке добираться до своего друга — устанет он. Как еще можно попасть на другой конец улицы?

Дети: Доехать на автобусе.

Педагог: Возле Кузькиного дома две остановки. На какую из них пойти домовенку? (Ответы детей). Почему именно на эту? (Выбирается остановка на противоположной стороне дороги. Дети объясняют свой выбор).

Чтобы попасть на нужную остановку, необходимо перейти дорогу. Где Кузька должен ее перейти? (Ответы детей). На дороге должен быть пешеходный переход. Как он выглядит?

Дети: Белые полосы на черной дороге.

Педагог: Как называют такой переход?

Дети: «Зебра».

Педагог: Почему? (Ответы детей. Педагог показывает детям картинку с изображением животного — зебры. На белом хорошо видны черные полосы). Такой переход издалека виден и пешеходам, и водителям. Кузька подошел к пешеходному переходу. Но как ему перейти дорогу?! Такое движение! Кто же остановит все эти машины?

Дети: Светофор.

Педагог: Вот светофор для машин. Сейчас на дороге движение. Какой свет горит на светофоре?

Дети: Зеленый. (Красный и желтый цвета закрыты кружочками).

Педагог: А это другой светофор. Для кого он?

Дети: Для пешеходов.

Педагог: Как вы догадались? (Ответы детей). Итак, для машин горит зеленый сигнал светофора. А для пешеходов?

Дети: Для пешеходов горит сигнал в виде красного человечка.

Педагог: Красный человечек на светофоре как бы говорит: «Стой! Идти нельзя!» Но вот на светофоре для машин зажегся желтый цвет. (Открывается желтый кружок, закрывается зеленый). Что он обозначает?

Дети: «Всем машинам — внимание! Замедлить движение!»

Педагог: И, наконец, для машин загорается красный сигнал светофора. (Открывается красный кружок, закрывается желтый). Что он обозначает?

Дети: «Стоп! Ехать дальше нельзя!»

Педагог: Что же на светофоре для пешеходов? Красный человечек погас, зажегся зеленый. (Открывается зеленый человечек, закрывается красный). Что он обозначает? «Путь открыт. Можно переходить дорогу».

Кузя не спеша, вместе с другими пешеходами переходит дорогу. Что может произойти, если не соблюдать правил перехода дороги? (Ответы детей).

Физминутка

Красный круг — стоим.
Желтый — беремся за руки.
Зеленый — идем.

(Педагог показывает цветные круги. Дети выполняют действия, оговоренные заранее).

3. Кузька в автобусе

Педагог: Вот Кузька и на своей остановке. Он ждет автобус. На светофоре для машин зажегся желтый свет. (Закрывается красный кружок, открывается желтый). Что это значит? «Всем машинам — внимание! Приготовиться к движению». Через минуту загорается зеленый свет. А что же на светофоре для пешеходов?

Дети: Зеленый человечек погас, загорелся красный.

Педагог: «Пешеходам — стоп! Дальше двигаться опасно!» Итак, для машин горит зеленый — движение началось. К остановке, где стоит Кузька, подъехал автобус. Кузька — воспитанный домовеночек, он не спешит входить в автобус. Чего он ждет? (Ответы детей). Да, Кузька ждет, пока из автобуса выйдут люди, доехавшие до своей остановки. Убедившись, что больше никто не выходит, Кузька вместе с другими ожидающими спокойно входит в автобус. (Педагог помещает Кузьку в автобус. Дети видят его в окошке). Теперь Кузька уже не пешеход. Почему? Кто он теперь?

Дети: Пассажир.

Педагог: Теперь Кузька, как и каждый, кто едет в автобусе, — пассажир. А кто ведет автобус?

Дети: Водитель.

Педагог: Кузька — воспитанный домовеночек, он не спешит занимать свободное место в автобусе. Сначала он смотрит по сторонам. Кого он высматривает? (Ответы детей). Может быть, вместе с Кузей в автобус вошли пожилые люди или женщины с маленькими детьми. Воспитанные пассажиры всегда уступают им место.

Двери закрылись, автобус поехал. «Не забывайте крепко держаться за поручни в движущемся транспорте», — предупреждает пассажиров водитель. Вот и остановка у дома Нафани. Кузька спокойно выходит из автобуса, помогая бабушке с сумкой спуститься по ступенькам. Он же воспитанный домовеночек!

4. Кузька во дворе

Педагог: Вот и дом Нафани. Во дворе дома — детская площадка. Какая же она красивая! Кузька решил подождать Нафаню здесь. Домовенок вспомнил, что ему говорила Наташа: «Если хочешь поиграть — иди во двор. На улице играть опасно!» Почему, как вы думаете?

Дети: На улице дорога, там ездят машины.

Педагог: Очень опасно играть у дороги в мяч или в салки! Ты, твои друзья, случайные прохожие или проезжие могут пострадать. Двор — другое дело. Здесь вполне безопасно. Хотя... Я думаю, что не стоит и на детской площадке забывать о мерах безопасности, ведь если сильно расшалиться, можно и здесь попасть в беду. Какие же опасные ситуации могут возникнуть на детской площадке?

Во-первых, лесенка, горка, качели — места для развлечений, а не для баловства. Расшалился — упал, а это очень больно, можно даже сломать что-нибудь. Еще хуже, если из-за твоего баловства пострадает твой друг. Его боль — твоя вина. Настоящие друзья берегут друг друга.

Во-вторых, не стоит уходить со двора с кем-нибудь за компанию. Что может произойти с ребенком, если он окажется один в большом городе? Малыш потеряется, а тут и до беды недалеко, не все же люди доброжелательные. Не дай бог встретить на улице человека, совершающего в жизни только плохие поступки!

Мой вам совет: старайтесь всегда быть рядом со взрослыми людьми — родными, близкими, воспитателями. Они защитят вас от любой беды. А когда вы вырастете, то будете оберегать своих детей.

Вот так благополучно, соблюдая все правила, Кузька добрался до своего друга Нафани.

Запомните:

Выходя на улицу,
Приготовь заранее
Вежливость и сдержанность,
А главное — внимание!

Додаток №4

ПАМЯТКА ДЛЯ ДЕТЕЙ

«ПОЖАР В КВАРТИРЕ»

Обнаружив пожар, следует вызвать пожарную охрану. Это следует сделать из безопасного места: например, из соседней квартиры, уличного таксофона. Набрать номер «101» и сообщить следующие сведения:

  1. адрес, где обнаружено загорание или пожар;

  2. объект, где происходит пожар: во дворе, в квартире, в школе, на складе и т.д.;

  3. что горит (что конкретно горит: телевизор, мебель, автомобиль);

  4. если диспетчер попросит, то уточнить: номер дома, подъезд, номер квартиры, на каком этаже горит, сколько этажей в здании, откуда удобнее подъехать, код для входа в подъезд, есть ли опасность для людей и т.д.

  5. сообщить свою фамилию и телефон.

Говори по телефону четко и спокойно, не торопись. Знай, что пока ты сообщаешь сведения о пожаре, пожарная команда уже поднята по тревоге и выезжает (все, что надо им передадут по рации).

Выйдя из дома, встречай пожарную машину, показывай самый быстрый и удобный проезд к месту возникшего пожара.

Учти, что профессионалам гораздо легче потушить огонь в самом начале; не заставляй пожарных рисковать своими жизнями на большом пожаре.

Также учти, что если ты понадеешься только на себя, то за те 10-15 минут, пока ты будешь метаться по подъезду, пожарные уже успели бы приехать, приступить к ликвидации пожара и спасанию людей и имущества. Не рискуй своей жизнью и жизнью соседей, как можно быстрее вызывай пожарную команду. Если в твоей квартире нет телефона, оповести соседей и попроси их срочно позвонить в пожарную охрану по телефону «101».

Если ты обнаружил небольшое загорание, но не смог его ликвидировать своими силами, немедленно звони в пожарную охрану. В данном случае лучше перестраховаться и вызвать профессионалов, чем самому бороться с разрастающимся пожаром. И даже если к приезду пожарной команды тебе удастся самому или с чьей-то помощью ликвидировать загорание, вызов пожарных не будет считаться ложным. К тому же специалисты осмотрят место горения и смогут определить, нет ли опасности повторного загорания.

Однако надо знать, что вызов пожарной команды просто так, из шалости или любопытства, не только отвлечет силы спасателей от реального чрезвычайного происшествия, но и будет иметь для «шалуна» или его родителей весьма неприятные последствия.

Заведомо ложный вызов пожарной охраны (так же, как милиции и скорой помощи, или иных специализированных служб) является административным правонарушением и наказывается штрафом.

Додаток № 5

Деякі поради дитині щодо поведінки на вулиці:

  • Перед тим, як вийти на вулицю, приведи себе в належний вигляд.

  • Якщо назустріч іде старший або дівчина – поступися дорогою.

  • Якщо перехожий, який іде поруч, послизнувся або впав – підтримай його або допомоги піднятися.

  • Переходь вулицю лише на перехресті чи там, де є знак «Перехід».

  • Переходячи вулицю, подивися спочатку наліво – чи не рухається на тебе машина. Дійшовши до середини, подивися направо - чи не загрожує небезпека звідти.

  • Автомобілі, автобуси, тролейбуси, які стоять, обходь ззаду, трамваї – спереду.

Варіант

Додаток 6

Дошкільний навчальний заклад № 23 “Росинка“

НАКАЗ

№ 48

15.04.11 м. Донецьк

Про підготовку та проведення Тижня безпеки дитини

На виконання вимог статті 33 Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 8 червня 2000 р. № 1809-ІІІ, пункту 4.4 наказу МНС України від 23.04.01 № 97 «Про затвердження Порядку здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах та організаціях до дій при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», провести Тиждень безпеки дитини з 31 травня по 04 червня 2011 року з метою практичного відпрацювання заходів щодо захисту вихованців та постійного складу дитячого навчального закладу від надзвичайних ситуацій.

З метою якісного і організованого проведення Тижня безпеки дитини,

НАКАЗУЮ:

1. Для проведення Тижня безпеки дитини призначити:

а) керівником Тижня безпеки дитини – завідувача (П.І.Б.);

б) заступником керівника Тижня безпеки дитини з матеріального забезпечення – завідувача господарством (П.І.Б.);

в) групу управління у складі:

  • керівник групи управління – спеціально призначена особа з питань цивільного захисту вихователь-методист (П.І.Б.) ;

  • члени групи управління:

вихователь (П.І.Б.);

старша медична сестра (П.І.Б.).

2. До участі в Тижні безпеки дитини залучити:

- позаштатні формування закладу:

а) ланку охорони громадського порядку;

б) ланку пожежогасіння;

в) санітарний пост;

  • працівників закладу, які не ввійшли до складу формувань;

  • вихованців закладу.

3. Керівнику групи управління організувати розробку документів з підготовки та проведення Тижня безпеки дитини і надати мені на затвердження 30 квітня 2011 року.

4. Для оцінки дій постійного складу та вихованців, організації змагань, естафет і конкурсів у період проведення Тижня безпеки дитини призначити комісію у складі:

а) голова комісії – завідувач закладу (П.І.Б.);

б) члени комісії:

  • спеціально призначена особа з питань цивільного захисту вихователь-методист (П.І.Б.);

  • вихователь (П.І.Б.);

  • музичний керівник (П.І.Б.).

5. Організацію управління і зв’язку здійснювати за встановленою схемою.

6. Підготовку до Тижня безпеки дитини здійснювати:

а) керівного складу - шляхом проходження навчання на курсах підвищення кваліфікації керівних кадрів у сфері цивільного захисту та самостійної підготовки з цивільного захисту;

б) командно-начальницького складу формувань – шляхом проходження навчання на міських курсах цивільної оборони та самостійної підготовки з цивільного захисту;

в) особового складу формувань – шляхом проведення командирами формувань занять за тематикою спеціальної підготовки з цивільного захисту, самостійної підготовки;

г) працівників, які не входять до складу формувань – шляхом проведення занять в навчальних групах відповідними керівниками за тематикою загальної підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях, самостійної підготовки з цивільного захисту;

д) вихованців дитячого навчального закладу - шляхом проведення занять за тематикою обласної програми “Основи безпеки дітей дошкільного віку”.

7. Заступнику керівника з матеріального забезпечення. перевірити оснащення формувань, які приймають участь у Тижні безпеки дитини згідно з табелем оснащення.

8. Вихователям груп організувати підготовку місць проведення заходів Тижня безпеки дитини до 25 травня 2011 року.

9. Спеціально призначеній особі з питань цивільного захисту до 25 травня 2011 року провести з працівниками закладу інструктаж з вивчення правил безпеки в період проведення заходу.

10. Наказ довести до всіх учасників Тижня безпеки дитини в частині, що їх стосується.

11. Контроль за виконанням наказу покласти на спеціально призначену особу з питань цивільного захисту вихователя-методиста.

Завідувач ДНЗ ___( підпис )___ (П.І.Б.)

Додаток 7

ВАРІАНТ «Затверджую»

Завідувач дошкільного навчального закладу –

начальник цивільного захисту

_________________________ (П.І.Б.)

«_____»______________ 20____ р.

П Л А Н

підготовки і проведення «Тижня безпеки дитини»

 у дошкільному навчальному закладі № 23 „Росинка”

№ п/п

З  а  х  о  д  и

Дата проведення

Хто проводить

Відмітка про виконання

1

2

3

4

5

Підготовчий період

1.

Вивчення адміністрацією дошкільного навчального закладу і вихователями нормативних документів щодо підготовки та проведення Тижня безпеки дитини.

05.05

завідувач закладу

 

2.

Проведення засідання педагогічної ради з порядком денним „Про стан цивільного захисту в дошкільному навчальному закладі і завдання педагогічного колективу з підготовки Тижня безпеки дитини”.

07.05

завідувач закладу

 

3.

Інструкторсько-методичне заняття з членами комісії по оцінці дій постійного складу та вихованців, організації змагань, естафет і конкурсів з вивчення методичних рекомендацій щодо проведення Тижня безпеки дитини у дошкільних навчальних закладах.

15.05

спеціально призначена особа з питань цивільного

захисту

 

1

2

3

4

5

4.

Визначення складу запрошених (гостей) для підготовки і проведення Тижня безпеки дитини, призначення осіб, відповідальних за їх зустріч і супроводження.

15.05

завідувач закладу

 

5.

Відпрацювання порядку і послідовності (сценарію) Тижня безпеки дитини з членами комісії по оцінці дій постійного складу та вихованців, організації змагань, естафет і конкурсів.

11.05

спеціально призначена особа з питань цивільного захисту

6.

Проходження керівним складом дошкільного навчального закладу навчання на курсах підвищення кваліфікації керівних кадрів у сфері цивільного захисту.

11-15.01

завідувач закладу

7.

Проходження командно-начальницьким складом формувань навчання на міських курсах цивільної оборони.

01-05.02

завідувач закладу

8.

Вивчення особовим складом формувань навчального матеріалу за тематикою програми спеціальної підготовки на поточний рік.

до 20.04

командири формувань

9.

Вивчення працівниками, які не входять до складу формувань, навчального матеріалу з цивільного захисту за тематикою програми загальної підготовки на поточний рік.

до 20.04

керівники навчальних груп

10.

Перевірка і підготовка майна цивільного захисту для проведення Тижня безпеки дитини.

20.05

завідувач господарством

11.

Виготовлення найпростіших засобів захисту органів дихання.

15.05

вихователі

 

12.

Перевірка стану засобів пожежогасіння.

25.05

завідувач господарством

 

1

2

3

4

5

13.

Розробка та затвердження планів-конспектів проведення тематичних свят, бесід, екскурсій, змагань, естафет, конкурсів по різних вікових групах.

до 18.05

вихователі,

спеціально призначена особа з питань цивільного захисту

14.

Організація і проведення заходів з  пропаганди цивільного захисту, питань забезпечення безпеки життєдіяльності дитини:

- випуск стінних газет за тематикою безпеки життєдіяльності та цивільного захисту („Дитина в оточенні небезпек”, „Обережно, дорога!”, „Природні небезпеки”, „101 попереджає!”);

- організація в групах тематичних виставок літератури з тематики ЦЗ (Надзвичайні ситуації, Людина в екстремальних ситуаціях, Природа і людина” тощо);

- виготовлення стенду „Тиждень безпеки дитини 2011”;

- оновлення інформаційно-довідкового куточка.

25-31.05

протягом травня

до 15.05

до 15.05

вихователі

вихователі

вихователь-методист

спеціально призначена особа з питань цивільного захисту

15.

Удосконалення навчально-матеріальної бази цивільного захисту дошкільного навчального закладу:

-  оновлення та систематизація наочних матеріалів у кабінеті БЖД;

до 07.05

спеціально призначена особа з питань цивільного захисту

 

- виготовлення дидактичних матеріалів (карток, таблиць, наочних посібників, роздаткового матеріалу тощо) для проведення заходів Тижня безпеки дитини;

-  підготовка до змагань з ЦЗ ігрових майданчиків;

до 07.05

25.05

вихователі

завідувач господарством

Проведення Тижня безпеки дитини

1.

2.

3.

4.

1- й день

Збір керівного і начальницького складу ЦЗ.

Заслуховування доповіді спеціально призначеної особи з питань цивільного захисту про готовність закладу до проведення Тижня безпеки дитини.

Урочисте відкриття Тижня безпеки дитини за участю запрошених осіб (представників органів управління освітою, МНС, шефів, батьків тощо).

Виступи запрошених осіб (представників органів управління освітою, МНС тощо).

Тема дня “Дитина на вулицях міста“

а) розвага “Пригоди зайчика - неслухнянчика“ (ясельні групи);

б) гра-заняття “Наш друг світлофорчик“ (молодші групи);

в) розвага “Дорога повна несподіванок“ (середні та старші групи);

г) виставка малюнків “Обережно, дорога!“;

д) консультація для батьків “Правила дорожнього руху“.

31.05

31.05

31.05

31.05

31.05

31.05

31.05

31.05

завідувач закладу

завідувач закладу

завідувач закладу

вихователі

вихователі

вихователі

вихователі

вихователі

 

 

1

2

3

4

5

5.

2-й день

Тема дня “Дитина та інші люди“

а) настільний театр “Вовк і семеро козенят“ (ясельні групи);

б) гра-заняття “Казкова подорож“ (молодші групи);

в) моделювання ситуацій “Незнайомі люди“ (середні та старші групи);

г) свято “Щасливе дитинство“ (всі групи);

д) консультація для батьків “На вулиці не тільки гра, на вулиці можлива небезпека“;

01.06

01.06

01.06

01.06

01.06

вихователі

вихователі

вихователі

вихователі

вихователі

6.

3-й день

Тема дня “Дитина і природа“

а) дидактична гра “Лікує рослинка“ (ясельні групи);

б) гра-заняття “Допоможи природі“ (молодші групи);

в) розвага екологічна “Дарунки лісу“ (середні та старші групи);

г) бесіда “Обережно на воді“ (всі групи);

д) конкурс малюнку на асфальті “Подорожуючи лісом“ (всі групи);

е) консультація для батьків “Дитини та природа“

02.06

02.06

02.06

02.06

02.06

02.06

вихователі

вихователі

вихователі

вихователі

вихователі

вихователі

1

2

3

4

5

7.

4-й день

Тема дня “Дитина вдома“

а) дидактична гра “Щоб не трапилось біди“ (ясельні групи);

б) бесіда “Хто нас врятує від вогню“ (молодші групи);

в) гра-вікторина “Один вдома“ (середні і старші групи);

г) тематична виставка малюнків дітей, батьків, вихователів “Обережно, вогонь!“;

д) відпрацювання дій дітей, постійного складу дошкільного закладу в разі виникнення пожежі;

е) консультація для батьків “101 попереджає!“.

03.06

03.06

03.06

03.06

03.06

03.06

вихователі

вихователі

вихователі

вихователі

спеціально призначена особа з питань цивільного захисту

вихователі

8.

5- день

Тема дня “Здоров’я та емоційне благополуччя

дитини“

а) гра-заняття “Моє тіло“ (ясельні групи);

б) розвага “Вітаміни-наші друзі“ (молодші групи);

в) читання (драматизація) казки “Про двох цапків“ (середні і старші групи);

г) консультація для батьків “Емоційне благополуччя дитини“.

04.06

04.06

04.06

04.06

голова загальношкільної комісії

вихователі

вихователі

вихователі

вихователі

Підсумки Тижня безпеки дитини

1.

Збір учасників Тижня безпеки дитини для підведення підсумків його проведення.

04.06

завідувач закладу

 

2.

Оголошення наказу завідувача закладу про підсумки проведення Тижня безпеки дитини.

04.06

спеціально призначена особа з питань цивільного захисту

3.

Вручення призів, пам'ятних подарунків, сувенірів, грамот переможцям окремих етапів проведення заходів Тижня безпеки дитини.

04.06

завідувач закладу

 

4.

Обговорення проведення Дня цивільного захисту з керівним складом, відповідальними особами, вихователями.

04.06

завідувач закладу,

спеціально призначена особа з питань цивільного захисту

 

Керівник групи управління (П.І.Б.)

25

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.


Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

Всеосвіті 3 роки!

Святкуємо гучно та з подарунками!

+ 10 подарункових боксів з фірмовими товарами від «Всеосвіти»!

+ 10 подарункових боксів з фірмовими товарами від «Всеосвіти»!

до розіграшу подарунків залишилось
00
00
00
00