Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Формування психологічної готовності працівників закладів освіти до конструктивної поведінки в умовах надзвичайних ситуацій
»
Взяти участь Всі події

Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Економічний аналіз» для студентів економічних спеціальностей

Економіка

28.07.2018

12205

38

1

Опис документу:
Методичні вказівки до практичних занять, значною мірою узагальнюючи здобуті студентами знання з інших економічних дисциплін, допоможуть майбутнім фахівцям оцінювати окремі господарські ситуації, вирішувати комплексні економічні проблеми на підприємстві тощо. У збірнику наведені основні формули, порядок розв'язання виробничих ситуацій, приклади задач з основних тем курсу.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

МАШИНОБУДІВНИЙ КОЛЕДЖ ДОНБАСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ МАШИНОБУДІВНОЇ АКАДЕМІЇ

Циклова комісія галузі «Управління та адміністрування»

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З ДИСЦИПЛІНИ
«ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ»

2018

Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Економічний аналіз» для студентів Машинобудівного коледжу Донбаської державної машинобудівної академії економічних спеціальностей, 2018


Розробник:

Войцеховська К.О., спеціаліст першої категорії Машинобудівного коледжу ДДМА

Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії галузі «Управління та адміністрування»

Протокол № 1 від 01 вересня 2018 року

Голова циклової комісії ________________ Т.А. Боброва

____ _____________ 2018 року

ВСТУП

Перехід на ринкові засади в народному господарстві посилив роль економічних законів і фінансових категорій. А це потребує ґрунтовніших економічних знань, і якісно нового аналітичного розуміння діючих процесів і умов господарювання.

Економічний аналіз є конкретною методологічною дисципліною. Він дає змогу оцінювати окремі господарські ситуації та вирішувати комплексні економічні проблеми на підприємстві, в галузі тощо.

Роль аналізу полягає в оцінюванні діяльності господарюючих суб’єктів, виявленні та обчисленні величини невикористаних резервів. Проведення аналізу має сприяти поліпшенню управління підприємством, зміцненню його ринкових засад і подальшому зростанню ефективності його діяльності.

Методичні вказівки до практичних занять, значною мірою узагальнюючи здобуті студентами знання з інших економічних дисциплін, допоможе майбутнім фахівцям оцінювати окремі господарські ситуації, вирішувати комплексні економічні проблеми на підприємстві тощо.

Вивчення дисципліни починається з теоретичних основ економічного аналізу, передбачає розкриття найбільш суттєвих проблем сучасного економічного аналізу і звертає увагу на способи вивчення головних показників підприємства, дію найбільш поширених чинників та на необхідність пошуку, а також стандартні прийоми підрахунку загальновідомих резервів виробництва. Рекомендується такий порядок вивчення програмного матеріалу:

- ознайомитись із змістом навчального завдання, підібрати відповідну літературу;

- перед початком вивчення теми уважно прочитати зміст програми та методичні вказівки;

- вивчити програмний матеріал, використовуючи основну і допоміжну літературу;

- перевірити знання за запитаннями для самоперевірки, які подаються після кожної теми;

- після вивчення програмного матеріалу, відповідно до навчального плану, виконати контрольну роботу та надіслати в коледж для перевірки у строк, встановлений навчальним графіком.

В результаті вивчення предмета студенти повинні знати: теоретичні основи економічного аналізу, техніко-економічний аналіз виробництва продукції, робіт і послуг, аналіз виробничих ресурсів і організаційно-технічного рівня підприємства, аналіз собівартості продукції, аналіз фінансових результатів і рентабельності, аналіз фінансового стану.

Студенти повинні вміти:

- застосовувати отримані знання про професію економіста на практиці;

- використовувати прийоми і методи аналізу в оцінці ділових ситуацій підприємств;

- систематизувати дані різних джерел інформації про
господарську діяльність підприємства та її результати за допомогою моделювання та розробки системи економічних показників, які представляють основу для проведення економічного аналізу;

- давати оцінку факторів росту виробництва;

- визначати ступінь екстенсифікації і інтенсифікації
використання ресурсного потенціалу підприємства, в цілях
забезпечення економічного зростання;

- оцінювати ефективність системи управління витратами;

- здійснювати моніторинг фінансового стану;

- узагальнювати результати проведеного аналітичного дослідження в форми аналітичних записок, здійснювати зведення резервів підвищення ефективності господарювання та рекомендацій щодо їх
використання.

Теми практичних занять

1 Прийоми та методи економічного аналізу. Факторний аналіз

2 Аналіз виробництва та реалізації продукції. Аналіз асортименту, ритмічності та якості

3 Аналіз чисельності, продуктивності праці та заробітної плати

4 Аналіз використання основних фондів

5 Аналіз витрат підприємства та собівартості продукції

6 Аналіз фінансових показників підприємства

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1

Тема: Прийоми та методи економічного аналізу. Факторний аналіз

Мета: вивчити прийоми та методи, які використовуються в економічному аналізі для оцінки кількісного та якісного впливу окремих факторів на узагальнюючі показники.

Студенти повинні знати: поняття факторної моделі, поняття узагальнюючих показників і факторів. Суть адитивної, мультиплікативної, кратній і комбінованої моделі. Суть методу порівняння, табличну форму представлення даних, вміти розраховувати абсолютні, відносні відхилення, темп зміни показників. Суть методу деталізації, суть та способи розкладання факторних моделей, вміти навести приклади факторних моделей. Мати уявлення про класифікацію графічних прийомів. Суть методів повних ланцюгових підстановок, скорочених ланцюгових підстановок, відносних різниць, інтегральний, індексного методів, прийомів пайової участі та пропорційного ділення. Область застосування перерахованих вище методів.

Студенти повинні вміти: застосовувати прийоми і методи економічного аналізу на практиці.

Факторна модель – розрахункова формула для визначення показника, що аналізується.

Типи факторних моделей:

а) адитивний тип

,

де А – узагальнюючий (результуючий) показник;

a, b, c – фактори.

Економічним прикладом адитивного типу моделі може служити сума витрат на виробництво продукції за економічними елементами та собівартості одиниці продукції за статтями калькуляції;

б) мультиплікативний тип:

.

Наприклад, залежність обсягу випуску продукції від кількості одиниць обладнання, бюджету часу одиниці устаткування і середньогодинної продуктивності одиниці обладнання;

в) кратний тип:

.

Наприклад, залежність фондовіддачі основних виробничих фондів від випуску товарної продукції та середньорічної вартості виробничих фондів;

г) комбінований (змішаний) тип:

.

Наприклад, показник рентабельності підприємства, який являє собою відношення чистого прибутку підприємства до суми середньорічної величини основних засобів і середніх залишків нормованих оборотних засобів.

Прийоми і методи економічного аналізу

1 Порівняння

Задача 1. Розрахувати в таблиці необхідні показники згідно прийому порівняння.

Дані про випуск продукції

Показник

Базисний

рік

(План)

Звітний

рік

(Факт)

Відхилення

Абсолютне,

(+, -)

Відносне, %

Обсяг випуску продукції (О), тис.грн.

500

550

+50

10

Рішення:

Абсолютне відхилення значень порівнюваних параметрів визначається як різниця значень порівнюваної характеристики і базової величини.

= Отчет – База

.

За даними таблиці абсолютне відхилення даних звітного року від базисного року становить:

тис.грн.

Тобто, в порівнянні з базисним роком обсяг випуску продукції зріс на 50 тис. грн.

Відносне відхилення – це відносна динаміка зміни порівнюваних параметрів, яка характеризується темпом зростання (зниження) та темпом їхнього приросту.

Темп зростання (зниження) визначається за формулою:

Темп зростання (зниження) характеризує темп зміни звітного показника відносно базового.

Темп приросту визначається за формулою:

чи

.

Темп приросту характеризує відносна зміна показника.

За даними таблиці темп зростання складе:

.

Тобто, у звітному році обсяг випуску становить 110% від обсягу випуску базисного року.

Темп приросту становить:

,

чи

.

Тобто, у звітному році обсяг випуску продукції зріс на 10 %.

Найчастіше під відносним відхиленням передбачають темп приросту показника, а темп зростання виділяється в окрему колонку.

Відхилення може бути як позитивним, так і негативним. Залежно від досліджуваного явища виявлене позитивне відхилення характеризує позитивну тенденцію, наприклад зростання продуктивності, фондовіддачі, якості; чи негативну – зростання витрат на одну гривню товарної продукції, фондомісткості.

Види порівнянь

    1. Порівняння даних звітного періоду з даними минулих років для визначення тенденцій розвитку аналізованого об'єкта.

Динаміка основних показників

Рік

Обсяг випуску

продукції

Чисельність

працівників

Вироблення одного

працівника

тис. грн.

% до

базисного року

чол.

% до

базисному році

тис.

грн./чол.

% до

базисному році

1-й (база)

6000

100

80

100

75

100

2-й

6500

108

76

95

85

113

3-й

6300

105

73

91

86

114

4-й

6750

112

71

88

95

126

5-й

6900

115

70

87

98

130

Для характеристики динаміки показників використовуються базисні індекси зміни, які визначаються відношенням значення показника кожного наступного періоду до значення показника періоду, обраного за базу.

Висновок: обсяг випуску продукції підприємства має тенденцію до підвищення. За 5 років він зріс на 15%. Причому цей приріст обумовлений підвищенням продуктивності праці при зменшенні чисельності працівників.

Порівняння фактичних даних з плановими дозволяє судити про ступінь виконання плану за аналізований період (місяць, квартал, рік).

    1. Порівняння звітних даних з даними плану для оцінки виконання планових завдань

Співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати

Показник

Попе-редній рік

Звітний рік

Ставлення плану звітного року до попереднього року, %

Ставлення факту звітного року до

поперед-нього року, %

Виконання плану у звітному році,

%

План

Факт

Середньорічна вироблення одного працівника, тис. грн./ чол.

81

82

84

101,2

103,7

102,4

Середньорічна зарплата одного працівника, тис. грн.

12,2

12,3

12,5

100,8

102,4

101,6

Співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньої зарплати

1,004

1,012

1,007

Висновок: фактична середньорічна вироблення на підприємстві перевищує плановий рівень на 2 тис.грн./чол. (84 – 82 = 2). Планові показники поточного року відрізняються від аналогічних торішніх на 1,2%.

  1. Деталізація

Деталізація це процес подовження формули.

Наприклад, середньорічна вироблення одного робочого Вгод може бути представлена моделлю

де О – річний обсяг випуску продукції, грн.;

Ч – число робітників, чол.

Введемо в модель додаткові фактори:

1) людино-дні на число відпрацьованих днів усіма робітниками за рік;

2) людино-години – число годин, відпрацьованих усіма робітниками за рік.

У формулі вихідні фактори помножимо і розділимо на додаткові чинники та перегруппируем їх наступним чином:

де Д – кількість днів, відпрацьованих одним робочим за рік (кількість робочих днів у році, дні;

Т – тривалість робочого дня, год;

П – середньогодинна продуктивність (виробка) одного робітника, грн./годину.

Тобто кратна модель була перетворена в мультиплікативну.

3 Прийоми елімінування

3.1 Прийом повних цепних підстановок дозволяє визначити вплив зміни окремих факторів на зміну результуючого показника. Розрахунки в цьому методі проводяться в два етапи. На першому етапі виконується поступова заміна базисної величини кожного фактора в обсязі результуючого показника на величину фактора у звітному періоді. При цьому дотримуються правила ланцюгових підстановок: фактори, які вже проаналізовані, в тому числі і аналізований, підставляються значення звіту, ті фактори, які ще не проаналізовані – підставляються за базовим значенням.

В результаті таких замін отримуємо ряд умовних величин результуючого показника, які враховують зміну одного, потім двох, трьох і т.д. факторів, допускаючи, що інші фактори є незмінними.

На другому етапі розраховується вплив конкретного фактора на результуючий показник шляхом вирахування з умовної величини результуючого показника після заміни фактора результату до заміни.

Структурне подання способу повних ланцюгових підстановок на прикладі мультиплікативної кратної моделі

Порядок

дій

Мультиплікативна модель

Кратна модель

1 Розрахунок показників:

а) базисний показник

б) перераховані показники з поступовою заміною базисних значень факторів на звітні

в) звітний показник

2 Розрахунок впливу зміни факторів на зміну результуючого показника

3 Балансова перевірка

– розрахунок виконаний вірно

Умовні позначення: П – узагальнюючий показник;

Ф1, Ф2, Ф3 – впливові фактори;

«Б» – базисне значення фактора;

«О» – звітне значення фактора.

Задача 1. Визначити вплив факторів на зміну річного обсягу випуску продукції

Вихідні дані для аналізу обсягу випуску продукції

Показники

Базові

Звітні

Абсолют-не відхилен-ня від бази (+/–)

Відносне відхилен-ня від бази, %

Темп

зміни

звіту

до бази, %

1 Обсяг випуску продукції за рік, тис. грн. (О)

76800

78800

+2000

+2,6

102,6

2 Середньооблікова чисельність робітників (Ч), чол..

900

890

-10

-1,2

98,8

3 Загальна кількість відпрацьованих робітниками людино-днів, тис.

204,3

200,25

-4,05

-2

98

4 Загальна кількість відпрацьованих робітниками людино-годин, тис.

1552,68

1501,87

-50,81

-3,3

96,7

5 Середня кількість робочих днів, відпрацьованих одним робочим за рік (Д), дн. (п.3: п.2)

227

225

-2

-0,9

99,1

6 Середня кількість годин, відпрацьованих за день одним робітником (Т), годину. (п.4 : п.3)

7,6

7,5

-0,1

-1,3

98,7

7 Середньогодинна виробіток одного робітника (П), грн./чол. (п.1: п.4)

49,46

52,46

3

6,1

106,1

1. Виконаємо розрахунки методом повних ланцюгових підстановок.

Здійснимо підстановку факторів і розрахуємо ряд умовних величин результуючого показника:

тис.грн.

тис.грн.

тис.грн.

тис.грн.

тис.грн.

Розрахуємо вплив факторів на обсяг випуску продукції і оцінимо характер дії факторів, що впливають на зміну результуючого показника, використовуючи метод повних ланцюгових підстановок.

тис.грн. – негативний вплив. Зменшення середньооблікової кількості робітників на 10 чол. (Ч= –10 чол.) викликає зниження обсягу випуску на 853,2 тис. грн.

тис.грн. – негативний вплив. Зменшення кількості робочих днів, відпрацьованих одним робочим за рік на 2 дні (Д= –2 дні) викликає зниження обсягу випуску на 669,1 тис. грн.

тис.грн. – негативний вплив. Зниження числа годин, відпрацьованих за день одним робітником на 0,1 години (Т= –0,1 години) викликає зниження обсягу випуску на 990,5 тис. грн.

тис.грн. – позитивний вплив. Зростання середньогодинної вироблення одного робітника на 3 грн (П= 3 грн.) викликає зростання обсягу випуску на 4505,6 тис. грн.

Виконаємо балансову перевірку.

тис.грн.

тис.грн.

- розрахунок виконаний вірно.

Перевірка, або баланс результатів, показала, що розрахунок впливу факторів виконаний вірно. Невелике відхилення в розрахунках пояснюється округленням даних.

Висновок: відхилення по факторам «Ч, Д, Т» вплинули на узагальнюючий показник негативно, тобто знижується. Зміна фактора «П» зробило позитивний вплив, тобто завдяки зростанню часовий виробітку на 3 грн., або на 6,1%, фактичний випуск продукції, з одного боку перевищив базисну величину на 2000 тис. грн., або на 2,6%, а з іншого – перешкоджав скорочення випуску продукції під впливом вищенаведених факторів. Якщо підприємство знайде можливість подолати негативне зміна факторів (плинність кадрів, цілоднівні і внутрішньозмінні простої), то воно зможе додатково отримати таку кількість продукції:

тис.грн.

2. Спосіб скорочених ланцюгових підстановок або абсолютних різниць. Цей спосіб є спрощеним варіантом способу повних ланцюгових підстановок. Його застосування найбільш ефективно в тому випадку, коли вихідні дані мають абсолютні відхилення по факторним показниками.

Відмінність методу скорочених ланцюгових підстановок від методу повних ланцюгових підстановок полягає в скороченні числа розрахунків. Розрахунки в цьому методі проводяться в один етап. У моделі залежності результуючого показника від факторів-аргументів замість аналізованого фактора підставляється його абсолютне відхилення, а далі діють за правилом ланцюгових підстановок: ті фактори, які вже проаналізовані підставляються за звітом, ті фактори, які ще не проаналізовані – по базі.

Спосіб скорочених ланцюгових підстановок використовується тільки для адитивних і мультиплікативних типів моделей.

,

,

.

Для розглянутого прикладу розрахуємо вплив факторів на обсяг випуску продукції, використовуючи метод скорочених ланцюгових підстановок.

тис.грн.

тис.грн.

тис.грн.

тис.грн.

Сумарний вплив окремих факторів на узагальнюючий показник, або баланс впливів, становить:

тис.грн.

Розрахунок виконано вірно, так як 1992,8 тис.грн.2000 тис.грн.

3. Спосіб відносних різниць. Цей спосіб зручно застосовувати у разі визначення впливу на результуючий показник великої кількості факторів (5-10). На відміну від попередніх способів добиваємося істотного скорочення кількості розрахунків. Використовується тільки для мультиплікативних типів моделей.

Спосіб відносних різниць має два підходи здійснення обчислень: табличний та з використанням аналітичних формул.

Наведемо розрахунок з допомогою прийому відносних різниць, використовуючи ті ж вихідні дані (табл. 3) і умовні позначення.

Схема застосування прийому відносних різниць у табличній формі наступна:

1 Визначаємо впливають фактори.

2 Ділимо фактори.

3 Визначаємо показники для розрахунку.

4 Визначаємо процентне відношення показників.

5 Визначаємо розмір та напрями впливу факторів.

Розрахунково-аналітична таблиця визначення впливу факторів на узагальнюючий показник

Фак-

то-

ри

Показники

База

Звіт

Темп

зміни

звіту

до бази,

%

Відносна

різниця, %

Вплив

на

результуючий показник, тис. грн.

1

2

3

4

5

6

7

Ч

Середньо-спискова чисельність робітників (Ч), чол

900

890

98,8

98,8–100=

–1,2

–921,6

Д

Загальна

кількість відпрацьованих робітниками людино-днів за

рік, тис.

900·227=

204,3

890·225=

200,25

98

98–98,8=

–0,8

–614,4

Т

Загальна

кількість відпрацьованих робітниками людино-годин за

рік, тис.

900·227·

7,6=

1552,68

890·225·

7,5=

1501,87

96,7

96,7–98=

–1,3

–998,4

П

Зміна обсягу випуску продукції

за рік, тис. грн.

900·227·

7,6·49,46=

=76795,5

890·225·

7,5·52,46=78788,3

102,6

102,6–96,7=

+5,9

+4531,2

Баланс результатів

+1996,8

Баланс результатів показав, що розрахунок виконаний вірно.

Аналіз виляння факторів на результуючий показник обсяг випуску продукції показав, що в результаті зменшення чисельності робітників на 1,2%, числа відпрацьованих людино–днів на 0,8% і відпрацьованих людино–годин на 1,3%, обсяг випуску продукції скоротився відповідно на -921,6 тис. грн., -614,4 тис. грн. і на -998,4 тис. грн.

Аналітичні формули розрахунку впливу факторів на результуючий показник методом відносних різниць для мультиплікативної моделі табл. 3 мають наступний вигляд:

,

,

,

где відносна зміна факторів, %.

Для розглянутого прикладу:

тис. грн.

тис. грн.

тис. грн

тис. грн

Сумарний вплив окремих факторів на узагальнюючий показник становить:

тис. грн.

Розрахунок виконано вірно, так як 1945,3 тис. грн.2000 тис. грн.

4. Інтегральний метод

Методи елімінування необхідно визначати послідовність підстановки, оскільки з нею пов'язано кількісне значення факторів. Крім того, доводиться рахуватися з допущенням, що фактори в моделі змінюються незалежно один від іншого. Насправді вони змінюються одночасно і у взаємозв'язку, тому в результаті розрахунків отримують додатковий приріст (або нерозкладний залишок), який в методах елімінування приєднується до останнього фактору.

Інтегральний метод дозволяє виключити недоліки методів елімінування і дає можливість отримати більш точні результати розрахунку.

Математичний апарат інтегрального методу передбачає застосування стандартних формул для розрахунку впливу факторів на результуючий показник.

Для двофакторної мультиплікативної моделі :

,

.

Для трехфакторной мультиплікативної моделі :

,

,

.

Покажемо висновок формул для двофакторної мультиплікативної моделі. При цьому виходять з припущення, що значення фактора у звітному періоді виходить шляхом додавання до значення фактора у базовому періоді деякого збільшення фактора, тобто

Загальна зміна узагальнюючого показника має вигляд:

Величину додаткового приросту (Ф1·Ф2) можна розкласти між факторами в будь-якій пропорції залежно від значущості факторів.

Інтегральний метод використовується для мультиплікативних, кратних і змішаних моделей.

Розглянемо застосування використання інтегрального методу на прикладі вихідних даних табл. 3. Так як застосування інтегрального методу для чотирьохфакторної моделі вимагає складних математичних обчислень, перетворимо чотирьохфакторну модель в трьохфакторної і застосуємо для обчислення формули (5). В табл. 5 наведено вихідні дані для аналізу обсягу випуску продукції за трьохфакторної моделі, яка має вигляд:

Вихідні дані для аналізу обсягу випуску продукції за двухфакторной моделі

Показники

Базові

Звітні

Абсолютне відхилення від бази (+/–)

1 Обсяг випуску продукції за рік, тис. грн. (О)

76800

78800

+2000

2 Середньооблікова чисельність робітників (Ч), чол

900

890

-10

3 Середня кількість робочих днів, відпрацьованих одним робочим за рік (Д), дн.

227

225

-2

4 Середня кількість годин, відпрацьованих за день одним робітником (Т), годину.

7,6

7,5

-0,1

5 Середньогодинна виробіток одного робітника (П), грн./чол.

49,46

52,46

3

6 Середньоденна вироблення одного робочого дн), грн./чол. (п.4·п.5)

7,6·49,46=

375,9

7,5·52,46=

393,5

17,6

Розрахуємо вплив факторів на узагальнюючий показник інтегральним методом.

Сумарна дія окремих факторів на результуючий показник становить:

тис.грн.

Розрахунок виконано вірно, так як 2002 тис.грн.2000 тис.грн.

5. Прийоми пайової участі та пропорційного ділення

Використовуються в основному для змішаних типів моделей. Застосування цього прийому не потребує побудови додаткових моделей для вивчення впливу чинників 2-го і наступних рівнів.

Алгоритм розрахунку прийому пайової участі має наступний вигляд:

,

,

.

У прийомі пайової участі спочатку визначається частка відхилення кожного фактора у величині відхилення результуючого показника. Для визначення впливу факторів на зміну результуючого показника частка кожного фактора множиться на загальну зміну результуючого показника.

Прийом пропорційного розподілу має наступний алгоритм розрахунку:

,

,

.

У прийомі пропорційного ділення спочатку визначається скільки одиниць абсолютного відхилення результуючого показника припадає на 1% відносного відхилення. Для визначення впливу кожного фактора на узагальнюючий показник множать отриману величину вартості 1% - на зміна відповідного фактора.

Прийоми пайової участі та пропорційного ділення можна застосувати для розглянутого вище прикладу аналізу обсягу випуску продукції.

Обчислення проводимо за схемою:

1 Визначається частка відхилення (Д) кожного фактора до величині відхилення результуючого показника:

,

,

,

.

2 Визначається вплив кожного фактора на зміну результуючого показника:

,

,

,

.

Вихідні дані для аналізу обсягу випуску продукції методом пайової участі та пропорційного ділення

Показники

Базові

Звітні

Абсолю-не відхилення від бази (+/–)

Відносне відхилен-ня від бази, %

Частка відхилення факторів на відхилення результуючо-го показника

1 Обсяг випуску продукції за рік, тис. грн. (О)

76800

78800

+2000

2 Середньооблікова чисельність робітників (Ч), чол.

900

890

-10

–1,2

-0,44

3 Середня кількість робочих днів, відпрацьованих одним робочим за рік (Д), дн.

227

225

-2

–0,9

-0,33

4 Середня кількість годин, відпрацьованих за день одним робітником (Т), годину.

7,6

7,5

-0,1

-1,3

-0,48

5 Середньогодинна виробіток одного робітника (П), грн./чол.

49,46

52,46

3

6,1

2,25

6 Загальна зміна результуючого показника

+2,7

Частка відхилення факторів на відхилення результуючого показника:

,

,

,

,

Вплив факторів на зміну результуючого показника:

тис.грн.

тис.грн.

тис.грн.

тис.грн.

Сумарна дія окремих факторів на результуючий показник становить:

тис.грн.

Розрахунок виконано вірно, так як 2000 тис.грн.= 2000 тис.грн.

Для прийому пропорційного розподілу визначимо вартість 1% відносного відхилення узагальнюючого показника:

тис.грн.

Розрахуємо вплив факторів на зміну результуючого показника:

тис.грн.

тис.грн.

тис.грн.

тис.грн.

Сумарна дія окремих факторів на результуючий показник становить:

тис.грн.

Розрахунок виконано вірно, так як 2000 тис.грн. 2000 тис.грн.

6. Індексний метод. Цей спосіб використовується в економічному аналізі для вивчення економічних явищ, які формуються під впливом кількох факторів, кожен з яких схильний до динамічних змін.

Класичним прикладом такого об'єкта аналізу є обсяг реалізації продукції, який формується під впливом таких факторів: обсяг реалізації продукції в натуральному вираженні і ціна одиниці продукції.

Модель аналізу виглядає наступним чином:

,

де Q – обсяг реалізації продукції у вартісному вираженні, грн.;

q – обсяг реалізації продукції в натуральному вираженні, шт.;

p – ціна одиниці продукції, грн.

Загальний індекс зміни обсягу реалізації має вигляд:

,

де qБ , q0 – базисні й звітні обсяги реалізації продукції, шт.;

pБ , p0 – базисні й звітні ціни одиниці продукції, грн.

Цей індекс не дає змоги виділити окремо вплив факторів на обсяг реалізації продукції. Індексний метод дозволяє вирішити цю задачу за допомогою побудови агрегатних індексів.

Агрегатні індекси – це загальні індекси, у яких з метою елімінування (усунення) впливу окремих факторів на індекс здійснюється фіксування інших факторів на незмінному (базовому або звітному) рівні. Агрегатні індекси будують за наступним правилом: якісні (інтенсивні) фактори, що входять у формулу, фіксуються на рівні базового періоду, кількісні фактори – на звітному рівні.

Агрегатний індекс обсягу реалізації продукції в натуральному вираженні

.

Агрегатний індекс цін на продукцію підприємства

.

Агрегатні індекси виходять із загального індексу шляхом застосування принципу подовження до розрахункової формулою

.

Вплив факторів на узагальнюючий показник визначається різницею чисельника і знаменника відповідного індексу:

,

.

Розглянемо конкретний приклад застосування індексного методу.

Вихідні дані для аналізу обсягу реалізації продукції

Період

(квартал)

Базисний рік

Звітний рік

Кількість продукції qБ, шт.

Ціна

одиниці

продукції pБ,

грн.

Вартість

реалізованої

продукції QБ,

тис. грн.

Кількість продукції

q0, шт.

Ціна

одиниці

продукції p0,

грн.

Вартість

реалізованої

продукції Q0,

тис. грн.

1

2

3

4 = 2·3

5

6

7 = 5·6

1 кв.

1000

340

340,0

1250

370

462,5

2 кв.

1200

350

420,0

1400

375

525

3 кв.

1300

365

474,5

1300

380

494

4 кв.

1280

370

473,6

1450

400

580

Всього

за

рік

4780

357,3

1708,1

5400

381,6

2061,5

Ввизначимо загальний індекс зміни обсягу реалізації продукції:

Визначимо агрегатний індекс обсягу реалізації продукції в натуральному вираженні:

Визначимо агрегатний індекс среднеквартальной ціни одиниці продукції:

Таким чином, обсяг реалізації продукції зріс на

тис. грн.,

чи на 20,69% (120,69 – 100).

У тому числі за рахунок збільшення кількості реалізованої продукції на

тис. грн.,

чи на 12,76% (112,76 – 100).

За рахунок збільшення ціни одиниці продукції на

тис. грн.,

чи на 7,04% (107,04 – 100).

Сумарна дія окремих факторів на результуючий показник становить

тис. грн.

Розрахунок виконано вірно, так як 353,4 тис. грн.= 353,4 тис. грн.

7. Ряди динаміки. Для аналізу змін економічних явищ і процесів за певний період використовуються ряди динаміки.

Рядом динаміки називають ряд абсолютних, відносних, середніх величин, що характеризує стан економічного явища в часі.

За допомогою рядів динаміки можна одержати такі дані:

– інтенсивність зміни досліджуваних показників (зростання, зменшення, стабільність);

– середній рівень показника і середню інтенсивність змін;

– тенденцію зміни показників.

Ряд динаміки характеризують такі величини:

1) моменти часу (дати);

2) рівень ряду – окремі значення ряду;

3) абсолютний приріст, який визначається за формулою

;

  1. середній абсолютний приріст ряду, що визначається за формулою

;

  1. темп (індекс) зростання, що визначається за формулою

;

  1. середньорічний темп зростання, що визначається за формулою

;

  1. темп приросту, який визначається за формулою:

;

  1. абсолютне значення 1% приросту.

Динаміка обсягу випуску продукції за ряд років

Рік

Обсяг

випуску

проду-кції,

тис. грн.

Абсолютний

приріст,

тис. грн.

Темп

зростання,

%

Темп

приросту,

%

Абсолютна

значення

1% приросту

(зниження),

тис. грн.

базисний

ланцюговий

базисний

ланцю-говий

базисний

ланцю-говий

базисний

ланцюговий

1-й

(база)

6000

2-й

6500

+500

+500

108,3

108,3

+8,3

+8,3

60,2

60,2

3-й

6300

+300

-200

105

96,9

+5

-3,1

60

64,5

4-й

6750

+750

+450

112,5

107,1

+12,5

+7,1

105,6

63,3

5-й

6900

+900

+150

115

102,2

+15

+2,2

60

68,2

Визначимо середній абсолютний приріст ряду:

Завдання для самостійного розвязання:

Задача 1. На підставі даних, наведених в таблиці, визначити абсолютне і відносне зміна обсягу продукції і суми витрат у вартісному вираженні, попередньо привівши обсяг випуску продукції в порівнянний вид за ціновим фактором, а суму витрат – за фактором обсягу.

Вид продукції

Обсяг виробництва, тон N

Ціна, млн. грн./тн Ц

Витрати на 1 од., млн. грн./тн З1ед.

План

Факт

План

Факт

План

Факт

А

6000

6000

0,12

0,15

0,09

0,1

Б

4000

6000

0,03

0,035

0,025

0,03

Результати оформити у вигляді таблиці і сформулювати висновки.

Вид продукції

Обсяг випуску, млн. грн. ВП

Сума витрат, млн. грн.

З

Зміни

План

Факт за плановими цінами

Факт

План

Факт за плановим обсягом

Факт

Обсяг випуску

Сума витрат

Абсол.

Віднос.

Абсол.

Віднос.

А

Б

Разом

Задача 2. Проаналізувати вплив на валовий обсяг виробництва кількості працівників, кількості відпрацьованих днів одним працівником і їх вироблення спосіб повних ланцюгових підстановок, абсолютних різниць, відносних різниць та інтегральним методом. Вихідні дані подано в таблиці.

Показник

План

Факт

Абсолютне відхилення

Відносне відхилення

Темпи зростання,%

Обсяг валової продукції, тис. грн. ВП

2920

3380

Середньооблікова чисельність персоналу, чол Ч

20

25

Кількість відпрацьованих днів одним працівником за рік, дн. Д

200

208

Середньоденна вироблення продукції одним працівником, тис. грн./чол. q

0,73

0,65

Задача 3. Визначити вплив факторів на зміну фонду оплати праці

Вихідні дані для розрахунку факторів

Показник

За
планом

Фактично

Відхилення від плану

% виконання плану

  1. Товарна продукція за мі­сяць, тис. грн.

500

477,4

–22,6

95,48

  1. Середньооблікова чисельність робітників, осіб

250

200

–50

80

  1. Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками людино-годин

40 000

30 800

–9200

77

  1. Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками людино-днів

5000

4400

–600

88

  1. Середнє число днів роботи одного робітника (ряд. 4 : ряд. 2)

20

22

+2

110

  1. Середня тривалість робочого дня (ряд. 3 : ряд. 4), год

8

7

–1

87,5

  1. Виробіток одного робіт­ника:

а) середньомісячний, грн. (1 : 2)

2000

2387

+387

119,35

б) середньодобовий, грн. (1 : 4)

100

108,5

+8,5

108,5

в) середньогодинний, грн. (1 : 3 )

12,5

15,5

+3,0

124

Висновок: фактичний обсяг товарної продукції нижчий за плановий на 22,6 тис. грн. Це зумовлено дією середньооблікової чисельності робітників (1-й фактор), середнього числа днів роботи одного робітника (2-й фактор), середньої тривалості робочого дня (3-й фактор) і середньогодинного виробітку (4-й фактор).

Спосіб абсолютних різниць

Розрахунок факторів способом ланцюгових підстановок

Номер підстановки
та назва факторів

Чисельність
робітників

Середня кількість днів роботи
одного робітника

Середня тривалість
робочого дня, год.

Середньогодинний
виробіток, грн.

Обсяг товарної продукції, тис. грн.

Величина впливу фактора, тис. грн.

Нульова підстановка

250

20

8,0

12,5

500

1. Вплив чисельності робітників

200

20

8,0

12,5

400

400 – 500 = – 100

2. Вплив середнього числа днів роботи од­ного робітника

200

22

8,0

12,5

440

440 – 400 = + 40

3. Вплив середньої тривалості робочого дня

200

22

7,0

12,5

385

385 – 440 = –55

4. Вплив середньогодинного виробітку

200

22

7,0

15,5

477,4

477,4 – 385 = +92,4

Разом

–22,6

Використовуючи відхилення по кожному фактору, виконаємо розрахунок впливу факторів:

1. Вплив зміни чисельності робітників:

(–50) · 20 · 8,0 · 12,5 = –100 (тис. грн.).

2. Вплив зміни числа днів, відпрацьованих одним робітником:

(+2) · 200 · 8 · 12,5 = +40 (тис. грн.).

3. Вплив зміни тривалості робочого дня:

(–1) · 200 · 22 · 12,5 = –55 (тис. грн.).

4. Вплив зміни середньогодинного виробітку:

3,0 · 200 · 22 · 7 = + 92,4 (тис. грн.).

Разом: –22,6 тис. грн.

Спосіб відносних різниць

Розрахунок факторів способом відносної різниці

Показник

%
вико-нання плану

Різниця
суміжних
показників

Фактор

Розрахунок
впливу фактора, тис. грн.

1. Середньооблікова чисельність робітників, осіб

80,0

80 – 100 = –20

Чисельність робітників

2. Загальна кількість відпрацьованих усі­ма робітниками лю­дино-днів

88

88 – 80 = +8

Середнє
число днів роботи

3. Загальна кількість відпрацьованих усі­ма робітниками лю­дино-годин

77

77 – 88 = –11

Середня тривалість робочого дня

4. Обсяг товарної продукції

95,48

95,48 – 77=
= +18,48

Середньо-годинний
виробіток


= + 92,4

Разом

– 22,6

Висновок: негативний вплив на обсяг виробленої продукції мали два із чотирьох факторів, які разом зменшили його на 155 тис. грн. (100 + 55). Це і є резерви виробництва.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2

Тема: Аналіз виробництва та реалізації продукції. Аналіз асортименту, ритмічності та якості

Мета: вивчити методу аналізу виробництва.

Студент повинен знати: Особливості аналізу вихідного методу виводу динаміка аналіз, аналіз річних планів з виробництва, фактор моделі використовуються для аналізу обсяг виробництва, метод аналізу діапазон, структура, ритм виробництва та якість продукції.

Студент повинні вміти: аналізувати виводу, виводу аналіз, щорічний виробничих планів, аналіз асортимент, структура, ритм виробництва та якість продукції.

Аналіз обсягів виробництва продукції

Аналіз звичайно починають з оцінювання того, як виконано план виробництва в цілому по підприємству за основними виробничими одиницями; які були рівні виконання по місяцях і кварталах звітного періоду.

Визначають причини можливих невдач і винних у цьому осіб.

Задача 1. Проаналізувати динаміку виробництва
Обсяги виробництва продукції

Показник

П’ятирічний період

1-й рік

2-й рік

3-й рік

4-й рік
(минулий)

5-й рік
(звітний)

Виробництво цементу, тис. т

2254

1803

1532

1257

1124

Відсоток до попереднього року

100

80

85

82

89

Відсоток до першого року

100

80

68

56

50

Дані табл.  показують, що обсяги виробництва продукції протягом п’ятиріччя невпинно знижувалися і становили у звітний рік половину від того, що було у першому році. Водночас можна стверджувати, що темпи падіння виробництва в останні три роки дещо сповільнилися. Проте загальну динаміку обсягів виробництва слід оцінити як незадовільну.

Задача 2. Проаналізувати динаміку виробництва

Динаміка виробництва товарної продукції

Показник

П’ятирічний період

1-й рік

2-й рік

3-й рік

4-й рік

5-й рік

1 Товарна продукція у порівняних цінах, тис. грн

90 000

92 400

95 800

94 100

100 800

2 Відсоток до 1-го року (базисні темпи зростання / зниження), %

100

102,7

106,4

104,6

112,0

3 Відсоток до попереднього року (ланцюгові темпи зростання/зниження), %

100

102,7

103,7

98,2

107,1

Для оцінки використаємо наступні показники:

1) темп зростання базисний;

2) темп зростання ланцюгової.

Базисний темп зростання дорівнює відношенню останнього значення показника до базисного значення. Вимірюють темп зростання у відсотках.

Наприклад, для останнього року звітності базисний темп зростання обсягу виробництва товарної продукції підприємства Тб дорівнює

.

Темп зростання ланцюгової дорівнює відношенню останнього значення показника до його попереднім значенням (у відсотках). Тобто в даному випадку ланцюговий темп зростання обсягу виробництва товарної продукції підприємства Тц дорівнює

.

Середньорічний темп зростання розраховується як середня геометрична зважена ланцюгових темпів зростання:

.

Темп приросту дорівнює:

Тпр= 102,87 – 100 = 2,87%.

Таким чином, за п'ять років обсяг виробництва товарної продукції підприємства збільшиться на 12%. При цьому середньорічний темп приросту дорівнює 2,87%.

Завдання 3. Проаналізувати виконання річних планів за обсягом виробництва товарної продукції підприємства. Визначити види порівнянь.

Аналіз виконання річних планів за обсягом виробництва товарної продукції підприємства

Показник

Звіт
за
минулий
рік

План
поточного 
року

Звіт поточного року

Планові
зміни
проти
минулого
року

Фактичні зміни

від плану

від минулого року

тис.

грн.

%

тис.

грн.

%

тис.

грн.

%

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Обсяг
виробництва продукції, 
тис. грн.

1181

1240

1380,3

59

5

140,3

11,3

199,3

16,9

Дані граф 2, 3, 4 – представлені у звітності підприємства, інші графи не розраховуються

гр.5 = гр.3 – гр.2 = 1240 – 1181 = 59 тыс. грн.

гр.6 = (гр.5:гр.2)·100 = (59:1181)·100 = 4,99 5 %

гр.7 = гр.4 – гр.3 = 1380,3 – 1240 = 140,3 тыс. грн.

гр.8 = (гр.7:гр.3)·100 = (140,3:1240)·100 = 11,3 %

гр.9 = гр.4–гр.2 = 1380,3–1181 = 199,3 тыс. грн.

гр.10 = (гр.9:гр.2)·100 = (199,3:1181)·100 = 16,9 %

У представленій таблиці простежуються наступні види порівнянь

1 Порівняння звітних показників з плановими. Порівняння даних звіту поточного року та плану поточного року свідчать про те, що план випуску продукції виконано на 111,3% (1380,3 ∙ 100 / 1240). Відхилення звіту від плану становить 140,3 тис. грн., або 11,3% (111,3 – 100).

2 Порівняння планових показників зі звітними показниками минулого року. Планом передбачено зростання обсягів виробництва порівняно з минулим роком на 59 тис. грн., або 5%, фактично досягнуто зростання на 199,3 тис. грн., або 16,9%.

Аналіз асортименту і структури випуску продукції

Асортимент це перелік найменувань випускається підприємством продукції із зазначенням її випуску по кожному виду.

Задача 4. Проаналізувати виконання плану за асортиментом

Виконання плану виробництва з асортименту

Вид продукції

Випуск продукції, тис. грн.

Зараховується
у виконання плану,
тис. грн.

за планом

фактично

виконання
плану, %

А

80

100

125

80

Б

200

120

60

120

В

50

60

120

50

Г

400

400

100

400

Д

150

190

126

150

Е*

120

60

50

60

Є

80

Разом

1000

1010

101

860

Е* — нова продукція замість застарілої Є.

Розрахунок показників виконання плану з асортименту здійснюють трьома способами.

Перший має назву «спосіб найменшого числа», суть якого полягає у виборі меншої із двох сум. Інакше кажучи, береться фактична сума, але за умови, якщо вона не перевищує планове завдання. В табл.  ці залікові суми разом становлять 860 тис. грн. Звідси коефіцієнт асортиментності

.

За другим способом беруть як загальний показник найменший серед усіх виробів відсоток виконання плану, тобто 50% (коефіцієнт — 0,5).

Третій спосіб пропонує знаходити співвідношення кількості виробів з повним виконанням плану й кількості планових позицій. Цей показник пов’язаний із номенклатурою продукції, звідси і його назва — коефіцієнт номенклатурності:

.

Отже, за всіма способами план з асортименту суттєво не виконано.

При аналізі необхідно звернути увагу на розширення та оновлення асортименту. У нашому прикладі планувалося оновлення асортименту на 12% (120 : 1000  100), але фактично обсяг оновленої продукції з урахуванням обсягів випуску становив менше 6% (60 : 1010  100).

Суттєвим недоліком є те, що підприємство продовжило виробництво застарілої продукції «Є». Це явна недоречність, адже застаріла продукція не має попиту на ринку.

Задача 5. Вивчити план виконання на асортимент

Вихідні дані для аналізу ассортименту

Продукт

Выпуск продукции, тыс. грн.

Продукти, zachtennaja у виконанні плану на асортимент, тис. грн. (У порівнянні з 1 г 2 г)

План

Факт

Віконання плану, %

А

1

2

3

4

1

80

100

125

80

2

200

120

60

120

3

50

60

120

50

4

400

400

100

400

5

150

190

126

150

6*

120

60

50

60

7

80

Всього

1000

1010

101

860

«6*» – новий продукт, замість застарілого «7»

Розрахунок виконання плану діапазон відбувається у три способи.

Перший спосіб, називається "шлях до найменшого. У продуктах Отже виконання плану на асортимент, була прийнята нижніх двох цифр "план факт" (у порівнянні з 1 г 2 г).

Кас = 860/1000 = 0,86, т.е. план на асортимент здійснюється на 86%.

Асортимент план не вдалося через виконання плану по продукту "2, 6 і у зв'язку з випуском застарілого виробу"7".

Другий спосіб – "шлях до найменших відсотках включає в себе взяти як відсоток виконання плану асортимент найменший відсоток виконання плану серед всіх продуктів. У нашому прикладі, Cas = 0,5 або прогресу план на асортимент - 50%.

Третій спосіб полягає у визначенні коефіцієнту номенклатурності – це відношення на кількість позицій з повного виконання плану для запланованих позиції.

Кн = = 0, 66 або прогресу план на асортимент 66,6%.

Таким чином, відповідно до розрахунків всіма засобами план діапазон істотно не вдалося. В аналізі увага має бути приділена розширення і розвитку асортимент продукції. У нашому прикладі запланованого оновлення діапазоні до 12% до продукту "6" (120/1000), але фактичне спектр оновити лише 6% (60/1010). Істотним мінусом є те, що компанія продовжує звільнити застарілий товар "7", яка має немає потреби ринку.

Причиною поломки асортимент план може бути зовнішні і внутрішні.

На зовнішньому ринку умови зміни в попиту для певних видів продукції, держава логістики, наприкінці впровадження в експлуатацію виробничих потужностей компанії міркувань за межами її контролю.

Внутрішні причини, пов'язаних з недоліки в організації виробництва, бідні обладнання, час простою, збої в роботі.

Слід зазначити, що провал асортимент план не є завжди показником низької продуктивності компанії. Крім того, фінансові результати можуть бути більш високу, за умови провал асортимент план. Але невиконання плану асортимент завжди свідчить про недоліки в плануванні. Ринкової ситуації повинні бути передбачені.

Таким чином, за інших рівних, прибуток завжди буде вищою, якщо асортимент план виконано. Це пов'язано з тим, що перехід обладнання та підготовки виробництва досить капіталомістких.

На закінчення слід зазначити, підприємства повинні піклуватися про оновлення асортименту продуктів, які продаються. Не повинно бути дозволено ринок продукт морально застарів, оскільки користувач чекає на нових продуктів, і якщо компанія не були вони взагалі, його місце на ринку буде приймати конкурентів.

Тому один з найголовніших завдань підприємства є для відстеження змін у потреб, прогнозування і зразка новинками, Постійне оновлення асортименту.

Задача 6. На вихідні дані в попередньому прикладі ми будемо аналізувати структуру продукції, що випускається.

Аналіз структури виробництва

Вид продукції

Виробництво тис. грн.

Структура випущенної продукції, %

Фактичне видання, при запланованої структурі, тыс. грн

((итог гр.2·

гр.3)/100)

Враховується у виконанні плану для структури,

тыс. грн.

(гр.5 сравнивается с гр.2)

Змініть вплив структури продукції на томі, тыс. грн.

(гр.2–гр.5)

План

Факт

План

Факт

1

1

2

3

4

5

6

7

1

80

100

8

10

81

81

+19

2

200

120

20

12

202

120

–82

3

50

60

5

6

51

51

+9

4

400

400

40

39

404

400

–4

5

150

190

15

19

151

151

+39

6

120

60

12

6

121

60

–61

7

80

8

+80

Всього

1000

1010

100

100

1010

863

% Реалізація плану для структури = 863/1010 = 0,854 = 85,4%

Відсоток виконання плану для структури знайдено як суму на менше двох цифр "план факт" граф 3 и 4:

8 + 12 + 5 + 39 + 15 + 6 = 85%.

Зміни структури виробництві відбулося під впливом зміни цін на ринку, умови постачання сировини тощо.

Аналіз якості продукції та сортності продукції

Якість продукції Це поняття, що описує його властивості і здатність відповідати вимогам замовника.

Зважена середня ціна продукції Цср визначатимуться так::

,

где Ці – продажна ціна продукту і-го сорту, грн;

qі – виробництво кожного виду відповідно до плану і звіту, шт.

Вихід в перерахуванні на вищий сорт визначається як продукт питомий кожен сорт на перетворення фактор Кпер, що дорівнює:

Кпер = Ці / Ц1(высш),

де Ц і – ціна продукції і-го сорта, грн;

Ці (высш.) – ціна продукції першого (вищього) сорту, грн.

Задача 7. Вивчити план виконання за сортом

Джерело даних аналізу продукції за сортом

Сорт

Ціна виробу, грн.

Переказний

коефіцієнт

(посортовый коефіцієнт зниження ціни) Кпер

План

Факт

Кількість виробів, шт.

Сумма, грн.

Кількість виробів, шт.

Сумма, грн.

1

20

1

800

16000

1020

20400

2

 18 

0,9 (18/20)

150

2700

120

2160

3

16

0,8 (16/20)

50

800

60

960

Всього

1000

19500

1200

23520

Впровадження плану для сорту ви можете визначити три основні групи способів.

1 спосіб – спосіб першосортних одиниць.

На шляху першосортних одиниць (посортові) множиться на відповідний номер з продуктів і складається з отриманих даних.

Плановий коеффіціент сортності:

.

Фактичний коефіцієнт сортності:

Т.к. Кф>Кп (0,980,975), план за сортом зроблений. Це буває і позитивна тенденція в діяльності підприємства є клас актуальних товарів вище планових.

2 способ – способ порівняння средньозважених цін.

Якщо фактична средньозважена ціна одного продукту є більше або дорівнює за сортом продукт є більше або дорівнює за розкладом, то план по сортності вважаеться виповненною.

Запланованих ціну продукту (середнє): 19500/1000 = 19,5 грн

Фактична ціна продукту (середнє): 23520/1200 = 19,6 грн.

Цф> Цп (19,619,5) – оцінка стану план завершено.

3 способ – Як порівняти відсотка виконання плану в термінах вартості та обсягу.

Відсоток виконання плану з точки зору:

23520/19500=120,6%

Відсоток виконання плану з точки зору:

1200/1000=120%.

Т.к. 120<120,6, класифікації план завершено.

Всі три способи найбільш універсальним є способом якість одиниць, тому що вона виключає наслідків зміни в продукції, що виробляється.

Задача 8. Проаналізувати план виробництва за сортністю.

Виконання плану виробництва продукції за сортністю

Сорт

Посортовий
коефіцієнт

За планом

Фактично

Виконання
плану, %

Кількість
виробів, шт.

Сума,
грн.

Кількість
виробів, шт.

Сума,
грн.

1-й

1,0

630

6300

730

7300

115,9

2-й

0,9

180

1620

150

1350

83,3

3-й

0,8

90

720

120

960

133,3

Разом

900

8640

1000

9610

111,2

Виконання плану за сортністю можна визначити трьома основними способами:

1. Спосіб першосортних одиниць. Наведені в табл. 5.3 посортові коефіцієнти (на підставі посортових знижок) слід помножити на відповідну кількість продукції або показники питомої ваги й одержані суми скласти.

Плановий коефіцієнт сортності дорівнює:

.

Фактичний коефіцієнт сортності дорівнює:

.

Оскільки фактичний показник має величину, більшу за планову, можна зробити висновок, що фактична сортність продукції вища за планову.

2. Спосіб порівняння середньозважених цін. Якщо фактична середньозважена ціна одного виробу більша або дорівнює плановій, план за сортністю вважається виконаним. Це дуже простий спосіб, але він має істотну ваду — його не можна використовувати для розрахунку загального показника по підприємству.

Планова ціна виробу: 8640 : 900 = 9,6 (грн.).

Фактична ціна виробу: 9610 : 1000 = 9,61 (грн.).

Виконані розрахунки свідчать також про виконання плану за сортністю.

3. Спосіб порівняння виконання плану у вартісному та натуральному вимірі. Випередження рівня виконання плану у вартісному вимірі — 111,2% (9610 : 8640  100) порівняно з натуральним — 111,1 — підтверджує факт виконання плану за сортністю.

З наведених вище трьох способів найбільш універсальним є спосіб першосортних одиниць, оскільки він практично виключає вплив зміни асортименту продукції.

Насамкінець виконують розрахунок впливу зміни кількості та якості продукції на обсяг її випуску у вартісному вимірі.

Розрахунок факторів:

1) зміна кількості виробленої продукції

(1000 – 900)  9,6 = + 960 (грн.);

2) зміна якості (сортності) продукції

(9,61 – 9,6)  1000 = + 10 (грн.)

Разом: + 970 грн.

Перевірка розрахунку: 9610 – 8640 = 970 (грн.).

Частина виробів у процесі виробництва псується через порушення технології, несправності устаткування або низьку кваліфікацію чи несумлінність робітників. Це явище має назву «брак продукції».

Брак може бути остаточним і виправним. Під час аналізу визначають загальну суму браку й відносну його величину (% браку), а також вивчають динаміку цього показника за ряд періодів. Особливу увагу необхідно приділити виявленню так званого прихованого браку, який з різних причин не обліковується. Цей брак фігурує як доброякісні деталі, напівфабрикати і навіть готові вироби і є причиною порушення в майбутньому ритму роботи і несподіваних збитків.

Задача 9. Оцінити ступінь виконання плану по класу продукти, засновані на даних. Оцінка коефіцієнта обчислення по-різному (шлях агрегати, порівняти результати зважений Середня ціна і порівняти результати реалізації плану у кількісному й вартісному вираженні).

Сорт

Ціна за одиницю,

грн

Посорто-вий коефіцієнт

По плану

По факту

Кіль-кість оди-ниць

Вартість, грн

Кіль-кість оди-ниць

Вартість,грн

1

6

1

10000

60000

1100

6600

2

5,4

0,9

9000

48600

8000

43200

3

4,8

0,8

7000

33600

6500

31200

Всього

26000

142200

15600

81000

Так як Кф менше Кпл на 0,04 класифікації план провалився.

Як порівняти ціни зважений середній:

Так як среднезавершена планова ціна більше среднезавершеної фактичних цінах – оцінка стану план не вдалося.

Порівняти результати реалізації плану у кількісному й вартісному вираженні:

Припускаючи, що відсоток виконання плану в умовах більше, ніж значення, клас план не вдалося.

Задача 10. Визначити ступінь виконання плану по сортності продукції 3 способами. Визначити вплив на кількість і якість виробництва продукції.

Сорт

Ціна продукту, грн

Посортовий коефіцієнт зменшення початкової ціни

План

Факт

Кількість продуктів, шт

Сумма, грн

Кількість продуктів, шт

Сумма, грн

1

420

1

2550

1071000

2000

840000

2

400

0,95

1800

720000

2000

800000

3

380

0,9

-

-

500

190000

Всього

4350

1791000

4500

1830000

1 – Спосіб першосортних одиниць.

Плановий коефіціент сортності:

Фактичний коефіціент сортності:

Т.к. 0,9790,967, то план по сортності не виповнен.

2 – спосіб средньозважених цін.

Т.к. 406.67411.72 – план по сортності не виповнен.

3 – спосіб порівняння процентів виповнення плану в стоимостному та натуральному вираженні.

Т.як. 102,2<103,45 то план по сортності не виповнен.

Оцінити вплив на обсяг виробництва у стоимостному вираженні зміни в кількості і якості продукції.

Зміна кількості продукції, що випускається:

ОN=(4500-4350)·411,72=61758 грн- позитивні тенденції.

Оц=4500·(406,67-411,72)=-22725 грн- негативні тенденції.

Аналіз ритмічності та якості виробництва

Ритмічність виробництва — це насамперед чітка, стійка й збалансована діяльність підприємства, яка дає змогу рівномірно випускати продукцію і виконувати зобов’язання перед споживачами.

Ритмічна робота — це випуск продукції рівними частками за будь-які однакові проміжки робочого часу.

Оцінка рівня ритмічності проводять за допомогою коефіцієнта ритмічності Кr за формулою

где ОЗі – абсолютна величина обсягу звітності вихід продукції для деяких інтервалів в межах плану, грн.;

Опі – абсолютна величина обсяги виробництва на плані в окремих часових інтервалів, грн.

Задача 11. Аналізувати ритм виробництва. Визначити коефіцієнт коефіцієнт аритмічності

Анализ ритмічності

Робочий тиждень

Об'єм випуска продукції, грн.

Відхилення від плану, %

Рекорд кількості обсягу виробництва, грн.

Недовиконання плану, грн.

План

Звіт

Сумма

%

Сумма

%

1

10365

15

8448

12

–3

8448

1917

2

11056

16

9856

14

–2

9856

1200

3

11056

16

10560

15

–1

10560

496

4

11747

17

11264

16

–1

11264

483

5

11747

17

14080

20

+3

11747

6

13129

19

16192

23

+4

13129

Всього

69100

100

70400

100

65004

4096

Для більш повної оцінки розрахуємо рівень аритмічності Кar за формулою

Каr = Онедовып/ Оп ,

где Онедовып – загальне недовиконання плану випуска продукції, грн;

Оп – загальний запланований обсяг продукції, грн.

У нашому прикладі коефіцієнт аритмічності дорівнює:

Kar = 4096 / 69100 = 0,0593.

З іншого боку, рівень аритмічності дорівнює:

Кar = 1 – 0,9407 = 0,0593 или 5,93%.

Задача 12. Визначити ритм роботи підприємства в рамках цеху, обчисливши коефіцієнт ритму, ритмічності та об'єм недоданої продукції. Зробити висновок.

Місяць

Об'єм випускаємої продукції, т.грн

Цех  1

Цех  2

Цех  3

Цех  4

план

факт

Прийнято

план

факт

Прийнято

план

факт

Прийнято

план

факт

Прийнято

Січень

200

250

200

100

100

100

300

250

250

400

300

300

Лютий

100

150

100

80

65

65

200

150

150

400

350

350

Березень

300

250

250

100

85

85

350

400

350

400

300

300

Всього за квартал

600

650

550

250

250

250

850

800

750

1200

950

950

Визначення коефіцієнтів ритму для цехів:

;

;

Об’еми недоданої продукції в результаті неритмичної роботи:

Найбільш ритмічно працює цех №1 Критм=0,92, найменш ритмічно працює цех №4 Критм=0,79.

Завдання для самостійного розвязання:

Задача 1. Проаналізувати динаміку виробництва і реалізації продукції на підприємстві. Зробити висновок.

Рік

Обсяги виробництва, грн.

Темп росту, %

Обсяг реалізації, грн.

Темп росту, %

базисний

ланцюговий

базисний

ланцюговий

2000

90000

89500

2001

92400

92600

2002

95800

94300

2003

94100

93500

2004

100800

96600

Задача 2. Вивчити план виконання для виробництва організації за звітний період. Зробити висновок .

Назва товару

Обсяг виробництва, грн.

Відхилення планового виробництва минулого року

Відхилення фактичного виходу

Попередній рік, грн.

Звітний рік

грн.

%

від плану

з попереднім роком

план

факт

грн.

%

грн.

%

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Вафлі «Артек»

40500

40920

40920

Вафлі «Десертні»

34000

34100

33418

Вафлі «Лимонні»

35000

35090

31900

Вафлі «Сніжинка»

29000

28710

30305

Вафлі «Шоколадні»

40000

37760

40120

Всього

Задача 3. Вивчити план виконання для діапазону. Зробити висновок.

Вид продукції

Випуск продукції, тис.грн.

План виконання, %

Абсолютне відхилення

Продукти, звнесені у виконання плану, тис.грн.

план

факт

А

200

250

Б

150

130

В

550

632

Г

300

200

Д

400

404

Всього

Задача 4. Аналізувати ритм виробництва. Визначення коефіцієнтів ритм, аритмії і загальне зниження виробництва план у зв'язку з помилками роботи.

Квартал

Випуск продукції, тис. грн.

Продукти, занесена в запланований ритм, тис. грн

План

Факт

I

280

240

II

310

260

III

310

400

IV

340

480,3

Итого

У заплановані ритм рахуються, нижні дві цифри "план факт".

Під час аналізу такі показники розраховуються каденцію.

Коефіцієнт ритму обчислюється таким чином:

Кr =

Кr = 1150 / 1240 = 0,927 или 92,7%.

Коефіцієнт аритмічності:

Каr = 1 – 0,927 = 0,073.

Разом недовиповнено виробництво план у зв'язку з не ритмічною роботою.

Онедовып = Оп · Каr = 1240 · 0,073 = 90,52 тыс. грн.

Задача 5. Вивчити план виконання по сортності. Зробити висновок .

Сорт

Продажна ціна продукту, грн.

Кпер

План

Факт

Кількість продуктів, шт.

Випуск продукції, грн.

Кількість продуктів, шт.

Випуск продукції,

грн.

Найви-щий

1000

1,0

950

950000

1012

1012000

1

900

0,9

50

45000

66

59400

2

700

0,7

-

22

15400

Всього

1000

995000

1100

1086800

Обчислення середнього значення сортності за планом і звітом.

Ксортпл = (950·1 + 50·0,9)/1000 = 0,995,

Ксортотч = (1012·1+66·0,9+22·0,7)/1100 = 0,988.

Так як Ксортотч < Ксортпл (0,988<0,995), то план по сортності не виповнен.

Фактическая средневзвешенная цена изделия составит

Цсрф = (1012 · 1000 + 66 · 900 + 22 · 700)/(1012·66 + 22) = 988 грн.

Аналогічним чином, заплановане вартість дорівнює

Цсрпл =(950 · 1000 + 50 · 900)/(950 + 50) = 995 грн.

Таким чином, компанія реалізувала якість на 99,3% (988·100/995).

Варто зазначити, щодо видобутку якість знизився на 0,7% (98,8% – 99,5%), що в перерахунку на весь обсяг емісії коштів: недоотримано приб.8 виробів (0,007·1100) на загальну сумму 7904 грн. (8·988).

Таким чином, невиконання плану на 0,7% призвели до зниження рівня середнього класу з 99,5% (план) до 98,8% (звіт) не довидання товарів, на сумму 7904 ГРН.

Задача 6. Проаналізувати вплив виробництва методом повних ланцюгових підстановок. Зробити висновок .

Індикатори

План

Факт

Абсолютне відхилення

Обсяг товарної продукції на рік, тис.грн.

Загальна кількість машин, шт.

220

205

Відпрацьовані години обладнанням, год

2270

2240

Середньогодинна робота на 1 верстат, грн.

2,5

3

Задача 7. Проаналізувати вплив способу виробництва скороченних ланцюгових підстановках. Зробити висновок .

Індикатори

План

Факт

Абсолютне відхилення

Обсяг товарної продукції на рік, тис.грн.

Площа виробництва, м2

4800

4780

Виділення продуктів з 1 м2 , грн.

260

250

Задача 8. Проаналізувати вплив способу виробництва повних ланцюгових підстановок. Сделать вывод.

Індикатори

План

Факт

Абсолютне відхилення

Обсяг товарної продукції на рік, тис.грн.

Вартість основних фондів, тис.грн.

2140

2000

Рентабельність активів, грн.

0,9

1,2

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3

Тема: Аналіз чисельності, продуктивності праці та заробітної плати

Мета заняття: Вивчити методику аналізу трудових.

Студент повинен знати: особливості і методику аналізу наявності персоналу підприємства, його структуру, показники руху кадрів, особливості аналізу продуктивності праці, фонду робочого часу, аналіз абсолютного і відносного зміни числа робітників, абсолютну і відносну зміну фонду оплати праці, факторний аналіз змінної і постійної частини фонду оплати праці.

Студент повинен вміти: виконувати аналіз наявності і структури персоналу підприємства, розрахувати показники руху кадрів, виконувати аналіз продуктивності праці, фонду робочого часу, аналіз абсолютного і відносного зміни числа робітників, абсолютну і відносну зміну фонду оплати праці, факторний аналіз змінної і постійної частини фонду оплати праці. У висновку аналізу необхідно навчитися робити відповідні висновки за результатами отриманих розрахунків.

Аналіз наявності та складу працюючих на підприємстві

Задача 1. Проаналізувати забезпеченість підприємства трудовими ресурсами

Середньооблікова чисельність персоналу підприємства

Показник

План

Факт

Відхилення звітних даних

Звітний рік

Попере-дній рік

Від плану

Від попереднього року

Кіль-кість

%

Кіль-кість

%

Весь персонал

підприємства

1030

1027

1026

–3

–0,3

+1

+1

Промислово-виробничий

персонал

985

984

985

–1

–0,1

–1

–0,1

У тому числі:

Робочі

775

782

786

+7

+0,9

–4

–0,5

Керівники,

професіонали

і фахівці

157

149

145

–8

–5,1

+4

+2,8

Технічні

службовці

53

53

54

–1

–1,9

Персонал, зайнятий у непромисловій сфері

45

43

41

–2

–4,4

+2

+4,9

Висновок: підприємство практично повністю забезпечено трудовими ресурсами. Фактично чисельність всього персоналу нижче планової на 3 працівника. Необхідно звернути увагу на перевищення плану чисельності робітників на 7 осіб, або 0,9%. Проте це перевищення не вплинуло на загальний рівень чисельності, так як кількість керівників, професіоналів і фахівців нижче планового на 8 працівників, або на 5,1%. В ході подальшого аналізу необхідно звернути увагу, чи не призвело недоукомплектованість чисельності керівників і спеціалістів до погіршення роботи технічних

Чисельність технічних службовців у звітному періоді була в межах плану. У порівнянні з попереднім роком звітна чисельність всього персоналу більше на 1 працівника, а за керівникам і фахівцям – на 4 працівника. Кількість робітників, навпаки, зменшилося на 4 чол. Якщо це сталося за рахунок підвищення рівня механізації праці, то це позитивно характеризує роботу підприємства. Розширення непромислової сфери призвело до збільшення звітної чисельності персоналу порівняно з попереднім роком на 2 працівника (43 – 41). Порівняно з планом чисельність цих категорій працівників у звітному році менше на 2 чол., або на 4,4%.

Аналіз структури персоналу

Задача 2. Проаналізувати структуру чисельності працюючих

Дані для аналізу структури чисельності працюючих

Показники

Попередній рік

Звітний рік

Відхи-лення

Структура

працюючих, %

Поперед-ній рік

Звітний рік

Весь персона

підприємства

6077

6056

–21

100

100

Промислово-виробничий персонал

5257

5373

116

86

89

У тому числі:

1 Робітники

4125

4253

128

78

79

2 Керівники

337

335

–2

7

6

3 Фахівці

738

727

–11

14

13

4 Технічні

службовці

57

58

1

1

2

Персонал, зайнятий у непромисловій сфері

820

683

–137

14

11

Висновок: спостерігається зростання чисельності робітників з 4125 до 4253 людина, в той час як чисельність керівників, фахівців і працівників непромислової групи знизилася відповідно на 2, 11 та 137 осіб.

Для аналізованого підрозділу це безсумнівно позитивна тенденція, так як збільшилася чисельність працівників безпосередньо виробляють продукцію, що тягне за собою зростання виробництва. Скорочення управлінського персоналу відповідно зменшує витрати по управлінню.

Задача 3. Проаналізувати структуру чисельності працюючих

Аналіз середньооблікової складу і структури працівників

Показник

План

Факт

Відхилення абсолютне

Питома вага, %

План

Факт

Середньооблікова чисельність персоналу, чол

242

242

100

100

У тому числі:

1 Робітники

207

208

+1

85,5

86,0

1.1 Допоміжні

86

87

+1

35,5

36,0

1.2 Виробничі

121

121

50,0

50,0

1.2.1 Верстатники

101

100

–1

41,7

41,3

1.2.2 Слюсарі

5

5

2,1

2,1

1.2.3 Інші робітники

11

12

+1

4,5

4,9

1.2.4 Виробничі повременщики

4

4

1,7

1,7

2 Керівники

23

23

9,5

9,5

3 Фахівці

10

9

–1

4,2

3,7

4 Технічні службовці

2

2

0,8

0,8

Висновок: фактична чисельність працівників відповідає плановій і становить 242 людини. Рівність планової та звітної чисельності спостерігається по виробничим почасовикам, керівникам, технічним службовцям та виробничим робітникам. Однак з останньої категорії рівності досягнуто за рахунок взаємного погашення нестачі верстатників (1 людина) надлишком друге робітників (1 людина).

Також спостерігається перевищення фактичної чисельності допоміжних робітників щодо плану на одну людину і нестача одного фахівця.

Аналіз кваліфікаційного рівня кадрів

Для оцінки відповідності кваліфікації робітників рівню виконуваних робіт порівнюють середній тарифний розряд робіт і робітників.

Середній тарифний розряд робіт і робітників розраховують за формулами:

Rрабочих. =

де загальна кількість робітників на аналізованому ділянці;

Rрабоч і – розряд і-го робітника;

Kpі – кількість робітників і-го розряду;

Rработ =

де Bі – обсяг робіт і-го розряду, нормо-годинники;

Rработ і – розряд робіт;

– загальний обсяг робіт, нормо-години.

Задача 4. Проаналізувати кваліфікаційний рівень робітників

Вихідні дані для аналізу кваліфікаційного рівня робітників

Показники

Одиниці

вимірювання

Розряди робіт і робітників

Всього

2

3

4

5

6

1 Види робіт:

– токарні

тис. нормо-годин

82

94

104

46

28

354

2 Усього робочих

чол.

44

54

48

24

12

182

Rработ =

Rрабочих =

За даними розрахунку маємо, що середній розряд робітників відстає від розряду складності виконуваних робіт.

Задача 5. Провести аналіз рівня кваліфікації робітників

Загальний аналіз кваліфікації робітників по цеху

Розряд робочих

Кількість робочих даного розряду, чол.

Абсолютне

відхилення

План

Факт

2

26

27

+1

3

46

46

4

65

64

–1

5

44

45

+1

6

20

19

–1

Разом

201

201

Поряд з відповідністю загальної чисельності робочих за планом і в звіті, спостерігається деяке відхилення їх числа за окремими категоріями як в одну, так і в іншу сторону.

Визначимо середній розряд робітників за планом і фактичний :

,

.

Порівняння и показує, що середній рівень кваліфікації робітників знизився за рахунок прийому на роботу 1 людини низької кваліфікації (2-го розряду) і вибуття 1 робочого 6-го розряду.

Відхилення фактичної величини середнього розряду робітників:

.

Таким чином, бачимо фактичне відставання за величиною середнього розряду робітників щодо планового показника на 0,01.

Далі у аналізі необхідно порівняти середній розряд робітників з середнім розрядом робіт по ділянці (цеху). При цьому середній розряд робочих повинен бути вище середнього розряду робіт.

Якщо у виробництві середній розряд робіт в розрізі крайнього портфеля замовлень 3,50, тоді відхилення середнього кваліфікаційного розряду робітників від середнього розряду робіт складе

.

Отже, є достатньо відчутне перевищення за даним показником, що з одного боку є ознакою щодо високого професійного рівня робітників, а з іншого – викликає перевитрату коштів на оплату праці у зв'язку з необхідністю проведення доплат за використання робітників на роботах з більш низьким розрядом складності.

Особливо слід виділити кваліфікаційний рівень основних робочих, так як саме вони безпосередньо беруть участь в випуску товарної продукції цеху.

Задача 6. Провести аналіз якісного рівня робітників основного складу

Кваліфікаційний склад основних робітників виробництва

Категорія робочих

Чисельність, чол.

У тому числі за розрядами

Середній розряд

1

2

3

4

5

6

1 Основні

робітники-відрядники

105

10

28

46

20

1

3,75

1.1 Токарі

84

8

25

34

16

1

3,73

1.2 Зуборезчики

4

3

1

4,25

1.3 Фрезерувальники

4

4

4,00

1.4 Шліфувальники

8

2

3

3

4,13

1.5 Слюсарі

5

2

1

2

3,00

2 Інші робітники

20

13

7

2,35

3 Виробничі погодинники

4

3

1

4,25

Всього основних

робочих

129

23

35

49

21

1

3,55

Висновок: середній розряд основних робітників становить 3,55. Найбільший розряд 4,25, а, отже, і вищий рівень професійної майстерності спостерігається по зуборезчикам і виробничим почасовикам. Це обумовлено в першу чергу високим ступенем точності і відповідальністю виконуваних ними робіт, що вимагає відповідної кваліфікації працівника. Для других робітників, ступінь відповідальності яких за якість виконуваних робіт значно нижче, середній кваліфікаційний розряд – 2,35. Таким чином, дотримується логічне розподіл кваліфікації працівників у відповідності з рівнем складності і відповідальності виконуваних ними робіт.

Крім того, велике число друге робітників – 20 осіб – створює надійний резерв для відтворення складу основних робітників-відрядників.

Аналіз руху робочої сили

В процесі аналізу руху робочої сили розраховуються і порівнюються з попередніми періодами наступні коефіцієнти руху робочої сили.

Коефіцієнт обороту кадрів по прийому

.

Коефіцієнт обороту кадрів з вибуття

Коефіцієнт плинності кадрів

Ктек =.

Коефіцієнт сталості кадрів

Кпост =.

Задача 7. Проаналізувати рух робочої сили

Аналіз руху робочої сили, чол..

Показники

Базисний

рік

Звітний рік

Абсолютне відхилення

Прийнято на підприємство

48

56

+8

Вибуло з підприємства

42

48

+6

У тому числі:

– за власним бажанням

23

28

+5

– у збройні сили

2

3

+1

з виходом на пенсію, з інших причин, передбачених законом

14

12

-2

– за порушення виробничої дисципліни

3

5

+2

Середньооблікова чисельність

працівників на початок періоду

236

242

+6

Коефіцієнти обороту:

– з прийому

0,203

0,231

+0,028

– по вибуттю

0,178

0,198

+0,020

Коефіцієнт плинності

0,110

0,136

+0,026

Наведемо розрахунок коефіцієнтів руху робочої сили:

;

;

;

;

;

.

Висновок: з наведених даних випливає, що спостерігається негативна тенденція підвищення плинності кадрів за звітний період.

Зростання коефіцієнта плинності викликаний в першу чергу збільшенням числа звільнених за власним бажанням на 5 осіб, а також погіршенням показників рівня виробничої дисципліни, що призвело у звітному році до звільнення п'ятьох працівників цеху.

Аналіз абсолютного і відносного надлишку (нестачі)

працюючих (робітників)

Задача 8. Проаналізувати абсолютне і відносне зміна працюючих

Дані для розрахунку абсолютного і відносного зміни працюючих

Показники

План

Факт

1 Обсяг товарної продукції, тис. грн.

2 Чисельність промислово-виробничого персоналу ППП, чол

76 800

900

78 800

910

Згідно з даними таблиці фактично маємо абсолютний надлишок працюючих:

Чабс = 910 – 900 = 10 чол.

При розрахунку абсолютного надлишку ППП не враховується ступінь виконання плану. Перерахуємо чисельність ППП на новий обсяг виробництва:

,

де ЧПскор – планова чисельність ППП, скоригована на фактичний обсяг виробництва, чол;

ЧП – планова чисельність ППП,чол.;

Квып. плана по объему – коефіцієнт виконання плану за обсягом.

Квып.плана по объему = 78 800/76 800 = 1,026,

ЧПскор = 900·1,026 = 924 чол.

Визначимо відносну нестачу або надлишок ППП за формулою

,

де ЧФ – фактична чисельність ППП, чол.

Чотн = 910 – 924 = –14 чол.

Тобто має місце відносна нестача працюючих. Проведені розрахунки показують, що абсолютна чисельність працюючих збільшилася на 10 осіб щодо запланованої чисельності ППП. Однак при перерахунку цього показника з урахуванням коефіцієнта виконання плану за обсягом отримуємо відносну нестачу ППП в кількості 14 осіб.

Аналіз використання робочого часу

До показників, що характеризують використання робочого часу, належать:

1 Середнє число днів роботи одного робітника за рік

,

де ФЧД – фактично відпрацьовані людино-дні;

Рсп (Ч) – середньооблікова чисельність персоналу, чол.

2 Фонд робочого часу в годинах на одного робітника (ефективний фонд часу роботи одного робітника)

,

де ФЧЧ – фактично відпрацьовані людино-години.

3 Середня тривалість робочого дня (зміни)

.

Середня кількість днів Д, відпрацьованих робітником за звітний період (місяць, квартал, рік), залежить від таких факторів:

– кількість вихідних і святкових днів;

– кількості днів тарифної відпустки;

– інших видів відпусток, передбачених законодавством;

– кількості днів непрацездатності;

– неявки на роботу з дозволу адміністрації;

– прогулів.

Тривалість робочого дня (зміни) визначають такі фактори:

– величина нормативного робочого тижня;

– час простоїв протягом дня, зафіксованих в обліку;

– час понаднормової роботи (збільшує величину показника);

– час можливих скорочень робочого дня, передбачених законодавством.

Для аналізу фонду (бюджету) робочого часу працівників підприємства використовується наступна факторна модель:

,

де Ч – середньооблікова чисельність працівників,чол.;

Д – середня кількість днів, відпрацьованих робітником за звітний період, дні.

Т – середня тривалість робочого дня, години.

Аналіз виконується, виходячи з відпрацьованих людино-днів відпрацьованих людино-годин за табельним і оперативного обліку. Вплив на показник ФРВΣ фактора Д – це цілоденні втрати робочого часу, фактора Т – це внутрішньозмінні втрати робочого часу.

Задача 9. Проаналізувати фонд робочого часу працівників способом абсолютних різниць

Аналіз використання робочого часу

Показники

Базисний рік

Звітний рік

Відхилення

1 Середньорічна чисельність робітників год./чол.

4125

4 253

128

2 Відпрацьовано за рік одним робітником:

2.1 – днів (Д)

2.2 – годин

205

1 552

216

1 648

11

96

3 Середня тривалість робочого дня (Т),год. (п. 2.2:п. 2.1)

7,57

7,63

0,06

4 Фонд робочого часу ФРВΣ, тис.год. (п.1·п. 2.1·п. 3)

6 401

7 009

608

По аналізованим даними фонду робочого часу у звітному році більше фонду робочого часу в базисному році на 608 тис. годин. Вплив факторів на зміну фонду робочого часу можна встановити способом абсолютних різниць:

Як видно з виконаних розрахунків, наявні трудові ресурси підприємства використовуються досить ефективно. У середньому одним робочим відпрацьовано на 11 днів більше в звітному році, що збільшило фонд робочого часу всіх робітників на 354 тис. годин. Збільшилася тривалість робочого дня з 7,57 години до 7,63 години, що зумовило скорочення внутрізмінних втрат робочого часу. За один день вони склали 0,06 год, а за всі відпрацьовані дні усіма робітниками 55 тис. годин. Таким чином, загальне збільшення фонду робочого часу становить 608 тис. годин. Значний вплив на збільшення фонду робочого часу вплинуло збільшення чисельності робітників на 128 осіб. Дане збільшення призвело до зростання фонду робочого часу на 198,6 тис. годин.

Аналіз продуктивності праці

Продуктивність праці – один з найбільш значущих показників, використовуваних при аналізі трудових ресурсів, так як безпосередньо впливає на результативність роботи будь-якого підприємства та підрозділу.

Розрізняють середньорічний, середньоденний і середньогодинний рівні продуктивності праці. Розрахункова формула річної продуктивності праці (ПТг) наступна:

,

де О – обсяг випуску продукції за рік, грн.;

Ч – чисельність працівників або робітників, чол.

Середньодобова (середньоденна) продуктивність (ПТдн) дорівнює

,

Середньогодинна продуктивність (ПТчас) дорівнює

,

Задача 10. Проаналізувати продуктивність праці промислово-виробничого персоналу

Дані для розрахунку продуктивності праці промислово-виробничого персоналу

Показники

Базисний рік

Звітний рік

Відхилення

Абсолютне

Відносне, %

1 Обсяг товарної продукції

у порівнянних цінах, тис. грн.

106687

125105

18418

17,2

2 Чисельність ППП, чол..

1050

1075

25

2,4

3 Середньорічна вироблення

на одного працівника,

тис. грн./чол.

101,6

116,4

14,8

14,5

Використовуючи модель середньорічної продуктивності і метод повних ланцюгових підстановок, виконаємо факторний аналіз.

тис. грн./чол.

тис. грн./чол.

тис. грн./чол.

Використовуючи модель середньорічної продуктивності і метод повних ланцюгових підстановок, виконаємо факторний аналіз.

тис. грн./чол.

Зміна середньорічної продуктивності праці 1 працюючого за рахунок зростання чисельності ППП складе:

тис. грн./чол.

Балансова перевірка: ΔПТГ = 116,4 – 101,6 = 17,5 – 2,7 = 14,8 тис. грн./чол.

Аналіз фонду заробітної плати

Задача 11. Проаналізувати погодинний фонд заробітної плати способом абсолютних різниць

Вихідні дані для аналізу погодинного фонду заробітної плати

Показник

База

Звіт

Відхилення

1 Середньооблікова чисельність робітників-почасовиків (Ч), чол

103

105

+2

2 Кількість відпрацьованих днів одним

робітником у середньому за рік (Д), дн.

205

206

+1

3 Середня тривалість робочої зміни (Т), ч.

7,6

7,85

+0,25

4 Фонд погодинної оплати праці, грн.

361060

434250

+73190

5 Середньорічна заробітна плата робітника-почасового (ГЗП), грн. (п.4:п.1)

3505

4136

+631

6 Середньоденна заробітна плата робітника-почасового (ДЗП), грн.

(п.4:(п.1 · п.2))

17,1

20,1

+3,0

7 Середньогодинна заробітна плата робітника-почасового (ЧЗП), грн.

(П.4: (п.1 · п.2 · п.3))

2,25

2,56

+0,31

Розрахунок впливу цих факторів можна зробити способом абсолютних різниць:

= (105 – 103) · 205 · 7,6 · 2,25= 7011 грн. – перевитрата ФЗП.

= 105 (206 – 205) · 7,6 · 2,25= 1795 грн. – перевитрата ФЗП.

= 105 · 206 (7,85 – 7,6) · 2,25 = 12167 грн. – перевитрата ФЗП.

=105 · 206 · 7,85(2,56 – 2,25) = 52637 грн. – перевитрата ФЗП.

Балансова перевірка:

ΔФЗП = 434 850 – 361 060 = 73 190 грн.

ΔФЗП = 7011+1795+12167+52637 = 73 610 грн.

73 190 грн. ≈ 73 610 грн. – розрахунок виконаний вірно.

Таким чином, ми бачимо, що перевитрата погодинного фонду заробітної плати відбулося у зв'язку зі зростанням усіх факторів.

При проведенні аналізу фонду заробітної плати одним з найбільш важливих етапів є аналіз співвідношення між темпом зростання середньої заробітної плати і темпами зростання продуктивності праці. Для розширеного відтворення, отримання необхідного прибутку і рентабельності необхідно, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи росту його оплати. Якщо цей принцип не дотримується, то відбувається перевитрата фонду зарплати, підвищення собівартості продукції і зменшення суми прибутку.

Задача 12. Проаналізувати вплив усіх факторів на зміну суми фонду оплати праці у звітному році порівняно з минулим

Показник

Минулий рік

Звітний рік

Відхилення

1. Фонд оплати праці, тис. грн.

966

1058,4

92,4

2. Середньооблікова чисельність робітників, чол

200

180

-20

3. Середня кількість відпрацьованих днів одним робочим за рік

230

224

-6

4. Середня тривалість одного робочого дня, годину

7,0

7,5

0,5

5. Середньогодинна заробітна плата, грн / год

3

3,5

0,5

Факторна модель аналізу фонду оплати праці ФОТ

ФОТ = Ч·Д·Т·Счас

Аналіз виконаємо за допомогою методу абсолютних різниць.

ФОТЧ = (180-200)·200·230·7·3=-96,6 т. грн. – позитивний вплив (економія ФОТ).

ФОТД = 180·(224-230)·7·3=-22,7т. грн. – позитивний вплив (економія ФОТ).

ФОТТ = 180·224·(7,5-7)·3=60,5 т. грн. – негативна тенденція (перевитрата ФОТ).

ФОТСчас = 180·224·7,5·(3,5-3)=151,2 т. грн. - негативна тенденція (перевитрата ФОТ).

Балансова перевірка:

ФОТ = -96,6-22,7+60,5+151,2=92,4 т.грн- розрахунок виконаний вірно.

Задача 13. Проаналізувати вплив усіх факторів на зміну фонду оплати праці у звітному періоді відносно базисного

Показник

Базисний рік

Звітний рік

Відхилення

1. Фонд оплати праці, т. грн

2500

3100

600

2. Чисельність робочих, чол

760

740

-20

3. Відпрацьовано людино - днів усіма робітниками, тис.

175

177

2

4. Відпрацьовано людино -годин усіма робітниками, тис.

1400

1350

-50

5 Середнє число днів, відпрацьованих одним робітником, дн (Д) (п3/п2)

230,3

239,2

8,9

6 Середня тривалість робочого дня, год (Т) (п4/п3)

8

7,6

-0,4

7 Середньогодинна заробітна плата одного робітника, грн/год (Счас) (п1/п4)

1,79

2,3

0,51

Модель аналізу ФОТ

ФОТ = Ч * Д * Т * Счас

Виконаємо підстановку

ФОТ1 = 760∙230,3∙8∙1,79=2506,4 тис.грн.

ФОТ2 = 740∙230,3∙8∙1,79=2440,44 тис.грн.

ФОТ3 =740∙239,2∙8∙1,79=2534,75 тис.грн.

ФОТ4 = 740∙239,2∙7,6∙1,79=2408,02 тис.грн.

ФОТ5 = 740∙239,2∙7,6∙2,3=3094,1тис.грн.

Виконаємо розрахунок впливу зміни факторів на зміну узагальнюючого показника.

Позитивний вплив. Зменшення чисельності робітників на 20 осіб викликає економію ФОТ на 65,88 т.грн.

Зменшення кількості робітників на 20 осіб викликає зниження ФОТ на 65,96 т.грн. Збільшення числа робочих днів у році викликає зростання ФОТ на 94,31 т.грн. Зниження тривалості робочого дня на 0.4 години викликає економію ФОТ на 126,73 т.грн. Збільшення середньогодинної заробітної плати одного робітника на 0.51 грн викликає перевитрату ФОТ на 686,08 т.грн.

Балансова перевірка: ΔФОТ=3100-2500=-65,96+94,31-126,73+686,08- розрахунок виконаний вірно.

Завдання для самостійного розвязання:

Задача 1. Проаналізувати структуру чисельності працюючих

Показники

План

Факт

Відхилен-ня

Структура працюючих, %

план

факт

Чисельність підприємства, чол.,

Промислово-виробничий персонал, чол,

у тому числі:

1 робітники

232

249

2 фахівці

27

32

3 керівники

15

11

4 службовці

14

12

Непромисловий персонал, чол

8

5

Задача 2. Проаналізувати кваліфікацію робітників

Розряд робочих

Кількість робочих даного розряду, чол.

План

Факт

1

-

-

2

52

54

3

46

47

4

97

97

5

13

13

6

53

53

Разом

Задача 3. Проаналізувати абсолютне і відносне зміна працюючих

Показники

план

факт

Обсяг виробництва, тис. грн.

323

333,9

Кількість працюючих, чол.

182

185

Задача 4. Проаналізувати фонд робочого часу способом абсолютних різниць

Показники

План

Факт

Абс.відхилення

1 Чисельність робітників, чол.

261

264

2 Відпрацьовано всього людино-днів

61596

62568

3 Відпрацьовано всього людино-годин

505087

506801

4 Відпрацьовано днів 1 робітником, дн.

5 Середня тривалість робочого дня, години

6 Фонд робочого часу

Задача 5. Проаналізувати продуктивність праці методом абсолютних різниць (модель qгод = Д · F · qчас)

Показники

План

Факт

Абсол. відхилення

1 Обсяг виробництва продукції, тис. грн.

1244

1340,3

2 Середньооблікова чисельність робітників, чол.

261

264

3 Відпрацьовано людино-днів, всього

61596

62568

4 Відпрацьовано людино-годин, всього

505087

506801

5 Середньорічна вироблення на 1 робочого, ірн.

6 Середньогодинна вироблення 1 робітника, грн.

7 Відпрацьовано днів 1 робітником

8 Середня тривалість робочого дня, годину

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №4

Тема: Аналіз використання основних фондів

Мета заняття: вивчити методику аналізу основних засобів підприємства.

Студент повинен знати: особливості і методику аналізу складу та структури основних засобів підприємства, показники руху та технічного стану основних засобів. Методику аналізу показників ефективності використання основних засобів підприємства і показників озброєності праці.

Студент повинен вміти: виконувати аналіз складу та структури основних засобів підприємства, розраховувати показники руху і технічного стану основних засобів. Аналіз показників ефективності використання основних засобів підприємства і показників озброєності праці. У висновку аналізу необхідно навчитися робити відповідні висновки за результатами отриманих розрахунків.

Аналіз складу та структури основних засобів підприємства

Задача 1. Проаналізувати динаміку основних засобів. Зробити висновок

Аналіз динаміки основних засобів

Категорії ОС

Базисний рік

тис. грн.

Звітний

рік,

тис. грн.

Зміна в порівнянні з базисним роком

Абсолютне, тис. грн.

Відносне,

%

1 Промислово-виробничі основні засоби

13 200

14 800

+1600

12,12

2 Невиробничі основні засоби

1 300

1 000

–300

–23,1

Всього основних засобів

14 500

15 800

1300

8,96

Висновок: в поточному році вартість основних засобів зросла на 1 300 тис. грн. або на 8,96%. Причому зростання відбулося у зв'язку зі зростанням промислово-виробничих основних фондів на 1 600 тис. грн., або на 12,12%.

Задача 2. Проаналізувати склад та структуру основних засобів

Аналіз складу основних засобів підрозділу підприємства

Категорії основних засобів

Базисний рік

тис. грн

Звітний рік,

тис. грн.

Відхилення

Структура, %

Абсолютне, тис. грн.

Відносне, %

Базисний рік

Звітний рік

Абсолютне відхилення, ±

1 Будівлі і споруди

3 202,2

3 202

–0,2

–0,006

52,4

54

2 Машини та обладнання

2 833,4

2 631

–202,4

–7,1

46,4

44,3

1,6

3 Транспортні засоби

13,9

13,9

0,2

0,2

–2,1

4 Інструмент і пристосування

55,4

85,6

30,2

54,5

0,9

1,4

5 Виробничий і господарський інвентар

4,5

4

–0,5

–11,1

0,1

0,1

0,5

Всього основних засобів

6 109,4

5 936,5

–172,9

–2,8

100

100

Висновок: величина основних засобів підрозділу підприємства трохи знизилася – на 172,9 тис. грн за два суміжних роки аналізу. Це відбулося, в основному, у зв'язку з виведенням з експлуатації окремих видів машин і обладнання. При цьому склад і структура основних засобів практично не змінилися. Найбільшу питому вагу в структурі основних засобів займають будівлі – 54% вартості основних засобів звітного року, машини та обладнання – 44,3%.

Аналіз руху основних засобів

Рух основних засобів характеризується наступними показниками.

1 Коефіцієнт введення основних засобів

,

де Фвв – вартість введених в експлуатацію (знову надійшли) основних засобів, грн.;

Фк.г. – вартість основних засобів на кінець року, грн.

2 Коефіцієнт оновлення основних засобів

,

де Фнов – вартість нових основних засобів, введених в експлуатацію, грн.

3 Коефіцієнт виведення (вибуття) основних засобів

,

де Фвыв – вартість основних засобів, виведених з експлуатації, грн.;

Фн.г. – вартість основних засобів на початок року, грн.

4 Коефіцієнт ліквідації основних засобів

,

де Фл – ліквідаційна вартість (залишкова вартість основних засобів, що вибули внаслідок зносу), грн.

5 Темп (коефіцієнт) приросту вартості основних засобів

.

6 Коефіцієнт компенсації вибуття основних засобів

.

7 Інтенсивність заміни основних засобів

.

Задача 3. Проаналізувати рух основних засобів

Вихідні дані для аналізу руху основних засобів

Показники

План

Звіт

1 Вартість основних засобів на початок року Фн.г, тис. грн.

202

212

2 Вартість основних засобів, введених в експлуатацію Фвв, тис. грн.

12

10

3 Вартість основних засобів, виведених з експлуатації Фвыв, тис. грн.

6

7

4 Вартість основних засобів на кінець року Фк.г, тис. грн.

208

215

Розрахуємо коефіцієнт введення основних засобів:

,

.

Розрахуємо коефіцієнт виведення основних засобів:

,

.

З розрахунків видно, що план по введенню основних засобів не виконаний, а план з виведення перевиконано.

Розрахуємо коефіцієнт приросту основних засобів:

,

.

Фактично, приріст основних засобів менше планового.

Розрахуємо коефіцієнт компенсації вибуття основних засобів:

,

.

Таким чином, за планом 50% введених основних засобів покривають вибуття, а фактично 70% введених основних засобів повинні покрити вибуття, тобто планованого оновлення основних засобів не досягнуто.

Аналіз технічного стану основних засобів

Технічний стан основних засобів характеризується двома показниками.

1 Коефіцієнт зносу – характеризує частку вартості основних засобів, що списано на виробництво продукції в попередніх періодах:

,

де Ик – сума зносу основних засобів протягом розглянутого періоду (року), грн.

,

де Фо.к – залишкова вартість основних засобів на кінець розглянутого періоду (року), грн.

.

2 Коефіцієнт придатності – характеризує частку вартості основних засобів, яка перенесена на виготовлену продукцію:

.

При аналізі ці коефіцієнти дозволяють судити про ступінь зношеності основних засобів. В якості недоліку проведення аналізу технічного стану основних засобів тільки за цими двома показниками слід відзначити те, що вони не враховують морального зносу основних засобів, а відображають лише фізичний знос.

Задача 4. Проаналізувати технічний стан основних засобів

Вихідні дані аналізу технічного стану та аналізу руху основних засобів, тис. грн.

Наявність

основних

засобів

на початок

року

Фн.г

Надійшло у звітному році

Вибуло у звітному році

Наявність

основних

засобів

на кінець

року

Фк.г

Наявність основних засобів на початок наступного за звітним роком (за вирахуванням зносу)

Фо.к

Всього

Фвв

В тому числі нових основних засобів

Фнов

Всього

Фвыв

В тому числі ліквідовано основних засобів

Фл

1

2

3

4

5

6 = 1+2– 4

7

9 870

2 310

800

555

333

11 625

9 183

Розрахуємо основні коефіцієнти руху і технічного стану основних засобів:

– коефіцієнт введення:

;

– коефіцієнт оновлення:

;

– коефіцієнт виведення:

;

– коефіцієнт ліквідації:

.

Позитивною тенденцією є перевищення коефіцієнта введення та оновлення над коефіцієнтами виводу і ліквідації:

– коефіцієнт зносу:

;

– коефіцієнт придатності:

.

Основні засоби замортизовані на 21%, але ступінь придатності їх ще досить велика:

– темп (коефіцієнт) приросту вартості основних засобів:

;

– коефіцієнт компенсації вибуття основних засобів:

;

– інтенсивність заміни основних засобів:

.

Аналіз використання основних засобів, обладнання та площі

Для узагальнюючої характеристики ефективності використання основних засобів в першу чергу використовується показник фондовіддачі.

Фондовіддача показує величину вартості виготовленої продукції, що припадає на 1 гривню вартості основних засобів може визначатися за товарної, валової, або реалізованої продукції). Фондовіддача визначається як відношення обсягу виробленої продукції до середньорічної вартості основних засобів:

,

де О – обсяг виробництва продукції у вартісному вираженні, грн./рік;

Фср.г – середньорічна вартість основних засобів, грн.

Зростання фондовіддачі вказує на підвищення ефективності використання основних засобів і є позитивною тенденцією в діяльності підприємства. Для підвищення фондовіддачі необхідно нарощувати обсяги виробництва продукції за рахунок більш інтенсивного використання основних засобів і знижувати середньорічну вартість цих коштів за рахунок ліквідації зношених, мало продуктивних і не використовуваних у виробництві основних засобів.

Задача 5. Проаналізувати фондовіддачу методом повних ланцюгових підстановок

Вихідні дані для аналізу фондовіддачі

Показник

Базисний

рік

Звітний

рік

Відхилення

Абсолютна

(+, -)

Відносне, %

Обсяг виробництва продукції, тис. грн.

1244

1340,2

96,2

7,7

Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.

340

350

10

2,9

Фондовіддача, грн.

3,66

3,83

0,17

4,6

Виявимо вплив окремих факторів на показник фондовіддачі методом повних ланцюгових підстановок:

грн.

грн.

грн.

Зміна фондовіддачі під дією факторів:

грн. – позитивний вплив. У зв'язку із зростанням обсягу виробництва продукції на 96,2 тис. грн. фондовіддача зросла на 0,28 грн.

грн. – негативний вплив. У зв'язку з зростанням середньорічної вартості основних засобів на 10 тис. грн. фондовіддача знизилася на 0,11 грн.

Балансова перевірка: грн. – розрахунок виконаний вірно.

Ефективність використання устаткування характеризується рядом показників.

1 Коефіцієнт використання парку обладнання:

,

де Пд – число (чи потужність) діючого обладнання;

Пу – число (чи потужність) встановленого обладнання.

2 Коефіцієнт екстенсивного використання устаткування – характеризує ефективність використання обладнання по часу:

,

де Fф – фактичний фонд часу роботи одиниці обладнання за рік, год;

Fпл – плановий фонд часу роботи одиниці обладнання за рік, год

Фактичний фонд часу роботи менше планового в зв'язку з виникаючими втратами часу: надплановий ремонт устаткування, простої у зв'язку з поломками, відсутністю матеріалів, енергії, у зв'язку з очікуванням транспортних засобів.

3 Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання – характеризує ефективність використання устаткування по продуктивності:

,

де Вф – фактична продуктивність обладнання, шт/год;

Впл – максимальна (або планова) продуктивність обладнання, шт/год

Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання також може бути представлений як відношення фактично виробленої продукції до максимально можливого випуску.

4 Коефіцієнт інтегрального використання обладнання:

,

тобто добуток коефіцієнтів екстенсивного й інтенсивного використання обладнання.

Задача 6. Проаналізувати використання обладнання

Аналіз використання обладнання

Показники

Базисний рік

Звітний рік

Абсолютне відхилення, ±

1 Середньогодинна продуктивність обладнання Вф, шт.

10

9

–1

2 Середньогодинна

виробнича потужність обладнання Впл, шт.

12

12

3 Фактичний фонд часу роботи одиниці обладнання за рік (Fф), год.

1400

1385

–15

4 Плановий фонд часу роботи одиниці обладнання за рік Fпл, год.

2002

2002

5 Коефіцієнт екстенсивного використання устаткування Кэкс

0,7

0,69

–0,01

6 Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання Китн

0,83

0,75

–0,08

7 Коефіцієнт інтегрального використання устаткування Кинтег

0,58

0,52

–0,06

Висновок: аналіз використання обладнання показав, що коефіцієнт екстенсивного використання устаткування знизився на 1% і становив 69%, тобто втрати робочого часу склали 100 – 69 = 31%.

Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання знизився на 0,08. Це відбулося за рахунок зниження середньогодинної продуктивності одиниці обладнання.

Так як в звітному році спостерігається зниження як екстенсивного, так і інтенсивного використання устаткування, коефіцієнт інтегрального використання обладнання також знизився і склав 52%. Таким чином, загальні втрати склали у звітному році – 48%.

Аналіз матеріальних ресурсів та ефективності їх використання

Аналіз виконання плану постачання та забезпечення виробництва

матеріальними ресурсами

Задача 7. Проаналізувати забезпеченість потреби матеріальними ресурсами та виконання договорів

Забезпеченість потреби матеріальних ресурсів договорами і

фактичне їх виконання

Матеріал

Планова потреба, т

Джерела

покриття

потреби, т

Укладено договорів, т

Забезпече-ність потреб договорами, %

Надійшло від постача-льників, т

Виконання договорів, %

Внутрішні

Зовнішні

А

47 000

500

46 500

44 200

95

41 900

94,8

З таблиці видно, що план потреби в матеріалі А не повністю забезпечений договорами про постачання і внутрішніми джерелами покриття. Так, коефіцієнт забезпечення Кз по плану дорівнює:

.

Фактично план постачання матеріалу недовиконаний на 10%:

Таким чином, потреба задоволена на 90%.

Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів

Задача 8. Проаналізувати матеріаломісткість за елементами витрат

Матеріаломісткість за елементами витрат

Елементи

матеріальних витрат

Матеріальні витрати, тис. грн.

Матеріаломісткість товарної

продукції, коп.

За планом

Фактично

За планом

Фактично

Відхилення від плану

Матеріальні витрати

– всього

8 632

8 977

71,6

70,96

–0,64

У тому числі:

Сировина і основні матеріали

1 413

1 347

11,72

10,65

–1,07

Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби

6 956

7 340

57,7

58,02

+0,32

Паливо

83

90

0,69

0,71

+0,02

Енергія

70

80

0,58

0,63

+0,05

Інші витрати

110

120

0,91

0,95

+0,04

З таблиці видно, що обсяг товарної продукції підприємства за відпускними цінами в плановому періоді дорівнював 12 056 тис. грн., у звітному – 12 651 тис. грн. Фактична матеріаломісткість продукції 70,96 коп. (8977·100/12651) нижче планової 71,6 коп. (8632·100/12956) на 0,64 коп. (70,96-71,6), або на 0,89% (0,64·100/71,6). Таке зниження зумовлює економію матеріальних ресурсів в сумі 81 тис. грн. (0,64·12651 / 100).

На рівень матеріаломісткості продукції впливають наступні приватні показники: металоємність, паливоємність, енергоємність та інші. Ці показники характеризують ефективність використання певних груп матеріальних ресурсів. Аналіз приватних показників дозволяє контролювати зниження норм витрат найважливіших видів матеріалів. З таблиці 2.35 видно, як змінилися приватні показники. Найбільшу частку у формуванні матеріаломісткості складають покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби – 58,02 коп., або 82% від загальної матеріаломісткості (58,02·100 / 70,96). Протягом року витрати на них у розрахунку на гривню товарної продукції збільшилися на 0,32 коп. (58,02–57,7), відносний перевитрата матеріальних ресурсів по цьому елементу – 40,5 тис. грн. (0,32·12651 / 100). Однак за рахунок зниження питомої витрати сировини і основних матеріалів на гривню товарної продукції на 1,07 коп. (10,65–11,72) була досягнута відносна економія в розмірі 135,4 тис. грн. (1,07·12651 / 100). Це свідчить про раціональне використання сировини і матеріалів і про високий рівень спеціалізації підприємства.

Задача 9. Зміна матеріаловіддачі на 1 грн. товарної продукції

Показники

Умов-не позначення

План

Звіт

Відхилення 

Темп

Зростан-ня, %

Приріст %

Товарна продукція, грн.

ТП

51340

53852

+2512

104,9

4,9

Витрати на предмети праці для виробництва продукції, грн.

Зм

23450

23980

+530

102,3

2,3

Матеріаловіддача (вихід продукції на 1 грн витрат на предмети праці), коп.

М0

218,93

224,57

+5,64

102,6

2,6

З таблиці видно, що обсяг випуску продукції за звітом вище планового на 2512 грн., або на 4,9%. Це збільшення обумовлене двома факторами, а саме: зміною витрат на предмети праці і зміною рівня матеріаловіддачі. Розрахуємо кількісний вплив наведених факторів:

Загальний вплив факторів на обсяг випуску дорівнює

1160,33 + 1352,47 = 2512,8 грн.

Баланс результатів впливу змін факторів практично дорівнює відхилення аналізованого показника, тобто розрахунки вірні.

Висновок: збільшення суми витрат на предмети праці на 530 грн., або 2,3% обумовлює збільшення обсягу 1160,33 грн., а збільшення рівня матеріаломісткості на 0,0564 грн., або на 2,6%, що призвело до зростання обсягу випуску на 1352,47 грн. Позитивно, що 53,8% збільшення обсягу отримано завдяки зростанню якісного показника, а саме матеріаловіддачі.

Розрахуємо відносну економію витрат на предмети праці завдяки збільшенню матеріаловіддачі:

або інший спосіб

Тобто, як показали розрахунки, для виробництва фактично виготовленої продукції при запланованому рівні матеріаловіддачі додаткова потреба у витратах на матеріали становила б 24 599 грн., або на 619 грн. більше.

Завдання для самостійного розвязання:

Задача 1. Необхідно:

  • на підставі даних таблиці визначити результативний показник; виявити вплив факторів на зміну результативного показника;

  • зробити відповідні висновки, визначити позитивні та негативні зміни факторів, виявити резерви по 2-му році.

Показники

1-й рік

2- рік

План

Факт

План

Факт

Обсяги виробництва

5645200

5556800

5552500

5789200

Середньорічна вартість основних засобів

985960

985970

985900

984950

Фондовіддача,

5,73

5,64

5,63

5,88

Виявимо вплив окремих факторів на показник фондовіддачі методом повних ланцюгових підстановок.

грн.

грн.

грн.

Зміна фондовіддачі під дією факторів:

грн. – позитивний вплив. У зв'язку із зростанням обсягу виробництва продукції на 236,7 тис. грн. фондовіддача зросла на 0,24 грн.

грн. – позитивний вплив. У зв'язку зі зниженням среденгодовой вартості основних засобів на 950 грн фондовіддача зросла на 0,01 грн.

Балансова перевірка: грн. – розрахунок виконаний вірно.

Задача 2. Необхідно:

  • на підставі даних таблиці визначити результативний показник; виявити вплив факторів на зміну результативного показника;

  • зробити відповідні висновки, визначити позитивні та негативні зміни факторів, виявити резерви по 2-му році.

Показники

1-й рік

2- рік

План

Факт

План

Факт

Обсяги виробництва, тис. грн.

1130

1110

1115

1160

Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.

985

986

987

988

Фондовіддача,

1,15

1,13

1,13

1,17

Виявимо вплив окремих факторів на показник фондовіддачі методом повних ланцюгових підстановок.

грн.

грн.

грн.

Зміна фондовіддачі під дією факторів:

грн. – позитивний вплив. У зв'язку із зростанням обсягу виробництва продукції на 45 тис. грн. фондовіддача зросла на 0,046 грн.

грн. – негативний вплив. У зв'язку з зростанням середньорічної вартості основних засобів на 1 тис. грн. фондовіддача знизилася на 0,001 грн.

Балансова перевірка: грн. – розрахунок виконаний вірно.

Задача 3. Необхідно:

  • на підставі даних таблиці визначити результативний показник; виявити вплив факторів на зміну результативного показника;

  • визначити позитивні та негативні зміни факторів, з'ясувати їх причини та резерви; зробити відповідні висновки по 2-му році.

Показники

1-й рік

2- рік

План

Факт

План

Факт

Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.

1850

1920

1900

1890

Середньооблікова чисельність робітників, чол.

43

40

40

44

Фондоозброєність праці, т. грн./чол.

43,02

48

47,5

42,95

- негативний вплив. Зниження середньорічної вартості основних засобів на 10 т. грн. викликає зниження фондоозброєності праці на 0,25 т. грн./чол.

- негативний вплив. Зростання чисельності робітників на 4 людини викликає зниження фондоозброєності праці на 4,5 т. грн./чол.

Задача 4. Необхідно:

  • на підставі даних таблиці визначити результативний показник; виявити вплив факторів на зміну результативного показника;

  • визначити позитивні та негативні зміни факторів, з'ясувати їх причини та резерви; зробити відповідні висновки по 2-му році.

Показники

1-й рік

2- рік

План

Факт

План

Факт

Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.

200

210

195

204

Фондовіддача

4

4,65

3,97

4,12

Обсяг випуску продукції, т. грн.

800

976,5

774,15

840,5

Факторний аналіз:

т. грн – позитивний вплив. Зростання середньорічної вартості основних засобів на 9 тис. грн. викликає зростання обсягу випуску продукції на 35,73 т. грн.

т. грн. – позитивний вплив. Зростання фондовіддачі на 0,15 грн. викликає зростання обсягу виробництва на 30,6 т. грн.

Балансова перевірка: т. грн.

т. грн.

66,33т.грн.≈66,35т.грн. – розрахунок виконаний вірно.

Задача 5. Необхідно:

- пояснити порядок розрахунку наведених у таблиці показників, їх економічний зміст, вказати, з яких джерел інформації використовувалися дані;

- охарактеризувати значення показників для підвищення ефективності діяльності підприємства;

- назвати можливі причини змін, що відбулися, виявити їх вплив на результати діяльності підприємства (за будь-яким двом моделям) по 2-му році.

Дані для виконання:

Показники

Одиниці виміру

1-й рік

2-й рік

Прогноз

Факт

Прогноз

Факт

Середньорічна вартість основних засобів

тис.грн.

3850,6

3280,7

4112

4043,1

Фондовіддача

1,2

1,14

1,5

1,37

Фондомісткість

0,83

0,88

0,66

0,73

Фондоозброєність

225200

265000

260000

251200

Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

тис.грн.

4620,7

3740

6168

5539

Факторний аналіз впливу середньорічної вартості основних засобів і фондовіддачі на виручку від реалізації продукції:

т.грн – негативний вплив. Зниження середньорічної вартості основних засобів на 68,9 тис. грн. викликає зниження виручки від реалізації продукції на 103,35 т. грн.

т.грн. – негативний вплив. Зниження фондовіддачі на 0,13 грн. викликає зниження виручки від реалізації продукції на 525,6 т. грн.

Балансова перевірка: т. грн.

т. грн.

628,95т.грн.≈629т.грн. – розрахунок виконаний вірно.

Факторний аналіз впливу виручки від реалізації та середньорічної вартості основних засобів на фондовіддачу:

Зміна фондовіддачі за рахунок зниження виручки від реалізації продукції:

- негативний вплив.

Зміна фондовіддачі за рахунок зниження середньорічний вартості основних засобів:

- позитивний вплив

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №5

Тема: Аналіз витрат підприємства та собівартості продукції

Мета аналіза: вивчити методику аналізу собівартості. Метою аналізу собівартості є досягнення найвищих результатів з найменшими витратами, тобто максимальної економії матеріальних, трудових і грошових ресурсів. Кінцевою метою аналізу собівартості слід назвати виявлення можливостей зниження собівартості продукції.

Студент повинен знати: методику аналіза собівартості та витрат, структуру і динаміку витрат за економічними елементами, калькуляційними статтями, а також яким чином шукати резерви скорочення собівартості.

Аналіз витрат виробництва

Задача 1. Кошторис витрат на виробництво

Вартість елементів

Звітний рік, тис. грн.

Структура, %

План

Факт

Абсолютне відхилення, ±

План

Факт

Абсолютне відхилення, ±

Матеріальні витрати

28 929

28 805

-124

51,9

50,4

-1,5

Вартість робочої сили

6 720

7 953

+1 233

12,1

14

1,9

Соціальна діяльність

2 520

2 668

+148

4,5

4,7

0,2

Амортизація основних засобів

4 620

5 113

+493

8,3

8,9

0,6

Інші витрати

12 893

12 590

-303

23,2

22

-1,2

Загальна виробничих витрат

55 682

57 129

+1 447

100,0

100,0

У тому числі:

– Змінні витрати

22 620

23 115

495

40,7

40,5

-0,2

– Постійні витрати

33 062

34 014

952

59,3

59,5

0,2

Висновок: фактичні витрати вище запланована на 1 тисячу 447 грн., або 2,6 відсотка. Перевитрати коштів на такі предмети: заробітної плати та відрахувань на соціальні події і амортизації. Матеріал та інші витрати, там є економії. Збільшити обсяг як змінні і постійні витрати. Вартість структуру змінено: зменшилася частка матеріальними витратами, інші витрати та відсоток зарплати, відрахування з заробітної плати та амортизація збільшилася.

Аналіз статті, калькуляції витрат виробництва

Задача 2. Аналіз продукт розрахунок під статей вартості

Стаття вартістю

Собівартість виробництва, грн.

Відхилення від запланованого дійсної вартості

Запла-новано

Фактична

Протягом звітного року

За попередній рік

на одиницю продукції, грн.

на фактичний випуск,

т. грн.

Сировина та матеріали

36,12

34,39

38,40

–1,73

–25,7

Возвратні відходи (віднімаються)

1,05

1,28

1,17

+0,23

+3,4

Придбано виробів, напівфабрикатів продуктів і послуг, інших підприємств

222,07

225,03

231,95

+2,96

+44

Паливно -енергетичні для технологічного призначення

2,00

2,00

2,00

Основні заробітна плата виробничих робітників

21,64

20,65

22,92

–0,99

–14,7

Додаткові основні заробітна плата виробничих робітників

2,20

1,77

2,75

–0,43

–6,4

Соціальна діяльність

8,94

8,41

9,63

–0,53

–7,9

Витрати виробництва

75,7

77,3

80,2

+1,6

+23,8

Втрат від шлюбу

0,04

0,03

+0,04

+0,6

Інші витрати виробництва

1,7

1,35

1,98

–0,35

–5,2

Вартість всього виробництва

369,32

369,66

388,69

+0,34

+5,1

Аналіз почнемо з визначення виконання плану з виробничої собівартості виробу. Планове зниження собівартості виробу "А" становила 19,37 грн. (369,32 – 388,69), або 5% до собівартості попереднього року (19,37х100:388,69). Фактично собівартість знижена на 19,03 грн. (369,66 -388,69), або на 4,9% (19,03х100:388,69).

У порівнянні з планом фактична собівартість виробу зросла на 0,34 грн.(369,66–369,32), або 0,09 % (0,34х100:369,32). Додаткові витрати у перерахунку на річний випуск виробів – 5,05 тис. грн.

Додаткові витрати склалися за рахунок таких статей, як "Покупні вироби, напівфабрикати і послуги інших підприємств" – 2,96 грн. (225,03 – 222,07), "Загальновиробничі витрати" – 1,6 грн. (77,3 – 75,7).

У цьому разі особливої уваги вимагають зворотні відходи і втрати від браку. За планом зворотні відходи на кожен виріб повинні були скласти 1,05 грн., (зниження проти попереднього року на 12 копійок). Фактично вони склали 1,28 грн. Таким чином, фактична собівартість виробу порівняно з планом знизилась за рахунок поліпшення використання відходів у виробництві – на 23 коп. Збитків від браку зросли порівняно з попереднім роком на 1 коп. (0,04 – 0,03).

Необхідно ретельно аналізувати не тільки ті статті витрат, за якими спостерігаються значні перевитрати, але і всі інші, відхилення за якими незначні або отримана економія. Адже саме за цими статтями підприємство може мати резерви зниження собівартості виробу.

Аналіз статей витрат по калькуляції виробу дозволяє з'ясувати, за рахунок чого відбулося зниження собівартості. Так, по виробу "А" мало місце зниження витрат за статтями "Сировина і матеріали" – 1,73 грн. (34,39 – 36,12), або на 25,7 тис. грн. (1,73∙14864) на весь випуск; "Основна заробітна плата виробничих робітників" – 0,99 грн. (20,65 – 21,64), або 14,7 тис. грн. (0,99∙14864) на весь випуск та ін.

Взагалі, аналіз за статтями калькуляції окремих виробів дозволяє з'ясувати реальні причини виникнення перевитрат і виявити резерви зниження собівартості.

Проводячи аналіз собівартості виробів, необхідно оцінювати і структуру, або питома вага окремих статей у загальній сумі витрат (тобто проводити вертикальний аналіз).

Такий підхід виявляє найбільш результативні шляхи зниження рівня собівартості.

Що стосується собівартості виробу "А", то резерви її зниження можуть бути більш раціональне використання покупних виробів, напівфабрикатів, накладних витрат (загальновиробничих), скорочення збитків від незапланованого шлюбу та ін. Мобілізація виявлених резервів дозволила б знизити витрати на 1 грн. товарної продукції, а це дуже результативне напрям зниження витрат на виробництво всього обсягу продукції підприємства.

Аналіз витрат на 1 грн. товарної продукції

Індикатор рівня витрат на грн.. товарної продукції З1грн обчислюється шляхом ділення загальна сума витрат на виробництво З на його об’єм ТП:

З1грн = З/ТП чи ,

де N – кількість елементів кожного типу в умовах, шт.;

Зи або Си – вартість або вартість певних видів продукції, грн.;

Ци – вартість одного продукту.

n – кількість елементів.

Порядок підстановки в аналізі витрат на гривню товарної продукції:

1 Планові витрати на гривню товарної продукції:

.

2 За планом, перерахованим на фактичний обсяг і асортимент продукції:

.

3 Фактично в цінах, прийнятих у плані з урахуванням зміни цін на сировину, матеріали і тарифи:

,

де ицм - зміна цін на сировину, матеріали, тарифи, грн.

Знак ± показує, що до фактичної собівартості треба додати суму здешевлення або відняти суму подорожчання витрат внаслідок зміни цін на сировину і матеріали або ж тарифи на електроенергію і вантажні перевезення.

4 Фактично в оптових цінах на продукцію, прийнятих у плані:

.

5 Фактичні витрати на гривню товарної продукції

.

Задача 3.

Вихідні дані для аналізу витрат на гривню товарної продукції

Індикатор

Сума, тис. грн.

По плану

60 575,4

По суті, ціни плану

60 480,6

Справді, у фактичних цінах

60 860,4

За планом:

ТПпл = Σ(VBПi пл · Цi пл) = 2800·9650 + 1020·14550 + 810·11000 + 772· 12700 = =60575,4 тис. грн.

Фактично за цінами плану:

ТПусл1 = Σ(VBПi ф · Цi пл) = 2816·9650 + 940·14550 + 750·11000 + 896·12700 = = 60480,6 тис. грн.

Фактично за фактичними цінами:

ТПф = Σ(VBПi ф · Цi ф) = 2816·9800 + 940·14600 + 750·11000 + 896·12600 = = 60860,4 тис. грн.

Розрахунки впливу факторів на зміну суми витрат на гривню товарної продукції:

план:

54044/60575,4 = 89,22 коп.

умова 1:

56142/60480,6 = 92,83 коп.

умова 2:

54010/60480,6 = 89,3 коп.

умова 3:

54231,5/60480,6 = 89,64 коп.

факт:

55165,5/60860,4 = 90,64 коп.

Задача 4.

Аналіз витрат на гривню товарної продукцїї

Показник

Витрати підприємства на виробництво та реалізацію продукції, грн.

Товарна

продукція у відпускних цінах підприємства, грн.

Витрати на

гривню товарної продукції, коп.

1 За планом на плановий відпуск товарної

продукції

77 952

96 000

81,2

2 За планом, перерахованим на фактичний

асортимент і обсяг виробництва продукції

79 372

100 800

78,74

3 Фактично в цінах, прийнятих у плані

80 640

100 800

80,00

4 Фактично в цінах на продукцію, прийнятих у плані з урахуванням зміни цін на сировину і матеріали

82 723

100 800

82,06

5 Фактично в діючих цінах

84 168

104 300

80,70

Вплив структурних зрушень у складі продукції:

78,74 – 81,2 = – 2,46 коп. – позитивний вплив.

Вплив зміни собівартості окремих видів продукції:

80 – 78,74 = 1,26 коп. – негативний вплив.

Вплив зміни цін на сировину і матеріали:

82,06 – 80 = 2,06 коп. – негативний вплив.

Вплив зміни оптових цін підприємства на продукцію, що випускається:

80,7 – 82,06 = – 1,36 коп. – негативний вплив.

Такий аналіз дозволяє виявити найбільш дієві резерви зниження рівня витрат на 1 грн. товарної продукції Такий аналіз дозволяє виявити найбільш дієві резерви зниження рівня витрат на 1 грн. товарної продукції.

Аналіз прямих матеріальних витрат

Модель аналізу прямих матеріальних витрат виглядає наступним чином:

.

Питомі матеріальні витрати на окремі вироби УМЗі в свою чергу залежать від кількості (маси) витрачених матеріалів на одиницю продукції Ні – фактор «норм» і середньої ціни одиниці матеріалів Цмі – фактор «цін», тобто:

,

де Ні – норма витрати матеріалу на один виріб, кг;

Цмі – ціна 1 кг матеріалу, грн.

Розглянемо приклад аналізу матеріальних витрат з використанням двох факторів «норм» і «цін».

Задача 5. Вихідні дані для аналізу матеріальних витрат на виробництво виробу «А»

Матеріали

За планом

Фактически

Відхилення суми матеріальних витрат, грн.

Норма витрат кг

Ціна

1 кг, грн.

Сума,

грн

Норма витрат, кг

Ціна

1 кг, грн.

Сума, грн

1 Лиття

3

1,5

4,5

2

2

4

– 0,5

2 Прокат чорних металів

16

2,5

40

18

2

36

– 4

3 Латунь

листва

12

3

26

11

4

44

8

4 Інші матеріали

16

18

2

Всього

96,5

102

5,5

Перший етап деталізації відхилення. При загальному перевитрату матеріалів 5,5 грн. на 1 виріб, найбільший перевитрата допущений з латуні – 8 грн., а також по інших матеріалах – 2 грн. Це і є резерви зниження матеріальних витрат на 1 виріб. Їх сума: 8+2=10 грн.

Другий етап деталізації відхилення. Виконаємо факторний аналіз за основними видами матеріалів.

Лиття

Фактор «норм»:

грн. – економія матеріалу.

Позитивний вплив фактора «норм».

Фактор «цін»:

грн – перевитрата матеріалу. Негативний вплив фактора «цін».

Загальне відхилення матеріальних витрат для даного виду матеріалу:
-1,5 + 1 = – 0,5 грн.

Прокат чорних металів

Фактор «норм»:

грн. – перевитрата матеріалу.

Негативний вплив фактора «норм».

Фактор «цін»:

грн – економія матеріалу.

Позитивний вплив фактора «цін».

Загальне відхилення матеріальних витрат для даного виду матеріалу:

5 – 9 = – 4 грн.

Латунь

Фактор «норм»:

грн. – економія матеріалу. Позитивний вплив фактора «норм».

Фактор «цін»:

грн – перевитрата матеріалу.

Негативний вплив фактора «цін».

Загальне відхилення матеріальних витрат для даного виду матеріалу:

-3 +11= 8 грн.

Загальний резерв економії становить: 1 + 5 + 11 + 2 = 19 грн, тоді як на першому етапі деталізації показників виявлений резерв тільки 10 грн.

Таким чином, за програмою випуску виробів «А» маємо перевитрату матеріальних витрат у розмірі 5,5 · 25 000 = 137 500 грн.

Задача 6. Аналіз загальної суми матеріальних витрат

Елементи витрат

Сума, тис. грн.

Структура витрат, %

План

Факт

+, -

План

Факт

+, -

Допоміжні

матеріали

2095

3088

993

24,35

23,19

-1,16

Паливо

442

796

354

5,14

5,98

0,84

Електроенергія

2859

4020

1161

33,23

30,19

-3,04

Послуги виробничого характеру

3207

5411

2204

37,28

40,64

3,36

Всього матеріальні витрати

8603

13315

4712

100

100

-

Задача 7. Проаналізування матеріальні витрати на один виріб

Матеріальні витрати на випуск одного виробу

Показник

План

Факт

Відхилення від плану,

т. грн.

Норма витрат,

кг

Ціна 1т, грн.

Сума, тис. грн

Норма витрат, кг

Ціна 1т, грн.

Сума, тис. грн.

Лист δ6 Ст.3

Відпущено у виробництво

1 100

908

998,8

1 240

850

1 054

+55,2

Відходи:

зворотні

150

180

27

245

180

44,1

+17,1

безворотні

50

60

Витрати на виріб

900

971,8

935

1 009,9

+38,1

Уголок 40x40 x4 Ст.3

64

964

61,7

64

954

61

–0,7

Коло Ø60 Ст.20

10

1 217

12,2

10

1 217

12,2

Дріт Ø6

16

1 356

21,7

16

1 356

21,7

Всьго

1 067,4

1 104,8

+37,4

Розрахуємо вплив факторів на зміну суми матеріальних витрат на виробництво одиниці продукції (таблиця 2.50).

Таким чином, в цілому маємо перевитрату матеріалу – Лист δ6 Ст.3 у розмірі 55,2 тис. грн. Перевитрата матеріалу – Лист δ6 Ст.3 викликаний збільшенням норми витрати матеріалу на 140 кг, що зумовило збільшення матеріальних витрат на 31,7 тис. грн. Позитивний вплив на матеріальні витрати зробило зниження цін на матеріал – Лист δ6 Ст.3 і відшкодування витрат за рахунок зворотних відходів.

Ефективність використання матеріальних витрат у системі аналізу собівартості продукції оцінюється показником матеріалоємності.

Задача 8. Аналіз матеріальних витрат на виробництво продукції

Показники

План

Факт

Абсолютне

відхилення

Темп

зросту, %

1 Товарна продукція цеху, тис. грн.

39 770,0

40 067,0

+297,0

100,7

2 Матеріальні витрати, тис. грн.

22 151,8

19 763,1

–2 388,7

89,2

3 Загальні витрати цеху на виробництво товарної продукції, тис. грн.

33 994,0

31 646,8

–2 347,2

93,1

4 Доля матеріальних витрат у загальних витратах цеху

0,652

0,624

–0,028

95,7

5 Матеріаловмісткість продукції (п.2:п.1)

0,557

0,493

–0,064

88,5

6 Матеріаловіддача

продукції (п.1:п.2)

1,795

2,027

+0,232

112,9

Завдання для самостійного розвязання:

Задача 1. Вихідні дані для аналізу кошторису загальновиробничих витрат

Показник

План

Факт

Відхилення

Абсолютне

Відносне, %

1 Об'ем відпуску продукції О, тис. грн

870

904

+34

3,9

2 Кошторис загальновиробничих витрат С, тис. грн.

60,9

72,32

+11,42

18,7

3 Загальновиробничі витрати на 1 грн. Об'ему випуску продукції З1грн С, грн.

0,07

0,08

+0,01

14,3

Виявимо вплив окремих факторів на кошторис загальновиробничих витрат методом скорочених ланцюгових підстановок.

 грн.

– перевитрати кошторису загальновиробничих витрат у зв'язку із зростанням обсягу виробництва на 34 тис. грн.

грн.

– перевитрати кошторису у зв'язку з перевитратою окремих статей кошторису загальновиробничих витрат.

Балансова перевірка: ΔС = 72 320 – 60 900 = 2 380 + 9 040 = 11 420 грн.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №6

Тема: Аналіз фінансових показників підприємства

Аналіз структури балансу.
Аналіз порівняльного аналітичного балансу

Аналіз балансу починається з визначення зміни суми валюти балансу, а також побудови балансу в агрегованому вигляді, тобто побудови балансу за основними розділами і деякими важливими групами статей.

БАЛАНС ПІДПРИЄМСТВА В АГРЕГОВАНОМУ ВИГЛЯДІ. тис. грн.

АКТИВ

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

ПАСИВ

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

І. Необоротні активи

4260

10 186

І. Власний капітал

7604

13 438

ІІ. Оборотні активи

4984

5438

У тому числі:

ІІ. Забезпечення наступних вит­рат і платежів

44

12

— запаси

3460

3976

— векселі одержані

300

340

ІІІ. Довгострокові зобов’язання

440

600

— дебіторська забор­гованість за товари, роботи, послуги

600

640

ІV. Поточні зобов’язання

1156

1494

У тому числі:

— дебіторська заборгованість за розрахунками та інша

124

30

— короткостро­кові кредити банку

240

380

— поточні фінансові інвестиції

100

40

— поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язан­нями

40

40

— грошові кошти та інші активи

400

412

ІІІ. Витрати майбутніх періодів

100

140

— векселі видані

120

260

— кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

500

450

— поточні зобо­в’язання за розра­хунками та інші

256

364

V. Доходи майбутніх періодів

100

220

Баланс

9344

15 764

Баланс

9344

15 764

За даними табл., порівнюючи валюту балансу на кінець звітного періоду з початком періоду, бачимо, що вона зросла на 6420 (15 764 – 9344) тис. грн. Таке зіставлення дає змогу визначити загальний напрям зміни руху суми балансу.

Збільшення суми балансу — явище позитивне, зменшення — негативне.

АКТИВ ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІТИЧНОГО БАЛАНСУ, тис. грн.

Актив

Абсолютні величини

Питома вага, %

Зміни

на початок звітного періоду

на кінець звітного періоду

на початок звітного періоду

на кінець звітного періоду

в абсолютних величинах
(3 — 2)

у питомій вазі
(5 — 4)

у % до величини на початок періоду
(6 : 2) × 100

у % до зміни підсумку балансу
(6 : 66) × 100

1

2

3

4

5

6

7

8

9

І. Необоротні активи

4260

10 186

45,591

64,616

+ 5926

+ 19,025

139,107

+ 92,305

ІІ. Оборотні активи

4984

5438

53,339

34,496

+ 454

– 18,843

9,109

+ 7,072

У тому числі:

— запаси

3460

3976

37,029

25,222

+ 516

– 11,807

1,491

+ 8,037

— векселі одержані

300

340

3,210

2,156

+ 40

– 1,054

13,333

+ 0,623

— дебіторська забор­гованість за товари, роботи, послуги

600

640

6,421

4,059

+ 40

– 2,362

6,666

+ 0,623

— дебіторська заборгованість за розрахунками та інша

124

30

1,327

0,190

– 94

– 1,137

– 75,806

– 1,464

— поточні фінансові інвестиції

100

40

1,070

0,253

– 60

– 0,817

– 6,00

– 0,934

— грошові кошти та їх еквівалент

400

412

4,280

2,613

+ 12

– 1,667

+ 3,00

+ 0,186

ІІІ. Витрати майбутніх періодів

100

140

1,070

0,888

+ 40

– 0,182

+ 4,00

+ 0,623

Баланс

9344

15 764

100

100

+ 6420

0

+ 68,707

100

ПАСИВ ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІТИЧНОГО БАЛАНСУ, тис. грн.

Актив

Абсолютні величини

Питома вага, %

Зміни

на початок звітного
періоду

на кінець звітного періоду

на початок звітного пе-
ріоду

на кінець звітного періоду

в абсолютних вели-
чинах
(3 — 2)

у питомій вазі
(5 — 4)

у % до величини на початок періоду
(6 : 2) × 100

у % до зміни підсумку балансу
(6 : 66) × 100

1

2

3

4

5

6

7

8

9

І. Власний капітал

7604

13438

81,378

85,245

+ 5834

+ 3,867

+ 76,722

+ 90,872

ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів

44

12

0,473

0,076

– 32

– 0,397

– 72,727

– 0,497

ІІІ. Довгострокові зобов’язання

440

600

4,708

3,806

+ 160

– 0,902

+ 36,363

+ 2,492

ІV. Поточні зобов’язання

У тому числі:

1156

1494

12,371

9,477

+ 338

– 2,894

+ 29,238

+ 5,264

Короткострокові кредити банку

240

380

2,568

2,241

+ 140

– 0,327

+ 58,333

+ 2,180

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’я­заннями

40

40

0,428

0,253

– 0,175

Векселі видані

120

260

1,284

1,649

+ 140

+ 0,365

116,666

+ 2,180

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

500

450

5,351

2,854

– 50

– 2,497

– 10,00

– 0,778

Поточні зобов’язання за роз­рахунками і інші

256

364

2,739

2,309

+ 108

– 0,43

+ 42,187

+ 1,682

V. Доходи майбутніх періодів

100

220

1,070

1,395

+ 120

+ 0,326

+ 12,00

+ 1,869

Баланс

9344

15 764

100

100

+6420

68,707

100

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІТИЧНИЙ БАЛАНС СТАНУ ЗАПАСІВ (статті балансу 100—140), тис. грн.

Актив

Абсолютні величини

Питома вага, %

Зміни

на початок звітного періоду

на кінець звітного періоду

на початок звітного періоду

на кінець звітного періоду

в абсолютних величинах
(3 — 2)

у питомій вазі
(5 — 4)

у % до величини на початок періоду
(6 : 2) × 100

у % до зміни підсумку балансу
(6 : 66) × 100

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Виробничі
запаси

800

900

23,122

22,636

+ 100

– 0,486

+ 12,5

19,380

Незавершене виробництво

20

120

0,578

3,018

+ 100

+ 2,440

+ 500

19,380

Готова
продукція

40

156

1,156

3,923

+ 116

+ 2,767

+ 290

22,481

Товари

2600

2800

75,144

70,423

+ 200

– 4,721

+ 7,692

38,759

Загальна
величина

3460

3976

100

100

+ 516

0

+ 14,91

100

Аналітичні таблиці складаються таким чином.

У графі 1 показуються статті та розділи активу і пасиву балансу підприємства. Залежно від рівня деталізації показники таблиць можуть бути представлені окремими статтями або підсумками розділів активу і пасиву.

У графах 2 та 3 відображаються абсолютні величини статей активу і пасиву балансу на початок і кінець звітного періоду.

У графах 4 та 5 відображається питома вага величини статей у підсумках балансу на початок і кінець звітного періоду.

У графі 6 показуються зміни абсолютних величин статей за звітний період.

У графі 7 наводиться зміна питомої ваги величин статей за звітній період.

У графі 8 показуються зміни абсолютних величин статей у відсотках до величин на початок періоду.

У графі 9 відображаються зміни абсолютних величин статей у відсотках до зміни підсумку балансу (підсумок графи 6).

Порівняльний аналітичний баланс зводить в одне ціле і систематизує ті розрахунки і прикидки, які звичайно виконує кожний аналітик, вивчаючи баланс.

Схемою порівняльного аналітичного балансу охоплено більшість важливих показників, що характеризують статику і динаміку фінансового стану. Порівняльний баланс фактично включає показники горизонтального і вертикального аналізів. Проводячи горизонтальний аналіз, визначають абсолютні та відносні зміни величин різних статей балансу за аналізований період. Метою вертикального аналізу є вивчення змін питомої ваги окремих статей у підсумках балансу.

Усі показники порівняльного балансу можна розділити на три групи:

— показники структури балансу;

— показники динаміки балансу;

— показники структурної динаміки балансу.

Найважливішими для осмислення загальної картини зміни фінансового стану є показники структурної динаміки балансу та особливо показники, наведені в графі 9 порівняльного аналітичного балансу. Зіставляючи структурні зміни в активі й пасиві, можна визначити, через які джерела в основному був приплив нових засобів і в які активи ці нові засоби в основному були вкладені.

На підставі даних табл. 2, 3 та 4 можна зробити такі аналітичні висновки. За звітний рік майно підприємства збільшилося на 6420 тис. грн. і становить на кінець періоду 15 764 тис. грн. Така зміна обумовлена збільшенням необоротних активів на 5926 тис. грн. Збільшення на 454 тис. грн. здійснилося також за рахунок оборотних активів. Але якщо проаналізувати зміни у питомій вазі, то видно, що на кінець періоду порівняно із початком періоду збільшилася частка тільки необоротних активів (19,025%). Оборотні активи значно зменшилися (– 18,843%), у тому числі
за всіма їх складовими — запаси (– 11,80%), векселі одержані (1,054%), дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги
(– 2,362%) тощо.

Збільшення майна підприємства на 6420 тис. грн. було забезпечено зростанням джерел власних коштів на 92,24% (5834 – 32 +
+ 120) : 6420 × 100) і відповідно на 7,76% покривалося збільшенням зобов’язань підприємства.

Треба зауважити, що частка оборотних активів на кінець періоду зменшилась на 18,843% (табл.2, гр.7), хоча в абсолютному вимірі вони зросли на 516 тис. грн. Приріст оборотних активів відбувався майже рівномірно по всіх видах: виробничі запаси збільшилися на 100 тис. грн. незавершене виробництво — на 100 тис. грн., готова продукція — на 116 тис. грн., товари — на 200 тис. грн..

Аналіз фінансової стійкості підприємства

Під час аналізу використовують декілька показників, що відображають різний ступінь охоплення засобів, показаних у балансі.

Перший показник — наявність власних оборотних засобів; визначається різниця величини джерел власного капіталу та величини необоротних активів:

ОЗвл = Двлк – Ан,

де ОЗвл — власні оборотні засоби;

Двлк — джерела власного капіталу (розділ І пасиву балансу);

Ан — необоротні активи (розділ І активу балансу).

Другий показник — наявність власних і довгострокових зобов’язань джерел формування запасів і витрат (Двлк), одержується збільшенням попереднього показника на суму довгострокових кредитів і позикових засобів:

ОЗвлд = (Двлк к) – Ан,

де Дк — довгострокові зобов’язання.

Третій показник — загальна величина головних джерел формування запасів і витрат; дорівнює сумі попереднього показника та величини короткострокових кредитів і позикових засобів:

ОЗ = (Двлк к + Ккр) – Ан,

де ОЗ — загальна величина джерел формування запасів і витрат;

Ккр — короткострокові кредити і позикові засоби.

Кожний із наведених показників наявності джерел формування запасів і витрат має бути зменшений на суму іммобілізації оборотних засобів у складі інших дебіторів та інших оборотних активів.

Цим трьом показникам наявності формування запасів і витрат відповідають три показники забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування.

Це:

надлишок (+) або нестаток (–) власних оборотних засобів:

DОЗвл= ОЗвл – А0,

де А0 — запаси і витрати;

надлишок (+) або нестаток (–) власних і довгострокових зобов’язань джерел формування запасів і витрат:

DОЗвлд = ОЗвлд – А0,

надлишок (+) або нестаток (–) загальної величини головних джерел формування запасів і витрат:

DОЗ = ОЗ – А0.

Розрахунки трьох показників забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування дають змогу класифікувати фінансові ситуації за ступенем їх стійкості.

При ідентифікації типу фінансової ситуації використовують тримірний показник.

Можливе визначення чотирьох типів фінансових ситуацій:

  1. Абсолютна стійкість фінансового стану, яка задається такими умовами:

DОЗвл ³ 0;

DОЗвлд ³ 0; (1,1,1)

DОЗ ³ 0.

Ця ситуація, якщо виразити її через тримірний показник, буде — 1,1,1.

  1. Нормальна стійкість фінансового стану підприємства, яка гарантує його платоспроможність:

DОЗвл < 0;

DОЗвлд ³ 0; (0,1,1)

DОЗ ³ 0.

  1. Нестійкий фінансовий стан пов’язаний з порушенням платоспроможності, за якої ще існує можливість установлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення оборотних засобів, а також додаткового залучення дов­гострокових кредитів і позикових засобів.

DОЗвл < 0;

DОЗвлд < 0 (0,0,1);

DОЗ ³ 0.

Фінансова нестійкість вважається у такій ситуації допустимою, якщо величина короткострокових кредитів і позикових засобів, що залучається для формування запасів і витрат, не перевищує сумарної вартості виробничих запасів, готової продукції і товарів (найбільш ліквідної частини запасів і витрат), тобто якщо виконуються такі умови:

  • виробничі запаси плюс готова продукція і товари (за собівартістю) більші або дорівнюють короткостроковим кредитам і позиковим засобам, які беруть участь у формуванні запасів і витрат;

  • вартість незавершеного виробництва плюс витрати майбутніх періодів менші або дорівнюють сумі позикових і довгострокових джерел формування запасів і витрат.

Якщо ці умови не виконуються, то фінансова нестійкість є ненормальною (передкризовою).

4. Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство перебуває на межі банкрутства, — грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення і дебіторська заборгованість підприємства не покривають навіть його кредиторської заборгованості:

DОЗвл < 0;

DОЗвлд < 0; (0,0,0)

DОЗ < 0.

Складемо за даними балансу аналітичну таблицю, що характеризує фінансову стійкість.

ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ, тис. грн.

Показник

На початок звітного
періоду

На кінець звітного
періоду

Зміна за
період
(+, –)

1. Джерела власних засобів за мінусом іммобілізації

7604

13438

+5834

2. Основні засоби та ін.

4260

10186

+5926

3. Наявність власних оборотних засобів (1 – 2)

3344

3252

–92

4. Довгострокові кредити та залучені засоби

240

600

+360

5. Наявність власних засобів і довгострокових джерел формування запасів і витрат (3 + 4)

3584

3852

+286

6. Короткострокові кредити та зобов’язання

240

380

+140

7. Загальна величина основних дже­рел формування запасів (5 + 6)

3824

4232

+408

8. Загальна величина запасів

3460

3976

+516

9. Надлишок (+) або нестаток (–) власних оборотних засобів (3 – 8)

–116

–724

–606

10. Надлишок (+) або нестаток (–) власних і довгострокових залучених джерел формування запасів і витрат (5 – 8)

+124

–124

+248

11. Надлишок (+) або нестаток (–) загальної величини основних джерел формування запасів і витрат (7 – 8)

+394

+256

–136

12. Тримірний показник фінансової ситуації (ряд. 9, ряд. 10, ряд. 11)

(0, 1, 1)

(0, 0, 1)

За даними, наведеними у таблиці, фінансовий стан підприємства характеризується як нестійкий. На кінець звітного періоду мало місце збільшення джерел власного капіталу і довгострокових зобов’язань формування запасів і витрат. На початок року кризовий стан ще не відчувався, це видно з рядків 7 та 8 (3824 > 3460 на 364 тис. грн.), на кінець звітного періоду різниця значно зменшилася і становила 256 тис. грн. (4232 – 3976). Але підприємство ще буде існувати, оскільки короткострокові кредити, використовувані для формування запасів і витрат (ряд. 6 – ряд. 11), не перевищують виробничих запасів і готову продукцію (табл. 10.4). Одночасно загальна величина основних джерел формування запасів значно менша від загальної величини запасів і витрат. Якщо така тенденція триватиме, то підприємство опиниться в критичній ситуації.

Стабілізуючими методами за такої ситуації можуть бути: реалізація надмірних товарно-матеріальних цінностей; збільшення джерел власних засобів, додаткове залучення довгострокових і позикових засобів.

Аналіз ліквідності та платоспроможності балансу

Аналіз ліквідності балансу стає необхідним в умовах ринкових відносин через посилення конкурентної боротьби та необхідність визначення платоспроможності підприємства.

Під платоспроможністю підприємства розуміють його здатність своєчасно виконувати свої зобов’язання.

Ліквідність балансу — це ступінь покриття зобов’язань підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші повинен відповідати терміну погашення зобов’язань. Ліквідність — поняття більш широке, ніж платоспроможність.

Від ліквідності балансу треба відрізняти ліквідність активів. Рівень ліквідності активів пов’язаний із часом, необхідним для перетворення їх у грошові засоби. Чим менше часу необхідно для перетворення даного виду активів у гроші, тим вища його ліквідність. Ліквідність балансу залежить від співвідношення різних за ліквідністю активів. Суттєвим при цьому є й терміни відповідних зобов’язань.

Залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в грошові засоби, активи підприємства поділяють на такі групи:

  • найбільш ліквідні активи (А1) — до них належать усі статті грошових засобів підприємства і короткострокові фінансові вкладення (надійні цінні папери);

  • швидко реалізовувані активи (А2) — дебіторська заборгованість та інші оборотні активи (у випадку, коли виявлено іммобілізацію за статтями інших дебіторів та інших оборотних активів, підсумки швидко реалізовуваних активів зменшуються на цю величину);

  • повільно реалізовувані активи (АЗ) — статті розділу ІІ активу «Запаси», а також статті «Довгострокові фінансові вкладення» та «Розрахунки із засновниками» з розділу І активу балансу:

  • важко реалізовувані активи (А4) — статті розділу І активу «Основні засоби і вкладення» за винятком статей, включених до попередньої групи.

Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати:

  • найбільш термінові зобов’язання (П1) — до них належать короткострокова кредиторська заборгованість за розділом ІV пасиву, а також поточні зобов’язання за розрахунками;

  • короткострокові пасиви (П2) — короткострокові кредити та поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, — розділ IV пасиву, крім статей, включених до попередньої групи.

  • довгострокові пасиви (П3) — довгострокові кредити і зобов’язання й суми в розділі II пасиву «Забезпечення наступних витрат і платежів».

  • постійні пасиви (П4) — статті розділу І пасиву «Власний капітал», розділ V пасиву «Доходи майбутніх періодів». Для загального балансу активу і пасиву підсумки цієї групи зменшуються на суму іммобілізації оборотних засобів за статтями розділу ІІ активу.

Для визначення ліквідності балансу треба зіставити підсумки наведених даних за активом і пасивом. Баланс вважається абсолютно ліквідним, коли має місце така ситуація:

А1 П1;

А2 П2;

А3 П3;

А4 П4.

ПОКАЗНИКИ ЛІКВІДНОСТІ БАЛАНСУ, тис. грн.

Актив

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

Пасив

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

Платіжний надлишок (+) або нестаток (–)

У % до величини групи
пасиву

на початок
звітного періоду

на кінець
звітного періоду

на початок звітного
періоду
(7 : 5 · 100)

на кінець
звітного
періоду
(8 : 6 · 100)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1. Найбільш, лік­відні активи

400

412

1. Найбільш термінові зобов’язання

916

1114

–516

–702

–56,73

–63,01

2. Швидко реалізовувані активи

1124

1050

2. Короткост­рокові пасиви

240

380

+884

+670

+368,3

+176,3

3. Повільно ре­алізовувані активи

3560

4116

3. Довгострокові пасиви

440 + 44 +
+ 100

600 + 12 +
+ 220

+2976

+3284

+509,6

+394,7

4. Важко реалізовувані активи

4260

10 186

4. Постійні па­сиви

7604

13 438

–3344

–3252

–43,9

–24,2

Баланс
(1+2+3+4)

9344

15 764

Баланс
(1+2+3+4)

9344

15 764

0

0

´

´

Аналіз ліквідності балансу можна оформити у вигляді таблиці (табл. 6). У графах 2, 3, 5, 6 наводяться підсумки груп активу і пасиву, розраховані на початок і кінець звітного періоду; в графах 3 та 8 — абсолютні величини платіжних надлишків або недостачі на початок і кінець звітного періоду; в графах 9 та 10 — відповідно їх величини у відсотках до підсумків груп пасиву.

Зіставлення найбільш ліквідних засобів і швидко реалізовуваних активів з найбільш терміновими зобов’язаннями і короткостроковими пасивами дають змогу визначити поточну ліквідність. Порівняння повільно реалізовуваних активів з довгостроковими пасивами відображають перспективну ліквідність.

Поточна ліквідність показує платоспроможність (неплатоспро­можність) підприємства на найближчий до розглядуваного моменту відрізок часу. Перспективна ліквідність — це прогноз платоспроможності на основі порівняння майбутніх надходжень і платежів.

Виходячи із даних табл. 10.6 необхідно зазначити, що за звітний рік явним є нестаток найбільш ліквідних активів на кінець періоду для покриття найбільш термінових зобов’язань. Він складає 702 тис. грн. Але на кінець періоду підприємство чекає надходжень від дебіторів, які більші за короткострокові пасиви. Повільно реалізовувані активи (тобто запаси і витрати) більші довгострокових пасивів на кінець періоду на 3304 тис. грн.

Проте даний платіжний надлишок через його низьку ліквідність не може бути використаний на покриття короткострокових зобов’язань. Отже, недостатня ліквідність балансу підтверджується раніше зробленими висновками про нестійкий фінансовий стан підприємства.

Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості

Дебіторська і кредиторська заборгованість виникає внаслідок розрахунків підприємства з покупцями, постачальниками, фінорганами, підрядчиками, робітниками і службовцями, органами соц­страхування, депонентами, підзвітними особами тощо.

Дебіторська заборгованість — це відволікання з діяльності підприємства оборотних засобів, що є причиною фінансових ускладнень. Кредиторська заборгованість — результат напруженого фінансового стану; в результаті нестачі необхідних засобів затримується виконання платежів різними організаціями та особами.

На практиці існує декілька показників, які характеризують стан дебіторської заборгованості, а саме:

  1. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості:

Кобд= ,

де Вреал — виручка від реалізації продукції;

Дс — середня дебіторська заборгованість.

Цей коефіцієнт вказує на збільшення або зниження комерційного кредиту, яке підприємство надає. Збільшення коефіцієнта означає скорочення продажу в кредит. Зменшення коефіцієнта означає збільшення обсягів кредитів. Регулятором цього коефіцієнта є виручка від реалізації.

  1. Середній строк оборотності дебіторської заборгованості:

,

де Од — середній строк оборотності дебіторської заборгованості, дні;

Коб. д — коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.

Цей показник характеризує середній строк погашення дебіторської заборгованості. Збільшення цього показника оцінюється позитивно, і навпаки.

3. Коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості:

де Дз — дебіторська заборгованість;

Кз — кредиторська заборгованість.

Позитивно оцінюється перекриття дебіторською заборгованістю кредиторської заборгованості.

Кредиторська заборгованість показується в розділі ІV пасиву балансу.

Аналіз кредиторської заборгованості треба починати з вив­чення складу і структури кредиторської заборгованості за даними балансу.

АНАЛІЗ СКЛАДУ І СТРУКТУРИ КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Розрахунки
з кредиторами

На початок звітного
періоду

На кінець звітного періоду

Зміна

тис. грн.

питома вага, %

тис. грн.

питома вага, %

у сумі, тис. грн

у питомій вазі

1. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

500

66,13

450

63,02

–50

–3,11

2. Поточні зобо­в’язання за розрахунками:
— з одержаних авансів

100

13,22

120

16,80

+20

+3,58

— з бюджетом

20

2,64

40

5,60

+20

+2,96

— з позабюджет­них платежів

6

0,79

8

1,12

+2

0,33

— зі страхування

14

1,85

6

0,84

–8

–10,1

— з оплати праці

36

4,76

20

2,80

–16

–1,94

— з учасниками

60

7,93

70

9,80

+10

+1,87

Інші поточні зобов’язання

20

2,64

–20

Усього

756

100

714

100

–42

Дані таблиці показують, що в складі кредиторської заборгованості виникли суттєві зміни. Так, зменшилася кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, а також з оплати праці та зі страхування. Але збільшилася заборгованість з бюджетом, з одержаних авансів. За рік кредиторська заборгованість зменшилася на 42 тис. грн.

При аналізі кредиторської заборгованості треба також визначити допустиму та невиправдану кредиторську заборгованість.

До допустимої кредиторської заборгованості відносять: заборгованість постачальникам за акцептовані платіжні вимоги; непрострочену заборгованість до бюджету.

До невиправданої кредиторської заборгованості відносять: прострочену заборгованість постачальникам; прострочену заборгованість бюджету за податок на прибуток; позички, не погашені в строк, та інші внески.

Як і при аналізі дебіторської заборгованості, треба визначити показники, які характеризують стан кредиторської заборгованості. Ними є:

1. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.

Коб. к =,

де Гз — грошові засоби;

Кс — середня за звітний період кредиторська заборгованість.

Цей коефіцієнт показує збільшення або зменшення комерційного кредиту, який надається підприємству. Збільшення коефіцієнта означає збільшення швидкості оплати заборгованості, зменшення його показує збільшення купівлі в кредит.

  1. Середній строк оборотності кредиторської заборгованості:

Ок= ,

де Коб. к — коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.

Показник відображає середній строк повернення боргів підприємства (за вирахуванням зобов’язань перед банком).

Закінчується аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості порівняльною характеристикою їх. Для цього складається аналітична таблиця (табл. 8).

ПОКАЗНИКИ ДЕБІТОРСЬКОЇ І КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ, тис. грн.

Статті балансу

Дебі-
торська
заборго-ваність

Кредито-рська заборго-ваність

Перевищення
заборгованості

дебі-
торської

кредиторської

Заборгованість за товари, роботи, послуги

640

435

190

Зобов’язання за розрахунками

з бюджетом

40

40

з авансів

24

220

196

з позабюджетних платежів

8

8

з оплати праці

20

20

з учасниками

70

70

зі страхування

6

6

з іншими

6

Усього

670

814

192

340

Результати такого аналізу можуть свідчити про таке:

— збільшення або зменшення дебіторської і кредиторської заборгованості можуть викликати негативні наслідки щодо фінансового стану підприємства;

— зменшення дебіторської заборгованості порівняно із кредиторською може бути результатом негативних стосунків з клієнтами;

— збільшення дебіторської заборгованості порівняно із кредиторською може бути результатом неплатоспроможності покупців.

Аналіз оборотності оборотних активів

Ефективність використання оборотних активів вимірюється швидкістю їх обороту. Чим швидше оборотні активи проходять усі стадії кругообороту (постачання, виробництво, реалізація), тим більше можна одержати продукції на кожну функціонуючу гривню, тим більшим може бути обсяг виробництва за рахунок ефективнішого використання оборотних засобів (табл. 9).

ПОКАЗНИКИ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ, тис. грн.

Показник

Минулий рік

Звітний
рік

Відхилен-ня (+, –)

1. Виручка від реалізації

12 000

16 800

+4800

2. Середній залишок оборотних активів, тис. грн.

4984

5438

+454

3. Тривалість обороту,
дні (ряд. 2 ´ 360 : ряд. 1)

149,5

116,5

–33

4. Одноденний оборот, тис. грн.

33,3

46,6

+13,3

Дані таблиці показують, що оборотність оборотних активів у звітному році прискорилася на 33 дні порівняно із минулим роком, у результаті вивільнено з обороту 1537,8 тис.грн. (33 ´ 46,6) оборотних активів.

Аналіз фінансових коефіцієнтів

Фінансові коефіцієнти являють собою відносні показники фінансового стану підприємства. Аналіз цих показників полягає у порівнянні їх значень з базисними величинами, на початок звітного року, а також у вивченні їх динаміки за кілька років. Базисними величинами можуть бути середньогалузеві значення показників показники найбільш таланистого конкурента. На теперішній час набір відносних показників (а їх забагато), застосовуваних для аналізу фінансового стану підприємства, не впорядкований.

Розглянемо декілька найбільш характерних фінансових коефіцієнтів.

1. Коефіцієнт автономії (коефіцієнт фінансової незалежності) є одним із найважливіших показників, що характеризує стійкість фінансового стану, його незалежність від позикових засобів; визначається як відношення власних коштів до загальної суми балансу.

Нормативне мінімальне значення коефіцієнта оцінюється на рівні 0,5. Високий коефіцієнт говорить про високий ступінь незалежності, високу гарантованість зобов’язань підприємства.

2. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів є варіантом коефіцієнта автономії. Його розраховують так: позиковий капітал (розділ ІІІ пасиву балансу) плюс короткострокові кредити (в розділі IV пасиву балансу) ділять на власний капітал (розділ І пасиву балансу).

Цей коефіцієнт показує, яких засобів у підприємства більше. У розглядуваному прикладі позикових засобів значно менше, ніж власних.

3. Коефіцієнт маневреності власного капіталу (Км) визначається як відношення власних оборотних коштів до загальної величини власних коштів

Норматив цього коефіцієнта — 0,4—0,6, він показує, яка частина власних засобів підприємства перебуває в мобільній формі, даючи змогу вільно маневрувати цими засобами.

4. Коефіцієнт концентрації власного капіталу (Кк) — це власний капітал, поділений на всі активи. Чим більший цей коефіцієнт, тим фінансово стійкішим і незалежнішим від кредиторів є підприємство.

5. Коефіцієнт фінансової залежності (Кф. з) — це активи балансу, поділені на власний капітал.

Коли значення цього коефіцієнта наближається до 1 (чи 100%), то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

6. Коефіцієнт інвестування (Кі) — це джерела власних коштів, поділені на необоротні активи.

Оптимальне значення — Кі > 1.

7. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ка.л) — це відношення найбільш ліквідних активів до найбільш термінових зобов’язань. Оптимальне значення — Ка.л ³ 0,2 – 0,7.

8. Коефіцієнт покриття (Кп) — це відношення суми всіх оборотних (мобільних) засобів до короткострокових зобов’язань.

Аналіз рентабельності та ділової активності

Аналізуючи фінансовий стан, необхідно визначити та проаналізувати ефективне використання майна. Для цього застосовується система показників ефективної діяльності.

Показниками рентабельності є:

1. ;

2. ;

3. ;

4. ;

5. .

Показниками ділової активності є:

1. ;

2. ;

3. ;

4. ;

5. ;

6. ;

7. .

Завдання для самостійного розвязання:

Задача 1. На підставі форми № 2 звіту підприємства дайте оцінку загальній сумі прибутку та окремим прибуткам і збиткам. Порівняйте показники звітного року з даними за минулий рік.

Показник

У минулому році

У звітному році

Відхилення
(+, –)

За планом

Фактично

від плану

від показників минулого року

1. Валовий прибуток від реалізації товарної продукції

6492

6000

2. Операційні доходи та витрати

– 512

– 500

3. Інші позареалізаційні

— доходи

100

— витрати

1976

4. Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування

4104

5500

5. Податок на прибуток від звичайної діяльності

1231

1650

6. Фінансові результати від звичайної діяльності (4 – 5)

2873

3850

7. Надзвичайні доходи (витрати)

8. Чистий прибуток

2873

3850

Задача 2. Оцініть виконання плану за чистим прибутком у поквартальному розрізі, використавши дані

Чистий прибуток
за даними звітів

За планом

Фактично

Відхилення

І квартал

200

І півріччя

1000

900

9 місяців

2800

3000

За рік

3850

3596

Задача 3. Визначте фактори, які вплинули на зміну фактичної суми прибутку від реалізації товарної продукції у звітному році проти минулого року.

Показник

Фактично у минулому році

Реалізація у звітному році у цінах минулого року і дотримання інших умов минулого року

Фактична реалізація у звітному році, але за умов рентабельності минулого року

Фактично у звітному році

  1. Чистий дохід (ви­ручка) від реалізації продукції (фор­ма 2, ряд. 035)

43 280

45 828

2. Собівартість реа­лізованої продукції

36 788

3. Валовий прибуток

6 492

4. Витрати на 1 грн. реалізованої продук­ції (2 : 1), коп.

Довідка: Обсяг реалізації у звітному періоді в незмінних цінах становить 70 % від обсягу минулого року.

Задача 4. Розрахуйте вплив факторів на прибуток від реалізації. Які резерви зростання прибутку?

Показник

За планом

Фактично

Відхилення

1. Реалізовано продукції, т

10 000

8000

2. Собівартість 1 т реалізованої продукції, грн.

65

60

3. Ціна за 1 т продукції, грн.

80

85

4. Валовий прибуток від
реалізації товарної продук­ції, грн.

Рекомендована література

Основна

1 Бандурка А.М., Червяков И.М., Посылкина О.В. финансово-экономический анализ; Учебник. – Харьков, Ун-т внут.дел, 1999

2 Івахненко В.М. Курс економного аналізу: Навч. Посіб.- К.: Знання-Прес, 2000

3 Економічний аналіз господарської діяльності. / Іващенко В.І., Болюх М.А., - К.: «НІЧЛАВА», 1999

4 Тарасенко Н.В. Економічний аналіз. Навчальний посібник. – 4-е видання, стереотипне. – Львів: «Новий Світ - 2000», 2006

5 Череп А.В. Економічний аналіз: навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005

6 Экономический анализ. Опорний конспект лекций. Для студентов дневного и заочного отделений специальностей 5.050104 – “Финансы” и 5.050107 – “Экономика предприятий” – Краматорск, МК ДГМА, 2000

7 Савицкая О.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ИП « Экоперспектива», 1999

Допоміжна

  1. Бойчик І.М. Економіка підприємства. – К.: Атіка, 2002

  2. Економіка підприємства / За ред. С.Ф. Покропивного - К.: КНЕУ, 2001

  3. Економіка підприємства / За ред. Примак Т.О. Київ: Вікар, 2002. – 176 с.

4 Продиус Ю.И. Экономика предприятия: Учебное пособие. – Харьков: ООО «Одиссей». – 2006. – 416 с.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.