Взяти участь
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень 2.0».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Предмети »

Методичні рекомендації "Система віршування. Теорія і практика"

Курс:«Google сервіси в роботі вчителя»
Левченко Ірина Михайлівна
16 годин
700 грн
190 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №AV224743
За публікацію цієї методичної розробки Грецька Олена Григорівна отримав(ла) свідоцтво №AV224743
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Відділ освіти Городнянської райдержадміністрації

Бутівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Городнянської районної ради

Чернігівської області

О.Г.Грецька

Система віршування.

Теорія і практика

Методичні рекомендації

2017 р.

Автор: Грецька Олена Григорівна – вчитель

зарубіжної літератури Бутівської ЗОШ І–ІІІ

ступенів

Рецензент: Халюк Н.І. – директор Бутівської

ЗОШ І – ІІІ ст.

Комп’ютерна верстка:

Грецька О.Г. – вчитель зарубіжної

літератури Бутівської ЗОШ І – ІІІ ступенів

Рекомендовано до друку методичною радою Городнянського районного методичного кабінету

Грецька Олена Григорівна.

Система віршування. Теорія і практика. –

с. Бутівка. 2017 р. 30 с.

Посібник містить теоретичні матеріали та практичні завдання з вивчення системи віршування в загальноосвітній школі. Спрямований на допомогу вчителям - словесникам, які працюють з учнями середніх та старших класів.

І. ВСТУП. МОВА ВІРША І МОВА ПРОЗИ

Є дві форми організації художньої мови – вірш і проза. Вони склалися історично, мають свої особливості.

Проза – мовлення, не організоване ритмічно, не вритмоване; літературний твір або сукупність творів, написаних невіршованою мовою. 

Слово проза походить від латинського прикметника prosus, що означає вільний, прямий, незв'язаний.

Вірш – елемент ритмічного мовлення в літературному творі, основна одиниця віршованого ритму. Інколи збігається з віршовим рядком, але не ототожнюється з ним, тому що ці поняття різного плану.

Слово вірш походить від латинського versus, що означає оберт, ряд, рядок. Звідси французьке levers, польське wiersz, білоруське вєрш, українське вірш. Російське стих походить від грецького stichos, що теж означає ряд, порядок, лад.

Між віршем і прозою нема високих бар´єрів. Ці різновиди художньої мови можуть взаємодіяти, впливати одна на одну, аж такою мірою, що вірш стає подібним до прози, а проза схожа на вірш.

ІІ. ВИДИ ВІРШУВАННЯ. РИТМ. СТОПА.

Віршува́ння, або Версифіка́ція – система організації поетичного мовлення, в основі якої лежить закономірне повторення певних мовних елементів, що складаються на підставі культурно-історичної традиції національної мови.

Віршування поділяється на:

КВАНТИТАТИВНЕ ( МЕТРИЧНЕ ) – засноване на впорядкованому чергуванні довгих і коротких складів.

Найпростішим елементом метричного ритмотворення вважалася мора як одиниця довготи: короткий склад дорівнював одній морі, довгий – двом; обидві формували стопу.

КВАЛІТАТИВНЕ – тип віршування, у якому основою ритмотворення є розрізнення складів за ознакою якості голосного звуку, тобто його наголошеності - ненаголошеності. Квалітативне віршування поділяється на :

СИЛАБІЧНЕ - в основу покладена рівна кількість складів при вільному розташуванні наголошених та ненаголошених голосних.

ТОНІЧНЕ – ґрунтується на сумірності  наголосів у віршорядках, а також на їх варіативній рівномірності – впорядкованій і невпорядкованій.

СИЛАБО -ТОНІЧНЕ в основу покладено принцип вирівнювання наголошених та ненаголошених складів, їх чергування, кількість та місце розташування ритмічних акцентів у віршовому рядку.

СТОПА – ритмічна одиниця вірша, яка складається з різної кількості довгих і коротких складів – в античному віршуванні, з наголошених і ненаголошених складів – у силабо - тонічному віршуванні.

Залежно від кількості складів стопа буває двоскладова, трискладова, подеколи - чотирискладова.

РИТМ (грец. rhythmos – розміреність) – рівномірне чергування мовних, звукових, зображальних елементів у відповідній послідовності.

ВІРШОВИЙ РОЗМІР ( МЕТР) (грец. Metron–міра) – загальна схема, міра вірша, з якою узгоджуються його елементи.

ІІІ.ВІРШОВІ РОЗМІРИ.

Односкладовий розмір

БРАХІКОЛОН– (грецьк. brachys – короткий та kolon – віршований елемент, рядок) – вірш або частина вірша, кожен рядок якого побудований з одного складу.

Наприклад, сонет «Зов» Б.-І. Антонича.

Вже

Час

Нас

Зве

Ще

Раз

Нас

Жде

Кров

Біль

Зов

Піль

Це

Я.

Двоскладові розміри

  • ХОРЕЙ – двоскладова стопа з наголосом на першому складі.

/- U /

Буря млою небо криє,
Вихрить снігом без пуття,
То як звір вона завиє,
То заплаче як дитя.( О.Пушкін)

  • ЯМБ - двоскладова стопа із наголосом на другому складі.

/ U- /

І виріс я на чужині, 

І сивію в чужому краї: 
То одинокому мені
 
Здається – кращого немає…
( Т.Шевченко)

  • ПІРИХІЙ – двоскладова стопа з двома ненаголошеними складами.

В піснях — дівоча світла туга

І вільний помах косаря,

В них юність виникає друга,

Висока світиться зоря. (М.Рильський)

  • СПОНДЕЙ – двоскладова стопа з двома наголошеними складами.

Тихенька в мене жіночка, 
Наталя Патрикіївна,
 
Води не замутить,
 
Та якось гріх спіткав її,
 

Як літо жив я в Пітері... ( М.Некрасов)

Трискладові розміри

  • ДАКТИЛЬ – трискладова стопа з наголосом на першому складі.

/ - UU/

Води безкраї обплив Одіссей, шукавши отчизни, 

Вила Харибда йому, Сцілла лякала його,

Жаху зазнав він на морі і жаху зазнав на сухому, 

Навіть в Аїд заведе путь невблаганна його. (Шиллер. «Одіссей»)

  • АМФІБРАХІЙ - трискладова стопа з наголосом на другому складі.

/ UU/

Таж важче машину створить, ніж дитину, 
Життя їх дешевше супроти панчіх.
 
А шибениць низка пожвавить картину,
 
Засвідчивши розквіт свободи для всіх.
 (ДЖ.Байрон)

  • АНАПЕСТ - трискладова стопа з наголосом на третьому складі.

/ UU-/

Як  ховали  два  Майбороди  Малишка,  
Як  землі  закривалася  чорна  книжка,  
Як  земля  проковтнула  усе,  що  могла,  —  
Від  східних  зіниць  до  гіркого  чола…( І.Драч)  

/-U-/

Там, в нічній, холодній імлі

В полі зірок відшукав я кільце.

Ось лице виникає з мережив,

Виникає з мережив лице. (О.Блок)

БАКХІЙ - трискладова стопа, що складається з одного короткого і двох довгих складів.

/ - UU/

Мені снилось: я мельник в старому млині...

Уночі затихають колеса.
Я не сплю. Часом качка в повітрі дзвенить
Чи кажан проти місяця грає. (М.Рильський)

АНТИБАКХІЙ - трискладова стопа з двома

довгими складами і одним коротким.

/ - -U/

Чоловікам він був милий, жінок чарував за життя він

Буде прекрасний тепер, впавши у перших рядах.

Отже, готуючись, кожен хай широко ступить і

стане,

В землю упершись міцніш, стиснувши міцно уста.

(Тіртей)

  • ТРИБРАХІЙ – стопа з трьох коротких складів.

/ UUU/

Золотоволосий Ерот мене 

Знову поцілив пурпурним м'ячем - 
Дівчину в барвних сандалях тепер
 
 Каже мені забавляти.
 (Анакреонт)

  • МОЛОС (ТРИМАКР) – трискладова стопа з трьох довгих складів.

/ - - - /

Сон мій був в руку рідненька!

Сон перед Спасовим днем.

В полі заснула одна я

Після опівдня з серпом. (Н. Некрасов)

Чотирискладові розміри.

  • ПЕАН чотирискладова стопа з одним довгим і трьома короткими складами.

/-UUU/

Ліро золотосяйна, втіхо фіалковолосих Муз

І промінного Феба, почувши твій голос,

Хор виступає, провісник свята. (Піндар)

  • ХОРІЯМБ чотирискладова стопа, що складається з хорея і ямба.

/ - UU-/U-U-/

Зима...  Пустиня...  Самотина...
Коли  б  не  ти,  то...  й  забуття.
Лиш  ти  співаєш  про  життя,
О  Біла  Панно!  ти  єдина... (С. Черкасенко)

ІV.ЦЕЗУРА. КЛАУЗУЛА.

  1. Цезура (лат. caesura розтин, розріз, поділ)пауза в середині рядка, що поділяє його на дві частини (піввірші).

Цезура може бути:

  • постійна (стоїть у всіх рядках на одному й тому ж місці);

  • рухома (є в кожному рядку, але в різних місцях);

  • періодична (ритмічно з’являється через рядок або два).

  1. Клаузула (лат. Clausula закінчення) заключна частина віршового рядка, починаючи з останнього наголошеного складу. Співзвучні клаузули утворюють риму.

V. СПОСОБИ РИМУВАННЯ. ВИДИ РИМИ.

  1. Римува́ння – особливість розташування рим у вірші, інтервал між ними.

Римування буває:

Парне: ААББ.

На зеленому горбочку,

У вишневому садочку,

Притулилася хатинка,

Мов маленькая дитинка. (Леся Українка)

Перехресне: АБАБ.

Із серця рветься плач,
Як дощ іллється з неба.
Від зради чи невдач,
Відкіль цей тужний плач? (Верлен)

Кільцеве, охоплююче, оповите: АББА.

Ти летиш у світи, де від ніжних гидот

I очистишся в радісне - світлім повітрі,

I нап’єшся вогню, що в божественнім вітрі,

Наче дума струмує з незримих висот. ( Бодлер)

Наскрізне, монорима, монорим — вірш, у якому всі

рядки пов’язані однією римою: АААА…

І диво чи, коли жити хоче міщанин,
Як славетний громадянин,
А сошка дрібна, як знатний дворянин.(І. А. Крилов)

Тернарне – розташування рим за схемою: аабввб (через два рядки на третій).

Розвиднювалось. Ми пішли косити 
за грунь. А нам навстріч несли трембіти 
чоловіки з присілка — хтось помер. 
Була ще тиша. Та ранкова тиша, 
коли трава сама себе колише, 
бо вітер спить іще у тьмі дерев. (В.Герасим’юк)

Кватернартне – (лат. quattuor – чотири) – своєрідність

римування, де два тривірші мають по четвертому рядку, які також об'єднані римою.

Кватернарне римування має такі різновиди схем – прямий (ааабвввб), обернений (абббаввв), кільцевий (абббввва).

Про неї, про колискову,

Про материнську мову,

Я думаю знову й знову...

Без неї в душі зима,

Без неї пісня не злине,

Без неї померкнуть днини,

Без неї нема людини,

Без неї народу нема!

(Б. Мельничук).

Види рими

  • ЗА МІСЦЕМ НАГОЛОСУ

Чоловіча (окситонна) – рима, в якій наголос на останньому складі.

О капітане! Мій капітане! Ми в дрейф уже ляглИ;
Наш бриг уник всіх небезпек, мети ми досяглИ.

(Волт Вітмен)


Жіноча (парокситонна) – рима, в якій наголос на

передостанньому складі.


Час тратив на зітхАння,
Вдивляня й домагАння:
З тих сяйв, що Очі
Дають жінОчі. (Томас Мур)

Дактилічна (пропарокситонна) – рима, в якій наголос на третьому від кінця складі.

Гори багрянцем кривавим спалАхнули,

З промінням сонця західним прощАючись,

Так моє серце жалем загорІлося,

З милим, коханим моїм розлучАючись.(Леся Українка)

Гіпердактилічна - рима, в якій наголос на четвертому або п’ятому від кінця складі.

Ох ти гой єси, цар Іван Васильович!

Про тебе нашу пісню склали ми,

Про твово улюбленого опричника

Так про сміливого купця, про КалАшникова.

(М.Лермонтов)

  • ЗА ЯКІСТЮ ЗУЧАННЯ

Багата – велика кількість суголось у словах.

Збігаються звуки не тільки клаузули, а такожі ті, що перед нею (садівнИцтво будівнИцтво, корОна ворОна, кільцЕ сільцЕ).

Бідна чоловіча рима з відкритим складом, у якій збігаються лише кінцеві голосні: сівбА боротьбА, крупА совА.

  • ЗА ЧАСТИНАМИ МОВИ

Граматична – римуються слова, що належать до однієї частини мови.

Поете! Князю хмар твоя подібна сила,

Між блискавок ти свій у грозовій імлі;

Але під шал образ перешкоджають крила

Тобі, вигнанцеві, ступати по землі. (Ш.Бодлер)

Неграматична – римуються слова різних частин мови.

Це добре знаю я, бо мій напій 
Не-раз бував немов полин гіркий,
 
Не раз мій кухоль наливали вщерть -
 
Було б одразу легше випить смерть.
 (Ш Петефі)

  • ЗА ПОВНОТОЮ СУГОЛОСЬ

Точна – збігаються усі звуки після останнього

наголошеного звука в римованих словах: несІть – ідІть, зЕрня – тЕрня, прирОдний – нарОдний.

Приблизана – римовані звуки фонетично не

збігаються ( хвиИлі долИні, прилітАють складАю, ожерЕдами всерЕдину.

  • ЗА ГРОЮ ЗНАЧЕНЬ

Каламбурна – побудована на каламбурі, на словах-

омонімах,близьких за звучанням, але різних за значенням. Вона створює комічний ефект.

Коли знайомлюсь з твором я,

Дивлюсь спочатку на їмя:

Чи молодий це, чи мастистий,

Щоб знати бити чи мастити.(В. Дубовик)

VІ. СТРОФІКА

Строфа - це група віршових рядків, об'єднаних однією думкою, інтонацією, порядком римування й відокремлена від суміжних віршових сполук великою паузою.

Строфа має види:

  • Дистих – найпростіша строфа, написана будь

яким розміром, що складається з двох рядків, об’єднаних спільною римою (трапляється і неримована) та викінченою думкою з виразними ознаками лаконізму й афористичності.

В той вечір біля нашого вогню

Побачили ми чорного коня. (І.Бродський)

  • Терцет (або тривірш) – трирядкова строфа, що

складається з трьох рядків, і всі три або два з них римуються між собою.

Лежить солдат під лісом, на травах, на піску,

Над ним кує зозуля в зеленому ліску,

І що ж вона віщає, життя чи смерть близьку?

(Л.Первомайський))

  • Катрен (або чотиривірш) – строфа з чотирьох

рядків.

Я думаю з тривогою про те,

Що молодість твоя минуща, друже;

Вона вже незабаром відцвіте,

А там косою час махне байдуже… (Шекспір).

  • Пентина (або п’ятирядкова строфа,

п’ятирядник) – строфа, що складається з п’яти рядків.

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають, ідучи, дівчата,

А матері вечерять ждуть. (Т. Шевченко)

  • Секстина (або шестирядкова строфа) – строфа,

що складається з шести рядків.

Чи зумієш ти кохати,

Щоб за все, про все забути,

Щоб усі зірвати пути,

Щоб усі зламати грати?

Чи зумієш ти літати,

Щоб зі мною в парі бути? (М. Вороний).

  • Септима (або семивірш) – це семирядкова

строфа з різним порядком рим.

Людей, звичайно, більше, ніж народу... 

Коли виспівуєш на цілий сход 

Любов до людства... з сотого заходу, —

Згадай, нарешті, і про свій народ 

Хоча б за те, що має він в цю мить 

Виконувати каторжну роботу: 

За тебе перед людством червоніть (Б.Олійник).

  • Октава (восьмивірш) строфа із восьми рядків

п'ятистопного чи шестистопного ямба за жорсткою схемою римування:абабабвв. 

 Звичайно, про Довейка і Домейка

Тепер писать — то був би кепський тон.

Тепер на місце квітки і соловейка

Звитяжно стали криця і бетон.

Я згоджуюсь: і Галя, і Зюлейка —

Давно набридлий і нудний шаблон…

Та чую небезпеку і з бетоном,

Що стане він, а може й став шаблоном.

(М. Рильський)

  • Тріоле́т (фр. triolet, від лат. trio – троє) –

восьмивірш за схемою римування на дві рими: абааабаб. У ньому перший рядок повторюється ще двічі, а другий рядок ще раз.

І ти лукавила зо мною!
Ах, ангельські слова твої
Були лиш облиском брехні
І ти лукавила зо мною!

І нетямущому мені
Затрули серце гризотою
Ті ангельські слова твої...
І ти лукавила зо мною! (І.Франко)

  • Нона рідкісна строфа із 9 рядків, що має

вигляд октави з одним долученим рядком та наділена потрійною римою (369 рядки). 


Відчиніть мені в'язницю,

Дайте мені сяйво дня,  

Чорноокую дівчину,

 Чорногривого коня.

 Дайте раз по синю полю

 Проскакать на тім коні;

 Дайте раз в житті і волю,

 І як на чужую долю,

 Ближче глянути мені. (М. Лермонтов)

  • Децима десятирядкова строфа зі сталою

схемою римування аббааггддг. 

О ви, яких очікує

Вітчизна від надр своїх

І бачити таких бажає,

Яких кличе від країн чужих,

О ваші дні благословенні!

Дерзайте, нині підбадьорені

Раченням вашим показать,

Що може власних Платонів

І швидких умів Невтонів

Російськая земля давать (М.В. Ломоносов)

  • Рондель – (франц. rondelle від лат. rotundus –

круглий) – тринадцятирядкова строфа на дві рими. Включає три строфи: два чотиривірші і один п'ятивірш.

Сьогодні хвилі не звучать,
І хмара як білолілія.
Ось Англійскою ескадрилья
Пливе з Ревеля в Кронштадт.

Ти на балконі шоколад
Кусаєш, кутаючись у мантильях.
Сьогодні хвилі не звучать,
І хмари як білоліліі.

Я біля паркану. Гірський скат.
Ах, повільно зробити мені зусилля
Втекти до води: ось якщо б крило!
Я дивною німотою охоплений
І жахом: хвилі не звучать.
Ігор Северянин)

  • Сонет – ліричний вірш, який складається з

чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба.

Де погляд ніжний, де чарівний вид; 
Де постать горда, де струнка постава,
 
Де мова та бентежна й величава,
 
Що завдає негідникові встид?
 

Де сміх, що жалить того, хто набрид?
 
Де та душа, що, мов зоря яскрава,
 
Висока й гідна владарського права,
 
Небесну нам осяяла блакить?
 

Я вами дихаю, для вас палаю,
 
Я народивсь для вашого єства,
 
Без вас мені нема й не треба раю;
 

Як радість відійшла моя жива,
 
В словах надію я плекав безкраю,
 
Та вітер порозвіював слова.
 (Петрарка)

  • Рондо – вірш з 15 рядків, схема:AABBA, ABBС, AABBAС 

На початку літа, юністю одягнена,

 Земля не чекає весняного привіту,

 Але береже погожих, теплих днів,

Але марнотратна, все пишною

 Вона цвіте, цілуванням зігріта.

 І їй не страшно, що далеко десь

 Кінець таїться радісних променів,

 І що недарма плакав соловей

 На початку літа.

 

Не так осінньої ніжності прикмета:

 Як побожний скупий, посмішки світла

 Вона збирає жадібно, перед нею

Не довгий шлях до кімнатних вогнів,

 І не знайти найвірнішої обітниці

 На початку літа. (М.А.Кузмін)

VII. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Тести

І частина

  1. Загальна схема, міра вірша, з якою узгоджуються

його елементи…

а) ритм;

б) рима;

в) віршовий розмір.

2. Система організації поетичного мовлення, в основі якої лежить закономірне повторення певних мовних елементів, що складаються на підставі культурно-історичної традиції національної мови

а) віршування;

б) стопа;

в) рима.

3. Ритмічна одиниця вірша, яка складається з різної кількості довгих і коротких складів…

а) віршовий розмір;

б) ритм;

в) стопа.

4. Двоскладова стопа з наголосом на другому складі…

а) хорей;

б) ямб;

в) дактиль.

5. Двоскладова стопа з наголосом на першому складі…

а) амфібрахій;

б) анапест;

в) хорей.

6. Вірш або частина вірша, кожен рядок якого побудований з одного складу…

а) білий вірш;

б) клаузула;

в) брахіколон.

7. Двоскладова стопа з двома ненаголошеними складами…

а) спондей;

б) пірихій;

в) дактиль.

8. Трискладова стопа, що складається з одного короткого і двох довгих складів…

а) бакхій;

б) пірихій;

в) спондей.

9. Трискладова стопа античного віршування, що складається з двох наголошених та одного ненаголошеного складів

а) анапест;

б) амфімакр;

в) трибрахій.

10. Чотирискладова стопа з одним довгим і трьома короткими складами.

а) пеан;

б) хоріямб;

в) молос.

11. Трискладова стопа з двома довгими складами і одним коротким…

а) бакхій;

б) амфімакр;

в) антибакхій.

12. Трискладова стопа з трьох довгих складів…

а) молос;

б) пірихій;

в) спондей.

ІІ частина

1.Особливість розташування рим у вірші, інтервал між ними…

а) римування;

б) строфіка;

в) ритм.

2. Римування буває…

а) парне, перехресне, кільцеве, наскрізне, тернарне, кватернарне.

б) парне, наскрізне, тернарне;

в) тернарне, кватернарне.

3. Рима за місцем наголосу буває…

а) чоловіча, жіноча;

б) чоловіча, жіноча, дактилічна;

в)чоловіча, жіноча, дактилічна, гіпердактилічна.

4. Група віршових рядків, об'єднаних однією думкою, інтонацією, порядком римування і відокремлена від суміжних віршових сполук великою паузою…

а) клаузула;

б) строфа;

в) рима.

5. Рідкісна строфа із 9 рядків, що має вигляд октави з одним долученим рядком та наділена потрійною римою (3-6-9 рядки)…

а) рондо;

б) нона;

в) децима.

6. Восьмивірш за схемою римування на дві рими: абааабаб. У ньому перший рядок повторюється ще двічі, а другий рядок ще раз.

а) секстина;

б) пентина;

в) тріолет.

7. Строфа з чотирьох рядків…

а) терцет;

б) картен;

в) дистих.

8. Десятирядкова строфа зі сталою схемою римування…

а) децима;

б) септима;

в) пентина.

9. Тринадцятирядкова строфа на дві рими. Включає три строфи: два чотиривірші і один п'ятивірш…

а) сонет;

б) дистих;

в) рондель.

10. Строфа із восьми рядків п'ятистопного чи шестистопного ямба за жорсткою схемою римування: абабабвв. 

а) октава;

б) септима;

в) катрен.

11. Найпростіша строфа, написана будь-яким розміром,

що складається з двох рядків, об’єднаних спільною римою (трапляється і неримована) та викінченою думкою з виразними ознаками лаконізму й афористичності…

а) секстина.

б) дистих;

в) рондель.

12. Трирядкова строфа, що складається з

трьох рядків, і всі три або два з них римуються між собою…

а) нона;

б) децима;

в) терцет.

ІІІ частина

Визначте віршовий розмір

1. I що, як міти чи закони 
Ти в тисячах книжок найшов, 
Є тільки вежа Вавілону, 
Якщо не в'яже все любов.  (Гете)

а) хорей;

б) ямб;

в) дактиль.

2. Благословен вогонь, що серце пік, 
Солодкий біль спечаленої ночі 
І лук Амура, що в безоболоччі 
Пускав у мене стріл ясний потік! (Петрарка)

а) хорей з пиріхієм;

б) ямб з піихієм;

в) анапест.

3. Чом ти рвешся, Гекторе, до бою, 
Де Ахілл, роз'ятрений журбою, 
За Патрокла мститься ворогам? 
Як тебе огорне мла Ереба, 
Хто навчить синка твого, як треба 
Спис метать і спів складать богам? ( Шиллер)

а) анапест;

б) амфібрахій.

в) хорей з пірихієм.

4. Води безкраї обплив Одіссей, шукавши отчизни, 
Вила Харибда йому, Сцілла лякала його, 
Жаху зазнав він на морі і жаху зазнав на сухому, 
Навіть в Аїд заведе путь невблаганна його. 
Сонного, доля нарешті прибила його до Ітаки; 
В тузі, проснувшися, він краю батьків не впізнав. (Шиллер)

а) ямб;

б)дактиль;

в) хорей.

5. І скрутно, і сумно, і нікому руку подать

В годину нестерпної скрути…

Бажання! Навіщо даремно і вічно бажать?..

А роки минають, і їх не вернути! (М. Лермонтов)

а) амфібрахій;

б)анапест;

в) дактиль.

6. Через місяць приїхав зятьок - 
Перебрав по ревізії душі, 
Та й усіх посадив на оброк. 
Ну, а далі добрався й до Груші. (М.Некрасов)

а) ямб;

б)анапест;

в) хорей.

7. О квіти мрій, 
Де ваші чари? 
Чом, світе мій, 
Зайшов за хмари? 

а) анапест;

б)дактиль;

в) ямб.

8. Чорний ворон у сутінку сніжнім, 
Чорний шовк на плечі сплива. 
Вабить голос мотивом ніжним 
Все про ночі південні співа. (О.Блок)

а) анапест;

б) ямб;

в) хорей.

9. Чи жива ще ти, моя старенька?
Я живий і шлю тобі привіт.
Хай життя несе тобі, рідненька,
ще багато негасимих літ. (С.Єсенін)

а) амфібрахій;

б)хорей з пірихієм;

в) дактиль з пірихієм.

10. Те місто прекрасне на березі моря
Ще спомином пам’ять не раз осія:
Я подумки знову при сонці й при зорях
На вулиць і площ його звичних просторах;
Й вертається юність моя. (Г. Лонгфелло)

а) ямб;

б)анапест;

в) амфібрахій;

11. Шапка - матроска, мотузка в руці,

Тягну я кораблик по бистрій ріці.

Услід жабенята безперестанно

Благають мене: покатай, капітане! (А.Барто)

а) анапест;

б) дактиль;

в) хорей з пірихієм.

12. Чи на Вкраїні я б ту липу упізнав,

Що сотню панночок і сотню хлопців бравих

Ховала в холодку при танцях і забавах,

Як вечір повивав блакитноводу Рось? (А.Міцкевич)

а) ямб з пірихієм;

б)анапест;

в) дактиль.

ЛІТЕРАТУРА

1. Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін. – К: ВЦ «Академія», 1997.

2. Ткаченко А. Мистецтво слова. – К.: Правда Ярославичів, 1998.

3. Баран Г. літературна студія в школі. – Тернопіль. Мандрівець, 2008.

4. Сидоренко Г. К. Як читати і розуміти художній твір. – К: Радянська школа, 1988.

5. Безпечний І. Теорія літератури. – Торонто: Молода Україна, 1984.

6. Лесин В. М. Літературознавчі терміни. Довідник для учнів. – К. Рад. Школа, 1985.

7. Невінчана Н. Теорія літератури в школі. У двох частинах. – К. 2004.

ЗМІСТ

  1. Вступ. Мова вірша і мова прози……………3

  2. Види віршування. Ритм. Стопа……………..4

  3. Віршові розміри……………………………..5

  4. Цезура. Клаузула……………………………10

  5. Способи римування. Види рими…………...11

  6. Строфіка……………………………………..15

  7. Практичні завдання…………………………22

  8. Література…………………………………. 30

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Посібник містить теоретичні матеріали та практичні завдання з вивчення системи віршування в загальноосвітній школі. Спрямований на допомогу вчителям - словесникам, які працюють з учнями середніх та старших класів.
  • Додано
    25.02.2018
  • Розділ
    Зарубіжна література
  • Тип
    Інші методичні матеріали
  • Переглядів
    2847
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    1
  • Номер матеріала
    AV224743
  • Вподобань
    0
Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі Blogger»
Левченко Ірина Михайлівна
36 годин
1400 грн
290 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №AV224743
За публікацію цієї методичної розробки Грецька Олена Григорівна отримав(ла) свідоцтво №AV224743
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Зима – 2018-2019»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти