• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Різне
  • Методичні рекомендації для виконання практичної роботи на тему «Ознайомлення з ДА з охорони природи, зі стандартами і нормами ГДК і ГДВ»

Методичні рекомендації для виконання практичної роботи на тему «Ознайомлення з ДА з охорони природи, зі стандартами і нормами ГДК і ГДВ»

Опис документу:
Методичні рекомендації містять завдання та теоретичні відомості до практичної роботи, які необхідні для набуття студентами коледжу знань, умінь і навичок в межах вивчення дисципліни «Основи екології», а також питання для самоперевірки та захисту роботи. Розраховані на студентів аграрних вищих навчальних закладів І-ІІ р.а.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Голуб Р.А. Методичні рекомендації для виконання практичної роботи на тему «Ознайомлення з ДА з охорони природи, зі стандартами і нормами ГДК і ГДВ.» з дисципліни «Основи екології».- Немішаєве, 2016. 9 стор.

Методичні рекомендації містять завдання та теоретичні відомості до практичної роботи, які необхідні для набуття студентами коледжу знань, умінь і навичок в межах вивчення дисципліни «Основи екології», а також питання для самоперевірки та захисту роботи. Розраховані на студентів аграрних вищих навчальних закладів І-ІІ р.а.

Розглянуто та схвалено

на засіданні циклової комісії

технологічних та рибоводних дисциплін

протокол від «23» жовтня 2016р. №3

Р.А Голуб, 2016.

Практичне заняття №4

Тема: Ознайомлення з ДА з охорони природи, зі стандартами і нормами ГДК і ГДВ.

Мета: Ознайомити студентів з державними актами з охорони природи, зі стандартами і нормами ГДК і ГДВ забруднення повітря, води, сільськогосподарської продукції.

Робоче місце: кабінет екології.

Тривалість заняття: 2 години

Матеріально-технічне оснащення робочого місця: Методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни «Основи екології», інструкційні картки, зошити, ручки.

Правила охорони праці: Згідно правил техніки безпеки, що стосуються даного кабінету.

Глосарій:

Законодавчі акти, гранично допустимі концентрації; орієнтовно безпечні рівні впливу, гранично допустимі викиди (в атмосферу), гранично допустимі скиди (у водні об’єкти), тимчасово погоджені викиди і скиди.

Послідовність виконання завдань

1. Ознайомитися з державними актами з охорони природи.

2. Ознайомитися з стандартами і нормами ГДК і ГДВ забруднення повітря.

3. Ознайомитися з стандартами і нормами ГДК забруднення води.

4. Ознайомитися з стандартами і нормами ГДК забруднення сільськогосподарської продукції.

Теоретичні відомості

В Конституції України представлена низка законів та актів по збереженню природи, але , нажаль, далеко не всі дотримуються їх. Саме тому у багатьох містах екологія переживає своєрідну кризу, та ступінь забруднення атмосфери підвищуєтьться з кожним роком. Головними проблемами України (стосовно екології) є небезпечні викиди заводів та машин у повітря, воду, вирубка лісів, нераціональне використання корисних копалин, мисливство на зникаючі види тварин тощо. Задля зупинення цього неприємного процесу, що може призвести до фатальних наслідків, влада видає все нові та нові закони. Якщо люди все ж таки почнуть жити по цим законам, є можливість помітно покращити природний стан, та запобігти хижацькій експлуатації природних ресурсів.

У зв’язку з численними законодавчими актами, які регулюють екологічні відносини, а також залежно від видів відносин, урегульованих нормами екологічного права, законодавчі акти можна поділити на кілька груп:

1. Законодавчі акти, що переважно регулюють природоресурсні відносини:

  • Земельний кодекс України від 25.10.01. здійснює регулювання земельних відносин, забезпечує права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.;

  • Кодекс України «Про надра» від 27.07.94. Законодавство України про надра регулює відносини у сфері геологічного вивчення, використання та охорони надр. Надра – це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. До надр відносяться: 1) корисні копалини, в тому числі ті, що виходять на поверхню землі або знаходяться на ній; 2)  гірські породи; 3) рідкісні мінералогічні, палеонтологічні утворення; 4) ділянки простору, що виступають у вигляді природних та техногенних порожнин.;

  • Лісовий кодекс України від 21.01.94. Завданням Лісового кодексу  України  є  регулювання  правових  відносин з метою забезпечення підвищення  продуктивності,  охорони та  відтворення  лісів,  посилення  їх   корисних    властивостей,  задоволення потреб суспільства у лісових  ресурсах  на  основі  їх науково обґрунтованого раціонального використання.

  • Водний кодекс України від 06.06.95. Водний кодекс регулює правові відносини з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки. Кодекс містить перелік об’єктів, використання яких регулюється цим кодексом, а також компетенцію органів держави та міського самоврядування в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.;

  • Закон України «Про тваринний світ» від 13.12.01. Саме цим Законом на стратегічному, засадничому рівні врегульовано основні положення фауністичного законодавства. Крім того, в самому законі зазначено, що відносини у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, об'єкти якого перебувають у стані природної волі, у напіввільних умовах чи в неволі, на суші, у воді, ґрунті та повітрі, постійно чи тимчасово населяють територію України або належать до природних багатств її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони;

  • Закон України «Про природно-заповідний фонд» від 16.06.92 є центральним законом, що регулює питання, пов'язані із заповідною справою в Україні. В преамбулі цього Закону зазначено, що він визначає правові основи організації, охорони, ефективного використання ПЗФ України, відтворення його природних комплексів та об'єктів, а законодавством України ПЗФ охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.

  • Гірничий Закон України від 06.10.99;

  • Закон України «Про виключну (морську) економічну зону» від 16.05.95;

  • Закон України «Про рослинний світ» від 09.04.99;

  • Закон України «Про бджільництво» від 22.02.00;

  • Закон України «Про видобування і переробку уранових руд» від 19.11.97;

  • Закон України «Про меліорацію» від 14.01.00;

  • Закон України «Про мисливське господарство та полювання» від 22.02.00 року;

  • Закон України «Про концесії» 16.07.99 та ін.

2. Законодавчі акти, що переважно регулюють природоохоронні відносини :

  • Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 21.06.01

  • Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.91;

  • Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 08.02.95;

  • Закон України «Про поводження з радіоактивними відходами» від 30.06.95;

  • Закон України «Про відходи» від 05.03.98;

  • Закон України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 06.04.00 та ін.

3. Законодавчі акти, що переважно регулюють екологічні відносини, пов’язані із здійсненням природоохоронних функцій уповноважених державних органів:

  • Закон України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» від 13.07.00;

  • Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану» від 16.03.00;

  • Закон України «Про екологічну експертизу» від 09.02.95;

  • Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 08.06.00;

  • Закон України «Про аварійно-рятувальні служби» від 14.12.99;

  • Закон України «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання» від 14.01.98 та ін.

Особливого значення набувають розроблені і схвалені уповноваженими державними органами базові документи, що являють собою концептуальні засади екологічної політики держави. До підзаконних нормативних актів належать укази і розпорядження Президента України, постанови уряду, відомчі нормативні акти міністерств і відомств, акти органів місцевого самоврядування. Постановами Кабінету Міністрів України. Базу природоохоронних нормативно-правових актів доповнюють накази, інструкції, положення, правила, методики, які видаються на відомчому рівні галузевими міністерствами і відомствами, і затверджуються відповідними їх наказами. Слід зазначити, що особливе місце серед нормативно-правових актів у галузі екології є акти місцевого рівня — рішення місцевих референдумів, акти органів місцевого самоврядування, місцевих органів управління в галузі екології стосовно відповідних питань місцевого значення. Крім нормативно-правових актів національного права України, джерелами екологічного права є міжнародні договори за участю України.

Екологічні стандарти і екологічне нормування — регулятор антропогенного навантаження на екосистеми. Завдяки встановленню екологічних норм і нормативів визначаються межі впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище і забезпечуються належні умови для існування людини.

Основу екологічного нормування складають:

  • ГДК — гранично допустимі концентрації;

  • ОБРВ — орієнтовно безпечні рівні впливу;

  • ГДВ — гранично допустимі викиди (в атмосферу);

  • ГДС — гранично допустимі скиди (у водні об’єкти);

  • тимчасово погоджені викиди і скиди;

  • ліміти використання природних ресурсів, викидів і скидів. Норми (ГДК і ОБРВ) є єдиними для всієї території України.

Екологічні нормативи (ГДВ, ГДС) розробляють і вводять у дію державні природоохоронні органи, норми охорони здоров’я та інші уповноважені на те державні органи в межах своєї компетенції, у відповідності до природно-ресурсного законодавства.

Для контролю за якістю продуктів харчування встановлюються ГДК (залишкова кількість) шкідливих речовин. Це така кількість шкідливої речовини, яка при щоденному вживанні продуктів харчування не викликає захворювань або відхилень у стані здоров’я людини. Санітарно-гігієнічні норми вмісту шкідливих речовин у продуктах харчування стосуються, перш за все, пестицидів та залишків агрохімікатів, а також вмісту важких металів.

На сьогоднішній день в Україні вперше розроблено і затверджено Державний гігієнічний норматив «Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини».

Визначення нормативів якості навколишнього середовища та продуктів харчування спирається на концепцію порогів впливу. Поріг шкідливої дії - це мінімальна доза речовини, при якій в організмі віддаються зміни, що виходять за межі фізіологічних реакцій. Таким чином, гранична доза речовини (або поріг дії) викликає у біологічного організму реакцію, що порушує його стан. Гранично допустимі концентрації (ГДК) — це нормативи, які встановлюються для шкідливих речовин в одиниці об’єму повітря, води; маси харчових про-дуктів, ґрунту; або на поверхні, що при їх наявності у визначеній концентрації за певний проміжок часу практично не впливають на здоров’я людини і не викликають негативних наслідків у потомства.

Для речовин, про які ще немає достатньо інформації, встановлюються тимчасово допустимі концентрації (ТДК), отримані шляхом розрахунків, і рекомендовані вони, як правило, терміном на 2—3 роки. Іноді використовують інші характеристики забруднюючих речовин. Під токсичністю розуміють здатність речовини викликати порушення фізіологічних функцій організму, що в свою чергу призводить до захворюваності. Ступінь токсичності речовини називають токсичною дозою, тобто кількістю речовини, що викликає токсичний ефект. Чим менша токсична доза, тим вища токсичність.

З метою встановлення і визначення якості атмосферного повітря використовується індекс забрудненості.

За останні роки збільшується кількість наукових публікацій стосовно шкідливої дії забруднюючих речовин на біоту, особливо кислотоутворюючих домішок в атмосфері, — на рослинність. Проте практично застосування ці спостереження поки що знаходять лише у якості засобу біологічного моніторингу. Екологічне нормування стану атмосферного повітря фактично не реалізоване.

Граничнодопустимі концентрації (мг\м3) деяких шкідливих

речовин для повітря населених місцевостей

Речовина

ГДКс.д.

ГДКм.р.

Тверді речовини (пил)

0,15

0,2

Двоокис сірки

0,05

0,5

Двоокис азоту

0,04

0,085

Окис азоту

0,06

0,4

Окис вуглецю

3,0

5,0

Аміак

0,04

0,2

Хлористий водень

0,2

0,2

Ціанистий водень

0,01

-

Окис кадмію

0,001

-

Свинець

0,0003

0,03

Сірководень

0,005

0,03

Бенз(а)пірен

0,000001

-

Фенол

0,003

0,01

Формальдегід

0,003

0,035

Фтористий водень

0,005

0,2

Відповідно до «Санітарних норм і правил», питна вода повинна бути безпечною в радіаційному, епідеміологічному відношеннях, за своїм хімічним складом і повинна мати позитивні органолептичні властивості. Під якістю води розуміють її склад та властивості, що визначають доцільність для певного використання. Якість води визначається за такими показниками:

  • санітарний — визначаються мікробіологічні та паразитарні параметри;

  • токсикологічний — безпечність хімічного складу води не повинна перевищувати встановлених норм;

  • органолептичний — температура, прозорість, колір, запах, смак, жорсткість.

Гранично допустима концентрація домішок у воді водойм господарчого, культурно-побутового призначення (ГДК) — це концентрація шкідливих речовин, яка не повинна впливати безпосередньо або опосередковано на організм людини протягом усього життя та на здоров’я майбутніх поколінь, вона не повинна погіршувати гігієнічні умови водокористування.

Гранично допустима концентрація у воді водойм, що використовуються для рибної промисловості (ГДК), — концентрація шкідливих речовин, яка не повинна мати шкідливого впливу (безпосередньо або опосередковано) на популяції риб, в першу чергу промислових, або інших водних організмів.

У практичній діяльності можна використовувати різні методи оцінки екологічної якості водних ресурсів. За сукупністю наявних домішок та іншими показниками стану забруднення водного об’єкта застосовують інтегральний показник, який враховує перевищення ГДК.

Граничнодопустимі концентрації деяких домішок у водоймах господарсько-побутового водокористування

Домішки

ГДК шкідливих домішок у водоймах, мг\л

господарсько-побутового призначення

рибо-госоподар-ських

Аміак (у перерахунку на азот)

2,0

0,1

Арсен [As(III)], крім органічних сполук

0,05

0,05

Каламутність

1,5

-

Солі амонію (в перерахунку на NH+4

-

5,0

Бензин

0,1

-

Бензол

0,5

-

Берилій (Ве)

0,0002

-

ДДТ технічний

0,2

0,0

Дихлоретан

2,0

-

Залізо [Fe(II)]

0,5

-

Кобальт (Со2+)

1,0

0,01

Магній (Mg2+)

-

50,0

Мідь (Cu2+)

0,1

0,01

Нітрати за азотом

10,0

-

Поліакриламід

2,0

-

Свинець (Pb)

0,1

0,01

Гідрогенсульфід

1,0

1,0

Сульфіди

0,0

-

Нафтосірковмісна

0,1

0,05

Для ґрунтів встановлено лише норму, яка визначає допустимий рівень забруднення ґрунтів шкідливими речовинами ріллі. Гранично допустима концентрація у ріллі (ГДК) — це концентрація шкідливих речовин у поверхневому шарі ґрунту, яка не повинна (безпосередньо або опосередковано) впливати на здоров’я людей, а також на здатність ґрунту до самоочищення. Ці норми розроблені для речовин, які можуть мігрувати в атмосфері, ґрунтових водах і негативно впливають на якість сільгосппродукції. Проте існує потреба обґрунтування і встановлення індивідуальних норм ГДК для ґрунтів різної якості і різного типу з урахуванням особливостей міграції та трансформації шкідливих речовин.

Оцінка рівня забруднення хімічними речовинами ґрунту може бути здійснена за показниками коефіцієнта концентрації хімічного елемента та сумарним показником забруднення.

Після виконання роботи студенти повинні:

Знати:

Вміти:

1Законодавчі акти з охорони природи в Україні.

1. Використовувати законодавчі акти і нормативні документи з охорони природи.

2Користуватись стандартами і нормами ГДК і ГДВ, при визначенні стану природних ресурсів та довкілля.

Контрольні питання для самоперевірки та захисту роботи

  1.  Назвіть Державні акти з охорони навколишнього природного середовища.

  2.  Якими поняттями керуються при визначенні обсягу забруднень природного середовища?

  3.  Що таке екологічний моніторинг та назвіть його види?

  4.  Що таке ГДК?

  5.  Що таке ГДВ?

  6.  Які ви знаєте органи управління і контролю за виконанням природоохоронного законодавства в Україні?

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Малимон С., Дзюба В., Процун Т. та ін. Каналізаційні очисні споруди. Навчальний фільм. НМЦ «Агроосвіта».

  2. Дзюба В., Коваленко Л., Дзюба Я. та ін. Прилади радіометричного контролю. Навчальний фільм. НМЦ «Агроосвіта».

  3. С.С.Малимон „Основи екології”, Вінниця, Нова книга, 2009р, 240с.

  4. http://redbook-ua.org

  5. http://fullref.ru/job_82f3f6c98f9b55d2211db7252c4e20ac.html

  6.  http://www.agromage.com/stat_id.php?id=577

  7. Касьянов М.А., Гуляєв В.П., Друзь О.М., Коструб В.О. Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю, газоаналізатори. Навчальний посібник – Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту ім. В. Даля., 2006. – 188 с.

9

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Малюк у світі економіки та фінансів»
Часнікова Олена Володимирівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.