Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Підвищення кваліфікації та атестація педагогічних працівників ЗДО і ЗЗСО за новим профстандартом
»
Взяти участь Всі події

Методична розробка відкритого заняття (лекція-бесіда з аналізом конкретних ситуацій) та презентація до неї.

Правознавство

14.06.2018

2208

12

0

Опис документу:
Лекція-бесіда (або лекція-діалог з аудиторією) - найбільш типова форма активного залучення студентів до навчального процесу. Представлена лекція структурно складається зі вступу, основної частини, що включає три питання теми, висновку. Під час викладу матеріалу використовуються презентація, матеріали ЗМІ, відео та мультимедійні матеріали.
Оберіть документ з архіву для перегляду:
Перегляд
матеріалу
Отримати код

ОСНОВИ ПРАВОЗНАВСТВА

Методична розробка

відкритого заняття

Автор: Чернова Л.А., викладач вищої категорії Білгород-Дністровського державного морського рибопромислового технікуму.

Пояснювальна записка

На сучасному етапі розвитку суспільства світова педагогічна думка здійснює пошук нових пріоритетів в освіті та вихованні підростаючих поколінь. Зміна характеру і змісту праці ставить перед нашим суспільством серйозні завдання, пов'язані із виведенням освіти України на рівень розвинутих країн світу шляхом реформування її концептуальних, структурних та організаційних засад. Розвиток закладів освіти інноваційного типу, які повинні відповідати вимогам сьогодення, зумовлює пошук нових організаційних форм навчання і виховання, оновлення змісту навчально-виховного процесу. Необхідність підвищення рівня вищої освіти потребує розробки нової стратегії і тактики викладання.

Лекція є основною формою навчального процесу у вищій школі. Мета лекції – розкрити основні положення теми, досягнення науки, з’ясувати невирішені проблеми, узагальнити досвід роботи, дати рекомендації щодо використання основних положень за темами на практичних заняттях.

Лекція зазнає істотної модернізації (широко використовуються мультимедійні презентації, які являють собою тематично й логічно зв’язану послідовність інформаційних доз матеріалу, тезисно відображають його ключові моменти, включають основні поняття, а також статичні та динамічні зображення об’єктів, які вивчаються.

До уваги пропонується лекція-бесіда з аналізом правових ситуацій на тему «Основи кримінального права».

Лекція-бесіда (або лекція-діалог з аудиторією) - найбільш типова форма активного залучення студентів до навчального процесу.

Бесіда як метод навчання відома ще за часів Сократа. Бесіда передбачає безпосередній контакт викладача з аудиторією. Перевага бесіди полягає у тому, що вона дозволяє прикути увагу слухачів до найбільш важливих питань з теми, визначити зміст і темп викладу навчального матеріалу з урахуванням особливостей аудиторії. Активну участь студентів у бесіді можна забезпечити різними прийомами. Наприклад, на початку лекції викладач пропонує аудиторії запитання, призначене не для контролю успішності засвоєння знань, а для виявлення думки і рівня ознайомленості слухачів з даною проблемою, ступеня їх готовності до сприйняття наступного матеріалу. Запитання адресуються всій аудиторії, а студенти можуть відповідати з місць. Для економії часу запитання бажано формулюються так, щоб на них можна було давати короткі відповіді. З урахуванням думок студентів викладач конструює виклад матеріалу під час лекції і має при цьому можливість більш аргументовано доводити кожну тезу виступу. Запитання до аудиторії можуть бути як елементарні (для того, щоб зосередити увагу слухачів) так і проблемні. Студенти, обмірковуючи відповідь на задане питання, отримують можливість самостійно дійти висновків і узагальнень, які викладач мав їм повідомити в якості нових знань, або ж зрозуміти глибину і важливість проблеми, яка обговорюється. Останнє, у свою чергу, підвищує інтерес і ступінь сприйняття матеріалу.

Лекція з аналізом конкретних ситуацій – один із засобів активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів. За формою така лекція виглядає як дискусія, однак для обговорення викладач пропонує не запитання, а наводить конкретну правову ситуацію. Також обговорення мікроситуації використовується як своєрідний пролог до наступної частини лекції. Це необхідно для того, щоб зосередити увагу аудиторії на окремих проблемах, підготувати до глибокого сприймання навчального матеріалу.

Такий підхід до планування, організації та проведення навчального процесу дозволяє не лише ефективно реалізувати навчальні плани та оптимізувати управління навчальним процесом, а й забезпечувати якісну підготовку майбутнього фахівця.

Представлена лекція структурно складається зі вступу, основної частини, що включає три питання теми, висновку. Під час викладу матеріалу використовуються матеріали ЗМІ, відео та мультимедійні матеріали. На кожному етапі лекції до роботи залучаються студенти.

Тема. Основи кримінального права (2 год.).

Актуальність теми :

Зростання злочинності в Україні, особливо організованої, насильницької та корисливої, що спостерігається в останні роки, викликано переломним періодом розвитку України і деякими іншими негативними чинниками. Це ставить перед державою серйозні завдання боротьби з таким явищем. Необхідно добиватися припинення зростання злочинності, а потім і її істотного скорочення. З цією метою вживаються політичні, економічні, організаційні, законодавчі та інші заходи.

Юридичною базою боротьби зі злочинністю є кримінальне законодавство. Щоб це законодавство було досить ефективним, необхідно правильно його застосовувати. Однак для цього слід ґрунтовно вивчати це законодавство, з тим щоб добре знати і застосовувати в практичній діяльності його норми.

Навчальна мета:

- сформувати поняття кримінального права, злочину, кримінальної відповідальності, покарання;

- дати характеристику елементам складу злочину, видам, стадіям та співучасті у скоєнні злочину;

- ознайомити студентів з джерелами кримінального права, показати на практичних вправах реалізацію кримінально - правових відносин,

- сприяти розвитку інформаційної, комунікативної, соціалізуючої компетентностей, формуванню правової поведінки, вміння аргументувати власну думку та ефективно здійснювати пошук інформації, використовуючи такі мисленнєві операції як аналіз і синтез в роботі з нормативно-правовими актами.

Виховна мета:

- прививати повагу до рідної держави, Батьківщини, закону, прав і свобод громадян.

Очікувані результати:

Студенти повинні:

- сформувати комплексну систему знань в галузі кримінального права;

- зрозуміти зміст відносин між спеціально уповноваженими державними органами та особами, що скоїли злочини.

Забезпечення заняття: Конституція України, Кримінальний кодекс України, мультимедійні та відеоматеріали, матеріали ЗМІ.

Вид заняття: лекція-бесіда з аналізом конкретних ситуацій.

Література

1КонституціяУкраїни

2 Кримінальний кодекс України

3 Правознавство : Підручник/ за ред. В.В. Копєйчикова.- К. - Юрінком Інтер, 2002.- 736 с.

4 Шпиталенко Г.А., Шпиталенко Р.Б. Основи правознавства: Навч. посіб./ За заг. ред. І.П. Лаврінчук.- К.: Каравела, 2004.- 376 с.

5Пилипенко П.Д., Хома Н.М., Кельман М.С. та ін. Основи правознавства: Навчальний посібник. 2 – ге видання, виправлене і доповнене. – Львів: „Магнолія 2006”, 2008 – 467 с.

(?) Питання для роздуму, перевірки, повторення

1 Що таке Кримінальне право України як галузь права?

2 Що є джерелами кримінального права?

3 Що таке кримінальна відповідальність?

4 Що є підставою кримінальної відповідальності?

5 Які ознаки злочину передбачені чинним КК України?

6 Що таке стадії злочину?

7 Як співвідносяться між собою поняття злочину і складу злочину?

8 Які обставини, згідно із чинним КК України, виключають злочинність діяння?

9 Що таке покарання за чинним Кримінальним кодексом України?

10 Які загальні засади кримінальної відповідальності неповнолітніх?

11 Чим відрізняється Загальна частина від Особливої частини КК України?

Хід заняття

1 Організаційний момент (2 хв.)

2 Вступна мотивація навчання (14 хв.)

3 Повідомлення теми, плану та мети заняття (2 хв.)

4 Передача навчальної інформації (55 хв.)

5 Підведення підсумків лекції. Відповіді на питання студентів (5 хв.)

6 Домашнє завдання (1 хв.)

Ми навчаємося не для школи, а для життя.

Сенека молодший

План

Вступ (вступна мотивація навчання).

1 Поняття кримінального права.

2 Поняття злочину та співучасті у злочині.

3 Кримінальна відповідальність та кримінальне покарання. Висновки.

Вступ (вступна мотивація навчання)

До вашої уваги пропонується історія, епіграфом до якої є слова англійського поета Ф. Сідні, сучасника Шекспіра «Довірливість – єдиний недолік чесної людини». Вона була надрукована у газеті «Голос України», засновником якої є Верховна Рада України, в липні 2005 року (газета додається). Вважайте понад 10 років тому. Здавалось би історія стара і дуже. Але, прослухавши її, ви зрозумієте, що, на жаль, і на сьогодні, такі ситуації не втратили своєї актуальності.

Повідомлення історії з проханням чітко фіксувати дійових осіб та їх ролі (чи словами, чи малюнками, чи в інший спосіб), бути уважними, так як до цієї історії ми будемо повертатися під час лекції.

Далі подивитись декілька робіт студентів з приводу складеної схеми, разом з групою правильно визначити всіх учасників ситуації, їх дії. Запропонувати до перегляду свою схему і поставити питання:

- про що ви почули?;

- як назвати дії, про які йшлося?;

- як назвати осіб, що їх скоїли?

- яка галузь права забезпечує виявлення таких дій та покарання тих, хто їх вчинив?

Повідомлення теми та мети заняття.

1 Поняття кримінального права.

Кримінальне

право

Це система правових норм, що визначають підстави і принципи кримінальної відповідальності, а також які суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання належить застосовувати до осіб, що їх скоїли.

Вперше про кримінальне право згадується у творах римських юристів, а викладати кримінальне право почали в Італії у Болонському університеті наприкінці XII ст. Початок українського кримінального права пов’язаний з виникненням давньоруської держави. На території України першими правовими актами були договори з Візантією київських князів Олега (911) та Ігоря (944), у яких можна знайти окремі норми кримінального права. Але найбільше значення серед правових пам’яток тієї доби має «Руська правда». У Запорозькій Січі своїх кримінальних законів не було. Покарання призначалися на підставі звичаєвого права.

Як галузі публічного права йому притаманні загальнообов’язкова нормативність, формальна визначеність норм, їх державна забезпеченість, а також властиві лише кримінальному праву предмет і метод правового регулювання. Суб’єкти кримінальних правовідносин - це особи, які вчинили злочин, і держава в особі правоохоронних органів.

Предмет правового регулювання

Метод правового регулювання

кримінально-правові відносини, що виникають у зв’язку з вчиненням злочину і застосуванням за це певних покарань

це метод правової охорони суспільних цінностей і відносин у вигляді застосування покарання

Кримінальне право виконує функції:

- охоронну, вона вважається головною, тому що основним завданням даної галузі права є захист (тобто охорона) суспільства від найбільш небезпечних правопорушень (злочинів);

- попереджувальну (превентивну), яка передбачає попередження здійснення особою, яка вчинила злочин, нових, а також застереження від скоєння протиправних дій іншими особами;

- виховну, яка з допомогою правових норм інформує людей про неприпустимі для суспільства діяння і прищеплює їм важливість дотримання певних правил соціальної поведінки;

- регулятивну, яка допомагає регулювати поведінку людини в ризикованих ситуаціях.

До джерел кримінального права належать:

- Кримінальний кодекс України

- Рішення Конституційного Суду

- Постанови Пленуму Верховного Суду України

- Міжнародні угоди.

Єдиним джерелом кримінального права, що визначає поняття злочину та покарання за нього є Кримінальний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 5 квітня 2001 року, який набув чинності з 1 вересня 2001 року.

Складається він із Загальної та Особливої частин. Загальна частина містить 15 розділів (108 статей) і визначає завдання та принципи Кримінального права, підстави кримінальної відповідальності та умови звільнення від неї, види кримінального злочину та його стадії, міри покарання їх призначення , а також особливості відповідальності неповнолітніх.

Особлива частина складається з 20-ти розділів та 447 статей .

Прикінцеві та перехідні положення. Додаток - перелік майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком.

Кримінальний кодекс ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.

Принцип законності означає, що до кримінальної відповідальності може бути притягнута особа тільки за діяння, передбачені в КК. Інакше кажучи, немає злочину без закріплення цього в законі. Латинською мовою це звучить так - nullum crimen, nula poena sine lege. Вперше цей принцип було законодавчо закріплено в КК Франції 1791 року. В Україні - в КК 1960 року. Тобто, якщо особа вчинила якесь діяння і заподіяла таким чином певну шкоду, вона може бути притягнутою до кримінальної відповідальності, коли це діяння визнано в КК злочином. Якщо таке діяння в КК злочином не визнано, не дивлячись на його навіть тяжкі наслідки, особа не може бути притягнутою до кримінальної відповідальності.

Принцип рівності означає, що КК однаковою мірою стосується всіх осіб, незалежно від статі, національності, раси, професії, посади і т.п. Не є порушенням даного принципу встановлення, наприклад, більш суворого покарання за посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112 КК) чи пом'якшене кримінально-правове реагування за вчинення злочину неповнолітньою особою. Пояснюється це в першому випадку важливістю для суспільства і держави виконуваних державним чи громадським діячем обов'язків, у другому - фактом соціальної незрілості особи і неможливістю тому зазнати на собі кримінально-правового реагування нарівні з дорослими.

Принцип гуманізму. Зміст цього принципу багатогранний. Окреслимо окремі з цих граней. Принцип гуманізму означає, що:

- КК захищає всіх осіб. За часів рабства сам раб не був суб'єктом права, а вважався річчю. Тобто закон його особистість не захищав;

- покарання не переслідує мету заподіяння страждань. Раніше, до 1863 р., до засуджених застосовувались тілесні покарання;

- відсутність в КК такого виду покарання як смертна кара;

- альтернативність покарань в КК. Так, в ст. 51 КК передбачено 12 видів покарань;

- КК передбачає низку підстав звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності. Наприклад, у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК).

Принцип справедливості означає:

- неможливість притягнення особи до кримінальної відповідальності вдруге за один і той самий злочин. Латинською мовою це звучить так - ne bis in idem. Так, наприклад, особа вчинила злочин за кордоном і там відбула покарання. Прибувши в Україну, така особа вже не може вдруге відповідати за вчинений за кордоном злочин (до прийняття Конституції України 1996 р. можливість відповідати вдруге за один і той самий злочин існувала);

- надання особі права на захист від суспільно небезпечного посягання. Скажімо, громадянин має право на затримання особи, що вчинила злочин.

Отже, кримінальне право через норми Кримінального кодексу України захищає будь-які суспільні відносини незалежно від сфери діяльності, встановлює поняття злочину та покарання за нього.

2 Поняття злочину та співучасті у вчиненні злочину.

Поняття злочину має давню історію, і ставлення суспільства до нього було різним. У Давньому Єгипті та Греції злочином вважалося залишення батьків без поховання. У багатьох країнах Європи в період Середньовіччя злочином оголошувалася єресь. Кровна помста розглядалась в одних країнах як обов’язок, а в інших - як злочин. У роки царювання Олексія Михайловича злочином вважали такі дії, як «порушення обов’язку ходити до церкви», «недотримання посту». Вперше спробу визначити поняття злочину зробили римські юристи. Злочином вони вважали дії, які характеризуються насильством або обманом (Ульпіан).

Проте для юридичної науки є важливим більш точне визначення.

І його дає стаття 11 Кримінального кодексу України:

Злочин

протиправне суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність), за яке застосовується кримінальна відповідальність.


Але, треба довести, що протиправне діяння є злочином. Для цього необхідно визначити чи відповідає воно ознакам, визначеним законом.

Ознаки злочину

Це протиправне діяння, вчинене суб’єктом злочину.

Це суспільно небезпечне діяння - воно спричиняє шкоду чи створює загрозу спричинення такої шкоди об’єктам, що охороняються

законодавством.

Це винне діяння, що вчинене умисно або з необережності.

Це каране діяння, за яке чинним КК України передбачено певний вид і розмір покарання.

Основною ознакою злочину є його суспільна небезпечність. Вона виявляється в спричиненні або створенні загрози заподіяння шкоди суспільним відносинам, які охороняються кримінальним законом. Характер і ступінь суспільної небезпеки визначаються всією сукупністю об’єктивних і суб’єктивних ознак злочину:

- цінністю блага (тобто об’єкта), на яке посягає злочин;

- характером діяння, місцем, способом, часом, обстановкою вчинення злочину;

- тяжкістю наслідків;

- формою вини (умисел або необережність);

- мотивом і метою тощо.

Кримінальне законодавство встановлює, що дія (бездіяльність), яка навіть і формально підпадає під ознаки будь-якого діяння, передбаченого законом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не спричинила і не могла спричинити істотної шкоди чи то фізичній, чи то юридичній особі, суспільству або державі (наприклад, крадіжка малоцінного майна - пиріжка, гумки, олівця тощо), не може бути визнана злочином.

Протиправність означає, що здійснення даного діяння заборонено кримінальним законом. Дія або бездіяльність, що не передбачена кримінальним законодавством, тобто вона не зазначена в певній статті Особливої частини Кримінального кодексу, ні за яких обставин не може вважатися злочином і, як наслідок, не тягне за собою кримінальної відповідальності.

Наступна ознака злочину - вина - пов’язана з наявністю в діях особи умислу або необережності. Невинне заподіяння шкоди (казус) виключає можливість визнання такого діяння злочином.

Ще однією ознакою злочину є караність, яка означає, що за будь-який злочин відповідною нормою Кримінального кодексу передбачено конкретні вид і міра покарання.

Наявність усіх зазначених ознак дає змогу в кожному конкретному випадку відносити те чи інше діяння до числа злочинів, за які настає відповідальність. Відсутність хоча б однієї із цих ознак виключає можливість розглядати той чи інший вчинок як злочин.

Визначте ознаки злочину, почутого на початку заняття.

Чи достатньо тільки ознак, які доводять наявність злочину, щоб застосувати кримінальну відповідальність?

Дуже часто в телевізійних передачах, фільмах, книжках про кримінальні події можна почути або прочитати: «Доведений склад злочину», «Справу припинено за відсутністю складу злочину».

Щ ж означають ці слова, які елементи має склад злочину? 

Теорія права передбачає такі складові злочинного діяння:

- Суб'єкт злочину

- Об’єкт злочину

- Суб'єктивна сторона злочину

- Об'єктивна сторона злочину

Розглянемо кожен із цих елементів.

Отже, почнемо із суб'єкта злочину. Суб'єкт злочину — це особа, яка сама або разом зі спільниками скоїла злочин. Суб'єктом злочину може бути лише особа, яка досягла віку притягнення до кримінальної відповідальності й до того ж є осудною - тобто може розуміти значення своїх дій і керувати ними.

Відкрийте кодекс і знайдіть статтю, що містить норму про вік, з якого настає відповідальність за злочини.

А тепер, давайте, повернемося до початку лекції. Хто є суб’єктом злочину в історії, що ви почули?

Якщо злочин скоїла не одна особа, можна сказати про скоєння злочину в співучасті. Тих, хто брав участь у злочині, називають співучасниками. При цьому закон передбачає можливість участі декількох видів співучасників:

- Виконавець

- Організатор

- Підбурювач

- Пособник

Знову повернемось до злочину, про який ви почули на початку заняття. Висловіть припущення, яку роль у скоєнні злочину відігравала кожна із зазначених осіб.

Усі згадані особи брали певну участь у скоєнні злочину. Однак їх роль була різною. Громадянин «Знайомий» у цьому випадку був організатором злочину. Михайло, який залучив до участі в злочині інших осіб, є, з точки зору Кримінального кодексу, підбурювачем і виконавцем. А ті, хто безпосередньо вчинили протиправні дії - Василь та Петро, у цьому випадку є тільки виконавцями злочину.

Другий елемент складу злочину - об'єкт. Об'єкт злочину - це те, проти чого він чиниться (суспільні відносини, що охороняються законом). При цьому об’єкт злочину необхідно відрізняти від предмета злочину. Предмет злочину - це матеріальна річ, з приводу якої або шляхом дії (впливу) на яку вчиняється злочин. Наприклад, при крадіжці мобільного телефону об’єктом злочину є відносини власності, а предметом злочину - мобільний телефон.

Що є об’єктом злочину у згаданій на початку заняття історії?

У наведеному прикладі об'єктом злочину буде право власності людини на гроші.

Третій елемент - суб'єктивна сторона злочину. Суб'єктивна сторона - це ставлення злочинця до скоєного ним і шкідливих наслідків своїх дій. Коли йдеться про суб'єктивну сторону злочину, насамперед говорять про форму вини.

Форма вини:

- Умисел

- Необережність

- Злочинна недбалість

- Злочинна самовпевненість

Якщо злочинець розуміє небезпеку скоєного ним, свідомо порушує закон і бажає, щоб було завдано шкоду, ідеться про умисний злочин. Саме такими завжди є грабіж, крадіжка, хуліганство. Коли ж злочинець не хотів заподіяти шкідливих наслідків, говорять про злочин, скоєний з необережності. У разі, якщо злочинець не передбачав заподіяння шкідливих наслідків, хоча міг і повинен був передбачати небезпеку, ідеться про злочинну недбалість. А от водій автомобіля, який перевищив швидкість, розуміє небезпеку, але сподівається уникнути шкідливих наслідків завдяки своїй майстерності , проявив злочинну самовпевненість.

Злочинну недбалість необхідно відрізняти від випадку (казусу). Казус - це випадкова дія, яка (на відміну від умисної або з необережності) має зовнішні ознаки правопорушення, але позбавлена елементів вини, отже, і не тягне за собою юридичної відповідальності. Тобто особа не передбачала і не могла передбачити настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій. Наприклад, водій втрачає свідомість під час керування автомобілем і в результаті відбувається наїзд на людину, яка отримала тяжке тілесне ушкодження.

І нарешті, об'єктивна сторона злочину. Її становлять протиправне діяння (те, чим безпосередньо порушують закон), шкідливі наслідки діяння, а також причинно-наслідковий зв'язок між ними.

Діяння завжди виступає у двох формах - дії чи бездіяльності. Дія - це активна, свідома, суспільно небезпечна, протиправна поведінка суб’єкта. Більше двох третин усіх злочинів можуть бути вчинені тільки шляхом дії. Прикладом здійснення злочину шляхом дії є знищення або пошкодження чужого майна, тому що пасивна поведінка не може викликати за собою такі наслідки. Бездіяльність -

це пасивна форма поведінки особи, не вчинення нею конкретних дій, які вона повинна і могла вчинити за цих умов.

Обов’язок вчинити певні дії може випливати з різних підстав: із закону, з професійних або службових функцій (ненадання допомоги хворому медичним працівником), з договору (порушення обов’язків щодо охорони майна), з родинних відносин (ухилення від сплати аліментів на утримання дітей), з інших підстав.

Для характеристики об’єктивної сторони злочину важливе значення мають такі факультативні ознаки, як час, місце, обстановка, спосіб, засоби, знаряддя та інші обставини вчинення злочину.

Далі випадок на полюванні. Чому мисливців звільнили від відповідальності?

Кримінальний кодекс України передбачає майже двісті видів різних злочинів. Така величезна кількість злочинів вимагає певної класифікації.

Запропонуйте підстави, за якими злочини можна класифікувати. 

Відповідно до того чи іншого критерію визначають різні види злочинів. Так, залежно від форми вини злочини можна поділити на умисні та необережні; залежно від ступеня завершеності злочинної діяльності - закінчені та незакінчені; за родовим об’єктом (сферами суспільних відносин) - проти особи, у сфері економіки, основ національної безпеки, здоров’я особи, військової служби, суспільної безпеки та громадського порядку; за мотивами здійснення - корисні, вчинені з мотивів помсти, вчинені з хуліганських мотивів та ін. Найбільш поширеною є класифікація злочинів за ступенем їх тяжкості.

Види злочинів

Ступінь суспільної небезпеки

Характер злочинного діяння

Максимальне покарання

приклади

Злочини невеликої тяжкості

Умисні або необережні

злочинні діяння

Позбавлення волі не строк не більше 2 років

Зловживання опікунськими правами – ст. 167 ККУ

Злочини середньої тяжкості

Умисні або необережні

злочинні діяння

Позбавлення волі на строк не більше 5 років

Підміна дитини – ст.148 ККУ, фіктивне підприємництво – ст. 205 ККУ

Тяжкі злочини

Умисні або необережні

злочинні діяння

Позбавлення волі на строк не більше 10 років

Умисне тяжке тілесне ушкодження – ст.121 ККУ

Особливо тяжкі

злочини

Умисні або необережні

злочинні діяння

Позбавлення волі на строк понад 10 років

Диверсія – ст.. 113 ККУ, умисне вбивство – ст. 115 ККУ

Таким чином, найнебезпечнішим видом правопорушення є злочин - порушення, передбачене Кримінальним кодексом України. Злочини поділяють залежно від ступеня їх тяжкості, а також від об'єкта посягання. Злочини можуть бути умисними або скоєними з необережності. У разі скоєння злочину групою осіб може мати місце співучасть. Кожен злочин має певний склад, елементами якого є суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна й об'єктивна сторони.

3 Кримінальна відповідальність та кримінальне покарання

У попередньому питанні ми з вами ознайомилися з тим, що однією із ознак злочину є те, що за нього настає відповідальність. Відповідальність передбачена Кримінальним кодексом України. Притягуючи до кримінальної відповідальності, держава створює для злочинця певні незручності, позбавляє його певних прав і свобод. Кожен, хто вчинив злочин, повинен понести за нього відповідальність.

Кримінальна відповідальність

Це обов’язок особи дати звіт про свої дії уповноваженим на те державним органам, а також зазнати певні обмеження, страждання, відчути примусову дію кримінального закону.

До кримінальної відповідальності особу можна притягти лише за наявності певних підстав. Підстави кримінальної відповідальності - це визначені кримінальним законом умови, за наявності яких можливе притягнення особи до відповідальності. Вони визначені статтею 2 Кримінального кодексу України.

Давайте прочитаємо цю статтю. Що закріплює ця стаття із почутого вами сьогодні?

У кримінальному праві вказуються обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність, які суд враховує при призначенні покарання.

Ст. 66 ККУ містить обставини, які пом’якшують покарання.

Ст. 67 ККУ містить обставини, які обтяжують покарання.

Давайте переглянемо їх.

Правильне врахування цих обставин має важливе значення при призначенні судом покарання. За переважанням пом’якшуючих обставин покарання може наблизитись до мінімальної, а за переважанням обтяжуючих обставин – до максимальної межі санкції. Вказівка в законі на необхідність врахування обтяжуючих обставин не означає вимогу автоматичного зниження чи підвищення покарання за наявності таких обставин. Питання вирішуються в кожному окремому випадку судом.

Звільнення від кримінальної відповідальності полягає у відмови держави в особі суду від застосування заходів кримінально-правового впливу щодо осіб, які вчинили злочин.

Особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом, або на підставі закону про амністію чи акта про помилування. Після звільнення між особою, яка вчинила злочин, і державою припиняються кримінально-правові відносини.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути двох видів: безумовне і умовне. Безумовне звільнення означає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності остаточно. Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки, то це умовне звільнення.

У випадках передачі особи на поруки до неї висувається низка вимог, невиконання яких може бути підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності.

Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється також у випадках, передбачених статтями Кримінального кодексу України, на підставі Закону України «Про амністію», на підставі Указу Президента України про помилування.

Усі особи, звільнені від кримінальної відповідальності, вважаються такими, які не мають судимості.

Кримінальну відповідальність розуміють як обов’язок особи, що вчинила суспільно небезпечне діяння, зазнавати передбачені кримінальним законом за вироком суду заходи державного примусу.

Кримінальне покарання

є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Призначуване особі, визнаній за вироком суду винною у вчиненні злочину, покарання має забезпечити досягнення його мети.

Висловіть свою думку щодо мети, яку переслідує притягнення винного в злочині до кримінальної відповідальності.

Метою покарання в кримінальному праві вважаються ті кінцеві фактичні результати, яких намагається досягти держава, встановлюючи кримінальну відповідальність, засуджуючи винуватого в здійсненні злочину до покарання та застосовуючи цей захід:

- Кара за скоєне

- Перевиховання злочинця

- Попередження нових злочинів

- Попередження нових злочинів самим злочинцем (спеціальна превенція)

- Попередження нових злочинів іншими особами (загальна превенція)

Кримінальний кодекс України містить систему покарань - вичерпний і обов’язковий для судів перелік видів покарань, розміщених у певному порядку - залежно від ступеня їх тяжкості (від менш тяжких до більш тяжких). Кримінальний кодекс України передбачає дванадцять видів покарань (ст.51 ККУ), які поділяються на основні, додаткові (застосовуються лише додатково до основних) та змішані (застосовуються як основні, так і як додаткові).

Основні та додаткові види покарань

Ст. 52 ККУ

Основні

ч.1

Додаткові

ч.2

Як основні,

так і додаткові

ч.3

Штраф

Громадські роботи

Виправні роботи

Службові обмеження для військовослужбовців

Арешт

Обмеження волі

Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців

Позбавлення волі на певний строк

Довічне позбавлення волі

Позбавлення

військового,

спеціального

звання, рангу,

чину, кваліфікаційного

класу

Конфіскація

майна

Штраф

Позбавлення

права обіймати

певні посади

або займатися

певною

діяльністю

За один злочин може бути призначено лише одне основне покарання. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань.

Невідворотність покарання є одним із найважливіших принципів кримінального права. Саме невідворотність покарання - найкращий засіб запобігання скоєнню злочинів.

А тепер, давайте, знову повернемось до «історії» і ви спробуєте визначити покарання Михайлові та Івану.

Висновки

Пропоную вам дати відповіді на питання:

Протягом заняття я мав змогу…

Новим для мене стало…

Особливо сподобалося…

Для себе я зробив такі висновки…

Тепер я зможу…

Отже, сьогодні ми з вами розібрали і зрозуміли, що:

Кримінальне право - галузь права України, норми якої визначають загальні засади кримінальної відповідальності, а також: вичерпний перелік діянь, які є злочинними, та покарання які можуть застосовуватися до осіб, котрі їх вчинили.

Єдиним джерелом кримінального права, що визначає злочинність і караність діяння, є Кримінальний кодекс України.

Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, що містить склад злочину, передбачений в Особливій частині КК України.

Кримінальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що являє собою вимушене зазнання особою, яка вчинила злочин, державного осуду, а також визначених вироком суду позбавлень і обмежень особистого, майнового чи іншого характеру.

Злочин - це передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Основними стадіями злочинної діяльності є готування до злочину, замах на злочин та закінчений злочин. злочинне діяння, хоча зовні воно має ознаки злочину: необхідна оборона, уявна оборона, крайня необхідність та ін.

Покарання - примусовий захід, що застосовується до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Кримінальній відповідальності та покаранню підлягають неповнолітні, які згідно із чинним КК України вчинили злочин у віці 14-16 років. До неповнолітніх можуть застосовуватися такі покарання: штраф; громадські роботи; виправні роботи; арешт; позбавлення волі.

Особлива частина КК України подає вичерпний перелік злочинів і види та розміри покарання, які можуть бути призначенні судом особі за їх вчинення. Одними з найбільш небезпечних є злочини проти життя та здоров’я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканності особи.

Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
«Довірливість – єдиний недолік чесної людини» Ф.Сідні
Слайд № 1

«Довірливість – єдиний недолік чесної людини» Ф.Сідні

Право власності гроші Інна Себастьян Михайло Василь Іван Знайомий ? 790 тис. грн.
Слайд № 2

Право власності гроші Інна Себастьян Михайло Василь Іван Знайомий ? 790 тис. грн.

Тема. Основи кримінального права Ми навчаємося не для школи, а для життя Сенека молодший
Слайд № 3

Тема. Основи кримінального права Ми навчаємося не для школи, а для життя Сенека молодший

План 1 Поняття кримінального права 2 Поняття злочину та співучасті у злочині. 3 Кримінальна відповідальність та кримінальне покарання.
Слайд № 4

План 1 Поняття кримінального права 2 Поняття злочину та співучасті у злочині. 3 Кримінальна відповідальність та кримінальне покарання.

ФУНКЦІЇ КП Охоронна (основна) Попереджувальна Виховна Регулятивна
Слайд № 5

ФУНКЦІЇ КП Охоронна (основна) Попереджувальна Виховна Регулятивна

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ 5 квітня 2001 р. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА: підстави та принципи КП; поняття злочину, його види; поняття покарання, його види; п...
Слайд № 6

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ 5 квітня 2001 р. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА: підстави та принципи КП; поняття злочину, його види; поняття покарання, його види; підстави юридичної відповідальності, звільнення від юридичної відповідальності та покарання. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА: окремі види злочинів та покарання за них.

ПРИНЦИПИ КП Законності Рівності Гуманізму Справедливості
Слайд № 7

ПРИНЦИПИ КП Законності Рівності Гуманізму Справедливості

ОЗНАКИ ЗЛОЧИНУ Суспільна небезпечність Протиправність Винність караність
Слайд № 8

ОЗНАКИ ЗЛОЧИНУ Суспільна небезпечність Протиправність Винність караність

ОЗНАКИ ЗЛОЧИНУ Суспільна небезпечність Протиправність Винність караність
Слайд № 9

ОЗНАКИ ЗЛОЧИНУ Суспільна небезпечність Протиправність Винність караність

СКЛАД ЗЛОЧИНУ Суб'єкт злочину Об’єкт злочину Суб'єктивна сторона злочину Об'єктивна сторона злочину
Слайд № 10

СКЛАД ЗЛОЧИНУ Суб'єкт злочину Об’єкт злочину Суб'єктивна сторона злочину Об'єктивна сторона злочину

ВИДИ СПІВУЧАСНИКІВ Організатор Виконавець Підбурювач Пособник
Слайд № 11

ВИДИ СПІВУЧАСНИКІВ Організатор Виконавець Підбурювач Пособник

ФОРМИ ВИНИ УМИСЕЛ НЕОБЕРЕЖНІСТЬ прямий непрямий Злочинна самовпевненість Злочинна недбалість казус
Слайд № 12

ФОРМИ ВИНИ УМИСЕЛ НЕОБЕРЕЖНІСТЬ прямий непрямий Злочинна самовпевненість Злочинна недбалість казус

СКЛАД ЗЛОЧИНУ Суб'єкт злочину Об’єкт злочину Суб'єктивна сторона злочину Об'єктивна сторона злочину
Слайд № 13

СКЛАД ЗЛОЧИНУ Суб'єкт злочину Об’єкт злочину Суб'єктивна сторона злочину Об'єктивна сторона злочину

Видизлочинів Ступінь суспільної небезпеки Характер злочинного діяння Максимальне покарання приклади Злочини невеликої тяжкості Умисні або необережн...
Слайд № 14

Видизлочинів Ступінь суспільної небезпеки Характер злочинного діяння Максимальне покарання приклади Злочини невеликої тяжкості Умисні або необережні злочинні діяння Позбавлення волі не строк не більше 2 років Зловживання опікунськими правами – ст. 167ККУ Злочинисередньої тяжкості Умисні або необережні злочинні діяння Позбавлення волі на строк не більше 5 років Підміна дитини – ст.148ККУ, фіктивне підприємництво – ст. 205ККУ Тяжкі злочини Умисні або необережні злочинні діяння Позбавлення волі на строк не більше 10 років Умисне тяжке тілесне ушкодження – ст.121ККУ Особливотяжкізлочини Умисні або необережні злочинні діяння Позбавлення волі на строк понад 10 років Диверсія – ст.. 113ККУ, умисне вбивство – ст. 115ККУ

Слайд № 15

Слайд № 16

https://cases.legal/lang-uk/country-ukraine-s/ - Кримінальна карта України
Слайд № 17

https://cases.legal/lang-uk/country-ukraine-s/ - Кримінальна карта України

Основні та додаткові види покарань (Ст. 52ККУ) Основні ч.1 Додаткові ч.2 Як основні,так і додаткові ч.3 Штраф Громадські роботи Виправні роботи Слу...
Слайд № 18

Основні та додаткові види покарань (Ст. 52ККУ) Основні ч.1 Додаткові ч.2 Як основні,так і додаткові ч.3 Штраф Громадські роботи Виправні роботи Службові обмеження для військовослужбовців Арешт Обмеження волі Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців Позбавлення волі на певний строк Довічне позбавлення волі Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу Конфіскація майна Штраф Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

ВИСЛОВІТЬ СВОЇ ДУМКИ, РОЗПОЧИНАЮЧИ РЕЧЕННЯ СЛОВАМИ: Протягом заняття я мав змогу… Новим для мене стало… Особливо сподобалося… Для себе я зробив так...
Слайд № 19

ВИСЛОВІТЬ СВОЇ ДУМКИ, РОЗПОЧИНАЮЧИ РЕЧЕННЯ СЛОВАМИ: Протягом заняття я мав змогу… Новим для мене стало… Особливо сподобалося… Для себе я зробив такі висновки… Тепер я зможу…

Свобода завжди краще, ніж…
Слайд № 20

Свобода завжди краще, ніж…

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.