Методична розробка на тему: «Робота над художнім образом музичного твору»

Опис документу:
Важливою задачею педагога є виховання творчого підходу до навчання,пробудження фантазії учня,знаходження тих прийомів,штрихів,динамічних відтінків та фарб,які допоможуть яскраво та переконливо розкрити характер твору,його емоційний сенс.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

КЗПМО «Чернігівська музична школа №1 імені Стефана Вільконського



Методична розробка на тему: «Робота над художнім образом музичного твору»

Викладач по класу фортепіано Юдіна Ірина Аркадіївна

Робота над художнім образом в музичних творах одна з найважливіших в педагогіці. Суть музичного виконавства полягає в тому, щоб творчо «прочитати» художній твір,
розкрити той емоційно-смисловий зміст,який було закладено композитором. Тому важливою задачею педагога є виховання творчого підходу до навчання,пробудження фантазії учня,знаходження тих прийомів,штрихів,динамічних відтінків та фарб,які допоможуть яскраво та переконливо розкрити характер твору,його емоційний сенс. Вивчення твору містить у собі три етапи: перший – ознайомлювальний етап,
другий - детальна робота над твором,
третій - завершальний,який готує учня до концертного виконання. Перший і третій етапи це цілісний,узагальнений підхід до твору,другий етап - більш докладний його розгляд.
Перший етап дуже важливий. Свіжість першого уявлення несе в собі своєрідність особистого переживання, з якого будуть викристалізовуватися індивідуальні особливості інтерпретації. В молодших класах початковий образ створюється за допомогою викладача, який знайомить учня з твором, грає його на інструменті, розповідає про нього з метою пробудження власної думки, власної фантазії та бажання самостійно створювати образну сферу,завдяки чому формується бережливе відношення до звуку,який завжди повинен бути багатошаровим,поліфонічним,інакше він втрачає рельєфність і стає плоским,поверховим і одноплановим. Важливо,щоб виконання викладача було якісним та цікавим. Добре,якщо є можливість прослухати твір у виконанні видатних майстрів. Щоб уникнути прагнення до буквального копіювання, бажано прослухати твір у виконанні різних музикантів, познайомитися з різними варіантами інтерпретації. Викладач не повинен нав’язувати учню будь-які свої асоціації,краще тактовно пробудити його уяву,підштовхнути до кращого осмислення твору,тоді в старших класах учень зможе вже самостійно зрозуміти художню цінність виконуваних творів. Для першого знайомства з твором достатньо короткої характеристики, що складається з кількох слів і відображає загальну емоційну забарвленість музичного образу.
Наприклад:ліричний,ніжний,поетичний,споглядальний,мрійливий, або рішучий, пристрасний,драматичний,граціозний,жартівливий.
При визначенні характеру твору слід уважно вивчити авторські і редакторські вказівки: темп,характер,динаміку,штрихи тощо.
Далі йде другий етап-кропітка робота над деталями,
подальше занурення в образний склад музики,в його зміст. Це найбільш довгий період роботи, що співпадає з технічним і піаністичним освоєнням музичного матеріалу. На другому етапі треба провести з учнем емоційно -смисловий аналіз: виявити структуру твору, його основні розділи, характер тематичних побудов, їх виразне значення, простежити динаміку розвитку в творі, визначити лінії підйому і спаду напруженості, кульмінаційні точки, моменти зміни настрою,проаналізувати використовувані в творі засоби музичної виразності: гармонію, ритм, мелодію, елементи поліфонії, фактуру викладу, виконавські штрихи та інше. У практичній роботі над твором емоційно-смисловий аналіз безпосередньо переплітається з іншими методами роботи. Це може бути прийом диригентського показу, підспівування, асоціації, порівняння, зіставлення тощо.
Третій етап -завершальний. Після того, як проведена детальна робота над твором, воно вивчено напам'ять і освоєно технічно,настає останній етап роботи-формування цілісного музичного образу і його реальне втілення у виконанні.
На цьому етапі, як і в період ознайомлення, потрібне цілісне охоплення твору та програвання його цілком. Н а завершальній стадії цілісне уявлення вже формується на значно вищому рівні, з урахуванням всієї виконаної роботи, всіх придбаних в процесі знань і вражень. Важливо на цьому етапі приділити увагу формуванню емоційної культури виконання. Необхідно дотримуватися почуття міри в вираженні почуттів, прагнути до природності і щирості естетичного переживання. Емоційні перехлести, манірність і перебільшена чутливість,які все частіше проявляються у сучасних виконавців,несумісні зі справді художнім переживанням музики. Про це добре сказав А. Г. Рубінштейн: «Чувства не может быть слишком много: чувство может быть только в меру, а если его много, то оно фальшиво».Найбільш важливі моменти роботи на заключному етапі це створення емоційної програми,інтерпретації виконання,пробні програвання в належному темпі,формування емоційної культури виконання,виконавської волі та витримки. Іноді перед виступом корисно повернутись до повільного темпу або зробити перерву в роботі над твором. Важливо на уроці розмежувати процес вивчення і процес виконання,під час роботи необхідно давати учневі і деяку розрядку, наприклад,зіграти йому яку-небудь п'єсу, поговорити про музичні враження, пограти з ним в чотири руки. В результаті такої розрядки освіжається увага і учень знову готовий до наполегливої праці,яка вимагає мобілізації всіх сил. В ідеалі натхнення повинно проявлятися щоразу, коли дитина звертається до музики,треба тільки дати можливість дитині відчути себе музикантом-художником. Добре,коли учень і педагог сповнені ентузіазму і любові до своєї справи, це, в свою чергу, доповнюється індивідуальністю учня і професійністю,чарівністю та культурою особистості педагога. В такому союзі народжується велике різноманіття форм і методів роботи над художніми образами музичних творів.

Ф.Е.Бах Престо до мінор
Карл Філіп Емануїл, другий син Іоганна Себастьяна Баха ,так званий Берлінський або Гамбурзький Бах в своїй клавірній школі розробив принципи виразної гри,співучого звуку,нові технічні формули,модернізував аплікатуру-у нього активне вживання 1 пальця,5й теж підсилює свою роль. Мелодика будується в широких діапазонах до трьох октав,зустрічаються скачки,багато звивистості,характерних інтервалів, «мангеймзьких зітхань»- це мелодичні оберти з затриманнями. Назва утворена від міста Мангейм, мангеймзької школи. Ф.Е.Бах належав руху «Буря і натиск»,йому властива патетика,ефектні наростання,емоційні сплески,тривалі crescendo і diminuendo. Динаміка у Филипа Емануїла - світлотінь,ладові зіставлення, велика роль пауз,вони підпорядковуються його риторичним правилам і схильності до гумору,наприклад,він може раптово обірвати фразу. Ф.Е.Бах вважав що треба з’єднати блиск французів і співучість італійців. Він був просякнутий ідеями сентименталізму-це ідеалізація простої людини,схильність до душевних переживань. До заслуг композитора можна також прибавити кропітку подробицю позначення артикуляції:ліги фразування, два види staccato - точкове і клинове. Клавірна музика Ф.Е.Баха - це найбагатша творча лабораторія,де народжувалися та викристалізовувалися новаторські композиторські і виконавські принципи пост-барочного періоду і які проросли не тільки в період віденських класиків,але і в епоху романтизму.
Характер «Престо» енергійний,рішучий,стрімкий. Складність цього твору-передача мелодії з руки в руку,зіграти так,начебто грає одна рука. Добиватись рівного,плавного і текучого звуку за допомогою гнучкості кисті. Звук може бути водою, квіткою, туманом, дощем, бісером, павутинням, чим завгодно. Ми вибираємо образ стрімкої гірської річки з водоспадами,звивистими поворотами та зламами. Тут є підводні течії -
двоголосся,в якому треба висвітлити верхній голос,є боротьба двох сильних почуттів-мажор і мінор. Ми екстремали, які несуться в бурхливому потоці в старому суденці і задихаються від страху та захоплення одночасно. П’єса досить важка для виконання і потребує технічної та слухової підготовки учня і тривалої кропіткої праці.
Розглянемо ще дві різнохарактерні п’єси українських композиторів. Бажано при ознайомленні з твором продемонструвати учню картину художника,близьку за сюжетом та запропонувати йому самому зробити малюнок.


С.Борткевич «Венеція. Пісня гондольєра»
Це фортепіанна мініатюра,п’єса-картина, кантилена, що означає в перекладі з італійського - спів. Характер мрійливий,ліричний,поетичний. Початок п’єси-це споглядання,музика дихає дивним спокоєм та мріями,вона майже не рухається. В нашій уяві вимальовується тиха тепла ніч в чарівному куточку світу - Венеції. Це місто-легенда, дивовижна гармонія води та каменю. Ми ніби бачимо спокійну гладь моря,сріблясту місячну доріжку,хитке відбиття величних соборів,прекрасних палаців і чарівних мостів,яких безліч в Венеції,бачимо невловимі таємничі тіні,гру води,чуємо погойдування гондоли. Ми відчуваємо аромат ночі і нас охоплює приємне заціпеніння. Такий початок п’єси. Перша складність-самий початок,вступ в лівій руці,в якому треба почути внутрішню пульсацію,опустити руку в клавіши так м’яко, дбайливо і тепло,ніби занурити в море так,щоб не залишити кіл на воді, «вповзти». Потім в правій з’являється мелодія,яку необхідно виразно «проспівати»,не зупиняючись на паузах,а наповнюючи їх сенсом,«нести звук» до сильної долі та об’єднати мелодичну лінію за допомогою динаміки і внутрішніх тяжінь звуків, проінтонювати. Дуже важка для учня задача струнко і акварельно зіграти кварти в правій на початку п’єси,при цьому виділити верхній голос, треба обов’язково повчити його окремо. Також доволі складна для учня педалізація,важливо педаллю не зїдати мелодію,вона повинна бути світла і ясна. В ІІ частині вже ранок,місто пробуджується і здалеку чутна пісня гондольєра,голос звучить строго і мужньо,звук округлий,як у оперного співака ben cantando - вказівка автора. Гондол’єр наближується і мелодія звучить все голосніше. Другу частину граємо більш глибоким звуком, використовуючи вагу руки і відчуваючи дно клавіши. Тут можна пошукати якісь асоціації з нашого побуту,наприклад: «місимо тісто», «ліпимо пластилін» «розчавлюємо ягідку» тощо. Фразування досягається пластикою рук,ми нібито малюємо фразу кистю,як художники.
Важливий слуховий контроль,ми слухаємо діалог між фразами з інтонаціями «питання-відповідь». Потім,як листковий пиріг,обидві частини повторюються,але звучать вже інакше:
da lontano - далеко за сценою,це теж вказівка автора. В цій частині потрібні інші фарби,інший настрій, інший дотик,більш делікатний,допоможе в цьому використання лівої педалі. Треба тембрально відтінити всю частину,це прощання з Венецією,закінчується наша подорож,ми пливемо все далі і далі,окинувши місто прощальним поглядом. Тут доречно прочитати учню хокку Басьо.
«Колокол смолк вдалеке
Но ароматом вечерних цветов
Отзвук его плывёт»
Т.Ростимашенко «Чаклун»
Зовсім інший настрій у цієї п’єси. Вона дуже образна і ексцентрична. Це музичний портрет,з музики буквально «визирає» злий чаклун. Ми уявили собі могутнього шамана,який може управляти природною стихією,може визвати бурю і зупинити грозу. В цій музиці нема світла і радості,нема жодного людського звуку. Це злобне буркотіння в басах,вереск і тріск в верхньому регістрі,наче стук в бубен. Мелодія скорчена з чудернацькими зламами,судомним ритмом,з басами,які розгойдуються та тягнуть вниз. Чаклун або тупцює на місці,або рухається підстрибом по колу,
навмисно кульгаючи і гримасуючи. На хроматизмах він ніби шепоче заклинання і робить паси руками,наганяючи туман. На піано чаклун прислухається та злобно посміхається,замислюючи недобре. Я завжди пропоную учням битву з чаклуном за допомогою самої музики. В кульмінації відбувається смертельна сутичка зі злом. В кінці твору чаклун переможений. Тут є цікавий композиторський прийом:повторюється перша фраза п’єси- «візитка чаклуна». Але,якщо на початку вона звучить f зухвало і дуже переконливо,то в кінці ця фраза звучить вже p sub.та обривається на півслові,чаклун втратив свою силу,чари не діють і ми добиваємо зло останнім басом,який ми грали буквально кулаком. Пєса технічна,виконується в швидкому темпі,тому є певні технічні складності. Особливість цього твору-постійна зміна динамічних відтінків,що потребує психологічної гнучкості і швидкої реакції,але за допомогою виразного художнього образу та плану інтерпретації можна легко подолати всі ці труднощі.

Література:
Г.М.Ципін. «Навчання гри на фортепіано» вид.«Просвіта»1984,112с
І.М.Рябов,М.О.Мурзіна «Виховання та навчання в ДМШ.Фортепіано 1 клас» вид.»Музична Україна»1988,45с
Надырова Д.С. Работа над художественным образом музыкального произведения - Казань, 2013 г.
Савшинский С.И. Работа пианиста над музыкальным произведением. - М.: Классика XXI, 2004.
Е.Либерман «Работа над фортепианной техникой»-М.1993








Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»