Сьогодні відбувся
Кабінет психолога:
«
Плітки. Конфлікти
»
Взяти участь Всі події

Методична розробка для вчителів географії

Увага! Автор матеріалу забороняє відтворення, передрук або розповсюдження іншим способом цього матеріалу з сайту «ВСЕОСВІТА» (тексти, фото, відео тощо). Дозволяється лише гіперпосилання на сам матеріал.

Географія

Для кого: 6 Клас

21.10.2021

48

2

0

Опис документу:

Мой досвід роботи спрямований на вирішення прблеми:" Формування світогляду учнів на уроках географії через впровадження проектних технологій". Працюючи над цією проблемою, визначила головні завдання: - формувати у дітей екологічну культуру мислення; -залучати їх до практичних природоохоронних дій; -сприяти розвитку творчих здібностей учнів; - навчати бачити красу навколо себе, розвивати почуття прекрасного. На мою думку, основне завдання вчителя не просто навчити учнів опанувати певний обсяг знань, а й виробляти вміння та навички збирати, обробляти, систематизувати, аналізувати інформаційний простір; застосовувати набуті знання у практичній діяльності. Для реалізації поставленої мети обрала проектні технології навчання. Саме проектний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості.

Перегляд
матеріалу
Отримати код

ВІДДІЛ ОСВІТИ БОЛГРАДСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ ВІДДІЛУ ОСВІТИ






ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СВІТОГЛЯДУ УЧНІВ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ ЧЕРЕЗ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЕКТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ


Методична розробка для вчителів географії,

екології, керівників гуртків

Автор:

Узунова Марія Iванівна

учитель географії

вища категорія,

учитель-методист

Оксамитненської загальноосвітньої школи

І– ІІI ступенів імені I.I.Булгарова




Болград

2018

Опис досвіду роботи

учителя географії Оксамитненської загальноосвітньої школи I-III ступенів імені І.І.Булгарова Болградскої районної ради Одеської області

Працюючи вчителем географії маю життєве кредо і план дій як педагога: “Якщо не я, то хто ж, якщо не зараз, то коли? ”.

Мой досвід роботи спрямований на вирішення проблеми: «Формування екологічного світогляду учнів на уроках географії через впровадження проектних технологій».

Працюючи над цією проблемою, визначила головні завдання:

  • прищеплювати дітям любов до навколишнього природного середовища;

  • формувати у них екологічну культуру мислення;

  • розвивати в учнях здатність адекватно оцінювати стан навколишнього середовища та приймати правильні рішення щодо його поліпшення, передбачати можливі наслідки своїх дій, не допускати негативного впливу на довкілля в усіх сферах діяльності;

  • розвинути творчі здібності учнів, залучити їх до проведення самостійних досліджень;

  • залучати учнів до практичних природоохоронних дій.

  • сприяти розвитку творчих здібностей учнів;

  • навчати бачити красу навколо себе, розвивати почуття прекрасного.

На мою думку, основне завдання вчителя не просто навчити учнів опановувати певний обсяг знань, а й виробляти вміння та навички збирати, обробляти, систематизувати, аналізувати інформаційний простір; застосовувати набуті знання у практичній діяльності. Сучасні учні зазвичай формують інтелектуальні навички на репродуктивному рівні, виконуючи завдання за зразком або за інструкцією. Це призводить до невміння самостійно приймати рішення. Для реалізації поставленої мети обрала проектні технології навчання. Саме проектний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості. Тому, в роботі поєдную групові та індивідуальні форми роботи, застосовую елементи інтерактивного навчання. Переваги віддаю таким педагогічним діям: діловому спілкуванню, виробленню вмінь розуміти та оцінювати дії інших людей, регулювати свої дії у відповідності до вимог членів групи і умов роботи; вмінню вибирати форми та засоби передачі своїх думок, почуттів з метою досягнення якнайбільшого взаєморозуміння; можливості обговорювати інформацію з іншими, відстоювати свою точку зору, що сприяє перетворенню знань у переконання тощо.

Втілення в практиці проектних методів дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням розвивати світогляд, формувати характер, логічне мислення, зв’язне мовлення; формувати критичне мислення; виявляти і реалізувати індивідуальні можливості. На уроках використовую такі прийоми навчання: робота в парах, «мікрофон», «синтез думок», «пошук інформації», «спільний проект», «мозковий штурм». До спеціальних методів, які стимулюють пізнавальний інтерес слід віднести дидактичну гру, яка спирається на створення у навчальному процесі ігрових ситуацій. В них містяться такі елементи діяльності: ігрове завдання, ігрові мотиви, навчальне вирішення завдання.

У своїй практиці використовую інноваційні комп’ютерні технології, що дає змогу розширити горизонти звичайного уроку(додаток ). Сучасні діти у сприйнятті нової інформації перевагу віддають реальному візуальному образу. Використання мультимедійних презентацій, власноруч створених фільмів або вже готових фільмів природознавчої направленості урізноманітнює навчання, робить навколишній світ ближчим для дітей. Крім того, для багатьох учнів це можливість розкрити свій творчий потенціал.

На уроках використовую такі методи екологічного виховання:


  1. Пояснювально – ілюстративні: бесіда, пояснення, художня розповідь, опис, відповіді на запитання.


  1. Репродуктивні: завдання екологічного змісту, спостереження за сезонними змінами у природі, застосування опорних схем.

  2. Проблемного викладу: спостереження, пояснення, бесіда.

  1. Частково – пошукові: загадки, кросворди, вікторини, цікаві вправи, фенологічні оповідання, застосування опорних схем.

  2. Дослідницькі: спостереження за сезонними змінами у природі, перевірка народних прикмет про взаємозв’язки в природі шляхом спостереження, проблемні завдання.

Учні приділяють неабияку увагу практичним роботам, виготовляючи різноманітні вироби з природного матеріалу та побутових відходів. Зроблені ними вироби показують багату фантазію, винахідливість, уяву.

Кожний урок будую так, щоб зберегти зацікавленість дітей протягом всіх зустрічей з ними. Досягти цього можливо в умовах доброзичливості та поваги до особистості дитини, віри в її творчі можливості. Головна мета – щоб учень хотів зі задоволенням відвідувати уроки, які повинні бути логічно, чітко, методично правильно побудовані, містити нові, неординарні ідеї і знахідки . Діти допомагають одне одному, дають поради щодо виконання певних завдань, працюють у групах, вчаться вірити у власні сили.

Екологічне виховання – процес багатогранний, який потребує використання різноманітних форм і методів ознайомлення дітей з природою, повноцінного екологічного розвивального середовища. Учитель повинен формувати в серцях своїх учнів бажання бути кращими, спонукати їх замислюватися над минулим, над досвідом старшого покоління, розвивати його, цінувати, враховувати помилки, активно застосовувати знання в повсякденному житті. З цією метою в практиці використовую екостежки.

Екологічна стежка – популярний, але мало досліджений різновид організаційного маршруту на місцевості задля пропаганди охорони довкілля, виховання екологічної культури. Перші екологічні стежки як спосіб поєднання навчання та активного відпочинку виникли ще на початку ХХ ст. Лісничий Бентон Макей запропонував створити щось на зразок «заповідника для пішоходів» - прокласти стежину Аппалачським хребтом. Довжина тої стежини становила 3300 км. У 1916 році в Криму від Судака вздовж скель вирублено пішохідну стежину довжиною 7 км. Її називають Голіцинською, бо її будівництвом керував князю Л. С. Голіцин.

Екологічна стежина – це можливість для глибокого спілкування дітей з природою рідного краю, пізнання її таємниць краси і багатства, її різноманітності. Ознайомлюючи дітей з природою, господарством і населенням, з працею людей, сприяємо вихованню в учнів любові до рідного краю, поваги до людей праці. Ця робота продовжується під час зустрічей з працівниками сільського господарства, мешканцями села, через проведення вікторин, занять гуртка у природі. При цьому здійснюється принцип єдності теорії і практики, зв’язку навчання з життям.

Навчально – виховна робота на екологічній стежині спрямована на формування системи наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального та діяльнісного ставлення до навколишнього природного середовища. Тобто ця робота спрямована на формування екологічної культури учнів. Екологічна стежина – один з ефективних засобів повноцінного спілкування з природою, що має оздоровче, рекреаційне, просвітницьке, навчальне і виховне значення. Але вона може дати значно більше: спілкування переходить в захоплення, стимулює допитливість, зацікавленість, потребу досліджень та відкриттів.

Організація екостежин сприяє тому, що діти вивчають об’єкт і явища в самій природі, визначають види рослин і тварин, з’ясовують шляхи впливу людини на довкілля, дізнаються про види природокористування, нагромаджують досвід оцінювання характеру і результатів взаємодії людини та природи, оволодівають навичками екологічно грамотної поведінки в природному середовищі, розвивають уміння пропагувати ідеї охорони природи серед однолітків та населення, розширюють свій кругозір щодо сучасних природоохоронних проблем і шляхів їх розв’язання.

Висока науковість може викликати проблеми як під час підготовки, так і в процесі проведення екскурсій на стежці. У зв’язку з цим слід враховувати вікові особливості відвідувачів, рівень їхніх знань, сформованість загально-навчальних умінь і навичок, мотиваційну сферу, екологічну свідомість, культуру тощо. Це впливає на вибір маршруту, назв зупинок, тематику екскурсій.

Залежно від довжини маршруту, екологічної характеристики ландшафту, господарського призначення місцевості, співвідношення екологічного практикуму і відпочинку виділяють різні типи екологічних стежок.

В залежності від довжини маршруту та його загального призначення розрізняють типи екологічних стежинок (за Ж. Ф. Пивоваровою):

  1. Стежка відпочинку довжиною 4 – 8 км на 3- 4 год. проводиться з пвзнавально – прогулянковою метою.

  2. Туристична стежка довжиною 10 – 100 км на 1 – 5 днів проводиться з пізнавально – спортивною метою.

  3. Навчальна стежка довжиною до 2 – х км на 2 – 3 год. проводиться з освітньо – дослідницькою метою.

Учитель, організовуючи роботу на екологічній стежині, прагне розв’язати такі завдання:

* створити умови для прямих контактів вихованців з природою;

* формувати систему  наукових знань про основні чинники розвитку живої природи;

* формувати уявлення про причинно – наслідкові зв’язки у природі;

* розширювати знання дітей про природоохоронну роботу;

* розвивати пізнавальні інтереси та емоційну сферу дітей;

* збагачувати чуттєвий досвід дітей;

* організовувати трудову діяльність у природі;

* активізувати знання дітей у різних видах діяльності.

Доцільним під час організації роботи учнів на екологічній стежці є застосування таких педагогічних технологій:

  1. Організаційно - дієва – педагогічна технологія, якій належить першорядне місце щодо чіткої, поетапної системи екологічної підготовки гуртківців. Стратегією цієї технології є формування емоційно-ціннісної сфери (мотивації до вивчення екології, екологічно-безпечної поведінки, зацікавленості до організації та роботи на екологічній стежці, відчуття відповідальності за екологічний стан свого мікрорайону, міста). Конкретними методичними прийомами цієї технології є робота з навчальною книгою, визначниками рослин і тварин; створення пам’яток, порад, правил щодо проведення спостережень, досліджень, поведінки біля досліджуваних об’єктів; підготовка етикеток; облаштування зупинок; організація роботи ініціативних груп.

  2. Співпроектна педагогічна технологія полягає у співпраці вчителя і учня, учнів між собою на рівні проектної діяльності. Реалізація спільного проекту організації шкільної стежки формує у учнів вміння висувати екологічно обґрунтовані пропозиції, робити узагальнення, критично ставитися до екологічної інформації. У результаті вчаться передбачати наслідки, усувати негативні причини, дотримуватися безпечної поведінки, знаходити і приймати спільне рішення.

Самостійно виконуючи практичні завдання під час екскурсій, учні вчаться систематизувати матеріал, робити записи, брати інтерв’ю, складати конспекти, працювати з архівними документами тощо. Такі вправи розвивають мислення

і творчу думку дітей. Одночасно в процесі науково-дослідницької діяльності формується інформаційна компетентність учнів, розвиваються організаторські здібності.

Серед методів навчання, які застосовуються для організації практичних занять під час екскурсій на стежці слід виділити такі:

  • інтерактивний (діалоговий) – діалог з аудиторією у процесі діяльності;

  • репродуктивний з елементами пошуку і дослідження проблеми;

  • евристичний (сократівський) – вихованцям пропонується проблема, навколо якої розгортається моделювання навчально-пізнавальної роботи на стежці;

  • рефлексивний – дієвий (проблеми розв’язуються у процесі практичної діяльності);

  • візуальний – формування навичок роботи зі схемами, графіками, згортання інформації у таблиці;

  • сугестивний – у процес моделювання практичної діяльності застосовуються твори мистецтва: картини, вірші, музика;

  • мультимедійний – застосування навчальних комп’ютерних технологій;

  • наочний – ТЗН, відео, фото, фрагменти кіно, житлові об’єкти для формування мотиваційної сфери учнів;

  • релаксопедичний – сприяння розслабленню учнів, подолання психологічних комплексів під час вивчення екологічних проблем, природних явищ, живих об’єктів;

  • за джерелами інформації – критичний аналіз екологічної інформації, розподіл на важливу та другорядну на основі аналізу формування екологічного мислення, навичок прийняття своєчасних рішень.

Форми організації навчального простору на екологічній стежці: групова і міжгрупова взаємодії.

Проведення екостежини вимагає ретельної підготовки.

План організації і створення екологічної стежини

  1. Підготовчий етап. Організатору слід заздалегідь пройти стежкою з метою дослідження її стану, розставлення позначок, встановлення зупинок, санітарного стану, безпеки для життя та здоров’я учнів. Продумати форму звітності для учнів, щоб після ознайомлення з нею можна було легко визначити, наскільки корисною була проведена екскурсія і рівень навчальних досягнень.

  2. Визначення природних об’єктів ландшафту, де організовується стежина.

  3. Розроблення маршруту стежини (викреслення схеми).

  4. Прокладання екологічної стежини (практичне проходження стежиною, цікаві об’єкти).

Бажано не втомлювати учнів великою кількістю інформації і завдань. Важливо, щоб вони навчилися «читати» в природі хоча б найпростіші відомості про її екологічний стан, зміни, які в ній відбуваються. Необхідно знайти час для вільного споглядання, емоційного відпочинку.

Пройшовши екологічною стежкою, учні на власні очі побачать корисний і шкідливий вплив людської діяльності на природу. Вони повинні усвідомити необхідність бережливого ставлення до природи, виховання екологічної культури.


План проведення роботи на екологічній стежині

1. Ознайомлення учнів з об’єктами природи.

2. Проведення у відповідних пунктах стежки теоретичних і практичних занять.

3. Пропаганда природоохоронних заходів, інформування про види рослин і тварин, пам’ятки природи, наслідки господарської діяльності, що трапляються на маршруті.

4. Підвищення екологічної свідомості, формування етичних стосунків людини з природою, живими організмами, виховання активної позиції щодо їх збереження.

5. Набуття навичок самостійного спостереження.

6. Оздоровлення та реабілітація після деяких хвороб.

7. Виховання любові до рідної природи, батьківщини.

Кінцевий результат екскурсії на екологічній стежці повинен бути зафіксований у відповідях на такі запитання:

  • Що я навчився розуміти в природі?

  • Обґрунтуйте причинно-наслідкові зв’язки впливу людини на природне середовище.

  • Запропонуйте правила поведінки в природі.

  • Запропонуйте заходи щодо покращення екологічної ситуації.

  • Що ви можете зробити, щоб змінити на краще стан виучуваних природних об’єктів?

  • Прийміть спільне рішення щодо охорони природи парку, лісу, річки, озера тощо.

У 2016 році разом з учнями школи створено екологічну стежину «Стежинками рідного краю». Ця робота узагальнює знання учнів про компоненти навколишнього середовища рідного краю, надає корисну краєзнавчу інформацію і може бути використана як зразок для укладання подібних екостежин.


Метою екологічної стежини «Стежинками рідного краю» є ознайомлення дітей з рослинним світом рідного краю, з лікарськими властивостями рослин; розкрити вплив природного середовища на рослини; показати екскурсійні можливості свого краю; пробуджувати пізнавальний інтерес; розвивати мислення, формувати навички екологічно-грамотної поведінки в природі; виховувати бережливе ставлення до природи; виховувати екологічну культуру школярів.

Актуальність теми полягає в тому, що у ХХІ ст. люди здобули над природою велику владу, але це лише здається на перший погляд. Перед людством стоїть глобальне завдання – налагодити гармонійні взаємовідносини між людиною і природою, зберегти планету. Для формування екологічної культури потрібно проводити роботу в природі: спостерігати за живими об’єктами та явищами, які пробуджують пізнавальний інтерес, розвивають мислення, сприяють оволодінню природоохоронними діями.




ВИСНОВКИ

Сформовані екологічні обставини в світі ставлять перед людиною важливе завдання - збереження екологічних умов життя в біосфері. У зв'язку з цим гостро постає питання екологічної грамотності та екологічної культури майбутнього покоління. У нинішніх школярів ці показники знаходяться на вкрай низькому рівні. Поліпшити ситуацію можна за рахунок екологічного виховання в школі, яке має проводиться висококваліфікованими, екологічно грамотними педагогами, озброєними окрім спеціальних знань, рядом ефективних методик, що дозволяють комплексно впливаючи на особистість дитини, розвивати всі компоненти екологічної культури як якості особистості в частині загальної культури людини. Проблема екологічного виховання досить висвітлена в роботах відомих учених. Визначені цілі, завдання, принципи, засоби, форми і методи, а також зміст екологічного виховання. Однак систематична робота з екологічного виховання школярів не ведеться. Тому метою даної роботи є розробка уроків та позакласних заходів, що дозволяють повніше реалізувати можливості екологічного виховання в школі.

Виконана робота призвела до наступних висновків:

  • екологічне виховання школярів - пріоритетний напрямок у роботі сільської школи, що здійснюється з урахуванням віку учнів, має кінцевою метою формування екологічної культури;

  • оптимізацію змісту неперервної екологічної освіти всіх вікових груп школярів, висвітлення екологічних питань у процесі вивчення окремих предметів, використання внутрі- та міжпредметних зв'язків;

  • - створення в школах належної навчально-матеріальної бази (куточків охорони природи, живих куточків та ін.);

  • - удосконалення форм і методів екологічного виховання, активне залучення школярів до природоохоронної роботи;

  • - формування мотивів відповідального ставлення до природи, прагнення глибше пізнати її, примножувати її багатства.

Використовувані з цією метою у навчально-виховному процесі еколого-психологічний тренінг, інтегрально-пошукові групові та рольові ігри, творча "терапія", "мозковий штурм", імітаційне моделювання спрямовані на актуалізацію особистої причетності, емоційної сфери, формування смислотвірних мотивів екологічного змісту, що забезпечує систематизацію світоглядних установок учнів.

Любов до природи слід виховувати з раннього дитинства. "Дітей, що не вміють ще ходити, - писав Г. Ващенко, - треба частіше виносити на свіже повітря, щоб вони могли бачити рідне небо, дерева, квіти, різних тварин. Все це залишається в дитячій душі, осяяне почуттям радості, і покладе основи любові до рідної природи".

В екологічному вихованні особливого значення набувають предмети природничо-географічного циклу. Географія розкриває дітям світ рослин, тварин, середовище, що їх оточує. Важливу роль у формуванні екологічної свідомості відіграє залучення учнів до природоохоронної діяльності у вигляді шкільних екологічних акцій, складання екологічних проектів, туристично-краєзнавчих робіт тощо.

Результатом екологічного виховання має бути сформована екологічна культура людини, що характеризується різнобічними глибокими знаннями про навколишнє середовище (природне та соціальне), наявністю світоглядних ціннісних орієнтацій щодо природи, екологічним стилем мислення і відповідальним ставленням до природи та свого здоров'я, набуттям умінь і досвіду вирішення екологічних проблем (насамперед на місцевому та локальному рівнях), безпосередньою участю у природоохоронній роботі, передбаченням можливих негативних наслідків природо -перетворювальної діяльності людини.

Використана література


  1. Державин Н. С. Болгарские колонии в России/Таврическая, Херсонская, Бесарабская губернии/ София 1914 г.

  2. Антон Киссе. Возрождение болгар Украны, изд-во «Optimum», 2006

  3. http://www.stihi.ru/rec_writer.html?kvladik

  4. http://bg-ua.org/?name=krinichbol

  5. Анна Куртева, «Азимут - Украина», 2010

  6. https://maps.google.com.ua/

  7. Варфаломєєва І.М., Корнєєв В.П. Формування пізнавальних інтересів учнів до географії в процесі профільного навчання // Науково-методичний журнал «Географія», № 20 (жовтень) 2007.

  8. Голобородько В.В. Наукова робота учнів / Голобородько В.В. Програма організації науково-дослідницької діяльності учнів/ Гнєдашев В.М. -Х.: Вид. група. «Основа», 2005 – 208 с. (Б-ка журн. «Управління школою»; вип. 5 (29))

  9. Миронюк К.П. Екологічне виховання на уроках географії // Науково-методичний журнал «Географія», № 18 (вересень) 2009.

  10. Конституція України. К.: Перун, 2004.

  11. Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття»). - К.: Райдуга, 2004

  12. Концепція екологічної освіти України. – К., 2002.

  13. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з географії. 6 – 10 класи. – К., «Перун», 2006.

  14. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10 – 11 класи. – К., 2010.

  15. Вовк В. Ф. Тиждень географії в школі. – Х.: Вид-во «Ранок», 2009.

  16. Волкова Н.П. Педагогіка: посібник. - К., 2001.

  17. Досвід роботи класних керівників з проблем екологічного виховання учнів // Позакласний час. - №4. - 2000.

  18. Іванова О. Формування екологічної культури // Початкова школа. -2015. - №8.

  19. Коренєва І. Правові аспекти екологічного виховання // Рідна школа. 2010№7.

  20. Кутова Н. Шляхи вдосконалення екологічних знань, умінь і навичок. -Рідна школа, 2001, №6 (червень)

  21. Маредпенко І. Формування екологічної культури учнів. - Рідна школа, 2014, №8 (серпень).

  22. Масолов В. В. Модель формування екологічної культури учнів в умовах сільської школи // Світ освіти. - 2016. - № 1. – С. 189 – 197.

  23. Павлютенко Є. М., Рябчук Т. Ф. формування екологічної культури в сільських школярів. – Х.: Вид. група «Основа», 2011.

  24. Рябчук Т.Ф. Екологічна освіта в школі: нестандартні уроки, виховні заходи. - Х.: Основа, 2008.

  25. Цікаво вивчаємо географію. Ігри, конкурси, змагання / Автор – упоряд. С.Л. Капіруліна. – Х.: Вид. група «Основа», 2010.

Додаток 1










ПРОЕКТ

Дводенний похід

«Стежинками рідного краю»




Анотація

Робота - проект дводенного походу розроблено з метою активізації туристсько-краєзнавчої та пошуково-дослідницької діяльності в навчальних закладах, виховання в учнівської молоді любові до рідного краю, шанобливого ставлення, до його історії, духовної спадщини, вивчення історії міст і сіл, збереження та примноження духовної культури рідного краю.

Ідея організувати краєзнавчу експедицію в своїй місцевості пов’язана з метою кращого пізнання рідного краю, його історії, природи, людей. Адже багато хто в пошуках цікавих місць вирушає в далекі подорожі як в межах своєї країни так і поза ними, не помічаючи справжні «перлини» в рідному населеному пункті, на своїй вулиці і навіть за рогом. Особливістю такої експедиції є те, що під час пішого походу учасники окрім екскурсійної частини отримують ще й дозоване фізичне навантаження. Це є важливим при сучасному малорухливому способі життя – відбувається зміцнення й покращення здоров’я, профілактика гіподинамії і захворювань хребта. Подібні експедиції необхідні для розширення світогляду, заповнення дозвілля, активного відпочинку дітей шкільного віку. В таких походах діти знайомляться з матеріалом необхідним для вивчення історії рідного краю, природознавства, географії, екології рідного краю.




Зміст проекту


  1. Довідкові відомості про маршрут походу

  2. Технічний опис маршруту

  3. Загальна характеристика сіл Криничне, Тополине та Оксамитне

  1. Загальна географічна характеристика сіл Криничне, Тополине та Оксамитне

  2. Загальна історична характеристика населених пунктів

  1. Видатні земляки сіл

  2. Опис маршруту (станцій) та графік руху

  3. Висновки

  4. Використана література

  5. Додатки

І. Довідкові відомості про маршрут походу

Мета походу: вивчення історичних та природних пам’яток сіл Криничне – Тополине – Оксамитне, ознайомлення з особливостями флори даної місцевості; забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості відповідно до її інтересів та суспільних вимог; формування соціального досвіду; забезпечення духовної єдності поколінь; прагнення до здорового способу життя, занять спортом, почуття колективізму, взаємовиручки.

Маршрут походу: с. Криничне – с. Тополине – с. Оксамитне.

Район походу: Болградський район Одеської області

Вид туризму: пішохідний, дводенний.

Сезонність: весна – літо – осінь.

Оптимальні терміни проведення: з 1 травня до 30 вересня.

Клас маршруту: похід вихідного дня.

Зміст маршруту: огляд історичних та природних пам’яток, ознайомлення з флорою та фауною населених пунктів Болградського району.

Протяжність маршруту: приблизно 15 км через села Криничне, Тополине і Оксамитне (див. карту маршруту 1).

Тривалість походу: два світлових дні.

Кількість ходових годин: не менше як 20 годин.

Технічно складні ділянки маршруту:

А) відрізок маршруту в селі Криничне (від Свято-Дмитриївської церкви до озера Ялпуг) частими крутими підйомами та спусками;

Б) підйом в с. Тополине (до дачі Давидова);

в) спуски в с. Оксамитне до пам’ятника О. В. Суворову та джерела.

Особливі вимоги до складу групи і спорядження: у поході можуть брати участь учні середнього та старшого шкільного віку. Група при собі повинна мати намети, спальні мішки, аптечку, необхідну кількість продуктів харчування.

Можливі шляхи сходження з маршруту при аварійній ситуації: протягом усього маршруту єдиним способом сходження з маршруту при аварійній ситуації є повернення назад або повернення до населеного пункту.

ІІ. Технічний опис маршруту

День походу: 07.05. 2016 – 08.05.2016.

Ділянка денного переходу: с. Криничне (Свято - Дмитриєвська церква – краєзнавчий музей – вінзавод «Колоніст» (ночівля) – прибережна зона озера Ялпуг (водонасосна станція с. Криничне) – с. Тополине (дача Давидова) – с. Оксамитне (пам’ятник О. В. Суворову – джерело біля школи).

Ходовий час (одного дня): не менш як 10 годин.

Чистий ходовий час (без привалів і відпочинку): 8 год.

Рекомендований час виходу на маршрут: 7 – ма година ранку.

Рекомендовані зупинки на привал:

а) зупинка на ночівлю (вінзавод «Колоніст»);

б) спеціально обладнане місце для відпочинку біля водонасосної станції села Криничне;

в) зупинка в спеціально обладнаному місці в урочищі біля джерела в селі Оксамитне.

Час і технічні характеристики походження складних ділянок: складних ділянок на маршруті немає.

Характеристика шляху (рельєф, рослинність): на шляху є 2 крутих спуски та 2 крутих підйоми. Дорога між селами асфальтована. На узбіччях дороги ростуть листяні породи дерев і кущів. Поблизу села Тополине шлях проходить вздовж соснової лісосмуги (Болградське лісництво). Вздовж прибережної смуги озера Ялпуг ростуть цінні лікарські рослини (кущі глоду, шипшини, м’ята, хвощ, звіробій, дев’ясил). На ділянці маршруту зустрічаються дуби, клени, граби, тополі тощо.

Азимутальні (генеральні) напрямки руху: оскільки маршрут не є складним для проходження, основними орієнтирами слугують вказівні знаки дорожньої розмітки.

Природні перешкоди: єдиними небезпечними ділянками маршруту є підйом до Свято - Дмитриєвська церкви (с. Криничне) та спуск до джерела (с. Оксамитне).

ІІІ. Загальна характеристика сіл Криничне, Тополине та Оксамитне.

  1. Загальна географічна характеристика району

Село Криничне розташоване в південно - західній частині Одеської області в 18 км від районного центру (Болград). Село було засноване у 1813 році болгарськими поселенцями і мало назву Чешмелій або Чешмелі. Пізніше (до 40-х років XX ст.) називалося Чешма-Варуіта, що означає «Ворсана чешка», від слів «вар» - вапно, «чешка» - джерело, тобто обгороджене камінням і побілене вапном. Сьогоднішня назва села походить від українського слова «криниця».

Загальна площа земель сільської ради становить 9663,8 га, в тому числі територія населеного пункту села Криничне - 508 га і села Коса - 52 га.

Населення села Криничне складає 4183 особи, в тому числі жінок - 2256, а чоловіків - 2128.

На території села 1178 жилих будинків, із яких - 850 газифіковані. Загальна довжина вулиць і провулків становить 22,2 км, із яких - 19,5 асфальтовано. В селі діє телефонна мережа на 874 номерів.

На території сільської ради діють такі підприємства: сільськогосподарські - «Криничне», «Ялпуг», з переробки винограду - «Колоніст».

Села Оксамитне та Тополине розташовані в південно - західній частині Одеської області біля озера Ялпуг (45°37'56" п. ш. 28°37'33" с. д). Вони об’єднані в єдину Оксамитненську сільську раду.

Загальна площа землі становить 1757 га. Кількість населення - 1422 особи. Кількість житлових будинків - 355. Села складається лише з 7 вулиць. Загальна їх довжина становить 2,5км. Із них лише 4 асфальтовані. В селах діє телефонна мережа (206 телефонних номерів). Села газифіковані, діє водогін.

Роком заснування села Оксамитне вважається 1944р. Тоді воно мало назву «Дачний». Коли ж засноване село Тополине («Набережний») - не відомо, цілком можливо у той саме час.

Ца території сільської ради діє одне з найприбутковіших у Болградському районі господарств - ДВГ ім. Суворова, яке очолює заслужений працівник сільського господарства Анатолій Білоус. Площа господарства становить 1300 га, працюють тут 450 осіб. Воно займається вирощуванням і селекцією винограду та плодових дерев.

Флора району походу: в Болградському районі переважає степовий ландшафт, зокрема, різнотравно-типчаково-ковилові степи; розповсюджені такі породи дерев, як: дуби, клени, граби, тополі, верби тощо. Також ростуть цінні лікарські рослини (кущі глоду, шипшини, м’ята, хвощ, звіробій, оман). Вздовж берегової смуги озера Ялпуг багато першоцвітів (шафран сітчастий, пролісок звичайний, гадюча цибуля, тюльпан дібровний).

  1. Загальна історична характеристика району

З приєднанням Бессарабії до Румунії болгарське населення області виявилося в складному становищі. Незабаром після окупації почався загальна румунізація всіх сфер суспільного життя. У болгарських селах, як і в решті частини Бессарабії, адміністративні посади могли займатися тільки румунами, в громадських місцях заборонялося використання будь-якої мови окрім румунської, вводилася комендантська година.

Жорстка політика румунської влади призвела до створення численних нелегальних організацій в болгарських селах, які займалися пропагандою проти румунської влади, а також влаштовували акти саботажу. Широко були поширені і пасивні форми опору - відмова від служби в румунській армії, дезертирство, еміграція в СРСР.

У 1918-1924 рр. в Бессарабії була проведена аграрна реформа, яка передбачала частковий перерозподіл земель серед селян, а також розподіл земельного наділу кожного селянина на кілька шматків, які розподілялися по різних місцях залежно від родючості грунтів.

Але реформа виявилася недосконалою і половинчастою і не змогла вирішити проблеми земельного голоду.

Одним з найважливіших подій у міжвоєнний період для бессарабських болгар був, безсумнівно, Конгрес болгар, який відбувся 29. XII. 1929 г. в с. Іванівка Болгарська. На Конгресі розглядалися наступні питання:

1 . Національно- культурні завдання болгарського населення

2 . Вивчення болгарської мови в початкових школах

3 . Видання газети - органу болгарської меншини в Румунії.

Відомо також, що на Конгресі було обрано Комітет на чолі з адвокатом Федором Узун з Аккермана. Незабаром в Аккермані стала виходити газета «Наш голос» на болгарською та румунською мовами. Газета прагнула стати центром загальнобесарбської болгарської організації та захищати інтереси болгарської меншини. Однак незабаром через відсутність фінансування газета припинила своє існування.

Після 28 червня 1940 р в долі бесарабських болгар настав новий етап.

З приходом радянської влади тут почалися корінні перетворення в соціально -економічній сфері. Територія Акерманського та Ізмаїльського повітів були перетворені в серпні 1940 р. в Акерманську, а з грудня 1940 р – в Ізмаїльську область. Крім того, частина болгарських сіл Південної Бессарабії увійшли до складу Молдавської РСР, утвореної 2 серпня 1940

Перетворення були проведені в першу чергу в сільському господарстві - це стосувалося ліквідації великих одноосібних господарств. Їх власники були виселені до Сибіру, і подальша доля більшості з них досі не відома. Безземельні та незаможні селяни отримували землю, сільгоспінвентар, худобу. Почався процес колективізації, проте в 1940-1941 р. він носив ще добровільний характер. Торкнулися перетворення і галузі культури. У першу чергу освіту в школах було переведено на російську мову, а для кращого засвоєння мови учнів залишили ще на рік у тих же класах .

Однак, розпочаті перетворення були перервані Великою Вітчизняною війною.

Болгарське населення, що залишилося в складі УРСР, також зіткнулося з серйозними випробуваннями під час Громадянської війни і після неї в 1920-1930 рр. У роки Громадянської війни болгарське населення не завжди було прорадянськи налаштоване. Питання про політичну орієнтацію болгарського населення все ще недостатньо вивчене.

Проведена в 1924 р. адміністративна реформа передбачала право національних меншин на національно- культурний розвиток та територіальний устрій.

Після Громадянської війни радянська влада стала створювати в болгарських селах, втім , як і в інших, економічну і політичну опору. Створюються комбіди, яким держава допомагає фінансово і матеріально- технічними засобами.

З перших днів війни болгарське населення чинило посильну допомогу Червоній Армії. Мирне населення брало участь у будівництві оборонних споруд, брало участь в евакуації державного та громадського майна, брало участь в постачанні армії , багато хто при цьому гинув.

Проте наприкінці липня Червоній Армії довелося відступити з Бессарабії. Разом з армією евакуювалися і ті, хто брав активну участь у встановленні радянської влади в 1940- 1941рр .

Болгарське населення на захоплених територіях було подвергунто жорсткому окупаційному режиму. І якщо Бессарабію румуни вважали частиною своєї території, яку вони собі просто повернули, то в інших районах окупаційний режим був більш жорстким, так само як і в Приазов'ї, окупованому німецькими військами.

Бессарабські болгари були звільнені в серпні 1944р. Тут обійшлося практично без руйнувань. Але населення теж зіткнулося з новими випробуваннями. Частина місцевої інтелігенції, яка співпрацювала з румунською адміністрацією, відступила разом з румунськими військами.

Туристська характеристика: туристський маршрут є не складним, тому його можна провести автономно. Майже в кожному населеному пункті є магазин, де можна поповнити запаси провіанту, а також медпункти для надання першої медичної допомоги. Контрольно-рятувальний загін та служба є в м. Болград. Відділення зв’язку працюють з 9 до 17 години.

Пізнавальна цінність: вивчення історичних та природних памяток, а також ознайомлення з особливостями флори та фауни даної місцевості.

IV. Видатні земляки сіл

Видатні земляки с. Криничне:

За свою важку працю під час Великої Вітчизняної війни Кузнєцов Микола Дмитрович, Борода Марія Миколаївна, Мумжіев Степан Іванович нагороджені орденами Трудової Слави та орденами "За Мужність". Костєв Меркурій Степанович понад 30 років працював головою колгоспу "Правда" і був нагороджений орденом Леніна і орденом Жовтневої революції.

Георгий Васильович Агура( 08.02.1853 – 10.02.1915)

Генерал – лейтенант, народжений в селі Чешма - Варуїта, закінчив початкову школу в рідному селі, був видатним громадським та політичним діячем, першим війсковим прокурором Болгарії.

Дмитрий Дмитрович Агура(14.10.1849 – 28.09.1911) Професор, народжений в селі Чешма - Варуїта, міністр, засновник та перший ректор Софійського университету, засновником першого болгарського історичного товариства, видатний вчений, віддав все своє життя служінню рідній освіті та науці на благо болгарського народу. Під його авторством вийшов перший закон про народне просвітництво, в якому втілилися демократичні традиції болгарської школи.

Меркурий Степанович Костєв( 25.09.1924 – 15.01.2005 )

Народжений в селі Лощинівка, Ізмаїльського району.1947 – 1960гг – директор Криничненського середнього училища. 1960 – 1990гг – голова колективного господарства «Правда». Меркурий Костєв нагороджений орденом та медалями, зробив багато для процвітання села Криничне.

Куртєва Ганна Панасівна

Працює в Інституті ядерних досліджень НАН України, займається теорією ядра, кандидат фізико - математичних наук. Видала збірку віршів "Вічних істин поклик", кілька віршів опубліковано у літературному альманасі "Пегас" (вип. 8, т.1) та збірнику "Поет року -2012".

Видатні земляки с. Оксамитне: Булгаров Ілля Іванович - Герой соціалістичної праці в галузі розсадництва.

Білоус Анатолій Володимирович – директор дослідного господарства ім. О.В. Суворова (з 1988 року) - заслужений працівник сільського господарства України.

V. Опис маршруту та графік руху:

В процесі розробки проекту було створено маршрут дводенного походу видатними місцями сіл: Криничне – Тополине – Оксамитне. Маршрут прокладено за такими «станціями».

Станція 1. Свято - Дмитрівська церква (храм Димитрія Солунського) (Додаток 4). Стартують учасники походу з центру села Криничне. Далі маршрут пролягає по крутому схилу до Свято - Дмитрівської церкви.

Церква порівняно молода, її будівництво було розпочато ще в 1938 році, закінчено - у 1944 -му. Діяв храм, збираючи під своїми склепіннями численних прихожан, до 1960 року. Пізніше в його стінах був склад, потім - спортзал. Але найстрашніший епізод, як не сумно, трапився не в роки тотального атеїзму , а значно пізніше. У 1986 році в Києві було створено комітет з релігії. Кринничненській церкві був даний статус пам'ятника зодчества та архітектури. Для того , щоб її підтримати, з районного бюджету треба було виділити 150 тис. карбованців. Однак, замість цього її підірвали. « Підривали зверху, - розповідає отець Роман . - Купол звалився, дзвіниця була звалена всередину, зв'язок між стінами був повністю порушений ... ». Щоб відновити справедливість, уродженець с. Криничне Іван Плачков вже в цьому столітті почав піднімати церкву з руїн. 200 тис. грн. було виділено з обласного бюджету.

Останні три роки реконструкція триває за рахунок прихожан, які , за словами сільського голови, пожертвували понад 300 тис. грн. В цьому році були закінчені внутрішні роботи та підготовка храму до розпису, також було закінчено відновлення підлоги. Славиться Криничненська церква своїм хором. За підтримки Антона Кіссе хор брав участь у Міжнародному конкурсі в Білорусії і зайняв гідне третє місце.

Станція 2. Криничненський краєзнавчо - етнографічний музей (Додаток 5).

Далі рухаємось стежкою до краєзнавчо - етнографічного музею. Засновано музей 01.01.1984р. Засновниками є вчителі та учні Криничненської ЗОШ. Будівля музею складається з зали, площею 70 кв. м, яка умовно поділена на зони, що являють собою кімнати болгарської хати. В експозиціях представлені декілька розділів: жіночий одяг, дитячий та чоловічий одяг, оздоблення болгарського дому, предмети домашнього побуту та елементи ткацького верстату. Також в музеї зібрано елементи народної вишивки, яка представлена тканими та вишитими рушниками.

Станція 3. Виноробний завод «Колоніст» (Додаток 6).

Далі йдемо по шосе вздовж села Криничне. Через два кілометри повертаємо до винзаводу «Колоніст».

Винзавод "Колоніст" заснований в 2005 р. підприємцем І. Плачковим, колишнім міністром ПЕК. Тут було налагоджено виробництво бессарабських вин за класичною технологією на сучасному обладнанні. У власності підприємства 21 га молодих виноградників і 60 га виноградників віком близько 35 років. Завод "Колоніст" щорічно виробляє близько 130 тис. пляшок вина 10 найменувань. Працює Винний центр з залою для дегустації, де можна спробувати вина всієї лінійки ТМ "Колоніст": Шардоне, Сухолиманське, Трамінер, Аліготе, Рислінг, Піно нуар, Каберне десертне, Каберне сухе, Мерло, Одеське чорне сухе, Одеське чорне десертне, Одеське чорне витримане.

Тут влаштовуємося на ночівлю.

Крутий спуск по грунтовій дорозі виводить нас до прибережної зони озера Ялпуг.

Станція 4. Прибережна зона озера Ялпуг (водонасосна станція с. Криничне) (Додаток 7). Озеро Ялпугнайбільше прісноводне озеро України, та друге за величиною прісноводне озеро Європи. Його довжина - 39 км, а ширина місцями доходить до 7 км. Озеро насамперед відоме своєю багатою флорою і фауною - тут, наприклад, налічується близько 41 видів риб. Правда, останнім часом Ялпуг все більше забруднюється стічними водами. Флора Ялпуга представлена багатим розмаїттям підводних, напіпідводних і плавучих рослин. Однак напівпідводні зустрічаються в найбільшій кількості, а саме: очерет, водяна гречка, рогіз, осока, ірис і різні види болотних рослин, кожне з яких має свою чітко визначену роль в біології озера. У тих місцях, де вода простоює, ростуть ниткоподібні водорості.

Щовесни на берегах озера з’являються першоцвіти: тюльпан бузький, білоцвіт літній, гімносперіум одеський. Деякі з них ростуть тільки в Болградському та Ізмаїльському районах (ряска двозначна).

Однак, навіть ці незначні місця росту першоцвітів знаходяться на межі винищення через розпашку степу та схилів, їх заліснення та витоптування домашньою худобою. Місцеві мешканці зривають квіти на букети та викопують цибулини. Проблемою є також надмірне рекреаційне навантаження регіону.

Окремо слід зазначити, що наш регіон багатий на лікарські рослини, трави та дерева: ромашка лікарська, м’ята, звіробій, шавлія, дев’ятисил, глот, шипшина.

Сукупність цієї флори є сприятливим притулком для багатої фауни ракоподібних, молюсків, черв'яків, лічинок і т.д., які є найкращою їжею для риб, що мешкають в озері. Фауна озера настільки різноманітна, що без перебільшення з упевненістю можна сказати, що вистачило б інформації про неї для видання окремої енциклопедії озера Ялпуг: близько 30 видів риб, більше 10 видів змій, раки, жаби, черепашки (більше 8 видів), кілька видів равликів, черв'яки, личинки, ракоподібні, молюски і. т.д. І це ще не все: лебеді, качки, чайки, ондатри, ховрахи та ін.

Далі рухаємось в північно-західному напрямку до с. Тополине та повертаємо на північ по асфальтованій дорозі, яка піднімається вгору. На височині дорога повертає на захід до руїн дачі Давидова.

Станція 5. Дача Давидова с. Тополине (Додаток 8).

Споруду було побудовано на початку ХХ століття, орієнтовно в 1906 - 1911 роках на замовлення великого Болградського землевласника Давидова.

Будівля дачі Давидова знаходиться в мальовничому місці, в районі с. Тополине, в 700 -х метрах від берега озера Ялпуг .

Будівлю виконано у вигляді замку, по кутах будівлі є круглі вежі з червоної цегли. Зовні будову було прикрашено барельєфами. На другому поверсі була простора тераса з видом на озеро. Всередині будівлі були просторі зали, стіни яких були прикрашені орнаментом (явно ці приміщення призначалися для прийомів, балів). До будівлі замку прилягали господарські споруди. Після того, як замок зруйнували , в одному з них було виявлено підземний хід , який виходив у двір сім'ї Калько ( жителів с. Тополине). Навколо замку був розбитий чудовий парк.

У радянський час будівля замку використовувалася під музей. У процесі створення художніх фільмів «Служили два товариші » і « Чекайте нас на світанку» будівля використовувалася для зйомок. У 70-ті - 80-ті роки в будівлі замку проводилися заняття групи подовженого дня, а також частина будівлі використовувалася як клубу. Нажаль до наших днів споруда не зберіглася, на цьому місці місцева влада намагається облаштувати сільський парк.

Крутий спуск виводить нас в урочище, далі стежкою рухаємось в західному напрямку до шосе. Йдемо до села Оксамитне. Через кілометр повертаємо до пам’ятника О.В. Суворову.

Станція 6. Пам’ятник О. В. Суворову с. Оксамитне (Додаток 9).

В наших краях зберігається багато пам’ятників, пов’язаних з перемогами російських військ під час російсько – турецьких воєн XVIIIXIX століть. Саме таким є пам’ятник великому російському полководцю О. В. Суворову. Пам’ятник розташовано в центрі села Оксамитне, він був виготовлений у 1963 році за замовленням адміністрації ДВГ Суворова в скульптурній майстерні міста Одеса. У 2013 році пам’ятнику О. В. Суворову виповнилося 50 років.

Но  кто  сей  рьяный  великан,

Сей  витязь  полуночи?

Друзья, на  спящий  вражий  стан

Вперил  он  страшны  очи;

Его  завидя  в  облаках,

Шумящим, смутным  роем

На  снежных  Альпов  высотах

Взлетели  тени  с  воем;

Бледнеет  галл, дрожит  сармат

В  шатрах  от  гневных  взоров…

О  горе! Горе, супостат!

То  грозный  наш  Суворов.

І. Державін

Далі дорога рівномірно спускається до джерела.

Станція 7. Джерела с. Оксамитне (Додаток 10).

На території с. Оксамитне знаходяться три джерела. Пов’язано це з особливостями форм рельєфу місцевості. Ці джерела, відносяться до тих, що харчуються грунтовими водами, вони відрізняються великою постійністю у часі, але також схильні до сезонних коливань складу і температури. Джерела ерозійного походження(з'являються в результаті поглиблення річкової мережі і розтину водоносних горизонтів).

Джерела артезіанських вод відрізняються найбільшою сталістю режиму; вони приурочені до областей розвантаження артезіанських басейнів.

Хімічний і газовий склад води джерел різноманітний; він визначається, головним чином, складом розвантажених підземних вод і загальними гідрогеологічними умовами району. Найчистішею є вода в джерелі біля Оксамитненської школи. Тут ми робимо привал, п'ємо чисту джерельну воду та відпочиваємо. Так закінчується другий день нашого походу.

VI. Оформлення звіту та рекомендації

Основною перевагою цього маршруту є те, що він минає автошляхи з інтенсивним рухом, а більша частина проходить польовими дорогами. На маршруті в населених пунктах можна поповнити запаси продуктів, одержати, в разі потреби, медичну допомогу, використати автотранспорт. Маршрут пролягає живописними місцями, зустрічаються невеликі спуски та підйоми, урочища. Ці природні перешкоди роблять похід дуже цікавим в спортивному плані. На маршруті зустрічаються деякі історичні та природні пам’ятники. Під час подорожі ми познайомилися з історичним минулим населених пунктів, відкрили для себе багато невідомих сторінок історії рідного краю. Після походу творча група в складі, Цапурдей Любові, Чернєвої Світлани та Чобану Станіслава склали звіт про екскурсію і виготовили стінгазету, використавши фотоматеріали, зроблені під час походу. Після канікул розмістили її у вестибюлі школи, і всі учні мали змогу побачити цікаві куточки нашого краю.

Таким чином, можна зробити висновок, що похід «Стежинками рідного села» відповідає поставленій меті і задачам, розширює світогляд учнів, впливає на їх пошукову і пізнавальну діяльність, фізичний розвиток, покращує емоційний стан. Учні долучаються до самостійного пошуку необхідної інформації: вчаться працювати з літературою, картою, безпосередньо спілкуватися з людьми. Поглиблюють знання правил поведінки на природі, культури туризму. Покращують такі якості, як відповідальність, бережливість, любов до своєї малої батьківщини, вчаться орієнтуватись на місцевості.

Похід не є складним, розрахований на 20 годин. Учні без зайвих фізичних зусиль, легко проходять його. Під час зупинок діти мають змогу не тільки відпочити і відновити свій фізичний стан, а й отримати цікаву і корисну інформацію. Походи подібного типу можна проводити під час канікул і під час навчальних екскурсій в школі. Їх тематика тісно переплітається з предметами шкільної програми, такими як: історія рідного краю, історія України, географія, природознавство, екологія рідного краю, фізична культура. Походи такого типу можна здійснювати весною, влітку, восени і милуватися принадами природи, неповторними для кожної з них.

ОКСАМИТНЕНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І – ІІІ СТУПЕНІВ ІМЕНІ І. І. БУЛГАРОВА

БОЛГРАДСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ


НАКАЗ


від 6 травня 2016 р. № 227


Про проведення походу

«Стежинками рідного краю»


Відповідно до річного плану школи на 2015/2016 н. р., з метою популяризації пошукової краєзнавчої роботи, патріотичного виховання учнівської молоді через вивчення історії, культурної спадщини та природи рідного краю


НАКАЗУЮ:


  1. Провести похід «Стежинками рідного краю» для учнів 8 – 10 класів 07 – 08.05. 2016 р.

  2. Затвердити список учнів та вчителів Оксамитненської ЗОШ імені і. І. Булгарова для проведення походу.

  3. Затвердити план маршруту походу.

  4. Відповідальність за життя та здоров’я учнів покласти на Узунову М. І.

  5. Вчителю географії Узуновій М. І.:

    1. довести до відома батьків п. 1 цього наказу та отримати дозвіл кожного з них на участь їхньої дитини в поході в письмовому вигляді;

    2. провести з учнями інструктажі з безпеки життєдіяльності під час проведення походу з відповідним записом в журналі реєстрації цільових інструктажів.

  1. Вчителю географії Узуновій М. І. провести інструктаж з охорони праці з педагогічними працівниками, які беруть участь в проведенні походу з записом в журналі реєстрації інструктажів.

  2. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника директора з навчально – виховної роботи Парушеву М. П.


Директор М.І.Бальчева


Список учнів

Оксамитненської ЗОШ імені І. І. Булгарова,

що перебували в туристсько – краєзнавчому поході

«Стежинками рідного краю»

за маршрутом Криничне – Тополине – Оксамитне

Прізвище та ім’я учня

Рік народження

Клас

1.

Цапурдей Любов

2000

10

2.

Чернєва Світлана

2000

10

3.

Гараба Марія

2000

10

4.

Дімова Марія

2000

10

5.

Іванова Любов

2000

10

6.

Дінчев Олександр

2002

8

7.

Чеботар Вадім

2002

8

8.

Василіогло Христина

2001

9

9.

Чобану Станіслав

2001

9

10.

Буфня Юрій

2001

9

11.

Василіогло Анастасія

2001

9

12.

Бошков Олексій

2001

9



Карта дводенного походу


Додаток 2

С вято-Дмитриєвська церква с.Криничне





Болгарська хата – експонат краєзнавчого музею с. Криничне



























Д омашнє начіння болгар





















Вироби, що використовувалися болгарами в домашньому господарстві



Винзавод «Колоніст» с. Криничне

Озеро Ялпуг – перлина рідного краю

Рослини нашого краю

Ромашка лікарська











Звіробій









Тюльпан Бузький (тюльпан Шренка)











Гімносперіум одеський



Дача Давидова, с. Тополине





Пам’ятник О.С. Суворову с. Оксамитне























Джерело, с. Оксамитне







Додаток 2

ПРОЕКТИ В ДІЇ

Проект: Пізнаємо рідний край







Проектна діяльність на уроках географії

Тема: «Глобальні проблеми людства»

















































Проект: «Допоможемо птахам!»

















































Позаурочна діяльність «День Нептуна»





















































Проект:’ Прибираємо планету! Наведемо порядок в нашому шкільному дворі’’





















































Проект: «Зсувам – ні!»











63

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Увага! Автор матеріалу забороняє відтворення, передрук або розповсюдження іншим способом цього матеріалу з сайту «ВСЕОСВІТА» (тексти, фото, відео тощо). Дозволяється лише гіперпосилання на сам матеріал.

Нещодавно завантажили