Німецький фізик Томас Йоган Зеєбек винайшов термоелектричні перетворювачі – термопари в 1821 році.
Термопара (термоелектричний перетворювач) - пристрій, що застосовується в промисловості, наукових дослідженнях, медицині, в системах автоматики. Застосовується в основному для вимірювання температури.
Термопара - пара провідників з різних матеріалів, з'єднаних на одному кінці і при різній температурі на кінцях провідників утворюється термоелектричний ефект, тобто між кінцями появляється напруга (термо-ЕРС). Так, для прикладу; при температурі спаю ніхрому і алюміній-нікелю дорівнює 3000 C термо-ЕРС складає 12,2 мВ.
Термопари знайшли широке використання в техніці. Їх переваги - можливість вимірювання температур у великих діапазона- простота пристрою і надійність в експлуатації. Недоліки термопар - невелика чутливість, яка в ряді випадків призводить до ускладнення вимірювальних схем, а також необхідність підтримки постійної температури холодних спаїв.
В запропонованій конструкції отримано термо-ЕРС значно меньша, але використано поширені метали- залізо і алюміній. Мета досліду демонстрація роботи термопари і не ставилась ціль- отримати максимальну термо-ЕРС.
На практиці часто використовують не один елемент, а батарею з декількох елементів, включених послідовно.
