Приведена методика не є новою – але досить проста у повторенні, тому варто її проводити. Є і інші методики визначення коефіцієнту поверхневого натягу рідини, проте саме ця найпростіша у виконанні.
Для експерименту знадобиться:
• склянка на 100 мл, або пластиковий (для напитків);
• вода дистильована 30…50 мл;
• шприц на 5 мл;
• термометр для рідини;
• зубочистка;
• мікрометр, або штангенциркуль
Визначення коефіцієнту поверхневого натягу рідини описаний в підручниках з фізики, проте для фізичного практикуму бажано мати покрокову інструкцію, що і зроблено нижче.
1. наливаємо в склянку 125 мл дистильованої води;
2. вимірюємо температуру води – бажано щоб вода мала
температуру 20 ОС;
3. виміряємо внутрішній діаметр отвору шприца - вставляєм зубочистку в
отвір і робимо замір діаметру зубочистки, записати результат – діаметр
отвору рівний 2,1 мм.
4. наберемо в шприц 5 мл дистильованої води, постукати по шприцу, щоб
вигнати повітряні бульбашки, натисканням поршня злити 1 мл води –
підводимо верхню частину поршня на відмітку «4»;
5. повільно натискуємо поршень і рахуємо кількість крапель води, які
утворяться з 2-х мілілітрів води – коли верхня частина поршня буде на
відмітці «2», таким чином витече 2 мл води.
Формула для обчислення коефіцієнту поверхневого натягу рідини має вигляд:
