Необхідність у вивченні термоелектронної емісії існує – якщо тепер радіолампи використовують досить рідко, то електронно-променеві трубки продовжують і надалі використовувати.
Термоелектронна емісія — явище, зумовлене тепловим рухом вильоту електронів з речовини. Термоелектронну емісію називають також – ефект Річардсона, ефект Едісона.
Термоелектронна емісія є необхідною для вакуумних ламп, в яких електрони випромінюються негативно зарядженим катодом. Для збільшення емісії катод зазвичай підігрівається ниткою розжарення. Часто застосовуються оксидні катоди - нікель, вкритий оксидом лужноземельного металу. Величина струму термоелектронної емісії залежить від температури катода, роботи виходу та властивостей поверхні. До того, як появились напівпровідникові прилади, використовувалися електронні лампи.
Електронна лампа представляла собою запаяний з обох кінців скляний тубус, в одному боці якого розташовувався катод, а в іншому анод. З тубуса відкачували газ до такого стану, при якому молекули газу могли пролетіти від однієї стінки до іншої і при цьому не зіткнутися. Такий стан газу називається вакуум. Іншими словами вакуум – це сильно розріджений газ. У таких умовах провідність всередині лампи можна забезпечити тільки шляхом введення всередину джерела заряджених частинок. Для того, щоб у лампі з’явилися заряджені частинки – використали термоелектронну емісію.
Провести демонстрацію використання термоелектронної емісії при роботі лампового діода досить просто, зібравши схему, приведену на рис. 1.
