Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Побудова дисципліни у ЗДО: профілактика проблемної поведінки
»
Взяти участь Всі події

Метод проєктів на уроках української мови і літератури

Самоосвіта

Для кого: Дорослі

22.01.2020

1643

85

0

Опис документу:
У роботі висвітлюється питання методу проєктів як одного з прийомів особистісно зорієнтованого навчання, історичні аспекти виникнення та впровадження його у світовій та українській педагогічній практиці, розкривається загальний зміст проєктної діяльності учнів, викладаються види проєктів та їх можливі етапи.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

  1. Проєктні технології науроках української мови та літератури

Для успішного використання проєктної діяльності в практиці роботи необхідна ретельна підготовка вчителя до планування та організації навчального та позакласного проєктування, його дидактичне, методичне та матеріально-технічне забезпечення.

На початковому етапі впровадження проєктних технологій у навчально-виховний процес вивчено історію виникнення та основи методу проєктів, ознайомлено з досвідом роботи колег, теоретичними матеріалами вчених та практиків.

Наступний етап впровадження проєктних технологій у навчально-виховний процес передбачав формування практичних навичок і вмінь щодо впровадження основних аспектів роботи над методом проєктів у навчально-виховному процесі.

Залучення до проєктної діяльності відбувається поступово. Практика роботи підтверджує, що учні 5-х класів — новачки у цій справі, тому й починати треба з простого:

- на уроках літератури це проєкти власних казок , легенд, переказів (творчий проект).

— авторський кросворд на певну тему з української літератури чи мови (не менше 10 слів);

— повідомлення (на 5—7 хвилин).

Це і є домашній міні-проеєкт, що вимагає індивідуальної творчої роботи, створюючи тим самим умови для самореалізації учнів з різним рівнем підготовки, формуючи позитивну динаміку мотивації, створюючи ситуацію успіху і творчої атмосфери.

У 6 класі при вивченні теми «Лексикологія. Фразеологія» пропоную укласти словнички діалектів рідного краю, фразеологізмів, прислів’їв та приказок.

Починаючи з 7-го класу (особливо 8-го), все більше учнів стають активними діячами вже групових проєктів, проєктів по систематизації і узагальненню знань, розробці тестових завдань. Комп’ютерна презентація стає справжнім захистом наукового дослідження чи глибокої роботи.(Наприклад: створити виставку і провести уявну екскурсію на тему „Шевченко— художник”; підготувати інсценізацію балади „Тополя”, дослідити образи повісті „Захар Беркут” за опорною схемою (планом).

Стаючи дев’ятикласниками, учні — вже досвідчені аналітики й експерти. Крім міні-проєктів, для них важливе значення мають короткотривалі та середньотривалі, парні та групові проєкти, комплекс пошукових, дослідницьких, різного роду творчих видів робіт, що виконуються з метою практичного чи теоретичного вирішення значущої проблеми. Неодмінним складником проєктної діяльності є презентація матеріалів перед широкою аудиторією. Вона має свій строгий регламент — 7—10 хвилин на виступ і 3—5 хвилин відповіді на питання. Презентація призначена для демонстрації отриманого продукту: відеофільму, відеоряду, тестів, збірки творчих робіт, словника, розробки інтелектуальних ігор або сценарію позакласного заходу. За своїм педагогічним ефектом це один із найбільш важливих етапів проєкту, коли учень одержує можливість презентувати результати своєї праці.

Важливим моментом є підкреслення рівня творчості та оригінальності, ступінь володіння інформацією з досліджуваної теми та риторичні вміння.

Практичне застосування методу проєктів на уроках мови та літератури показало, що школярі зацікавилися новою технологією, виявляють при організації та реалізації певних проєктів високий творчий потенціал і вміння мислити нестандартно, мають покращення результативності навчання. Чи можна поставити під сумнів користь проєктної технології, якщо в ході її застосування учень вчиться самостійно здобувати знання і використовувати їх для вирішення нових пізнавальних і практичних завдань? Діти придбають комутативні навички та вміння, працюючи у різноманітних групах та виконуючи різні соціальні ролі (лідер, виконавець, посередник і т. п.), ознайомляться з різними думками щодо однієї проблеми. Особливо цінним активізуючим стимулом діяльності є те, що проєктне навчання не порушує принципу невимушеності, у міру виконання роботи зростає ступінь захопленості нею. Діти вчаться на власному досвіді й досвіді своїх товаришів, бачать результат своєї власної праці.

  1. Розробки уроків з української мови та літератури з використанням методу проєктів

Розробка уроку з української літератури

5 клас

Тема : Зірка Мензатюк «Таємниця козацької шаблі». Урок-подорож замками України

Методичний коментар :

Тип проєкту – за домінуючим видом проєктної діяльності – дослідницький ;

-за предметно-змістовою галуззю – міжпредметний (українська література, географія,історія, образотворче мистецтво);

  • за кількістю учасників – груповий;

  • за тривалістю діяльності – короткостроковий;

  • за характером координацій – із безпосередньою координацією

Особиста практична значущість для учнів – набуття навичок роботи з додатковою літературою, формування вмінь аналізувати та відбирати потрібну інформацію.

Ключове питання : значення історичної пам’яті для сучасної людини

Тематичні питання :

1. Розповідь про козаків, їх діяльність.Знайомство з козаком-привидом.

  1. Складання карти подорожі сім’ї Руснаків.

  2. Віртуальна подорож замками України, які відвідала Наталка зі своїми батьками.

  3. Значення історичної, національної пам’яті для народу.

Мета проєкту - активізація самостійної дослідницької роботи учнів та зацікавленості до історичного минулого українського народу, формування національної культури і свідомості учнів.

Актуальність проєкту - формування національної свідомості, патріотичних почуттів, громадянської позиції, усвідомлення актуальності цих понять у нашому житті

Запланований результат - учні діляться на групи та готують розповіді, ілюстрації, презентації та відеоматеріали про кожен із замків, які відвідала сім’я Руснаків.

Діяльність учителя та учнів на кожному етапі проектної діяльності

Етап передпроєктної підготовки

Учитель

Учень

- ставить перед учнями завдання по підготовці до уроку – подорожі, знайомить їх із питаннями, що роз-глядатимуться, метою, очікуваними результатами;

- організовує відбір літератури через Інтернет;

- пропонує пам’ятку „Як підготувати проєкт”, рекомендує учням ту чи іншу тему, враховуючи індивідуальні особливості дитини.

- записує літературу до уроку;

- осмислює та обирає тему творчої роботи;

- складає план самостійної дослідницької роботи.

Етап дослідницької роботи

Учитель

Учень

- тримає на контролі роботу кожного учня з проблемного питання;

- надає консультації;

- знайомиться з робочими матеріалом;

- націлює на глибше дослідження ключових питань.

- підбирає та опрацьовує літературу за обраною темою;

- звертається до вчителя за консуль-таціями;

- читає повість;

- знайомиться з відповідними джерелами мережі Інтернет;

- добирає до роботи за потребою ілюстративний матеріал, цитати;

- готується до виступу перед аудиторією.

Етап представлення отриманих результатів (урок – подорож)

Учитель

Учень

- на початку уроку націлює учнів на сприймання й усвідомлення результатів пошукової роботи товаришів;

-звертається із запитаннями;

-коректує інформацію при потребі;

-залучає учнів до обговорення;

-підводить їх до узагальнення, підбиття підсумків самостійної роботи, націлює на використання отриманих результатів досліджень;

-оцінює результати діяльності кожного та ефективність даного уроку

- виступає перед однокласниками з результатом своєї дослідницької роботи;

- демонструє наявний ілюстративний матеріал;

- відповідає на питання вчителя та однокласників;

- слухає товаришів, ставить запи-тання;

- бере участь в обговорення результатів дослідницької роботи інших, фіксує потрібну інформацію (письмово), аналізує та узагальнює почуте;

- висловлює власні думки з приводу ключового питання та співставляє їх із думками інших;

- бере участь в оцінюванні змістовності та продуктивності уроку - подорожі

Підсумок уроку:

Принцип незакінченого речення :

«Я себе вважаю справжнім патріотом ( справжньою патріоткою) тому що я….»

Конспект уроку з української мови в 6 класі

Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Вживання числівників на позначення часу і дат.

Мета: навчити вживати і будувати речення з числівниками на позначення часу і дат; сформувати навички правильно узгоджувати числівники з іншими частинами мови, правильно утворювати форми числівників та вживати їх в усному й писемному мовленні; розвивати мовлення і виховувати дбайливе ставлення до чистоти своєї мови.

Обладнання: підручник, презентація «Історія годин або які бувають годинники?», ілюстрації з годинниками, міні-проекти учнів.

Перебіг уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Розгадування загадок

Я, відомо, дуже знатний,
Кількість можу означати
І порядок при лічбі,
Підкажу мерщій тобі.
Чи який, чи котрий , скільки –
Запитай мене лиш тільки.
Щоб не буть багатослівним
Називаюсь я … (числівник)

Справно йде, хоч ніг немає,

«Цоки-цок»,— усім співає.

І секунди, і хвилини

Нам рахує він щоднини.

(Годинник)

2. Бесіда-повторення

- Яка частина мови допомагає визначити час?

- Що таке числівник?

- На які групи за значенням поділяються числівники?

- Які числівники називаються кількісними, а які порядковими?

ІІ. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку.

- Відомий усім поет-мандрівник Григорій  Сковорода казав: «Найбільша втрата – це втрата часу».

- Скажіть, як називається прилад, що відлічує час у межах доби?

- Такий прилад називається годинником.

Уявіть, що б ми робили, якби не було годинників, якби не знали, котра година?

Мабуть, нікуди  б не поспішали і, нікуди б не запізнювались.

Дуже часто ми чуємо: «Скільки зараз годин?» - замість «Котра година?». «Зараз п'ятнадцять годин», - замість – «Зараз третя година дня» або «Зараз п’ятнадцята година».

Щоб уникати таких помилок, потрібно пам’ятати, як правильно вживати числівники на позначення часу. Саме цим і будемо ми сьогодні займатися на уроці.

Рефлексія. Очікувані результати

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

  1. Учні класу були поділені на групи і підготували міні-проєкти на теми:

І група -історія виникнення годинників;

ІІ група - які бувають годинники;

ІІІ група – квіткові годинники.

Представники кожної групи виступають зі своїми проєктами та презентацією

2. Робота з тектом

Прочитайте текст. Чи правильно позначено час? Аргументовано доведіть. Поміркуйте, якими числівниками (кількісними чи порядковими) слід користуватися, називаючи час (у годинах), дату.

Здійснена мрія

За давніх часів люди заздрили птахам і мріяли злетіти в небо. Великий італійський учений Леонардо да Вінчі ще в п'ятнадцятому сторіччі ство рив кресленик літального апарата, але людина полетіла лише через чотири століття - сімнадцятого грудня 1903 року. А дванадцятого квітня тисяча дев'ятсот шістдесят першого року о дев'ятій годині сім хвилин з космодрому Байконур знявся в небо космічний корабель "Восток" з людиною на борту (Із кн. "Космос").

3. Теоретична хвилинка

Насамперед,  потрібно пам’ятати, що години в українській мові – жіночого роду і для позначення часу слід використовувати порядкові числівники, які відповідають на питання «Котра?».

Тобто, коли на годиннику  «14.00», говоримо не «дві години», а «друга година дня», або «чотирнадцята година».

Правильне запитання звучить: « Котра година?», «О котрій годині?»,а не «яка», не «скільки», а саме «котра»!

Хвилини і секунди позначаються  кількісними числівниками, що відповідають  на питання «Скільки?» Тож говоримо «двадцять хвилин», «п’ять секунд».

Форму «У скільки годин?» потрібно замінити на О КОТРІЙ ГОДИНІ?, а форму «Скільки годин?» – на КОТРА ГОДИНА? Можна: чверть на сьому і чверть по шостій, за двадцять сьома і двадцять до сьомої.

4. Експрес-урок з О.Авраменко (https://www.youtube.com/watch?v=zaTRsN-S5yg)

5. Теоретична хвилинка

- Якщо тобі потрібно сказати точний час (без хвилин), то слід використовувати прийменники О чи ОБ: о третій годині, об одинадцятій годині.

Для позначення половини використовуємо прийменник НА: пів на десяту, опів на сьому.

Називаючи точний час із хвилинами, слід пам'ятати, що до 30 хвилин треба вживати прийменник НА або ПО, а після 30 хвилин – прийменник ЗА або ДО.

НЕПРАВИЛЬНО: пів сьомої (години), п’ятнадцять (хвилин) восьмої (години), без десяти (хвилин) три (години) .

 ПРАВИЛЬНО: п’ятнадцять (хвилин) на восьму (годину), п’ятнадцять (хвилин) по восьмій (годині), за десять (хвилин) третя (година), десять (хвилин) до третьої (години).

 Ніколи не запитуйте «Скільки на ваших?», коли просите когось глянути на свій годинник. Правильно буде  «Скажіть, будь ласка, котра година?».

-  А чи правильним буде запитання «Яка година?».

- Так, якщо слово «година» вживаємо в значенні «певний період», «певний момент». Отже, на запитання «Яка година?»  слід відповідати: година світла, сонячна, весела, ясна, сумна, тобто, ми підкреслюємо тільки якість, а не порядок при лічбі. 

9. Гра «Якщо на годиннику…» (ілюстрації з годинниками)

12.40

Дванадцята година сорок хвилин.

За двадцять хвилин перша (тринадцята).

Двадцять хвилин до першої (тринадцятої).

12.15

Дванадцята година п'ятнадцять хвилин.

П'ятнадцять хвилин на першу.

П'ятнадцять хвилин по дванадцятій.

Чверть на першу

Чверть по дванадцятій

15.50

Третя (п'ятнадцята) година п'ятдесят хвилин.

За десять хвилин четверта (шістнадцята).

Десять хвилин до четвертої (шістнадцятої)

19.00

Сьома (дев'ятнадцята) година

10. Практична робота.

На годиннику 14.45. Завдання: записати позначення часу різними способами.

Через 1 год15 хв буде…(шістнадцята година)

Через 5 год 30 хв буде…(двадцята година п'ятнадцять хвилин; п'ятнадцять хвилин по двадцятій годині; п'ятнадцять хвилин на двадцять першу годину)

Через 4 год 45 хв буде…(дев’ятнадцята година тридцять хвилин, пів на двадцяту, пів до двадцятої)

11. Інформаційна хвилинка

- У розмові можна називати точний час і приблизний. Точний час вказують у розкладі відправлення поїздів, літаків, виходу радіо- і телепередач, початку концертів, вистав тощо. Вказівка на точний час характерна для наукового та офіційно-ділового стилів мовлення.

У розмовному мовленні час події, як правило, вказують не точно, а приблизно.

Радіо, телебачення, залізниця користуються офіційним позначенням часу: 00.00 - зараз нуль годин нуль хвилин

02.02 – друга година дві хвилини

10.47 – десята година сорок сім хвилин

14.40 – чотирнадцята година сорок хвилин

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Гра «Диспетчер»

Завдання: оголосіть час.

11год15 хв

17год27хв

22год

18год20хв

5год35хв

2. Вправа «Мій робочий день»

Дайте повні письмові відповіді на запитання. Усі числівники запишіть словами.

- О котрій годині ви прокидаєтеся в робочий день?

- Скільки хвилин витрачаєте на ранкову гімнастику й водні процедури?

- О котрій годині снідаєте?

- Коли виходите з дому до школи?

- Скільки часу затрачаєте на дорогу?

- О котрій годині починається перший урок і закінчується останній?

V. Підсумок уроку

Бесіда-повторення. Рефлексія.

- Що ви засвоїли з теми "Числівник"?

- Яких умінь набули?

- Для чого вони вам потрібні?

- Як ви оцінюєте свої знання і вміння?

- Бажаю вам ніколи не витрачати марно часу! Переконана, що правильне вживання числівників для позначення часу допоможе вам у тому, щоб ви ніколи нікуди не поспішали і нікуди  не запізнювались, особливо на уроки.

VІ. Домашнє завдання

Підготувати міні-проєкти:

І група – укласти невеличкий словничок фразеологізмів, у яких вживаються числівники;

ІІ група – записати прислів’я і приказки з числівниками

Висновки

Актуальність порушеного у роботі питання підказало саме життя, адже метод проєктів сьогодні вважається одним із перспективних видів навчання, оскільки створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей, формує в учнів життєві компетентності. Важливою характеристикою проєктної діяльності є активна позиція учня і реалізація принципу «Вчитись діючи». Адже саме під час проєктування учень вчиться визначати мету діяльності, планувати, відкриває для себе нові знання, експериментує, обирає шляхи, ставить завдання, реалізовує свої можливості, досліджує, думає, створює, діє.

Проєктна технологія дає змогу застосувати активні та інтерактивні методи орієнтації учнівської молоді на духовні цінності українського народу. Вміння використовувати у своїй педагогічній діяльності метод проєктів – це показник високої кваліфікації вчителя, його прогресивної методики навчання та розвитку школярів.

Отже, використання методу проєктів на уроках української мови і літератури невичерпне. Саме тому ця методика є дуже перспективною в наш час. Участь у проєктній діяльності дає змогу самореалізуватися як педагогу, так і учневі, розкрити творчий потенціал усіх учасників. Проєкт дозволяє вийти за традиційні межі уроку, змінити стосунки між учнями та вчителем, підвищити самооцінку школяра.

Використання поданого методу допомагає сформувати ключові компетенції учня. Навряд чи можна перелічити всі переваги методу проєктів. Проте саме на них мають спиратися педагоги сучасної школи.

Додаток 1

Алгоритм роботи над проектом

Етапи

роботи

Діяльність учнів

Діяльність учителя

Приклади

1

Вибір теми, визначення завдань, типу проекту

Обговорю-ютьчи пропо-нують тему, мету і завда-ння проекту

Мотивує діяльність учнів, формує і пояснює мету і завдання

Тема. Гайдамацький рух в Україні.

Тип проекту: дослідницький.

Завдання: дослідити причини виникнення гайдамацького руху, Коліївщини та її поразки; роль в цих історичних подіях І.Гонти та М.Залізняка за історичними джерелами, народною творчістю, поемою «Гайдамаки» Т.Г.Шевченка.

2

Визначення важливих проблем дослідження

Вживаються в ситуацію, висувають з подачі вчителя проблеми («мозкова атака» з по-дальшим обго-воренням)

Продумує можливі варіанти проблем у межах визначеної тематики, підводить учнів до самостійного визначення проблем, спостерігає

Проблема: невідво-ротність боротьби українського народу за визволення.

3

Розподіл за групами, обговорення можливих методів дослідження

Формують склад груп, розподіляють ролі, здійснюють планування роботи, вибирають форму презентації, обґрунтовують критерії роботи над проектом

Пропонує можливі варіанти складу груп і ролей. За необхідності допомагає в аналізі, пошуку інформації, виборі форм презентації

Обєдналися на чотири групи за видом діяльності:

історики (дослідження причин гайдамацького руху за історичними джерелами);

фольклористи(висвітлення даного питання у фольклорних джерелах);

шевченкознавці(показ Коліївщини в поемі Т.Шевченка «Гайдамаки»);

видавці(оформлення, ілюстрування, друк брошури)

4

Самостійна робота над проектом

Активно й самостійно працюють над виконанням відповідно до ролей та плану роботи

Ненав’язливо контролює діяльність, за необхідності консультує

Послідовність роботи: підбір та опрацювання необхідної літератури про гайдамацький рух, ілюстративного матеріалу (репродукції картин,цитати).

5

Підготовка до представлення проекту

Оформлюють проекти, ведуть підготовку до захисту, беруть участь у колекти-вному само-аналізі

Консультує на прохання, спостерігає

Оформлення зібраних матеріалів, підготовка до презентації.

 6

Захист проекту

Захищають проект, демонструють розуміння проблеми, цілей та завдань, уміння планувати та здійснювати діяльність, аргументувати свої висновки

Обґрунтовує отримані результати, підбиває підсумки роботи

Захист проекту: демонстрація буклета (брошури)

« Гайдамацький рух в Україні» та виступи учнів за ним.

7

Колективне обговорення

Беруть участь у колективно-му аналізі та оцінюванні результатів

Бере участь в обговоренні, підбиває підсумки

Аналізуємо результати, підсумовуємо.

Додаток 2

Пам'ятка

Етапи роботи над проєктом (індивідуальним)

З'ясуй проблему.

Чітко визнач тему та мету, тип проєкту.

Передбач можливий результат.

Опрацюй джерела інформації з обраної теми.

Накопичуй матеріал.

Аналізуй, зіставляй факти.

Аргументуй думку

Прийми власне рішення.

Створи кінцевий продукт - матеріальний носій (фільм, календар, журнал,

проспект, газету, електронну презентацію) . Успіху!!!

Етапи роботи над груповим проєктом

Створіть групу, оберіть координатора.

З'ясуйте проблему.

Чітко визначте тему, мету, тип проєкту. Складіть план роботи.

Передбачте можливі результати та форму захисту.

Опрацюйте джерела інформації з обраної теми.

Накопичуйте матеріал.

Чітко розподіліть обов'язки між членами групи.

Аналізуйте, зіставляйте факти.

Обговорюйте суперечливі питання, толерантно вирішуйте їх,

аргументуйте думку.

Створюйте «кінцевий продукт».

Визначте тип захисту.

Правила успішної командної роботи

Пам'ятай, що ти — частина команди і без тебе команді буде важко.

Будь активним.

Вчасно та ретельно виконуй доручену справу.

Допомагай іншим у разі потреби.

Не « тягни ковдру на себе », пам'ятай, що від тебе команда передусім чекає якісного виконання обов'язків.

Працюй в атмосфері співпраці та взаємовигідного партнерства.

Поважай думку кожного.

Пам'ятай: успіх кожного — це успіх усіх!

Оцінка своїх дій

Чого і як навчився?

Що, на твій погляд, можна зробити інакше? Яких умінь і навичок набув?

Чого навчився під час групової роботи? Які, на твій погляд, недоліки в груповій роботі?

Що вдалося найкраще?

Структура підсумкового уроку:

Організаційний момент.

Повідомлення теми, завдань.

Захист проектів « Теза — аргумент — ілюстрація ».

Підсумок.

Контроль і самоконтроль.

Результати опитування « Чи доцільно працювати за методом проєктів?»

Список використаної літератури:

  1. Застосування проектних технологій на уроках української літератури.

Л. Денисюк // «Українська мова та література», №17-18, 2010.

  1. Організація проектної діяльності учнів на уроках літератури.

Г. Семко // «Вивчаємо українську мову та літературу», №33, 2008.

  1. Проектні технології на уроках мови і літератури. О.Каліманов //

«Вивчаємо українську мову та літературу», №28, 2008.

  1. Проектні технології на уроках літератури. Г. Присмицька //

«Вивчаємо українську мову та літературу», №1, 2008.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.