Матеріал до інформаційного стенду "Адаптація дитини до умов дошкільного навчального закладу"

Опис документу:
Матеріал рекомендований для батьків дітей, які будуть або вже проходять процес адаптації в дошкільному навчальному закладі. Може бути розміщений на інформаційному стенді з метою профілактики дезадаптованості дітей.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

А Д А П Т А Ц І Я Д И Т И Н И Д О У М О В

Д О Ш К І Л Ь Н О Г О Н А В Ч А Л Ь Н О Г О З А К Л А Д У

Поняття “адаптація” – одне із ключових понять у дослідженні живого організму, оскільки саме механізми адаптації, вироблені в результаті тривалої еволюції забезпечують можливість існування організму в мінливих умовах середовища.

Адаптація – одне із центральних понять в біології. Механізми адаптації підвищують стійкість організму до перепадів температури, до нестачі кисню, змін тиску та інших несприятливих впливів середовища.

Термін “адаптація” широко застосовується як теоретичне поняття в психології. Адаптація – динамічний процес, завдяки якому рухливі системи живих організмів, незважаючи на мінливість умов, підтримують стійкість, необхідну для існування та продовження роду. Процес адаптації відбувається тоді, коли в системі “організм-середовище” відбуваються значні зміни, що забезпечують формування нового гомеостатичного стану, що дає змогу досягти ефективності фізіологічних функцій і поведінкових реакцій. Оскільки організм і середовище знаходяться не в статичній, а в динамічній рівновазі, їх співвідношення змінюється постійно, як і процес адаптації. Адаптаційний процес торкається всіх рівнів організму: від молекулярної до психічної реакції діяльності. У цьому процесі важливу роль відіграє психічна адаптація.

Психічна адаптація – це процес взаємодії особистості із середовищем, при якому особистість повинна врахувати особливості середовища і активно впливати на нього, щоб забезпечити задоволення своїх основних потреб та реалізацію значимих ланцюжків. Процес взаємодії особистості і середовища полягає в пошуку і використанні адекватних засобів і способів поведінки при задоволенні потреби – це така форма поведінки, яка не перешкоджає можливості задоволення іншої потреби.

До основних потреб належать: потреба в безпеці, фізіологічні потреби ( у їжі, сні, відпочинку ), потреба в прийнятті та любові, визнанні та повазі, самоствердженні, самовираженні та розвитку.

Дезадаптованість – це не процес, а стан, що виникає від незадоволення основних потреб у результаті використання неадекватних способів поведінки. При цьому виникає невроз або психопатія, що характеризується незбалансованістю на органічному рівні в системі “особистість-середовище”. Стан балансу – це стан задоволеності потреб. Саме тому процес адаптації починається із ситуації незадоволення потреб і закінчується ситуацією їх задоволення.

Основними критеріями дезадаптованості є:

- нервово-психічне напруження;

- стан підвищеної тривоги;

- негативне ставлення до себе та оточуючих;

- зміни у протіканні фізіологічних процесів ( здоров, сні, їжі ), діяльності та спілкуванні

( настрої, поведінці, комунікабельності, мовленні, навичках), особистісному розвитку.

Серед причин труднощів адаптації дітей до нових умов життєдіяльності визначають такі:

- недосконалість здатності до пристосування;

- висока вразливість організму та психіки;

- нервово-психічне напруження, внаслідок якого виникає стрес;

- надмірна емоційність, емоційна вразливість;

- індивідуальні особливості ( стан здоров’я, характер, темперамент тощо);

- умови життя та виховання в сім’ї;

- почуття страху до вихователя;

- відсутність єдності життєдіяльності в ДНЗ і вдома;

- надмірно тривале за часом та відсутність у поступовому збільшенні часу перебування

в ДНЗ;

- конфліктна ситуація в сім’ї;

- відсутність звички виконувати доступні вимоги дорослого;

- низький рівень розвитку навичок самообслуговування, ігрових дій, мовлення, комунікативних навичок, правил поведінки у суспільстві;

- надмірна стурбованість батьків стосовно відвідування дитиною дошкільного навчального закладу, негативний настрій дитини відповідно нього та його працівників, покарання ним.

Звичайно, запобігти труднощам адаптації дитини набагато простіше, ніж потім коректувати їх наслідки. Тому з перших днів знаходження дитини в дошкільному навчальному закладі батькам слід дотримуватися правил успішної адаптації дитини до нових умов життєдіяльності:

1.Заздалегідь познайомте дитину з будівлею дитячого садка, ігровим майданчиком, вихователем, дітьми майбутньої групи. Разом з дитиною поспостерігайте за грою дітей дітей, розкажіть про їхнє життя в дитячому садку. Наприклад, так: “Коли діти підростають, вони приходять в дитячий садок. Тут багато гарних іграшок. Подивись, як діти граються. Скоро і ти будеш сюди ходити, гратися з дітками.” Слід налаштувати дитину на те, що вона вже доросла для того, щоб ходити в дитячий садок.

2.Говоріть лише добре про дитячий садок. Не можна погрожувати, карати дитячим садком: “Не будеш слухатися – віддам у дитсадок, а там тебе навчать, як треба поводитись.” Це викличе страх перед дитячим садком, і, безумовно, погіршить стан дитини під час звикання до незнайомого оточення. Навпаки, слід викликати в неї бажання ходити сюди: “Якщо будеш слухняним, не плакатимеш, то підеш в дитячий садок”. Слід викликати позитивні спогади про його відвідування. Можна пригадати власне дитинство та радісні моменти життя в дитячому садку.

3.Поступово виробляйте в дитини звичку дотримуватись певного режиму дня, максимально наближеного до режиму дня в дитячому садку. Найкраще здійснювати це в домашніх умовах. Познайомтесь з режимом дня в дитячому садку, особливостями життєдіяльності дітей в ньому.

4.Не залишайте дитину в дошкільному навчальному закладі на тривалий час відразу, поступово збільшуйте час: спочатку – тільки прогулянка, потім – прогулянка і обід, потім – прогулянка, обід, сон і т.д. Проте, якщо виникають труднощі, повертайтесь до попереднього часового етапу, зменшуючи час перебування в дитсадку, і лише за умови успішності, через кілька днів переходьте до наступного часового періоду.

5.Розширюйте коло близьких людей, які приводять дитину до дошкільного навчального закладу. Нехай приводить не лише мама, а й тато, бабуся, дідусь. Це полегшує прощання дитини з членами родини в дитсадку.

6. Організуйте позитивне емоційне спілкування дитини із членами сім’ї, педагогічними працівниками та персоналом закладу. Поясніть дитині, що вона для Вас, як і раніше, дорога і любима. Намагайтесь створити безконфліктну емоційну ситуацію в сім’ї.

7.Зменшіть навантаження на нервову систему дитини. Припиніть надмірно відвідувати громадські місця, скоротіть час перегляду телепередач, слухайте лише спокійну музику нетривалий час, гуляйте на повітрі, грайтеся з дитиною в ігри.

8.Повідайте вихователя про індивідуальні особливості дитини ( характер, темперамент, здібності), особливості протікання сну, гри, спілкування, про улюблені іграшки та страви, особливості здоров’я та сімейного виховання. Чим більше вихователь буде інформований про дитину, тим швидше і легше він зуміє знайти індивідуальний підхід до дитини, що значно полегшить протікання у неї адаптації.

9. Не крайте дитину за капризування, “витівки”, адже під час адаптації дитини змінюється соціальне оточення, режим дня тощо, у зв’язку з чим виникає психоемоційне напруження, роздратування. Тому слуд заспокоїти дитину, відволікти її, розважити, влаштувати заходи, що знімають стрес, психоемоційне напруження, негативні емоційні стани.

10.Навчайте дитину навичок самообслуговування: правильно одягатись, застібувати ґудзики, “змійку”, зав’язувати шнурки, стежити за своїм зовнішнім виглядом. Перетворіть цю процедуру на цікаву гру. З метою успішного оволодіння дитиною цими навичками, одягайте дитину по сезону, в зручний одяг, щоб не ускладнювати рухів дитини. Насамперед, слід враховувати зручність, щоб дитині було зручно бігати, стрибати, лазити; щоб дитина змогла сама одягатись і роздягатись. Дитина ще вдома повинна привчатись вішати речі, акуратно складати свій одяг, давати раду іграшкам, правильно поводитись з олівцем, клеєм, іншими предметами. Навчайте дитину охайно їсти, користуватися серветкою.

11.Розвивайте ігрові навички дитини. Спостереження свідчать, що діти, які тривало, не відволікаючись, граються іграшками, захоплюються грою і рідше згадують про розлуку з рідними, легше звикають до нового оточення. Деякі батьки помилково вважають, що дитина сама вміє гратися і не треба її цього вчити. Дитині легше буде звикнути до умов дошкільного навчального закладу, якщо Ви запропонуєте повести в дитячий садок іграшку.

12.Розвивайте навички спілкування дитини. Дитина, яка спілкується лише з членами своєї родини, боїться сторонніх, не вміє правильно реагувати на їхні звертання. Звісно, опинившись серед незнайомих людей, така дитина почувається неспокійно. Необхідно виховувати у дитини привітне ставлення до оточуючих людей, дітей групи, спонукайте до гри з дітьми, розширюйте коло спілкування дитини.

13.Розвивайте мовлення дитини. Адже, чим раніше дорослі починають розмовляти з дитиною, тим швидше і правильніше формується її мовлення, відбувається розумовий і фізичний розвиток. Якщо дитина зможе висловити свої бажання, повідомити про потреби за допомогою слів, вихователь зможе допомогти дитині у задоволенні її потреб та розв’язанні проблем.

14.Допоможіть дитині оволодіти правилами поведінки у дитячому садку. Необхідно навчити дитину розуміти звернені до неї вимоги: “Не кидай іграшки, а тримай їх у руках, ось так.” Також слід навчити виконувати нескладні завдання (подати книгу, підсунути стільчик). При цьому слід добиватися вимог дорослого, схвалювати хороше: “Молодець, Сашко, граєшся тихенько, нікому не заважаєш”.

15.В жодному разі в присутності дитини не виявляйте своїх переживань, не шкодуйте з приводу того, що доводиться віддавати дитину до дошкільного навчального закладу. Навпаки, висловлюйте захоплення цікавими іграшками, всім своїм настроєм, ставленням до вихователя, інших дітей підкресліть впевненість, що Вашій дитині буде добре тут. І пам’ятайте, що в дошкільному віці діти намагаються наслідувати поведінку дорослих. Отже, будьте для них взірцем.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!