Маша та ведмідь, безпеки навчіть!

(сценарій вистави для дітей старшого дошкільного, молодшого шкільного віку)

Дійові особи:

Автор – дитина

Маша – вихователь

Ведмідь – вихователь

Автор: Добрий день шановні друзі,

Ось, зібрались в тіснім крузі,

Щоб вам мультик показати,

Щось повчальне розказати.

А герої в нас відомі:

Маша, що немає втоми

І звичайно наш ведмідь,

Що дива дарує вмить.

(заходять герої, всідаються з вудками)

Літо красне на дворі,

Встав ведмедик на зорі,

На рибалочку спішив,

Але Машеньку зустрів.

(лунає музика, діалог Маші та ведмедя на рибалці, в кінці ведмідь шалено ричить на Машу)

Маша: Чому на цілий світ волаєш?

Тихіше, рибу розлякаєш.

Мій м’ячик в річечку упав,

А ти його не діставав.

Сама полізу у водичку,

Дістану м’ячика із річки.

Ведмідь: Ну, що ти робиш, хто так коїть?!

З тобою звірі заговорять.

Ану, спокійна зараз будь,

Ти про безпеку не забудь.

Не знаєш, Машо, в річці броду,

Не лізь, прошу тебе, у воду.

Маша: Ну, добре, то ідем додому,

Бо тіло ломить страшна втома.

(підводяться, ідуть круг залою, знаходять мухомора)

Маша: Ой, у мене є натхнення –

Зварить на зимоньку варення.

В варення все, що є піде,

Мій смак, повір, не підведе. (тягнеться до мухомора)

Ведмідь: Не смій чіпати мухомора,

Бо стрінеш дуже тяжке горе.

Вони отруйні, не забудь,

З грибами пильна завше будь.

(ідуть далі, стрічають зайчика, який тікає)

Маша: Зайчик, зайчик, зайчик, зайчик –

Друг хороший, побігайчик.

Він тікає – десь сестричка,

Наша риженька лисичка.

Зараз я її знайду,

В дім до тебе приведу.

Ведмідь: Не дитина - ціле горе!

А раптом ця лисичка хвора?

Не можна звірів зачіпати,

Бо ті ще можуть покусати.

Тоді в лікарню попадеш,

Хворобу тяжку віднайдеш.

Бездомних кішок не чіпай,

Із псом в дворі не загравай.

У них кліщі страшні бувають,

На тебе стрибнуть – покусають.

(ідуть далі, натрапляють на кущ з ягодами)

Маша: Ой, дуже-дуже їсти хочу,

Тобі голівку не морочу.

Я трішки ягідок скуштую,

Вони гарненькі – поласую.

Ведмідь: Не їж, ніколи не чіпай,

Це – вовчі ягоди, ти знай.

Вони хоч гарні – небезпечні,

Запам’ятай простенькі речі.

(ідуть далі, Маша починає труситися від холоду)

Маша: В мене таке холодне плаття,

Швиденько розпали багаття.

Ведмідь: Вогонь палити неналежно,

Бо ще наробимо пожежі.

І з сірниками ти не грай,

Сама приладдя не вмикай,

Бо дім спалахне в тремку мить,

І все, що маєте – згорить.

Маша: Ти не ведмідь – велика криза,

Втечу, на дерево залізу,

Або в печеру заховаюсь!

Я не шуткую і не граюсь!

Ведмідь: Полізь, із дерева впадеш,

На лобі ґудзя ти наб’єш.

В печеру із піску кортить?

Вона привалить тебе вмить.

Маша: Ой-ой, який поважний, гожий,

З тобою геть ніщо неможна.

(показує ведмедеві язика, знімає з голови хусточку, починає бігати)

Ведмідь: Постій, он піт струмком тече,

Вдягни (зав’язує хусточку Маші) – голівку напече.

Холодний дмухне вітерець

І захворієш під кінець.

Маша: Не хочу більш з тобою грати,

Вовків мандрую лікувати.

Лікарню вовчикам влаштую

І вітамінок покуштую.

Ведмідь: Ти доведеш мене до крику.

Не можна споживати ліки,

Здоров’ю шкоду заподієш,

А лікувати ти не вмієш!

Не можна з ліками гуляти,

Це кожен перший мусить знати!

Маша: Ну добре, все, переконав.

Чого на мене наричав?

Все зрозуміла, пам’ятаю,

Тебе, Мишуню, поважаю,

Ти вберегти мене хотів,

То ж про безпеку розповів.

(Маша обіймає ведмедя)

Автор: В усі часи, по всі окрузі,

Наш мультик пам’ятайте, друзі.

Він не лише розвеселить –

Безпеки мудрої навчить.