Марина Віллівна Гримич — відома українська письменниця, науковиця (антропологиня, етнологиня) та видавчиня. Вона народилася в Києві 4 квітня 1961 року в сім'ї письменника та професора.
Біографія
Марина Гримич здобула освіту на слов'янському відділенні філологічного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка за фахом перекладача південнослов'янських мов. Вона поєднує літературну діяльність із науковою кар'єрою: є кандидаткою філологічних та докторкою історичних наук, професоркою.
Окрім письменництва, Гримич також відома як:
Видавчиня — директорка видавництва «Дуліби».
Менеджерка культурних проєктів — координувала українські програми на міжнародних книжкових ярмарках у Бейруті та Абу-Дабі.
Дипломатка — працювала на дипломатичній службі, зокрема, у посольстві України в Лівані.
Творчість
Марина Гримич є авторкою майже двох десятків романів. Її твори відрізняються історичною правдивістю та зануренням в українську культуру. Вона майстерно поєднує науковий досвід етнолога з художньою прозою, часто використовуючи польові дослідження як основу для сюжетів.
Деякі з її відомих романів та монографій:
«Магдалинки»
«Мак червоний в росі...»
«Second life (Друге життя)»
«Острів Білої Сови»
«Життя під піньорами. Культурний ландшафт українських поселень у Бразилії» (монографія)
Письменниця також створила цикл повістей під псевдонімом Люба Клименко, об'єднаних у серію «Книжечка для дамської сумочки». Її твори перекладено англійською, французькою, польською, чеською та арабською мовами. Вона тричі ставала лавреаткою літературного конкурсу «Коронація слова».
