Мета: підвищення педагогічної компетентності вихователів в питаннях використання методу казкотерапії в освітньому процесі.
Теоретична частина:
Що таке казкотерапія? Принципи та функції казок у розвитку особистості дитини.
Особливості сприймання казки дитиною.
Казкотерапія як інструмент розвитку особистості дитини та її здібностей.
Практична частина:
1. "Творимо терапевтичну казку з використанням методу кляксографії: крок за кроком"
Теоретична частина:
Що таке казкотерапія? Принципи та функції казок у розвитку особистості дитини
Кожна казка – це ланцюжок пригод, незвичайних ситуацій, що виникають у житті персонажів, а отже, і їхніх дій щодо розв’язання певних завдань. Казкові проблеми та способи їх вирішення, що подаються, хай навіть і гіперболізовано, сприяють вихованню певних рис характеру, підготовці дитини до сприймання світу. Занурюючись у казковий світ, дитина зазирає у глибини своєї душі, вчиться оволодівати цим підсвідомим простором. Повернувшись із казкової подорожі до реального світу, вона почувається впевненіше, починає усвідомлювати власну спроможність упоратися з очікуваними труднощами.
Для дітей дошкільного віку характерним є емоційно-чуттєве сприйняття світу, а важлива для дитини інформація краще засвоюється через яскраві образи.
Саме тому, такий метод психотерапії як казкотерапія вважають найбільш вдалим та ефективним під час роботи із емоційними та поведінковими порушеннями у дітей.
Головна особливість роботи у системі казкотерапії – це взаємодія з дитиною на ціннісному рівні. Різнопланові психологічні, педагогічні, культурологічні проблеми можна розв’язати, спираючись на моральні орієнтири, духовні цінності, особистісний потенціал дитини.
Провідними принципами казкотерапії є:
усвідомлення власних можливостей;
усвідомлення цінності власного життя;
розуміння закону причини та наслідку;
пізнання різних стилів світовідчуття;
пізнання світу власних емоцій та переживань;
свідома творча взаємодія зі світом;
внутрішнє відчуття сили та гармонії.
Казкотерапію застосовують у різних випадках і відповідно отримують різні результати.
Тому, залежно від очікуваних результатів потрібно визначитись з метою казкотерапіїу кожному конкретному випадку, зокрема:
казкотерапія як спосіб передачі досвіду «з вуст у вуста» та прищеплення загальноприйнятих моральних норм і правил поведінки у соціумі. У такий спосіб казка сприяє ефективній соціалізації дитини;
казкотерапія як інструмент розвитку особистості дитинита її здібностей. У цьому випадку казка позитивно впливає на здатність дитини фантазувати, сприяє розвитку творчого мислення та уяви, розкриває внутрішній світ дитини;
казкотерапія як психотерапія. Таке застосування дає змогу дитині подолати власні страхи, надмірну тривожність, пропрацювати ті індивідуальні особливості, які порушують гармоній розвиток дошкільника.
Свій перетворювальний потенціал казка реалізовує через низку функцій, які ми розглянемо далі.
Функції казкотерапії:
Казкотерапія як психологічний метод виконує три функції:
діагностичну – передбачає виявлення вже наявних життєвих сценаріїв і стратегій поведінки дитини; сприяє виявленню стосунків або стану дитини, про які вона не хоче говорити вголос;
прогностичну – в тому випадку, коли діагностується потенційний розвиток подій, можна говорити про прогностичну функцію діагностичної казки. У цих казках розкриваються суть та особливості майбутнього життєвого сценарію дитини;
терапевтичну (корекційну) – казка, завдяки якій відбуваються позитивні зміни у стані і поведінці дитини.
Казкотерапія включає в себе різноманітні прийоми і форми роботи, які дозволяють розвивати творче мислення, уяву, увагу і пам'ять, сприймання та координацію рухів, позитивну комунікацію та адекватну самооцінку, використання яких неможливе без врахування психологічних особливостей віку. Тож, спробуємо з’ясувати тонкощі використання казки у роботі з дошкільниками.
Особливості сприймання казки дитиною
Коли дитина «проживає» казку, утворюються зв’язки між казковими подіями і поведінкою у реальному житті. Якщо фахівці чи батьки обговорюють з дитиною прочитані казки – життєві уроки швидше засвоюються, сприяють подальшому гармонійному розвитку дитини та її успішній самореалізації. Якщо казки не обговорюються, життєві уроки та цінності засвоюються пасивно.
З перших місяців зародження нового життя батьки можуть розповідати дитині казки. Доки триває внутрішньоутробний розвиток, малюк звикає до спокійних і радісних голосів батьків, реагує на їхні позитивні емоції.
Для новонародженого малюка сюжет казки не має особливого значення. Головне, щоб в ній були певні ритмічні конструкції, повтори, звуконаслідування для ліпшого опанування дитиною рідної мови.
У віці 1,5-3 роки діти зазвичай починають говорити, тож казка може стати поштовхом до розвитку зв’язного мовлення, образного мислення та пізнавального інтересу. Читаючи дітям казки, батьки та педагоги сприяють розширенню їхнього словникового запасу.
У віці 3-4 років дитина вже розпізнає основні емоції, тож потребує казок з простими і яскравими сюжетами. На цьому етапі варто обговорювати у сімейному колі (чи у групі дошкільного закладу) емоції героїв, їхню поведінку тощо.
У віці 4-6 років мова казки є найзрозумілішою для дитини. Саме через казку у такому віці дошкільник засвоює найліпше соціальний досвід. Тож будь-яке завдання дитина виконає краще та з більшим задоволенням, якщо захопити її казковим сюжетом.
Безсумнівно, діти люблять коли їм читають. Казки надають великі можливості, що охоплюють різні теми для занять. Під час роботи з казками накопичується досвід, який дозволяє оцінити можливості тих чи інших фантастичних історій. Наприклад, діти малоактивно реагують на казки написані спеціально, щоб впливати на почуття. Вони краще реагують на історії, які мають захоплюючий сюжет. А ще, дітей стомлюють «кострубаті» історії – вони їх одразу полишають. Тому, підбір готових та складання авторських казок, а також способи їх застосування потребують від дорослих неабиякої вибірковості та майстерності.
Казкотерапія як інструмент розвитку особистості дитини та її здібностей
Казкотерапія носить не тільки психотерапевтичний ефект, але також є інструментом розвитку особистості дитини та її здібностей. Тобто, окрім того, що казкотерапія дає змогу дитині подолати власні страхи, тривожність тощо, вона ще позитивно впливає на здатність дитини фантазувати, сприяє розвитку творчого мислення та уяви, розкриває внутрішній світ дитини.
До уваги педагогів, пропоную деякі варіанти використання методу казкотерапії у роботі з дітьми, що сприятимуть розвитку дитячої особистості.
Розвиваємо мислення дітей казкою
Казка від загадки
Загадка, як елемент малого фольклору цікава всім, але особливо дошкільникам: у ній в завуальованій формі, часто римованій, підноситься предмет або явище. І це вже само по собі цікаво. Розуміти метафори, гіперболи, порівняння, епітети – це означає бути чуйним в рідній мові. Але якщо ми пропонуємо загадку для переходу до письменництва, то створюємо можливість використовувати загадку в нових казкових обставинах, що само по собі є фундаментом для розвиваючого навчання.
Експерименти в казках
Для того, щоб активізувати мислення дітей і з’ясувати кому вони співпереживали у тому чи іншому епізоді, можна використовувати картки-символи, наприклад кольорові кружечки: червоний кружечок – радію; синій – мені шкода; жовтий – хочу допомогти; зелений – справедливо; коричневий – несправедливо.
На початку з’ясовуємо з допомогою кружків-символів, як сприймають діти вчинки героїв казки. Потім можна запропонувати придумати інший спосіб розвитку подій у казці (змінити у казці початок, середину чи кінцівку), щоб замінити ті кружечки-символи, які вони вибрали на протилежні.
Розвиваємо уяву, фантазію дітей казкою
Від крапок до казок
Не випадково французький математик Пані відзначав, що ми надто багато в дошкільному періоді працюємо з конкретним матеріалом, рахуємо м’ячики, зайчиків, складаємо розповіді по конкретних, реалістичних картинках. Тим самим, вважає він, ми затримуємо розвиток абстрактного мислення і творчої уяви. Пані наполегливо радив працювати просто з крапками.
У випадку з казками це може виглядати так. Дітям пропонуємо намальовані безліч крапок. А тепер разом з дітьми сполучаємо крапки так, щоб вийшли малюнки кумедних тварин, розповідь про яких можна з’єднати в одній казці.
Казки за кольоровими кружечками
Кожна дитина по черзі опускає руку до скриньки й витягує звідти кольоровий кружечок. Його колір викликає в уяві дитини певний образ, асоціацію з якимось казковим героєм. Наприклад: білий кружечок може нагадати зайчика, сніжинку, зиму тощо. Жовтий – лисицю, курча. За допомогою згаданих героїв діти складають свої казки.
Казки до чарівних малюнків
Немає необхідності пояснювати, що чарівний малюнок допоможе дитині вигадати чарівну казку. Тому особливі вимоги висуваються до підбору таких малюнків. Вони мають бути дійсно чарівні, а значить необхідно, аби це були чоботи-скороходи, або скатертина-самобранка, або чарівна лампа Аладіна, або чарівна паличка. Зупинимось на чарівній паличці та чоботах-скороходах. Покажемо їх дітям і запитаємо: «Кому і коли вона буде особливо потрібна?» Діти можуть відповідати по-різному, а вихователь підводить приблизно до такого сюжету: «Одного дня дівчинка пішла в ліс і заблукала. Вона не знала що робити, як знайти дорогу додому? Раптом перед нею з’явилась добра фея, в якої була чарівна паличка. Вона змахнула чарівною паличкою і з’явились чоботи-скороходи. Дівчинка їх взула і в мить вони перенесли її з лісу додому».
Казки від «живих» крапель і плям
Запропонуйте дитині зробити плями (чорні і різнокольорові). Навіть трирічна дитина може, дивлячись на них, бачити образи, предмети або їх окремі деталі.
«На що схожа твоя пляма?», «Кого або що вона тобі нагадує?» - ці питання дуже корисні, оскільки розвивають мислення, уяву. Після цього, не змушуючи дитину, а показуючи, перейти до наступного етапу – обведення або домальовування плям. В результаті вийде цілий сюжет.
«Живі» краплі виходять дуже просто: крапніть на папір фарбу або чорнило і швидко нахиліть її в різні боки – негайно ж з’явиться якийсь образ.
І сюжети в результаті кляксографії, і образи від «живих» крапель допомагають дітям разом з вихователем та самостійно вигадувати казки. Отже, казки - це постачальник великої частини дитячих вражень, стимул для розвитку фантазії, спосіб знайомства з навколишнім світом, інструмент розвитку особистості дитини та її здібностей.
Практична частина:
Неохідні матеріали:
Художні пензлики. Бажано використовувати жорсткі.
Фарби. У цьому виді мистецтва застосовують тільки рідку акварель або гуаш.
Картон або аркуш білого паперу.
Ємність для води.
Вологі серветки.
Коктейльні трубочки в індивідуальних упаковках.
Ведучий.Сьогодні ми створюватимемо терапевтичну казку з елементами кляксографії та аерографії. За допомогою спеціально створеної казки легко подолати певні проблеми у розвитку дитини та соціалізації.
Метод «казкотерапія», як і будь-який інший метод, включає в себе основні етапи роботи, в данному випадку це:
1. Знайомство.
2. Створення казкових героїв за допомого кляксографії.
3. Ритуал входження в казку.
4. Розповідь казки.
5. Казкове завдання.
6. Ритуал виходу з казки.
7. Рефлексія.
1 етап «Знайомство»
Гра «Давайте познайомимося долоньками».
Мета: зближення учасників, розвиток кооперації, мобілізації уваги учасників.
Кожному учаснику майстер-класу необхідно представитися: перший учасник говорить слова вітання та своє ім’я, подаючи руку педагогу, який знаходиться поряд, наступний робить теж саме і кладе свою долоньку на руку попередньому учаснику і т. д.
2 етап «Створення казкових героїв за допомого кляксографії»
Ведучий пропонує учасникам занурити пензлики у розведену фарбу і струсити на аркуш паперу.
Наступним кроком ведучий пропонує учасникам скористатися трубочками, щоб подути через неї на різнокольорові краплі фарби, аби вони перетворилися в плями. При цьому аркуш паперу можна повертати - ляпки виходять ще цікавіше!
Розглянувши свої ляпки, кожен з учасників дає їй назву та придумує про неї коротеньку історію.
3 етап «Ритуал входження в казку»
На данному етапі учасники перевтілюються в казкових героїв.
Ведучий. Щоб увійти в казку ми повинні вимовити слова і зробити необхідні дії.
«Навколо себе ти повернись в героя казки (в данному випадку чарівні Ляпки) перетворись». Ось ви і стали героями казки і наша подорож починається. Давно-давно це було…В одному прекрасному місті жив Художник.
Спокійна музика, герої розсідаються за столи.
4 етап «Розповідь казки»
На даному етапі учасники повинні проявити свої творчі, мовні здібності, кмітливість, винахідливість, активність.
План розповіді повинен включати:
- зіштовхування героя з проблемою, труднощами, конфліктом;
- опис реакції героя на те, що трапилося;
- пошук вирішення проблеми.
Ведучий починає казку.
Ведучий. Художник дуже любив свою справу. Кожна його картина була витвором мистецтва.
Якось, одного дня Художник,закінчивши малювати, вирішив скласти свої фарби. Раптом, перевернулась баночка з гуашшю прямо на альбом. Вийшла велика потворна Ляпка. Художник неабияк засмутився.
- Нічого, зараз дістану плямовивідник, і я її….!
Художник пішов до іншої кімнати, а коли повертався – побачив фантастичну картину. Ляпка, уявіть собі, ожила, голосно засміялася і сховалася десь серед сторінок альбому.
- Вона згубить усі сторінки альбому! - вигукнув Художник. – Її щоб то не було треба вивести!
А відкривши альбом, побачив, що то була вже не Ляпка, а…
Ведучий пропонує учасникам представити свою ляпку, коментуючи перехід від одного учасника до іншого.
Ведучий. Тоді Ляпка знову згорнулася і стрибнула на іншу сторінку, перетворившись на неймовірної краси…
Ведучий пропонує наступному учаснику описати свою Ляпку.
Ведучий. Художник не зміг стримати своєї цікавості та захоплення і поспіхом, перегорнувши сторінку альбому, зустрів там справжнє диво!
Наступний учасник представляє свою Ляпку.
Ведучий. Художник був зачарований неперевершеністю дійств, що відбувалися. Адже, на наступній сторінці альбому Ляпка вже була представлена в образі справжньої…
Учасник представляє свою Ляпку.
Ведучий. Ляпка посміхнулась, підморгнула Художнику і швидко стрибнула на наступну білосніжну сторінку альбому. І там вона вже була…
Учасник розповідає про свою Ляпку.
5 етап «Казкове завдання»
На даному етапі учасникам пропонується прийняти рішення і знайти вихід з ситуації, що склалася.
Ведучий. І коли сторінки альбому скінчилися, Художник зовсім по іншому почав ставитися до фарби, що нібито ненавмисно витікла з баночки.
Можливо тому, що Ляпка, яка утворилася з фарби зовсім і не ляпка, а скажімо, зірка. Чи чиєсь велике серце, сповнене різних почуттів. І ті почуття сперечалися між собою. Або ж зернятка, з яких виросте морква, волошка, кріп. А ще хтось сказав, що ці цяточки – краплинки салюту. І без них у цій картині не буде життя. А життя неодмінно має бути барвистим. Слід сприймати речі не лише за формою, а і за їх наповненням та змістом.
6 етап «Ритуал виходу з казки»
Перевтілення з казкових героїв.
Ведучий: Щоб вийти з казки ми повинні вимовити слова і зробити необхідні дії.
«Навколо себе ти повернись з героя казки в себе перетворись». Ось ви і стали знову собою.
7 етап «Рефлексія»
Учасники майстер-класу обмінюються емоціями та думками.
