В умовах реформування сучасної української освіти, яка здійснюється з метою рівного доступу кожної дитини до якісної шкільної освіти, зростає потреба навчання дітей з особливими освітніми потребами, що має на меті найбільш повне їх залучення до життя суспільства і становлення їх як повноцінних суб’єктів, а також всебічний розвиток особистості.
Відхилення в розвитку мовлення позначаються на формуванні всього психічного життя дитини. Труднощі спілкування стають на заваді повноцінної взаємодії не тільки з однолітками, а й з педагогами, що в свою чергу негативно позначається як на мотивації навчальної діяльності, так і на розвитку особистості загалом.
