Любов Якимчук — відома українська поетеса, письменниця, сценаристка та культурна менеджерка, чия творчість глибоко пов'язана з темою Донбасу та війни.
Біографія
Любов Якимчук народилася 19 листопада 1985 року в місті Первомайську на Луганщині. Навчалася в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка, а пізніше — у Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Зараз мешкає у Києві.
Окрім письменницької діяльності, Якимчук також реалізує себе як культурна менеджерка. Вона була організаторкою проєкту «Рік Семенка» (2012), присвяченого українському футуристу Михайлю Семенку, та кураторкою літературної програми культурного форуму «Донкульт» (2015).
За свою творчість вона отримала низку літературних нагород, серед яких Міжнародна Слов'янська поетична премія, премія імені Богдана-Ігоря Антонича «Привітання життя», та премія видавництва «Смолоскип». У 2010 році була стипендіаткою програми Міністра культури і національної спадщини Республіки Польща «Gaude Polonia».
Творчість
Творчість Любові Якимчук вирізняється оригінальним стилем та актуальною тематикою. Вона є авторкою поетичних збірок:
«У чотирьох стінах (набір шпалерів)» (2007)
«, як МОДА» (2009)
«Абрикоси Донбасу» (2015)
Збірка «Абрикоси Донбасу» стала однією з найвідоміших її робіт, увійшовши до рейтингу 10 найкращих українських книг про війну за версією журналу «Forbes». Вірші з цієї збірки перекладені багатьма мовами (англійською, французькою, німецькою, польською та ін.) та виконуються відомими музикантами в жанрі world-music.
Люба Якимчук також працює над міждисциплінарними мистецькими проєктами. Вона співпрацює з контрабасистом Марком Токарем у музично-поетичних проєктах, таких як «Жінка, дим і небезпечні предмети». Також є співавторкою сценарію до фільму «Будинок Слово».
Її поезія та есеї перекладені багатьма мовами світу, а сама вона бере активну участь у міжнародних літературних фестивалях та резиденціях.
