Літній календарний цикл українців насичений аграрними турботами, обрядами та святами, що поєднують язичницькі та християнські традиції. Основу літнього обрядового комплексу складає культ рослинності, сонця та вшанування предків. Найважливішими літніми святами є Зелені свята (Трійця), Івана Купала, свято Петра і Павла, день пророка Іллі.
Зелені свята пов’язані із вшануванням природи та духів предків. Оселі прикрашали зеленими гілками, а святкові обряди мали забезпечити врожай та захист від злих сил. Івана Купала — одне з найколоритніших свят, що включало ворожіння на вінках, стрибки через вогонь та пошуки міфічного цвіту папороті. Купальські та русальні пісні супроводжували дійства біля води та в лісах.
Свято Петра і Павла знаменувало завершення літніх гулянь перед початком жнив. У цей день готували особливі страви, зокрема мандрики. День пророка Іллі пов'язували з небесною стихією — грозами та дощами, після яких починали осінній посів.
Літні традиції українців поєднують у собі давні магічні уявлення про родючість та природні явища, що передаються через фольклор, обряди та народні пісні.