Лінгвістична гра "Заговори, щоб я тебе побачив "

Опис документу:
Мета: розкрити лексичне багатство, виражальні можливості, мелодійність української мови; сприяти становленню активної життєвої позиції, розвитку уяви, логічного мислення учнів; формувати комунікативні компетентності; виховувати почуття любові до рідної мови, відповідальність за збереження її краси і чистоти.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Лінгвістична гра

Заговори, щоб я тебе побачив

Мета: розкрити лексичне багатство, виражальні можливості, мелодійність української мови; сприяти становленню активної життєвої позиції, розвитку уяви, логічного мислення учнів; формувати комунікативні компетентності; виховувати почуття любові до рідної мови, відповідальність за збереження її краси і чистоти.

Обладнання:елементи для складання «квітки», вислови про мову, кросворди.

Поки живе мова в устах народу, до того часу

живий і народ.

К. Д. Ушинський

Давньогрецький філософ Сократ писав: «Заговори, щоб я тебе побачив», а українська народна мудрість навчала: «Птаха пізнають по пір'ю, а людину по мові». Людину, яка вміє гарно говорити, в усі часи шанували, нею захоплювалися, прагнули бути в її товаристві. Адже культурне мовлення не тільки основа духовного життя нації, а також її честь і гідність. Відомо, культура мовної поведінки - своєрідне дзеркало людини, її зовнішнє, а відтак і внутрішнє інтелектуальне обличчя.

ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ

1-й ведучий.

Шановні гості, запрошуємо вас до нашої господи на хліб - сіль, на слово щире,

на бесіду мудру.

2-й ведучий.

Вітаємо вас, шановні добродії, шанувальники рідного слова. Сьогоднішня

зустріч — це ще одна сходинка до родинного єднання в сім’ї вольній, новій.

1-й ведучий. Ми народилися і живемо на чудовій, мальовничій землі — у нашій славній Україні.

2-й ведучий.

Тут жили наші прадіди, діди, батьки-коріння роду українського. І де б ми не

були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, нас зворушує до сліз, щойно зачуємо рідне слово.

1-й ведучий. Із сивої давнини бере початок наша мова. Шлях її розвитку — це тернистий шлях боротьби

2-й ведучий. Та вона не загинула, а відродилась і стала державною мовою України.

Як довго ждали ми своєї волі слова,

І ось воно співа, бринить.

Бринить, співає наша мова,

Чарує, тішить і п’янить

У  якому документі закріплено державність української мови? Про що йдеться в статті?

На перший погляд, українська мова посіла належне їй місце у нашому суспільно-громадському житті. Нею говорять диктори радіо і телебачення, друкують підручники, викладають у школах і в інших навчальних закладах, її використовують у діловодстві. Проте за такого благополуччя залишається одна суттєва проблема: українською мовою рідко розмовляють у повсякденному, приватному житті. Проблема справді серйозна, бо, перефразовуючи К. Д. Ушинського, народ живий до того часу, поки жива мова в його устах.

Які ж  причини такого «парадного» володіння рідною мовою?

Одні кажуть, що на роботі змушені розмовляти, а за межами закладу чи підприємства не можуть розмовляти, бо ще до неї не звикли, дехто її соромиться, інші скаржаться на бідність української мови, на її обмеженість, селянський колорит тощо.

Насправді всі ці причини-відмовки не мають підстав, вони зумовлені лінощами, громадянською байдужістю й духовною бідністю людей. Адже українською мовою можна відтворити все багатство людських почуттів і думок, нею можна легко переконати співрозмовника і зачарувати його, нею можна самоутвердитися і возвеличитися, що зробили свого часу Анна-Ярославна (королева Франції) і Роксолана (дружина владного турецького султана).

Сподіваюсь, переконає вас у тому, що не варто соромитись рідної мови, нехтувати нею її наша сьогоднішня гра. Звичайно, жага перемоги — гарна риса сучасної молоді. Та все ж сьогодні спробую розпалити у вас іншу жагу — жагу кришталевого, соковитого слова.

1. «Будьмо взаємно ввічливими»

Учитель.

Привітайтеся, використовуючи всі можливі етикетні форми привітання і не повторюючи один одного.

За допомогою привітання встановлюється контакт між людьми, визначають їхні стосунки. Послухаймо, хто з гравців знає більше формул привітання, вітається вишуканіше й доброзичливіше. (Доброго дня, Добрий день, Доброго здоров’я, Вітаю Вас, Привіт! Здорові будьте! Мої щирі вітання! Здрастуйте! Бажаю Вам доброго дня! Мої вітання! Моє шанування! З  неділею будьте здорові! Як ся маєте! Радий вас бачити! Бог-поміч)

— Молодці, знаєте багато форм вітання. Отже, вітайтеся завжди привітно, незалежно від настрою. І намагайтеся завжди дібрати найтеплійше, найдоречніше вітання. Невипадково ж кажуть:

«Заговори, щоб я тебе побачив»

2. Сторінка історії

— Мова наша поетична й ніжна, у ній — невичерпна криниця багатства. Послухайте, яка розмова відбулась далекого 1916 року. Було це давно, ще за старої Австрії, далекого 1916 року. У купе 1 класу швидкого поїзда «Львів — Відень» їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць і українець — відомий львівський артист Богдан Костів. Балачки велися навколо різних проблем і тем, нарешті заговорили про мови: чия мова найкраща і котрій із них належить світове майбутнє. Першим заговорив англієць.

Англія — країна завойовників, мандрівників і мореплавців. Англійська мова — це мова Шекспіра, Байрона, Діккенса, Ньютона, Дарвіна. Безумовно, англійській мові належить світове майбутнє.

Ні в якому разі, — гордовито промовив німець. — Німецька мова — це мова двох великих імперій: Великонімеччини й Австрії, які займають більше половини Європи. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова Шиллера, Гегеля, Канта, Вагнера, Гете, Гейне. І тому, безперечно, німецька мова претендує на світове панування.

Італієць усміхнувся і тихо промовив:

— Панове, ви обидва не маєте рації. Італійська мова — це мова сонячної Італії, мова музики й кохання. Мелодійною італійською мовою написані кращі твори епохи Відродження: твори Дайте, Боккачо, Петрарки, лібрето, знаменитих опер

Верді, Пуччіні, Россіні, Доніцетті. Тому італійська мова має бути провідною у світі.

Українець довго думав, нарешті промовив:

— Я також міг би сказати, що моя рідна мова — це мова незрівнянного сміхотворця Котляревського, мова геніального Тараса Шевченка. До пророчих передбачень шевченківської поезії досі ніхто у світі так і не піднявся. Це лірична мова кращої з кращих поетес світу — Лесі Українки, мова нашого філософа-мислителя Франка, який вільно володів чотирнадцятьма мовами, у тому числі й названими тут. Нашою мовою звучить понад 300 тисяч пісень, тобто більше, ніж у вас у всіх разом узятих. Я можу назвати ще багато славних імен свого народу, проте вашим шляхом не піду. Ви ж по суті, нічого не сказали про багатства й можливості своїх мов. Чи могли б ви своїми мовами написати невеличке оповідання, в якому б усі слова починалися з однакової літери?

— Ні, ні, ні! Це неможливо, — відповіли в один голос англієць, німець та італієць.

— Це у вас неможливо, а нашою мовою це зовсім просто. Назвіть якусь букву, — звернувся він до німця.

— Хай буде буква «П», — сказав той.

— Добре. Оповідання називатиметься «Перший поцілунок».

ПЕРШИЙ ПОЦІЛУНОК

Популярному перемишльському поету Павлу Петровичу Подільчаку поштою прийшло приємне повідомлення: «Приїздіть, Павле Петровичу, — писав поважний правитель Підгорецького повіту Полікарп Паскевич, — погостюєте, повеселитесь».

Павло Петрович поспішив, прибув першим поїздом. Підгорецький палац Паскевічів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під’їхали поважні персони — приятелі Паскевичів. Посадили Павла Петровича поряд із панночкою — премилою Поліною. Поговорили про політику, погоду. Павло Петрович прочитав пречудові поезії. Поліна Полікарпівна пограла прекрасні полонези, прелюдії. Поспівали пісень, потанцювали падеспан, польку. Прийшла пора — попросили пообідати. Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної підігрітого пуншу, пілзнерське пиво. Принесли печених поросят, приправлених перцем півників, пахучих паляниць, печінковий паштет, пухких пампушок під печеричною підливкою, пирогів, підсмажених пляцків...Потім Поліна попросила прогулятись Підгорецьким парком, помилуватися природою, послухати пташиних переспівів...Порослий папороттю прадавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п’янило принадними пахощами.Побродивши по парку, пара присіла під порослим плющем платаном. Посиділи, помріяли, пошепталися, пригорнулися. Прозвучав перший поцілунок. Прощай, парубоче привілля! Прийдеться поетові приймакувати.

У купе зааплодували. Всі визнали, що милозвучна, багата українська мова житиме вічно. Та зазнайкуватий німець ніяк не міг примиритися з тим, що програв.

3. Творче завдання

— Скласти оповідання, у якому б усі слова починалися з однакових літер.

4. Модне дефіле

— Наш конкурс має на меті спростувати ще один хибний стереотип, який побутує серед представників жіночої статі. Сучасні україночки вважають, що про моду українською мовою говорити не завжди можливо: слів не вистачає. Наші гравці розкажуть рідною мовою, що полюбляють носити в цьому сезоні.

Мова — це країна величезних багатств, серед яких коштовності

лексики, словотвору й граматики виблискують унікальністю й неповторністю створеного народом колориту.

Богдан Марунчак

Виступи учасниць модного дефіле

1) Загальні улюбленці — довгі, аж за кісточку, розширені від лінії кроку, і прямі, приталені («в облипку») штани — обов’язково стануть вам у пригоді цієї осені. Не втратили своєї актуальності панчішки із серії «Ну, маніяче, постривай!» — усі, що ваблять очі: кольорові, мережані, «сіточкою».

2) Не варто зловживати (божеволіти від, втрачати голову від) аксесуарами. Такої кількості золотих прикрас, якими так люблять хизуватися українки у будні (всього-на-всього ланцюжок з підвіскою, розкішні сережки-дармовиси, браслетик і двійко-трійко перснів), іноземки не носять. Золото, як і намиста з коштовного каміння, — це передусім (насамперед) вечірні аксесуари).

Учитель. Ну що? Звучить? Можна бути одночасно модно вбраним і україномовним? Думаю, так. Отож, крокуйте пліч-о-пліч з модою чи обгоняйте її, якщо вона вам не до вподоби, Але спілкуйтесь з нею рідною мовою. Мода і мова — не лише близькозвучні слова, а й взаємопов’язані поняття. Знаєте чому?

Перефразовуючи відомий вислів, за одягом зустрічають, а  за мовленням проводжають. Саме за мовленням, тому що з нього роблять висновок і про ваш розум, і про вашу гідність.

5. Конкурс «Ти моя ластівко...»

— Відомо, що чоловіки люблять очима, а жінки — вухами. Отож, щоб сподобатись прекрасній половині людства, потрібно говорити якомога більше ніжних, пестливих, красивих слів.З цього приводу Хома Прищепа — герой ро-

ману Є. Гуцала «Позичений чоловік, або ж Хома невірний і лукавий» — говорив своїй дружині : «І хоч би як тоді, замолоду, називав тебе — іменами яких птахів, іменами яких квітів, іменами яких зірок небесних — а ти вірила, а тобі подо-

балось, і все мало було й ти аж трусилась, коли я вмовкав, бо так тобі вуха свербіли...»

Шановні конкурсати! Гадаю, ви вже пригадали, якими словами потішаєте й улещуєте дівчат.

Відповіді по черзі.

— Від імені всіх красунечок дякую вам, наші соловейки, за приємні, ласкаві слова. Їх справді дуже багато.

6. Весела хвилинка

— На жаль, досить часто наша байдужість та недбалість у ставленні до мови призводить до ситуацій, які й кумедними назвати важко. Хочете пересвідчитись у цьому? Подивіться інсценівку усмішки Павла Глазового «Кухлик».

Дід приїхав із села, ходить по столиці.

Має гроші — не мина жодної крамниці.

Попрохав він:

— Покажіть

Кухлик той, що з краю.

Продавщиця: — Што? Чево? Я не понімаю.

— Кухлик, люба, покажіть,

Той, що з боку смужка.

— Да какой же кухлик здесь,

Еслі єто кружка!

Дід у руки кухлик взяв

І насупив брови.

— На Вкраїні живете й не знаєте мови.

Продавщиця теж була гостра та бідова:

— У мене єсть свій язик,

Ні к чему мнє мова.

І сказав їй мудрий дід:

Цим пишатися не слід:

— Бо якраз така біда в моєї корови;

Має, бідна, язика і не знає мови.

7. Фразеологічна зупинка

— Буває, слухаєш чиюсь розповідь, аж за-слухаєшся. І справа не в тому, про що йдеться, а в тому — як, якими словами — «смаковитими», влучними, пересипаними прислів’ями, фразеологізмами.

Народ живе доти, доки жива його душа  — мова, тому кожний представник націй зобов’язаний перед прийдешнім поколінням дбати про рідну мову, її чистоту, красу. Калічення мови, як і  калічення природи, — злочин перед людством. Саме тому, наприклад, французький парламент ухвалив законопроект, згідно з яким за використання іноземних слів, аналоги яких є  у французькій мові, накладають значні грошові штрафи.

А найтиповішою вадою українського мовлення є засміченість його іншомовними словами.

Я пропоную розгадати кросворд, замінивши

іншомовні слова українськими відповідниками.

Кросворд

1. Особа, яка завдяки своїм особистим якостям має вплив на людей.

2. Установлена думка про певну особу, групу, колектив, що складається на основі ділових, професійних і моральних якостей.

3. Розповідь про життєвий шлях людини.

4. Віконниці, штори або пластик для регулювання освітлення приміщення.

5. Доказ непричетності особи до злочину, оскільки вона в момент його вчинення перебувало в іншому місті.

6. Вимова, манера вимовляти слова.

7. Мистецтво виразного читання.

8. За формою такі літери наближені до рукопис-

ного шрифту.

Відповіді на кросворд:

Лідер Репутація Біографія Жалюзі Алібі Дикція Декламація Курсив

— Молодці, вивчайте інші мови, але й не цурайтеся своєї. Шевченко казав: «І чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь».

8. Міні-проект «Квітка»

Відомо, що українська мова має багаті виражальні засоби. У ній досить слів, щоб точно, барвисто охарактеризувати будь-що, відмітити найточніші ознаки. У цьому конкурсі команди змагаються на вміння добирати прикметники-епітети

до слова «мова».

9. Фінал

Учитель.

Пропоную подякувати одне одному за те, що погодилися взяти участь у грі (спасибі, велике спасибі, щиро дякуємо, дуже вдячні, дякуємо від щирого серця, це дуже люб’язно з вашого боку, ви зробили мені велику послугу; як же мені віддячити; я в боргу перед вами).

— Гадаю, наші гравці зарекомендували себе як чемна, шляхетна молодь. Прошу журі оцінити відповіді. Пам’ятайте про те, що мова людини – є своєрідним дзеркалом, у якому відображається рівень її культури та духовного розвитку!

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Ефективні комунікації (soft skills) учителя з батьками»
Швень Ярослава Леонідівна
30 годин
590 грн
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.