Ліна Василівна Костенко — українська поетеса-шістдесятниця, письменниця, дисидентка. Лауреатка Шевченківської премії, Премії Антоновичів, Ордену Почесного легіону. 1967 року разом з Павлом Тичиною та Іваном Драчем номінована на Нобелівську премію з літератури.
Тема: зображення давніх часів, коли людей страчували за будь-яке чаклування, та звинувачення Анни в тому, що вона з багряного листя робить мишей. Ідея: засудження тих, хто за індивідуальність, творчу думку переслідує людину, звинувачує і виносить вирок на страту.
Основна думка: кожна людина, навіть якщо вона ще маленька, — то неповторна індивідуальність, особистість. І шлях кожної людини — то ще й шлях до самоствердження.
Жанр: філософська поезія
