і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Щотижня отримуйте приємні подарунки.
Взяти участь

Лікарсько-педагогічний контроль за фізичним вихованням в школі

Передплата на журнал
Бібліотека
матеріалів

Дарницька районна в місті Києві

Державна адміністрація

Управління освіти

Гімназія «Київська Русь»

МАКСИМОВИЧ Н.Ю.

Лікарсько – педагогічний

контроль за фізичним

вихованням в школі

(методичні рекомендації)

Київ – 2014

УДК 373-047.64:796]:331.483.4

ББК 74.267.5

М 17

Рекомендовано міським методичним об’єднанням викладачів фізичного виховання вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації м. Києва

Рецензенти:

Коробейніков Г.В. – професор Національного університету фізичного виховання та спорту України, доктор біологічних наук

Хорошуха М.Ф.доцент Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, кандидат медичних наук

М 17

Максимович Н. Ю. Лікарсько-педагогічний контроль за фізичним вихованням в школі: Методичні рекомендації. – К.: Гімназія «Київська Русь», 201472 с.

В методичних рекомендаціях висвітлено питання лікарсько-педагогічного контролю за фізичним вихованням в школі, методику медичного спостереження, хронометражу уроку фізичної культури, проведення санітарно-освітньої роботи.

Рекомендовано лікарям, вчителям фізичної культури, директорам шкіл, студентам інститутів фізичної культури, педагогічних коледжів.

ББК 74.267.5

© Максимович Н. Ю., 2014

© Гімназія «Київська Русь», 2014

Зміст

Передмова…………………………………………………………..4

Завдання, форми і методи

лікарсько-педагогічного

контролю за фізичним

вихованням в школі………………………………………….....6

Медичний огляд школярів в зв'язку з заняттям

фізичними вправами…………………………………………..10

Тимчасові протипоказання і обмеження

в навантаженні при заняттях

фізичними вправами…………………………………...……...14

Заключення за результатами

медичних обстежень………………………………………......29

Медичне спостереження за уроками фізичної культури….…..36

Спостереження за умовами проведення занять……………......44

Профілактика спортивного травматизму……………………….49

Лікарсько-педагогічний контроль за

проведенням спортивно-масових заходів………………..…51

Санітарно-освітня робота…………………………………..……52

Додатки……………………………………………………..……..55

Література…………………………………………………………69

Передмова

Створення умов для повноцінного використання фізичного виховання як цінного засобу оздоровлення, пропаганди здорового способу життя вимагає від педагогів та лікарів переосмислення значення фізичної культури для підростаючого покоління.

Фізичне виховання – могутній засіб активного впливу на розвиток організму і удосконалення його функцій. Лікар школи повинен бути активним учасником роботи по фізичному вихованню в школі. Він здійснює спостереження за заняттями фізичними вправами і спортом у відповідності з особливостями організму школярів різного віку й статі та стану їх здоров'я і фізичного розвитку. Недостатність знань і досвіду в цій роботі створює для лікарів, педагогів значні труднощі.

В методичних рекомендаціях подано завдання, форми і методи лікарсько-педагогічного контролю за фізичним вихованням, загальні дані про медичний огляд школярів в зв’язку з заняттями фізичними вправами. Наведено тимчасові протипоказання й обмеження в навантаженні при заняттях фізичними вправами, методика медичного спостереження, хронометраж уроку фізичної культури, методику проведення санітарно-освітньої роботи.

Дані методичні рекомендації можуть бути корисними медичному персоналу, вчителям фізичної культури, директорам шкіл, студентам інститутів фізичної культури, педагогічних коледжів.

Завдання, форми і методи

лікарсько-педагогічного контролю

за фізичним вихованням в школі

Належний стан фізичного виховання в школі можливий при активній участі в ньому лікаря школи, який підтримує тісний зв’язок з вчителями фізичної культури, інакше кажучи, при повноцінному лікарсько-педагогічному контролі.

Основні завдання лікарсько-педагогічного контролю за фізичним вихованням наступні: забезпечення правильного використання засобів і методів фізичного виховання, створення належних санітарно-гігієнічних умов для занять, проведення відповідних заходів щодо попередження і виправлення дефектів фізичного розвитку, використання фізичних вправ у лікувальних цілях.

Для виконання першого завдання необхідно, щоб всі заходи з фізичного виховання проводилися з врахуванням фізичного стану і вікових особливостей учнів, при дотриманні поступовості і послідовності, доступності і міцності закріплення умінь і навичок.

Лікар повинен допомагати в складанні планів і контролювати проведення всіх заходів по фізичному вихованню. Для цього йому потрібно добре знати фізичний стан учнів.

Дані про фізичний стан отримуються під час систематичних лікарсько-педагогічних спостережень, які проводяться в наступній формі: щорічні поглиблені медичні огляди; спеціальні медичні огляди учнів, які займаються спортом; періодичні медичні огляди перед змаганнями; а також в зв'язку із захворюваннями, скаргами по інших показниках, лікарсько-педагогічні спостереження в процесі уроків, позакласних заходів під час фізкультурно-оздоровчих заходів в режимі дня.

Виявлення в результаті оглядів і спостережень змін у стані здоров'я учнів повинні бути предметом обговорення на педагогічних радах.

В процесі лікарсько-педагогічного контролю за фізичним вихованням лікар повинен домагатися:

- відповідності застосовування вчителем фізичної культури засобів і методів фізичного виховання фізичному стану і віку школярів;

- правильному розподілу часу на заняттях з фізичної культури в розкладі навчальних занять та при проведенні занять спецмедгруп.

Лікар приймає активну участь в створенні санітарно-гігієнічних умов для проведення фізичного виховання. Це є другим важливим завданням лікарсько-педагогічного контролю. Лікар повинен також брати участь у плануванні і спостереженні за дотриманням норм при будівництві спортивних споруд (майданчиків, катків), у встановленні відповідних вимог до мікроклімату в спортивних, тренажерних залах, кліматичних норм для занять на свіжому повітрі, форми спортивного одягу.

Суттєвим розділом цієї роботи є також проведення систематичного санітарно-гігієнічного спостереження за місцями і умовами занять по фізичній культурі і спорту, контроль за дотриманням учнями правил гігієни, одягом і взуттям при заняттях фізичними вправами і спортом, навчання учнів самоконтролю.

Третє завдання лікарсько-педагогічного контролю за фізичним вихованням полягає в проведенні заходів з попередження і виправлення вад фізичного розвитку й відхилень у стані здоров'я школярів. Вирішення даного завдання забезпечується медичним обстеженням, спостереженням у процесі занять фізичною культурою з початковими ступенями порушень постави, деформації хребта (сколіозів) і аналізом причин появи цих дефектів будови тіла (невідповідність шкільних меблів і освітлення, недостатнє володіння методикою проведення уроків).

Досить важливою є участь лікаря в заходах з попередження травматизму під час занять фізичної культури і спортивно-масових заходів.

Лікар забезпечує медичне обслуговування спортивних змагань, здачу учнями нормативів орієнтовного (обов'язкового) комплексного тесту оцінки фізичної підготовленості, Державних тестів, походів і масових спортивних заходів.

Основною умовою успіху лікарсько-педагогічного контролю є спільна робота лікаря і вчителя фізичної культури, а також залучення до нього всього педагогічного колективу і самих учнів. В основі цієї спільної роботи повинна бути систематична взаємодопомога, участь вчителів фізичної культури в проведенні медичних оглядів, спільне визначення рівня фізичного розвитку окремих учнів, лікарсько-педагогічний контроль за уроками фізичної культури, занять спецмедгруп, участь лікаря в плануванні всіх спортивно-масових заходів.

Лікар проводить роботу з вчителями щодо знань про фізичну культуру: володіння віковими особливостями школярів, стану здоров'я, фізичного розвитку і фізичної підготовки; впливу фізичних вправ на організм, вміння визначити втому і ступінь фізичного навантаження на уроках; дотримання санітарно-гігієнічних вимог, попередження травматизму; вміле використання загартування в процесі занять фізичними вправами; усвідомлення необхідності заняття спортом, навичок особистої і загальної гігієни.

Лікарсько-педагогічний контроль за фізичним вихованням повинен бути виражений в загальному плані лікарсько-профілактичного обслуговування учнів. Для цього в план повинні бути занесені: щорічні медичні огляди школярів, медичне обслуговування шкільних спортивно-масових заходів; заходи по санітарно-гігієнічному забезпеченню занять, попередження травматизму й загартування, санітарно-освітня робота з учасниками навчально-виховного процесу.

Медичний огляд учнів у зв'язку з заняттям фізичними вправами

Лікар, який приймає активну участь в процесі фізичного виховання, повинен мати повне уявлення про фізичний розвиток учнів і володіти знаннями вікових особливостей та вплив фізичних вправ на організм школярів.

Фізичний стан визначається на основі оцінювання стану здоров'я, фізичного розвитку і фізичної підготовки учнів.

Фізичний стан учнів лікар вивчає у процесі щорічних медичних оглядів, обстежень, пов'язаних із зверненням учнів до лікаря, і спеціальних оглядів в зв'язку з заняттями фізичною культурою і спортом. До спеціальних оглядів відносяться, зокрема, спостереження в процесі занять фізичною культурою, на корекційних заняттях, змаганнях.

При проведенні щорічних обстежень учнів лікар повинен дати відповідь на такі питання:

- чи може учень виконати нормативи, які передбачені навчальною програмою з фізичної культури, чи йому потрібні обмеження і які;

- чи потрібні учневі заняття фізичними вправами з лікувальною метою (корегуюча гімнастика і т.д.);

- чи може учень займатися в спортивних секціях, приймати участь в тренувальних заняттях і змаганнях, в яких саме і при яких умовах.

Об'єм і характер обстежень повинен видозмінюватися в залежності від віку, бажання учня займатися окремими видами спорту та інших причин. Особлива увага звертається на обстеження постави, з метою її правильного формування і виправлення вад.

При оглядах учнів, які звернулися за медичною допомогою чи за порадою до лікаря, необхідно, поряд з наданням відповідної медичної допомоги, виявляти, чи не потребує обстежуваний тимчасового обмеження в фізичному навантаженні чи звільнені від занять фізичною культурою. Методика обстеження вибирається з врахуванням перенесеного захворювання. Обов’язково даються вказівки про те, яке навантаження повинен виконувати учень, включаючись в заняття фізичної культури.

Спеціальні обстеження в зв'язку з заняттями фізичною культурою повинні проходити учні:

- які готуються у складі збірних команд школи (незалежно від виду спорту);

- які тренуються до майбутніх змагань у видах спорту, які вимагають потужних і довготривалих навантажень, таких як біг на середні та довгі дистанції, спортивні ігри, туризм;

- в яких в процесі занять фізичною культурою, виявилась втома, перевтома, чи хворобливий стан;

- які не можуть взагалі чи своєчасно здати навчальні нормативи чи вимоги;

- які за станом здоров'я віднесені до спеціальної медичної групи. При таких обстеженнях обов'язково проводяться загальний лікарський огляд і функціональні проби серцево-судинної системи (проба вибирається в залежності від віку).

Інші види обстежень визначаються очікуваним фізичним навантаженням і фізичним станом. Наприклад, повинні бути включені:

- обстеження покриву шкіри при допущенні до плавання;

- виявлення особливостей будови тіла і стан опорно-рухового апарату при допуску до занять гімнастикою;

- виявлення функціонального стану дихальної і серцево-судинної систем при наявності в анамнезі захворювань легень;

- рентгеноскопія органів грудної клітки і загально клінічні аналізи крові і сечі для видів спорту, які вимагають великих навантажень (лижі, велосипед та ін.) при відхиленнях в окремих системах організму;

- консультативні огляди лікарів-спеціалістів (педіатра, невропатолога, хірурга, отоларинголога, окуліста та ін.) при відхиленнях в окремих системах організму.

При повторних обстеженнях особлива увага звертається на вивчення тих органів та функцій, які під впливом занять можуть призвести до найбільш характерних змін чи стан яких викликає сумнів у вчителя. Терміни повторних обстежень залежать від інтенсивності занять, участі в змаганнях та ін.

Дані спеціальних обстежень заносяться в медичну карту (форма №26) учня, а для учнів, які систематично тренуються – до лікарсько-контрольної картки спортсмена. Відповідна корекція проводиться і в листках здоров'я у класних журналах.

Анамнез

При всіх перерахованих видах лікарських обстежень загальний анамнез доповнюється відомостями, які стосуються занять фізичною культурою і спортом. Необхідно при цьому виявити:

- любить учень займатися фізичною культурою і спортом чи старається звільнитися від занять і чому;

- займається лише на уроках фізкультури, згідно розкладу, чи відвідує спортивні секції в позаурочний час;

- які види фізичних вправ особливо подобаються і якими видами спорту займається систематично;

- самопочуття учня під час і після занять фізичною культурою, тренувань, здачі навчальних нормативів, змагань;

- успішність учня з фізичної культури (бали, причини середнього чи початкового рівня знань, умінь і навичок);

- здача навчальних нормативів, орієнтовного (обов'язкового) комплексного тесту оцінки фізичної підготовленості, державного тестування.

При поточних обстеженнях звертається увага на відношення до уроків фізичної культури, тренувань (бажання займатися, байдуже відношення до занять, поява огиди й пропуски без поважних причин, відмова занять лише при наполегливості вчителя), виявляються зміни в самопочутті в зв’язку з заняттями (погіршення сну, апетиту, зниження працездатності, яка впливає на успішність), зміни у взаємовідносинах з учнями (поява гарячковості, яка раніше була відсутня, частих суперечок з друзями, погіршення відношення до учня з боку колективу і т.д.).

Ці дані дозволяють виявити відхилення у стані здоров'я учня, появи у нього перевтоми чи перетренованості під впливом неефективних занять фізичною культурою.

Тимчасові протипоказання і обмеження

в навантаженні при заняттях фізичними вправами

Істотними є терміни, на які повинна бути повністю або часткова рекомендація лікаря на звільнення від фізичних вправ учнів в зв'язку з перенесеною ним хворобою чи патологічних станах.

Тимчасове повне звільнення від уроків фізичної культури необхідно рекомендувати учням:

- в період одужання після гострих захворювань;

- при загостренні хронічних захворювань;

- після операційного втручання;

- при ознаках перенапруги, перевтоми і перетренованості.

Тимчасове звільнення від деяких видів вправ чи обмеження в навантаженні повинні рекомендуватися учням:

- які мали до цього тимчасове повне звільнення;

- при наявності не різко вираженої перевтоми і внаслідок перенапруги;

- в деяких випадках, коли бурхливо проходить статеве дозрівання (наприклад, при відставанні серця в розвитку);

- при деяких порушеннях опорно-рухового апарату, які потребують застосування спеціальних корегуючих вправ (в першу чергу при сколіозах);

- при переході від занять лікувальною фізичною культурою або занять в спеціальній медичній групі.

Терміни відновлення занять після різного роду захворювань визначаються індивідуально для кожного учня, враховуючи при цьому клінічні дані.

Для зразка можна скористатися схемою, складеною проф. Д.М.Російським і доц. Сєркіним зі змінами і доповненнями, які внесли Є.І.Янкелевич і проф. В.К.Добровольський (див. таблицю 1).

В доповнення до схеми слід вказати, що кожна активізація туберкульозної інтоксикації виключає продовження занять фізичними вправами аж до моменту, коли процес прийме інактивний характер.

При захворюваннях опорно-рухового апарату, нервової системи, хворобах вух, очей – питання про заняття вирішується на основі заключення лікарів-спеціалістів.

Таблиця 1

Терміни початку занять фізичними вправами

після гострих та інфекційних захворювань

Назва хвороби

Ознаки одужання

Через скільки днів від моменту одужання можна

Примітка

Приступати

до занять фізкультурою

Почати тренування

Приймати участь в змаганнях

Ангіна (катаральна, фолікулярна, лакунарна)

Відсутність загальних процесів в зіві (червоності, припухлості і т.д.) і болі при ковтанні. Нормальна температура протягом 2 днів. Задовільний загальний стан.

6 -7

12 -14

20 -22

Обмеження при заняттях взимку і плаванням в зв'язку з небезпекою різкого охолодження тіла.

Ангіна флегмонозна

Задовільне загальне самопочуття. Відсутність больових відчуттів в зіві і шийних лімфатичних вузлах. Нормальна температура протягом не менше 7 днів.

14-15

20 -21

30 -35

При допуску до змагань особливу увагу звертати на стан серцево-судинної системи. Обов'язкове проведення функціональних проб.

Апендицит гострий

Задовільне загальне самопочуття. Нормальна температура протягом 10 днів. Відсутність болі і напруги черевної порожнини в районі апендикса при прощупуванні.

7-10

14-18

25-30

Рекомендується оперативне втручання.

Після операції (пройшла без ускладнень) на апендицит

Гарний безболісний рухомий післяопераційний рубець. Безболісна напруга м'язів черевного пресу.

10-15

20-25

30-40

Обмежити вправи на гімнастичних приладах, стрибки і підняття ваги.

Брон-хіт гост-рий, гост-рий катар верхніх диха-льних шляхів.

Задовільний загальний стан. Нормальна температура, відсутність кашлю. Відсутність хрипів в легенях.

6 – 8

10 – 12

14 – 16

Остерігатись різкого і особливо раптового охолодження дихальних шляхів при фізичних вправах.

Віт-ряна віспа

Задовільне загальне самопочуття. Нормальна температура не менше 7 днів. Відсутність больових явищ зі сторони дихальних шляхів, суглобів і шкіри.

7 – 8

10 – 12

16 – 18

Гостре запа-лення при-датко-вих порож-нин носа (фрон-тит, гаймо-рит)

Нормальна температура не менше 14 днів. Повне зникнення болі і неприємних відчуттів в уражених ділянках.

8 – 9

16 – 18

20 – 25

Особлива обережність при заняттях зимовими видами спорту. Необхідне поступове загартування.

Запалення легень (катаральне і крупозне)

Задовільний загальний стан. Нормальна температура протягом не менше 14 днів. Відсутність кашлю. Нормальні дані при аускультації і перкусії.

12-14

18-20

25-30

При затяжному катаральному запаленні і при тяжких формах крупозного запалення терміни збільшуються на 2-3 тижні.

Гастроентерити та інші гострі розлади кишково-шлункового тракту

Зникнення всіх больових явищ (болі, нудоти, поносу і т.д.)

2-3

5-6

10-12

Слід звертати більше уваги на дотримання харчового режиму.

Грип:

а) катаральна, шлунково-кишкова і нервова форми, легкі і середні випадки (підвищена температура не більше 4 діб, відсутність чіткого виразу місцевих явищ)

Задовільний загальний стан. Нормальна температура не менше 5 днів, повна відсутність больових симптомів зі сторони дихальних шляхів, серця, шлунково-кишкового тракту та інших органів. Задовільні показники серцево-судинних функціональних проб.

4 – 5

6 – 8

10 – 12

б) більш тяжкі випадки (підвищена температура більше 5 діб, виражені розлади зі сторони окремих органів, а також різко виражені явища загальної інтоксикації)

Задовільне загальне самопочуття. Нормальна температура не менше 7 днів. Інші признаки як при легких формах грипу. Задовільний результат функціональних серцево-судинних проб.

10 – 12

18 – 20

30 – 40

При допущенні до змагань обов'язково ретельно обстежити серцево-судинну систему і провести функціональні проби.

Дизентерія

Задовільне загальне самопочуття. Нормальне випорожнення протягом не менше 15 діб. Хороший апетит. Близька до звичайної вага. Задовільний результат серцево-судинних функціональних проб.

14 – 16

20 – 22

30 – 35

Необхідний ретельний контроль за самопочуттям серцево-судинної системи і кишечником.

Дифтерія

Нормальна температура протягом не менше 15 днів. Добре самопочуття. Повне зникнення больових явищ зі сторони залоз. Відсутність патологічних змін в сечі.

30 – 35

40 – 50

60 – 75

Лікарський нагляд

протягом 2 -3 міс.

Ретельний контроль за роботою серця.

Особлива обережність і поступовість втягування в заняття.

Обов'язкові контрольні аналізи сечі.

Кір

Нормальна температура не менше 7 днів; стала робота кишечнику, повна відсутність залишків висипки на шкірі.

14 – 16

20 – 21

25 – 30

Малярія

Задовільне загальне самопочуття.

Нормальна температура не менше 10 днів. Відсутність збільшення селезінки.

6 – 7

9 – 10

14 – 16

Особлива обережність по відношенню до плавання і дії сонячних променів.

Запалення нирок (гострий нефрит)

Відсутність набряків. Відсутність в сечі білка і елементів формули крові при трьох повторних дослідженнях через кожні 5 днів.

30 – 35

40 – 50

60 – 90

Систематичний

лікарський нагляд.

Обов'язкові повторні

аналізи сечі після 2-3

тренувань протягом 2-3 місяців.

Гострі і підгострі захворювання шкіри та слизистих оболонок, які не викликають різких больових явищ чи обмеження рухів (стригучий лишай короста та ін.)

Час повного одужання встановлюється лікуючим лікарем-спеціалістом і характеризується повною відсутністю прояву хвороби та відсутністю рецидивів протягом 8-15 днів.

7 – 10

11 – 14

15 – 21

Гостре розширення серця (внаслідок спортивних чи інших перенаван-тажень)

Задовільне загальне самопочуття, відсутність частого дихання при русі. Відновлення нормальних розмірів серця, чисті, ясні тони. Задовільний результат функціональ-них проб серцево-судинної системи.

30 – 45

60 – 75

90 – 120

Ретельний педагогічний і лікарський нагляд в умовах лікарського кабінету і на уроках фізичної культури.

Отит (гост-рий)

Нормальна температура

не менше 5 днів і відсутність больових явищ.

14 – 16

20 - 25

30 – 40

Необхідне особливе застереження при заняттях плаванням.

Плев-рит сухий

Нормальна температура не менше 20 днів. Задовільне загальне самопочуття. Відсутність больових симптомів легень і бронхів.

14 – 16

20 -24

30 – 35

Рекомендується загартування. Уникати застуди.

Плев-рит ексу-датив-ний

Відсутність ознак випоту в плеврі.

40 – 50

60 – 80

90 – 105

Рекомендується загартування. Уникати застуди.

Ревма-тизм гост-рий

Задовільне самопочуття. Нормальна температура не менше як 30 днів. Повна відсутність деформацій і болі в суглобах при рухах. Відсутність больових явищ зі сторони серця.

6-8 міс.

1 – 1,5 року

2 – 2,5 роки

Призначаються заняття лікувальною гімнастикою. Дуже обережне і поступове тренування, яке краще починати влітку.

Струс мозку

Задовільне загальне самопочуття. Повна відсутність головної болі і запаморочення як в спокої так і при русі (протягом не менше 15 днів). Нормальні рефлекси.

20 – 25

30 – 40

60 – 90

Виключається на півроку здача нормативів і тренування, які пов'язані з різкими струсами тіла (стрибки, футбол і т.д.)

Скарлатина

Задовільне загальне самопочуття. Нормальна температура не менше як 20 днів. Повна відсутність злущування шкіри. Відсутність патологічних змін в сечі.

30 – 40

50 – 60

75 – 90

Особлива обережність і поступовість в загальному навантаженні на заняттях. Обов'язковий аналіз сечі перед початком тренувань і після одного з перших занять.

Терміни, при яких повинні бути припинені заняття в спортивних секціях при явищах перетренованості (див. таблицю 2).

Таблиця 2

Терміни відновлення занять

в спортивних секціях при перетренованості

Характеристика ступеня

перетренованості

Термін початку

занять

від моменту

одужання

Примітка

Явища перетренованості з переважанням функціональних порушень: велика кількість скарг, наявність вегетативних неврозів, зниження або припинення росту спортивних досягнень, погіршення пристосування до фізичного навантаження.

15 – 30 днів

Відновлення тренування при умові змін режиму і зниження інтенсивності.

Явища перетренованості, при яких, поряд з нервово-психічними явищами, має місце серцево-судинна недостатність, збільшення розмірів серця, погіршення пристосування до навантажень на витривалість та ін.

1 – 2 місяці

Відновлення тренувань при зміні їх методики і ретельний лікарсько-педагогічний контроль

Терміни початку занять після деяких ушкоджень опорно-рухового апарату наводяться в таблиці 3.

Звільнення від уроків фізичної культури і обмеження в навантаженні фізичними вправами необхідно проводити з врахуванням не тільки даних медичного обстеження, але і санітарно-гігієнічних умов занять. Учні, в яких термін звільнення від занять завершився, допускаються до них тільки після повторних медичних оглядів (див. таблицю 3).

Таблиця 3

Терміни відновлення занять

фізичними вправами після ушкоджень опорно-рухового апарату

Назва ушкодження

Термін початку занять

Примітка

Переломи кісток

нижніх кінцівок:

щиколотки (кісточки)

45 – 60 днів

із дня зняття іммобілізуючої пов’язки

При наявності підвивиху гомілковоступневого суглобу або розходження „вилки” не раніше 90 днів.

кісток гомілки

90 – 120 днів

із дня зняття іммобілізуючої пов’язки.

При переломі однієї малогомілкової кістки без зміщення термін може бути зменшений до 30 – 45 днів.

стегнової кістки

5-6 місяців

з дня зняття іммобілізації.

При незадовільному положенні уламків -індивідуально, в залежності від стану кісткового мозолю і функції.

кісток ступні з положенням уламків, які не порушили склепіння і ресорну функцію ступні

2-3 місяців

з дня зняття гіпсової пов'язки.

Обов'язкове носіння ортопедичної устілки (супінатора) не менше 6 місяців.

кісток ступні з положенням уламків, які порушили склепіння і ресорну функцію

4-6 місяців

з дня зняття гіпсової пов'язки.

Спочатку, на термін 4-6 міс. дозволяється допуск тільки до фізичних вправ, які не потребують довготривалого опорного навантаження на нижні кінцівки.

Переломи кісток

верхніх кінцівок:

передпліччя

45-60 днів із дня

іммобілізації.

При наявності незадовільного положення уламків виключаються вправи на гімнастичних приладах, боротьба, підняття ваги.

плеча

60-90 днів

із дня зняття іммобілізації.

Під час занять гімнастикою, підняття ваги, боротьбою у всіх випадках термін визначається індивідуально в залежності від ступеня відновлення функції кінцівки.

кісток кисті та пальців

30-45 днів

із дня перелому.

ключиці

45-60 днів

із дня перелому.

При хорошій консолідації і відсутності неврогенних ускладнень.

Компресійні переломи в грудному та поперековому відділах хребта

10-12 місяців

з дня перелому.

При відсутності будь-яких скарг у всіх випадках протипоказана спортивна гімнастика, підняття ваги, боротьба, акробатика, стрибки на лижах і у воду.

„Розтягнення” зв'язкового апарату гомілковоступневого суглобу:

1-ї ступені – з мікро пошкодженнями зв'язкового апарату

Через 7-10

днів після пошкодження.

Необхідно на термін 30-60 днів бинтування суглобу еластичним бинтом на період занять фізичними вправами.

2-ї ступені – з вираженим пошкодженням зв'язкового апарату

Через 14-21

день після пошкодження.

3-ї ступені – при наявності відривних переломів

Через 21-45

днів після пошкодження.

„Розтяг” і забій колінного суглобу:

без гемартрозу і без пошкоджень зв'язкового апарату

Через 10-14

днів після пошкодження.

з незначним крововиливом в суглоб і незначним пошкодження зв'язкового апарату

Через 14-28

днів після пошкодженням.

При повному зникненні випоту з суглобу.

з гемартрозом і пошкодженням зв'язкового апарату

Не раніше, ніж через 45 днів з дня пошкодження.

Теж саме.

після операції видалення менісків колінного суглобу

90-180 днів після операції.

Плавання дозволяється не раніше 90 днів, гімнастика не раніше 120 – 150 днів, всі інші види спорту не раніше 180 днів.

Вивихи ліктьового і плечового суглобів.

30-60 днів з дня вивиху.

При відсутності обмежень рухів, болі і розхитаності суглобу.

„Розтягнення” променевозап’ясткового і плечового суглобів

7-30 днів з дня пошкодження.

В залежності від клінічних даних і успіху лікування.

Заключення за результатами

медичних обстежень

За результатами медичного огляду школярі тимчасово розподіляються на основну, підготовчу і спеціальну медичні групи. Всі вони відвідують обов'язкові уроки, але виконують загальнорозвиваючі і коригуючі вправи з різним фізичним навантаженням та ті, які їм не протипоказані. Крім цього для учнів спеціальної медичної групи організовуються додаткові заняття за спеціальною програмою, які проводить відповідно підготовлений учитель.

За даними медичних обстежень складають індивідуальні заключення на кожного учня.

Заключення по щорічних чи спеціальних обстеженнях повинні включати дані, необхідні для уточнення змісту і методики проведення уроків фізичної культури, занять спеціальних медичних груп, позакласної роботи. Заключення по поточних обстеженнях повинні доповнювати або видозмінювати головне заключення в залежності від змін у фізичному стані учнів (в зв'язку з перенесеними хворобами, з перетренуванням чи при інших обставинах).

При щорічних і спеціальних обстеженнях оцінка стану здоров'я повинна бути зроблена, враховуючи як морфологічні так і функціональні ознаки. Особливо уважно оцінюються особливості опорно-рухового апарату та інших органів, які затруднюють виконання тих чи інших вправ. Спостерігають відхилення в процесі розвитку організму учнів в порівнянні з середніми віковими даними.

Оцінка фізичного розвитку здійснюється на основі даних антропометричних вимірювань: ваги тіла, зросту стоячи і сидячи, окружності грудей, життєвої ємкості легень і станової сили, які порівнюються з середніми величинами цих показників. Враховується стан зовнішнього покриву тіла (шкіри, волосяного покриву, підшкірної жирової клітковини і т.д.), особливості хребта, м’язів та будови тіла.

Оцінка рівня фізичної підготовленості проводиться за результатами здачі орієнтовного (обов’язкового) комплексного тестів навчальних нормативів, функціональних проб і спостережень, які проводяться під час виконання фізичних вправ на уроках фізичної культури.

Узагальнююча характеристика фізичного стану в лаконічній, але змістовній формі записується в картці медичного огляду (форма № 26). Обов'язково відмічається ступінь відповідності фізичного розвитку паспортному віку.

Запис для учнів, які не мають захворювань, фізично добре розвинуті (для свого віку) може бути обмежений словами „фізичний стан хороший”.

Для тих, хто має незначні відхилення у стані здоров'я і фізичному розвитку, відстає у віковому розвитку, але не у фізичній підготовленості, фіксується „фізичний стан задовільний".

Всі учні, які мають виражені відхилення від норми, в тому числі і ті, що перенесли захворювання, а також ті, що мають вади у фізичному розвитку, значно відстаючи в розвитку від своїх ровесників, а також значно відстаючи по фізичній підготовці, оцінюються як такі, що мають „слабкий фізичний стан”.

В інших випадках, якщо це потрібно, фіксуються додаткові записи, наприклад: „виражена розхитаність гомілковоступневого суглобу після підвивиху ступні", „часто хворіє ангінами", „погано утримує поставу", „крилоподібні лопатки", „плоскостопість" і т.д.

Поряд з заключенням про фізичний розвиток, відмічається група, до якої відноситься учень. Результати поділу учнів на медичні групи фіксуються в листках здоров'я в класних журналах. Один раз в семестр і по мірі необхідності проводиться їх корекція, на підставі спеціальних обстежень і довідок лікувальних установ (див. зразок).

Листок здоров'я учнів____ класу (зразок)

№ з/п

П.І.П.

Рік народження

Розмір

меблів

Група з фізкультури

Патології

І семестр

II семестр

1.

2.

3.

....

30.

Лікар (медсестра)__________

У графі „група з фізкультури” вказується лише група здоров’я (спеціальна, підготовча, основна, або звільнений від уроків фізичної культури на певний період). В графі „патології" не записується діагноз, а вид патології (порушення зору, слуху, постави, часті хвороби і т.д.). Діагнози захворювань фіксуються в картці медичного огляду.

Школярі з хорошим фізичним розвитком включаються в основну групу, при задовільному – в основну чи підготовчу, при послабленому – в підготовчу чи спеціальну (див. таблицю 4).

Таблиця 4

Розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури і для участі в позакласних спортивно – масових заходах

Назва групи

Дозволені заходи

Медична характеристика

Основна

Заняття за шкільною програмою в повному об'ємі. Здача навчальних нормативів. Заняття в спортивних секціях, участь в змаганнях.

Школярі без відхилень в фізичному розвитку, стані здоров'я, а також з незначними відхиленнями в стані здоров'я переважно функціонального характеру, але з належною фізичною підготовкою.

Підготовча

Заняття за шкільною програмою при умові виключення деяких видів вправ. Здача контрольних нормативів після дозволу лікаря.

Школярі, які мають незначні відхилення у фізичному розвитку і стані здоров'я без суттєвих функціональних змін, але без достатньої фізичної підготовки.

Спеціальна

Заняття на уроках фізичної культури за індивідуальним планом, а також додаткові заняття по спеціальній програмі (для спецмедгруп), нормативи значно понижуються.

Школярі, які мають значні відхилення у стані здоров'я постійного чи тимчасового характеру, не заважаючи виконанню звичайної навчальної роботи в школі, але мають протипоказання для занять за шкільними програмами з фізичної культури в класі. Деякі з них тимчасово, аж до покращення стану здоров'я, зовсім звільняються від уроків фізичної культури.

Віднесення до певної групи визначає допуск до занять фізичною культурою за відповідними програмами для відповідного віку. Це ж стосується і спортивних секцій, за виключенням тих, які мають особливо великі навантаження (лижі, футбол, легка атлетика і т.д.).

Коли необхідна індивідуалізація в проведенні уроків, в медичне заключення включаються вказівки про допуск до тих чи інших фізичних вправ і пропозиції про особливість проведення уроку (заняття), ступінь або межу фізичного навантаження і т.д. Вказівки повинні бути розгорнуті.

Якщо в учня, якого оглядають, послаблена сила м'язів плечового поясу і спини, даються вказівки на включення спеціальних вправ для зміцнення м'язів плечового поясу і спини.

Повна заборона виконання фізичних вправ на уроках фізичної культури може бути тільки тимчасовою. Терміни тимчасової заборони участі в уроках при гострих захворюваннях, внаслідок травм, які перешкоджають виконанню вправ, або затрудняють рухи, при перевтомі визначаються відповідно таблиці (див. таблицю 1-3).

Відновлення занять після звільнення (з вказівкою на особливості їх проведення) може бути лише після повного одужання.

З числа школярів з нечітко вираженими порушеннями постави і з початковими ступенями сколіозу, не різко вираженою патологією серцево-судинної та інших систем формуються спеціальні групи.

Школярі, які потребують лікувальної фізичної культури, направляються для занять в кабінети лікувальної фізичної культури дитячих поліклінік. Під час спеціальних медичних оглядах в заключенні необхідно вказати – дозволяється чи ні заняття тим чи іншим видом спорту і які особливості в методиці проведення необхідні для забезпечення.

Бажано, щоб медичне заключення складалося лікарем за участю вчителя фізичної культури. На основі спільного обговорення здійснюється розподіл на підгрупи для уроків, спортивних секцій.

Правильність розподілу в майбутньому перевіряється шляхом спостережень під час уроків фізичної культури.

В медичних заключеннях після поточних оглядів вказівки даються в залежності від виду оглядів, фізичного стану учня та інших причин.

При огляді учнів, які перенесли захворювання або повернулися з лікувальних установ, в заключенні повинно бути вказано про необхідність звільнення на певний термін від занять фізичними вправами або продовження індивідуальних занять лікувальною гімнастикою (відповідно вказівок лікувальної установи).

При повторних спеціальних обстеженнях лікар може вказати на необхідність зменшення чи підвищення інтенсивності занять, доцільності переходу від одного періоду тренування до наступного, про режим, про засоби захисту при несприятливих погодних умовах.

При допуску до змагань в заключенні необхідно вказати, в якому виді спорту і в яких змаганнях дозволяється приймати участь учневі.

Участь в змаганнях дозволяється в різних видах спорту тільки по досягненню певного віку.

Рекомендації і вимоги лікаря повинні бути конкретними. З ними ознайомлюється учень і вчитель фізичної культури.

В кінці медичного заключення при спеціальних оглядах необхідно вказати дату повторного відвідування.

Медичне спостереження за уроками фізичної культури

Медичні спостереження під час уроків фізичної культури дозволяють:

- уточнити дані лікарських обстежень і проконтролювати правильність медичних заключень;

- перевірити відповідність використання фізичних вправ віковим і медичним групам учнями;

- перевірити виконання лікарських вказівок при проведенні уроків;

- виявити правильність розміщення в загальному режимі дня урочних і позаурочних форм занять фізичною культурою та спортом (фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня школярів);

- визначити, в якій мірі враховується при заняттях фізичними вправами загальний розклад уроків і умови їх проведення (втома після уроків з великим розумовим навантаженням; гігієнічні і метеорологічні умови, кількість учнів і т.д.);

- визначити вплив занять на фізично слабких учнів і на юних спортсменів;

- виявити прогалини в методиці проведення уроків;

- контролювати навантаження під час уроків, змагань.

Медичні спостереження повинні здійснюватися при проведенні навчальних занять, і занять спеціальних медичних груп, гурткової роботи, змагань.

Відвідування лікарем уроків фізичної культури і занять спортивних секцій повинні бути систематичними.

Під час медичного спостереження за впливом занять фізичними вправами на організм школяра може бути використаний: хронометраж уроку, опитування учнів про їх самопочуття, визначення зовнішніх ознак втоми (блідість обличчя, затруднення дихання, підвищення потовиділення, порушення координації рухів і т.д.), облік реакції організму на навантаження за допомогою доступних способів дослідження (підрахунок пульсу, дихання, визначення артеріального тиску, життєвої ємкості легень, динамометрії, ваги та ін.). Для окремих учнів можуть застосовуватися спеціальні методики дослідження (аналіз крові, сечі, електрокардіографія і т.д.).

Завантаженість уроку активною роботою визначається хронометражем. Враховується час, який витрачено безпосередньо на виконання фізичних вправ, і визначається його відношення в відсотках до загальної тривалості уроку. Співвідношення показує завантаженість уроку активною роботою, інакше кажучи, моторна щільність уроку. Чим більша моторна щільність, тим більш інтенсивний вплив заняття на організм.

Під час хронометражу ведеться спостереження за одним із учнів з реєстрацією часу початку і кінця уроку і часу, який безпосередньо використаний на виконання кожної вправи (час, який затрачається на пояснення, на очікування черги біля приладу, не враховується). Отримані цифри додаються. Сума їх дає загальну тривалість робочого часу на уроці. Потім обчислюється моторна щільність уроку.

Наприклад: загальна тривалість активної роботи – 28 хв. Тривалість уроку – 45 хв. Моторна щільність уроку складає х 100 = 62,2%.

Зміни пульсу під час уроку дають уяву по ступінь навантаження, яку викликають фізичні вправи, і характеризують так звану „фізіологічну криву".

Для визначення „фізіологічної кривої", одночасно в 1 – 2 учнів, підраховується пульс протягом 10 – 15 сек. (з перерахунком на одну хвилину) на початку уроку, в кожній частині уроку (в основному розділі після найбільш інтенсивних вправ) і в кінці уроку. В основній частині, для більшої точності можна провести 2-3 заміри через одинакові проміжки часу. При більш детальному спостереженні частота пульсу визначається після кожної вправи чи групи вправ. Необхідно, щоб учні оволоділи самостійним підрахунком пульсу за командами „приготувалися", „почали", „стій". Отримані результати відображаються у вигляді кривої (див. малюнок).

Фізіологічна крива" уроку фізичної культури в__________класі

вчитель ________________

Зразок

учень (прізвище, ім’я); учениця (прізвище, ім’я)

„Фізіологічна крива" може відображати вплив заняття на клас в цілому. Отримані показники можуть бути використані і для оцінки впливу уроку на окремих учнів; для цього дані обстежуваного порівнюються з отриманими середніми показниками.

Висновки спостережень, хронометражу, „фізіологічної кривої" заносяться в журнал медичного контролю за уроками фізичної культури. В кінці журналу лікар подає пропозиції щодо методики проведення уроку, дозування навантаження і відпочинку, змісту домашніх завдань.

Для визначення впливу заняття на організм по зовнішніх ознаках можна керуватися даними таблиці 5.

Таблиця 5

Зовнішні ознаки втоми

Ознаки

Ступінь виявлення втоми

невелика

значна (середня)

різка (велика)

Забарвлення шкіри обличчя і частково тулуба

Невеличке почервоніння

Значне почервоніння

Різке забарвлення чи поблідніння, поява синюшного забарвлення губ

Пітливість

Невелика, переважно обличчя

Велика (голова і тулуб)

Особливо різко виражена (всього тіла), виступає сіль

Дихання

Часте, рівне

Збільшення частоти дихання; періодично настаюче дихання ротом

Різке збільшення частоти дихання. Поява поверхневого безперервного дихання ротом з окремими глибокими вдихами, які змінюються розладом ритму дихання (віддишка)

Рухи

Координовані, хода впевнена

Не зовсім впевнений крок, можливе збільшення коливання тулуба

при ходьбі

Різке погойдування, поява некоординованих рухів

Увага

Безпомилкове виконання вказівок

Неточність і помилки при виконанні команд, особливо при зміні напрямку під час ходьби

Різке уповільнення виконання команд; сприймається тільки гучна команда; в деяких випадках виконується тільки повторна команда

Самопочуття

Скарг немає

В обстежуваного відмічається втома, часте серцебиття, віддишка

Скарги на різку втому, серцебиття, віддишу, рідше на головну біль, жар в грудях, нудота

При поглибленому спостереженні, поряд з визначенням частоти пульсу можуть застосовуватися дослідження дихання, показники артеріального тиску, життєвої ємкості легень, динамометрія, аналіз крові, сечі і т.д. Отримані в процесі спостережень результати досліджень повинні підлягати відповідній оцінці.

Медичне спостереження за уроками фізичної культури ставить за мету наступні завдання:

- визначити відповідність змісту уроку програмним вимогам;

- перевірити виконання медичних вказівок при проведенні уроку (застосування корегуючих вправ при наявності поганої постави, дихальних вправ і т.д.);

- встановити, як дотримуються санітарно-гігієнічні вимоги щодо проведення уроку.

Лікар також спостерігає за тим, як вчитель дотримується основних дидактичних принципів (активність учнів, наочність, систематичність, доступність навчального матеріалу, індивідуальний підхід до учнів), а також визначає ступінь дисципліни учнів, підготовку до уроку вчителя, забезпечення ним допомоги і страхування при виконанні учнями вправ на приладах.

Під час спостереження фіксується: взаємозв'язок і час частин уроку, регулювання навантаження (чергування вправ різної інтенсивності); використання дихальних і корегуючих вправ; розподіл на підгрупи з врахуванням медичних показників. Бажано також визначати моторну щільність і „фізіологічну криву" уроку. Слід рахувати високою моторну щільність, яка становить 70%, 50-60% – достатньою, 40-50% – середньою, до 40% – низькою. Дані показники щільності характерні для уроків на яких проходить удосконалення техніки виконання вправ. На уроках ознайомлення, вивчення техніки виконання вправ, контрольних уроках щільність не може досягти високих показників, так як вчитель багато часу витрачає на пояснення, показ, обробіток контрольних нормативів, а учні в цей час відпочивають.

Щільність уроку залежить також від методу проведення уроку (груповий, індивідуальний, поточний, фронтальний), забезпечення учнів спортінвентарем (м'ячі, скакалки, обручі, гімнастичні палиці, гантелі і т.д.), гімнастичними приладами і матами, наявності обладнаного спортивного майданчика з секторами.

Інтенсивність навантаження в процесі уроків може оцінюватися з врахуванням даних частоти пульсу і величини артеріального тиску (див. таблицю 6).

Таблиця 6

Середні дані зміни пульсу (ударів за хвилину) і артеріального тиску

(в мм рт.ст.) під впливом уроків фізичної культури

Вихідні дані

Пік навантаження

В кінці уроку

пульс

артеріальний тиск

пульс

артеріальний тиск

пульс

артеріальний тиск

максималь­ний

мінімаль­ний

пульсова амплітуда

максималь­ний

мінімаль­ний

пульсова амплітуда

максималь­ний

мінімаль­ний

пульсова амплітуда

Уроки з помірним наванта­женням

83,1

107,1

60,2

46,9

+26,6

+ 10,3

+0,2

+10,1

+4,8

+3,5

0

+3,5

Уроки з підвищеним наванта­женням

87,7

106,8

60,2

46,6

+33,1

+20,6

-4,3

+24,9

+21,9

+5,4

-1,2

+6,6

Життєва ємкість легень під впливом занять фізичною культурою збільшується в межах від 100 до 600 мл, (в середньому на 245 мл), але може залишатися без змін в порівнянні з вихідними даними і рідше зменшується (в межах від 100 до 400 мл – в середньому на 206 мл).

Дані динамометрії змінюються помірно; збільшення і зменшення їх (в межах 2-8 кг) спостерігається майже в усіх учнів різного віку.

Наявність стійких цифр спірометрії і динамометрії під час занять фізичною культурою вказує на відповідність навантаження фізичному розвитку учнів. Збільшення життєвої ємкості легень і показників динамометрії можна розглядати як показник підвищення загального тонусу, а зменшення свідчить про появу втоми.

Спостереження за успішністю і поведінкою учнів (увагою, дисциплінованістю і т.д.) на інших уроках після уроків фізичної культури показують, що останні при методично вірному проведенню не порушують загального проходження педагогічного процесу.

Лише після уроків з підвищеним навантаженням, емоційним забарвленням, учні на початку уроків з інших предметів проявляють більшу рухливість і більше відволікаються. Лікар, здійснюючи контроль, повинен спільно з вчителем фізичної культури виключити негативний вплив невірно побудованих занять.

При правильно складеному розкладі уроків найбільша кількість балів за день по сумі усіх предметів повинна припадати на вівторок і (або) середу.

Для учнів молодшого і середнього віку розподіляти навчальне навантаження в тижневому циклі слід таким чином, щоб його найбільша інтенсивність (по сумі балів за день) припадала на вівторок і середу, в той як четвер був дещо полегшеним днем.

Розклад складено неправильно, коли найбільше число балів за день припадає на перший та останні роботі дні тижня або коли воно однакове у всі робочі дні.

Спостереження за умовами проведення занять

Вплив занять фізичними вправами в значній мірі залежить від стану обладнання, спортивного інвентаря, одягу, сукупності метеорологічних факторів, особливостей санітарного стану місць занять та ін.

Умови занять створюються всім педагогічним колективом. Учитель фізичної культури постійно слідкує за утриманням місць занять в належному санітарному стані. Лікар здійснює огляд епізодично в порядку контролю. В обов'язки лікаря входить консультативна допомога вчителям фізичної культури і технічного персоналу школи щодо утримання місць занять в належному санітарно-гігієнічному стані. При цьому необхідно керуватися нормами будівництва спортивних споруд, до обладнання і правилами їх експлуатації.

Загальні вимоги, які підлягають неухильному виконанню, наступні:

Спортивний майданчик розміщується (по довжині) з півночі на південь; для покриття використовується матеріал, який не дає пилу; майданчик повинен мати такий рельєф, щоб з нього стікала дощова вода; зелені насадження повинні оточувати майданчик з півночі і разом з травою займати не менше ¼ її загальної площі.

Робоча” поверхня майданчика визначається з розрахунку 20-30 м2 на 1 учня.

Неприпустима наявність поблизу майданчика (ближче ніж 3-4 м від його краю) предметів, які можуть привести до травматизму учнів.

Спортивно-гімнастичні зали повинні мати площу з розрахунку 4-5 м2 на учня; необхідна висота 5,5-7 м, підлога краще всього палубного типу. Стіни мають біти рівними, без карнизів, пофарбовані олійною фарбою до висоти 2 м від підлоги. Радіатори опалення повинні розміщуватися в стінних нішах і закриватися знімною огорожею з заокругленими кутами і ребрами.

Вікна – загальною площею не менше 25% площі підлоги, обов'язково з кватирками. На вікнах – знімні захисні сітки. Штучне освітлення – 75-100 люксів. Освітлювальні прилади захищаються від попадань м'ячем металевою сіткою.

Температура повітря в спортзалі, в залежності від заняття, може коливатися від 15° до 18°С. В підсобних приміщеннях підтримується температура не нижче 16°С. Вентиляція повинна забезпечувати триразовий обмін повітря в годину. Поруч із залом обладнуються підсобні приміщення: роздягальні, душові, туалет, кімната для зберігання спортінвентаря, кімната для вчителів.

Основними причинами забруднення спортивного залу є: дозвіл занять учням в звичайному одязі і особливо взутті. Неправильне і несвоєчасне прибирання і поганий догляд за спортінвентарем, нестача природного освітлення, слабка вентиляція, наявність в підлозі щілин, карнизів і кутів, які заважають прибиранню, використання приміщення не за призначенням (проведення вечорів, концертів, танців та ін.). Постійним джерелом пилу в спортивних приміщеннях є гімнастичні мати, килимки, доріжки та ін., які використовуються для пом'якшення при приземленні і боротьбі. Систематичне їх очищення – необхідний захід, який зменшує запиленість спортивних приміщень.

Правильне прибирання приміщення для занять тільки тоді досягає мети, якщо проводиться своєчасно. „Сухе" прибирання протягом 10—15 хвилинної перерви між уроками тільки додатково забруднює повітря.

„Вологе" прибирання повинно закінчуватися не пізніше ніж за 30 хвилин до початку занять. Забруднення приміщення спортивного залу в значній мірі залежить від стану підсобних приміщень (роздягалень, душових, туалетів). Тому необхідно їх своєчасно і якісно прибирати. Туалети і душові кімнати повинні прибиратися після кожної зміни учнів. При наявності в роздягальнях шкафів для зберігання одягу, їх не рідше одного разу в тиждень дезинфікують. При пошкодженні санітарно-технічного обладнання (душових, водопроводу і т.д.) його необхідно терміново відремонтувати.

Санітарний стан місць занять, обладнання, одягу забезпечується спільними зусиллями учнів, технічного персоналу, вчителів фізичної культури, лікарів. Лікар повинен забезпечувати санітарно-освітню роботу з учнями, технічним персоналом щодо дотримання санітарно-гігієнічних вимог до уроків фізичної культури.

Кліматичні і метеорологічні умови повинні враховуватися при занятті фізичною культурою і спортом. Слід пам'ятати, що в організмі під час руху виробляється значна кількість тепла ніж у спокої. Тому при високій температурі навколишнього середовища, великій вологості і відсутності значного руху повітря, створюється небезпека перегрівання тіла. Попередити перегрівання на заняттях (при походах) можна шляхом зниження фізичного навантаження, частими й довготривалими перервами, розміщення учнів в тіньових зонах (особливо під час відпочинку), створення умов для максимального доступу повітря, легкого одягу, дотримання режиму пиття.

При низькій температурі, підвищеній вологості і сильному вітрі можливе переохолодження. Якщо учні довго перебувають в такому середовищі в недостатньо теплому одязі, заняття може спричинити застуду або обмороження окремих частин тіла.

Щоб запобігти перегрівання або переохолодження під час уроків фізичної культури чи змагань слід дотримуватися відповідних температурних норм, (див. таблицю 7).

Таблиця 7

Температурні норми для уроків фізичної культури

і спортивно-масових заходів

Відкриті майданчики

Спортивні зали

Влітку

Взимку

Температура повітря без вітру (в градусах) максимальна

30

Вище 0

17

мінімальна

5

-20

15

нормальна

20

-10

17

Температура повітря під час вітру, дощу, снігопаду (в градусах) максимальна

35

0

мінімальна

10

-15

-

нормальна

20

- 10

-

Спортивний одяг повинен відповідати наступним вимогам:

- легко пратися;

- бути вільним, не обмежувати рухів, не затруднювати дихання та кровообігу;

- відповідати кліматичним і метеорологічним умовам, в яких проводяться заняття;

- відповідати характеру занять, не створювати обмежень при виконанні вправ;

- захищати від травмування і не створювати небезпеки пошкоджень;

- давати можливість спостерігати під час занять за рухами і поставою учнів.

Особлива увага повинна приділятися взуттю.

Профілактика спортивного травматизму

Невмілий підбір вправ (які не відповідають віку, силі, підготовці учнів) порушення методики їх проведення (непослідовність, відсутність допомоги і страхування і т.д.) викликають найбільшу кількість травм на уроках фізичної культури.

Другою групою причин є експлуатація несправного обладнання, а також проведення занять з порушенням гігієнічних умов.

На третьому місці – проведення занять з учнями (які перенесли захворювання, втомленими, після їжі або голодними і т.д.) без врахування їх фізичного стану.

Суттєвою причиною виникнення травм є неадекватна поведінка учнів, яка може привести до непередбачуваних конфліктних ситуацій між учнями і до немотивованих відмов виконувати вказівки вчителя, до неуважності, азарту і навіть грубості.

Переважаюча кількість пошкоджень може бути попереджена при продуманій методиці проведення і відмінній організації занять, індивідуальному підході, при знанні фізичного стану учнів, зразковій дисципліні і увазі, належному стані обладнання і спортивного інвентаря.

Основна роль в профілактиці спортивних травм належить вчителям фізичної культури і свідомості самих учнів. Лікар повинен слідкувати, щоб під час занять і тренувань проводилися такі профілактичні заходи:

1. Під час проведення уроків:

- не допускати без дозволу і нагляду вчителя самостійного виконання вправ на приладах перед уроком і після нього;

- забезпечувати присутність до початку проведення уроку вчителя, або чергового з числа учнів в спортивному залі (на майданчику, стадіоні);

- забезпечувати організований вихід учнів з спортзалу (майданчика);

- забезпечувати раціональне розміщення учнів в спортивному залі (майданчику);

- неухильно підтримувати на належному рівні дисципліну і увагу учнів; забезпечувати чіткість і організованість класу при зміні приладів, чергуванні виконання вправ; не допускати самостійного безконтрольного виконання вправ на сусідніх приладах.

2. При щоденному спостереженні за фізичним станом учнів:

- перед кожним уроком (це робить вчитель) визначати ступінь втоми учнів класу, внаслідок попередніх уроків школярів, які відновили заняття після перерви, внаслідок перенесених хвороб або які скаржаться на погане самопочуття;

- в результаті отриманих даних корегувати методику проведення уроку в даний день, а у випадках сумніву, звільняти окремих учнів від уроку і направляти їх до шкільного лікаря.

3. Щодо методики проведення уроку:

- забезпечувати послідовність і методичність в проходженні програмового матеріалу;

- не допускати фізично слабких учнів до виконання складних або з значним фізичним зусиллям вправ;

- здійснювати індивідуальний підхід у виборі вправ, дозуванні навантаження, особливо для тих, хто має відхилення у фізичному розвитку, або відновив заняття після перерви в зв'язку з хворобою;

- забезпечувати допомогу і страхування при виконанні вправ.

4. Щодо стану обладнання і спорядження:

- перед початком уроків обов'язково контролювати стан обладнання (кріплення і справність приладів, стан лиж і кріплень і т.д.), гімнастичних матів;

- у випадку виходу з ладу обладнання негайно припинити його використання;

- контролювати стан спортивного одягу і взуття учнів перед проведенням уроку.

Всі отримані на уроках, тренуваннях і змаганнях спортивні травми, які змусили зупинити заняття, фіксуються в журналі.

Причини, що спонукали до виникнення травм, підлягають аналізу на спільній нараді дирекції, лікаря і вчителів фізичної культури для прийняття мір з метою їх недопущення в майбутньому.

Лікарсько-педагогічний контроль

за проведенням спортивно-масових заходів

Спортивні свята, змагання, кроси і естафети, пішохідні і лижні прогулянки потребують медичного обслуговування. Воно здійснюється як в період підготовки, так і під час їх проведення.

В період підготовки лікар допомагає в складанні плану і програми запланованого заходу, затверджує режим харчування, складає план медичного обслуговування, виділяє та інструктує учнів із складу санітарних постів, призначених для чергування по наданню першої медичної допомоги. Перед проведенням лижних чи пішохідних прогулянок, змагань, лікар завчасно знайомиться з маршрутом, дистанцією, місцем проведення і дає поради вчителям, що їх проводять, з метою попередження нещасних випадків і захворювань.

У випадку, коли змагання потребують значних фізичних навантажень, лікар проводить спеціальний медичний огляд учнів.

В період підготовки учнів до змагань, місць занять до загальноміських спортивно-масових заходів, ведуться спостереження за учнями, перевірка санітарно-гігієнічного стану місця проведення змагання чи свята, стан обладнання та інвентаря.

В період проведення змагань черговий медичний персонал спостерігає за дотриманням режиму і виконання програми змагань, харчуванням учнів, санітарно-гігієнічним станом місця змагань, спортивного інвентаря та обладнання, а також надає, при необхідності, першу медичну допомогу чи відправляє до лікувального закладу.

Санітарно-освітня робота

Санітарно-освітня робота сприяє підвищенню якості навчального процесу, прищеплює школярам гігієнічні навички в побуті, під час уроків фізичної культури, занять в спортивних секціях і т.д.

Санітарно-освітня робота проводиться в години класного керівника, на уроках фізичної культури і в спеціально відведений час у формі лекцій, бесід, демонстрацій відеопродукції, консультацій, стінних газет і т.д.

В процесі санітарно-освітньої роботи необхідно пояснити значення суворого дотримання дисципліни, виконання всіх завдань, вказівок і вимог вчителя щодо виконання вправ, використання приладів, а також прийомів взаємодопомоги та страхування.

Велика увага приділяється основам знань про фізичну культуру, власне здоров’я, як важливі компоненти загальнолюдської культури і формування особистості; рухової активності, яка є основою розвитку людського організму, його органів і систем, викриття негативного впливу на організм шкідливих звичок.

Тематика бесід, лекцій, заміток повинна бути конкретною і відповідати потребам учнів або майбутньому спортивному заходу.

Санітарно-освітня робота повинна проводитися в поєднанні з практичним засвоєнням і закріпленням необхідного мінімуму знань, які забезпечують найкращі умови для занять фізичною культурою.

Одним із важливих аспектів формування здорової особистості дитини шкільного віку є гігієнічне навчання й виховання учнів. Система гігієнічного виховання учнів загальноосвітніх шкіл включає такі елементи:

- ознайомлення з основними гігієнічними вимогами і формування гігієнічних навичок відповідно до вимог шкільної програми та в процесі позакласної роботи;

- гігієнічне виховання в сім'ї;

- формування в учнів усвідомлення необхідності здійснення заходів щодо збереження власного здоров'я;

- контроль гігієнічних знань, умінь, навичок.

Основним питанням, на висвітлення яких спрямоване гігієнічне виховання, є:

  • оздоровче значення рухової активності, фізичної культури

  • загартовування;

  • гігієна розумової праці школярів;

  • гігієна трудового навчання;

  • громадська та особиста гігієна;

  • гігієна харчування;

  • запобігання інфекційним захворюванням та отруєнням;

  • профілактика травматизму;

  • дотримання правил техніки безпеки, санітарно-гігієнічних вимог на уроках фізичної культури;

  • статеве виховання;

- запобігання виникненню шкідливих звичок та формування здорового способу життя.

Гігієнічне виховання учнів здійснюють учителі, медичний персонал, батьки.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Заходи з попередження захворюваності учнів на рік (зразок)

№ з/п

Зміст роботи

Час виконання

Відповідальні

Профілактична робота

1.

Проводити профогляди учнів

Протягом року

Лікар, м/с

2.

Своєчасно ізолювати дітей, підозрілих на соматичні та інфекційні захворювання

постійно

Лікар, м/с

3.

Своєчасно проводити щеплення

Згідно плану

Лікар, ст. м/с

4.

Проводити загартовуючі заходи

постійно

Вчителі ф/к, ст. м/с

5.

Проводити поглиблений огляд дітей

Згідно плану

М/с

6.

Проводити диспансеризацію дітей з участю фахівців

постійно

Лікар, м/с

7.

Здійснювати контроль за санітарним станом приміщень навчального закладу

постійно

Лікар, м/с

8.

Здійснювати контроль за харчування дітей

постійно

Лікар, м/с

9.

Проводити інструктаж з профілактики шлункових отруєнь

щоквартально

Вчителі, лікар

10.

При виявленні інфекційних захворювань додержуватись санітарних правил і проводити протиепідемічні заходи

постійно

Лікар, м/с, директор

11.

Здійснювати контроль за фізичним вихованням дітей

постійно

Лікар, м/с, директор

Лікувальна робота

12.

Проводити обстеження на гельмінти

2 рази на рік

Лікар, м/с

13.

Виявити інфікованих дітей здійснювати їх лікування

При наявності

Лікар, м/с

14.

Проводити аналіз захворюваності дітей

Щомісяця

М/с

15.

Своєчасно консультувати дітей у фахівців

За потребою

М/с

16.

Проводити санацію ротової порожнини

1 раз на півріччя

Лікар-стоматолог

17.

Зарахувати на "Д"-рахунок дітей, які цього потребують. Скласти на них план лікувально-профілактичних заходів на рік

постійно

Лікар

18.

Дітям "Д"-групи проводити сезонні протирецидивні курси лікування за рекомендацією фахівців

2 рази на рік

Лікарі-фахівці, лікар

Протиепідемічні заходи

19.

Виконувати план профілактичних щеплень

Кожного місяця

Лікар, м/с

20.

Вести контроль за своєчасним проходженням медичних оглядів педагогів і

обслуговуючого персоналу НЗ

постійно

Лікар, м/с

21.

Вести контроль та аналіз інфекційних захворювань

постійно

Лікар, м/с

22.

Проводити огляд учнів та співробітників закладу на педикульоз

постійно

М/с

23.

Проводити протигрипозні заходи

За показниками

М/с, директор

Санітарно-гігієнічна робота

24.

Вести контроль за санітарним станом приміщень навчального закладу та харчоблоку

постійно

Директор, м/с

25.

Забезпечити контроль за дотримання "хлорного" режиму

Постійно

М/с

26.

Розміщати в батьківських куточках матеріали з гігієнічних питань

постійно

Лікар, м/с

27.

Проводити санмінімуми

постійно

Лікар, м/с

28.

Дотримуватись санітарно-гігієнічного режиму в навчальному закладі

постійно

Лікар, м/с

29.

Забезпечити контроль за дотриманням правил особистої гігієни співробітників навчального закладу

постійно

Лікар, м/с

Санітарно-освітня робота

30.

Проводити співбесіди з батьками та співробітниками з підвищення санітарно-гігієнічних знань

постійно

Лікар, м/с

31.

Випускати "Санбюлетень" за різною тематикою (за показниками)

постійно

М/с

32.

Інформувати батьків про результати поглибленого огляду дітей на класних та загальних батьківських зборах

постійно

Лікар, м/с

33.

Проводити індивідуальні бесіди з батьками про стан здоров'я дітей

постійно

Лікар

Додаток 2

План оздоровчих заходів зі зниження захворюваності

в навчальному закладі (зразок)

№ з/п

Зміст роботи

Час виконання

Відповідальні

1.

Суворо дотримуватись режиму дня з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів

постійно

Класні керівники, вихователі

2.

Щоденно контролювати виконання санітарно-гігієнічних вимог в класах, приміщеннях НЗ, спортмайданчиках

постійно

М/с

3.

Щоденно, відповідно до санітарних вимог, проводити вологе прибирання та провітрювання

постійно

Техперсноал

4.

Проведення різноманітних форм фізичного виховання дітей з урахуванням вікових особливостей дітей та пори року відповідно до програми та річного плану

постійно

Вихователі, вчителі, фізвиховання

5.

Контроль за уроками фізичного вихованням (виведення кривої)

постійно

Лікар, директор, заступник

6.

Не допускати перевтоми дітей

постійно

Вчителі

(див. додатки 3, 4)

7.

Вчити дітей дотримуватись основних правил гігієни

постійно

Вчителі

8.

Вдосконалювати види загартовування: повітряні ванни; ходіння по ребристій поверхні та сольових доріжках

постійно

Вихователі, вчителі ф/к, ЛФК

9.

Проводити збори та консультації для батьків про значення загартування в НЗ та сім'ї

За планом

Вчителі, вихователі, вчителі ф/к, лікар

10.

Контролювати технологію приготування їжі, терміни реалізації продуктів

постійно

Директор, м/с,

(див. додаток 5)

11.

Контролювати санітарний стан харчового блоку, правила миття посуду

постійно

Директор, м/с

12.

Своєчасно проводити диспансеризацію дітей, огляд спеціалістів, оздоровлення дітей, лікування дітей з хронічною патологією, в період реконвалесценції після чергового гострого захворювання, передепідемічний період по ГРВІ та грипу

Весною, восени

Лікар, м/с

13.

Проводити аналіз захворюваності, результати обговорювати на педагогічній раді

Січень,

травень

Директор, лікар, м/с

14.

Проводити аналіз захворюваності з метою виявлення класу з підвищеною захворюваністю та причин підвищеної захворюваності обговорювати на виробничих нарадах

щомісячно

Вчителі

15.

Проводити санацію ротової порожнини

постійно

Лікар

16.

Проводити огляд дітей

постійно

Лікар

17.

Розподіляти дітей на групи здоров'я, фізичного розвитку, групи з фізкультури

На початку навч. року

Лікар, м/с

18.

Добирати та нумерувати меблі відповідно до зросту дітей

Постійно посеместрово

М/с, вчителі

19.

Дати рекомендації по веденню "Листків здоров'я". Контролювати наявність та корекцію "Листків здоров'я"

постійно

М/с, вчителі

20.

Вести облік всіх випадків інфекційних захворювань

постійно

Лікар, м/с

21.

При виникненні інфекційного осередку проводити необхідні протиепідемічні заходи

постійно

Лікар, м/с, вчителі, вихователі

22.

Підготувати НЗ до роботи в осінньо-зимовий період: перевірити готовність опалювальної системи та гарячого водопостачання; відремонтувати вікна та двері; заклеїти щілини у віконних рамах

Влітку, восени

Директор, завгосп

23.

Проводити "Дні здоров'я"

За планом

(вересень – травень)

Директор, педколектив

24.

Проводити бесіди з батьками при вступі дитини до НЗ з питань загартування, адаптації, травматизму в побуті

постійно

М/с Директор

25.

Проводити консультації про інфекційні захворювання для педпрацівників

постійно

Директор, м/с

26.

Проводити роботу з педагогами по профілактиці дитячого травматизму

постійно

Директор, вчителі, вихователі

27.

Вести картотеку дітей пільгового контингенту (дітей-інвалідів)

постійно

Директор, м/с

Додаток 3

Примірний комплекс вправ

фізкультурних хвилинок (ФХ)

Шкільні заняття, які поєднують у собі психічне, статичне, динамічне навантаження на окремі органи і системи і на весь організм в цілому, потребують проведення на уроках ФХ для зняття локального втомлення і ФХ загального впливу.

ФХ для покращення мозкового крообігу

  1. Вихідне положення (в.п.) – сидячи на стільці, 1-2 – відвести голову назад і плавно нахилити назад, 3-4 – голову нахили вперед, плечі не піднімати. Повторити 4-6 разів. Темп повільний.

  2. В.п. – сидячи, руки на поясі, 1 – поворот голови направо, 2 – в.п., 3 – поворот голови наліво, 4 – в.п. Повторити 6-8 разів. Темп повільний.

  3. В.п. – стоячи або сидячи, руки на поясі, 1 – махом ліву руку занести через праве плече, голову повернути наліво, 2 – в.п., 3-4 – теж правою рукою. Повторити 4-6- разів. Темп повільний.

ФХ для зняття втоми з плечового поясу та рук

  1. В.п. – стоячи або сидячи, 1 – праву руку вперед, ліву вгору, 2- перемінити положення рук. Повторити 3-4 рази, потім розслаблено опустити вниз і потрясти кистями, голову нахилити вперед. Темп середній.

  2. В.п. – стоячи або сидячи, кисті тильним боком на поясі, 1-2 – звести лікті вперед, голову нахилити вперед, 3-4 – лікті назад, прогнутися. Повторити 6-8 разів, потім руки вниз і потрясти розслаблено. Темп повільний.

  3. В.п. – сидячи, руки вгору, 1- зжати кисті в кулак, 2- розжати кисті. Повторити 6-8 разів, потім руки розслаблено опустити вниз і потрясти кистями. Темп середній.

ФХ для зняття втоми з тулуба

  1. В.п. – стійка ноги нарізно, руки за голову, 1 – різко повернути таз направо, 2 – різко повернути таз наліво. Під час поворотів плечовий пояс оставити нерухомим. Повторити 6-8 разів. Темп середній.

  2. В.п. – стійка ноги нарізно, руки за голову, 1-3 кругові рухи тазом в один бік, 4-6 – теж в інший бік, 7-8 – руки вниз і розслаблено потрясти кистями. Повторити 4-6 разів. Темп середній.

  3. В.п. – стійка ноги нарізно, 1-2 – нахил вперед, права рука сковзає вздовж ноги вниз, ліва, згинаючись, вздовж тіла вгору, 3-4 – в.п., 5-8 – теж в інший бік. Повторити 6-8 разів. Темп середній.

ФХ загального впливу комплектуються з вправ для різних груп м’язів з урахуванням їх напруження в процесі діяльності.

Комплекс вправ ФХ для молодших школярів

на уроках з елементами письма

  1. Вправа для покращення мозкового кровобігу. В.п. – сидячи, руки на поясі. 1- поворот голови направо, 2 – в.п., 3 – поворот голови наліво, 4 – в.п., 5 – плавно нахилити голову назад, 6 – в.п., 7 – голову нахилити вперед. Повторити 4-6 разів. Темп повільний.

  2. Вправа для зняття втоми з мілких м’язів кисті. В.п. – сидячи, руки підняти вгору, 1 – стиснути кисті в кулак, 2 – розтиснути кисті. Повторити 6-8 разів, потім руки розслаблено опустити вниз і потрясти кистями. Темп середній.

  3. Вправа для зняття втоми з м’язів тулуба. В.п. – стійка ноги нарізно, руки за голову, 1 – різко повернути таз направо, 2 – різко повернути таз наліво. Під час поворотів плечовий пояс залишити нерухомим. Повторити 4-6 разів. Темп середній.

  4. Вправа для мобілізації уваги. В.п. – стоячи, руки вздовж тулуба, 1 – праву руку на пояс, 2 – ліву руку на пояс, 3 – праву руку на плече, 4 – ліву руку на плече, 5 – праву руку вгору, 6 – ліву руку вгору, 7-8 – сплески руками над головою, 9 – опустити ліву руку на плече, 10 – праву руку на плече, 11 – ліву руку на пояс, 12 – праву руку на пояс, 13-14 – хлопки руками по стегнах. Повторити 4-6 разів. Темп – 1 раз повільний, 2-3 рази – середній, 4-5 – швидкий, 6 – повільний.

Додаток 4

Комплекс вправ гімнастики для очей

Швидко покліпати очима, закрити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4-5 разів.

Міцно зажмурити очі (рахуючи до 3), відкрити очі та подивитись вдалечінь, рахуючи до 5. повторити 4-5 разів.

Витягнути праву руку вперед. Стежити очима, не повертаючи голови, та повільними рухами вліво і вправо, вгору і вниз вказівного пальця витягнутої руки. Повторити 4-5 разів.

Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1-4, потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1-6. повторити 4-5 разів.

У середньому темпі проробити 3-4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само у лівий бік. Розслабивши очні м’язи, подивитися вдалечінь – на рахунок 1-6. повторити 1-2 рази.

Додаток 5

Асортимент шкільних буфетів

Назва страв та продуктів

Вихід на 1 порцію (г)

Бутерброди

Хліб з маслом вершковим

30/10

Хліб з маслом шоколадним

30/10

Хліб з маслом вершковим та повидлом (або без масла)

30/5/20

Хліб з маслом вершковим та медом (або без масла)

40/5/30

Хліб з маслом вершковим та сиром твердим

30/5/15

Хліб з маслом вершковим та яйцем вареним

30/5/20

Хліб з маслом та оселедцем

30/5/20

Хліб з сосискою вареною

30/50

Хліб з ковбасою напівкопченою або копченою

30/20

Хліб з котлетою, шніцелем або біфштексом рубленим, печінкою смаженою, куркою смаженою, язиком відвареним (виготовлені на харчоблоці школи)

40/50

Салати з сирих овочів, варених овочів (капуста, морква, буряк) з олією (за погодженням з територіальною установою державної санепідслужби)

100-150

Овочі, фрукти, цитрусові, тропічні фрукти, ягоди – натуральні порційні

50-200

Соки овочеві, фруктові, плодовоягідні, нектари та сокові напої промислового виготовлення

150-200

Напої: чай, кавові напої, циркорій, какао, компоти, киселі. Молоко та кисломолочні напої (промислового виготовлення)

150-200

Борошняні кулінарні вироби з дріжджового та листового тіста печені: ватрушки, пиріжки, булочки

50-75

Кондитерські вироби: печиво, вафлі, мармелад, зефір промислового виготовлення

10-70

З метою профілактики харчових отруєнь та захворювань шлунково-кишкового тракту категорично забороняється продаж в шкільних пунктах харчування таких продуктів та страв: кондитерські вироби з кремами, морозиво, яйця та м’ясо водоплаваючої птиці, низькосортні м’ясні вироби (нижче 1 сорту), студні, зельци, фаршмаки, гриби, молокосамоквас, сметана та фляжне молоко та сир м’який без термічної обробки, консерви непромислового виготовлення, солодкі газовані напої, нарізні салати з майонезом, оцтом, сметаною.

Література

  1. Большакова М.Д. Керівництво для шкільних лікарів. – М., 1958.

  2. Бузюн О.І., Завацький В.І. Практикум з фізичної культури в умовах загальноосвітніх закладів. – Луцьк: Надстир'я, 1994.

  3. Васильєва В.В. Спортивна медицина. – М., 1961.

  4. Волинець Ю.Й. Організація фізкультурно-оздоровчих заходів в режимі дня школяра. – Луцьк., 1999.

  5. Державні санітарні норми і правила влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу. Державні санітарні правила і норми ДСан П і Н 5.5.2.008-01., 2001 р.

  6. Добровольський В.К. Лікарсько-педагогічний контроль за фізичним вихованням в школах-інтернатах. -Л., 1963.

  7. Куценко Г.Н., Конюхов Н.Ф. Режим дня школяра. – М., 1983.

  8. Левіант С.М. Диспансеризація дітей в школах. – Л., 1957.

  9. Мінкевич М.А. Лікарський контроль за фізичним вихованням в школі. – М, 1957.

  10. Основи здоров'я і фізична культура. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.,2001.

  11. Фізична культура для спеціальної медичної групи 1-9 класів середньої загальноосвітньої школи. Програма. – К., 1997.

  12. Фізична культура для спеціальної медичної групи 10-11 класів середньої загальноосвітньої школи та І-II курсів професійно-технічних училищ. Програма. – К., 1997.

Максимович Наталія Юріївна

Лікарсько-педагогічний контроль

за фізичним вихованням

в школі

(методичні рекомендації)

Рекомендовано міським методичним об’єднанням викладачів фізичного виховання вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації м. Києва

Художнє оформлення обкладинки – Н.Ю. Максимович

Авторське редагування

Підписано до друку 27.08.2014 р. Формат 60х84/16.

Папір Data Copy. Гарнітура Таймс. Друк різографічний.

Ум. друк. арк.. 6,6.

Наклад 200. Зам. 04/06.

Видавництво – Гімназія «Київська Русь»

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Висвітлено питання лікарсько-педагогічного контролю за фізичним вихованням в школі, методику медичного спостереження, хронометражу уроку фізичної культури, проведення санітарно-освітньої роботи
  • Додано
    22.02.2018
  • Розділ
    Фізична культура
  • Клас
    1 Клас, 2 Клас, 3 Клас, 4 Клас, 5 Клас, 6 Клас, 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас, 12 Клас
  • Тип
    Інші методичні матеріали
  • Переглядів
    8064
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    1
  • Номер материала
    NY674674
Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання