Лабораторна робота на тему: Дослідження функцій і властивостей аналізаторів

Опис документу:
Лабораторна робота з фізіології людини для студентів коледжу та учнів, які вивчають біологію людини. Мета: розвинути уявлення про методики дослідження гостроти зору учня, бінокулярного зору, рефракції ока. Цікаві завдання розкривають методики дослідження зорового аналізатора: побачити "отвір у долоні" і пояснити це явище; навчитись виявляти сліпу пляму на сітківці, досліджувати поле зору та колірний зір за допомогою доступного обладнання.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Лабораторна робота №1

Тема: Дослідження функцій і властивостей аналізаторів

Мета заняття: Розвинути уявлення про методики дослідження гостроти зору учня, бінокулярного зору, рефракції ока.

Обладнання: таблиці «Будова ока», муляж ока, схеми з фізіології сенсорних систем, таблиця Сівцева для визначення гостроти зору, таблиці Рабкіна, указка, додаткова література.

Робота1.1. Визначення гостроти зору

Завдання. Ознайомитися з методикою визначення гостроти зору. Виявити індивідуальні особливості гостроти зору досліджуваних студентів групи.

Методика. Досліджуваний сідає в крісло на відстані 5 м від таблиці Сівцева, закриває одне око, другим оком розглядає таблицю і називає букви, які йому показує указкою викладач. Спочатку показують букви малого розміру, а тоді переходять до більш великих. Якщо в рядках, що відповідають гостроті зору 0,8 — 0,9 — 1,0, неправильно названі два знаки, то гострота зору записується за показником рядка з буквами більшого розміру (за умови, що всі знаки цього рядка були названі правильно). В рядках, що відповідають гостроті зору 0,5 — 0,6 — 0,7, допускається неправильне розрізнення лише одного знака. Якщо неправильно розрізняються більше одного знака, то гострота зору записується рядком, на якому були розрізнені всі знаки. Для перших чотирьох рядків, що відповідають гостроті зору 0,1 — 0,2 — 0,3 — 0,4, обов'язковим є розрізнення всіх буквених знаків. Якщо неправильно розрізнений хоча б один знак, то гострота зору записується за показником попереднього (більш вищого в таблиці рядка), на якому були правильно названі всі букви.

Студентів (учнів) з гостротою зору менше 1,0 необхідно направити до офтальмолога для визначення рефракції і проведення корекції.

В протокольному зошиті записати висновок про важливість своєчасного дослідження гостроти зору дітей і підлітків, про те, що гострота зору є важливим показником, який характеризує стан зорового аналізатора. Знаючи гостроту зору у школярів, можна об'єктивніше здійснювати індивідуальний підхід до них у процесі навчання, правильно розміщувати їх у класі, рекомендувати відповідний режим навчальної роботи, що відповідає адекватному навантаженню на зоровий аналізатор.

Робота 1.2. Виявлення сліпої плями на сітківці ока

Завдання. Користуючись методом Маріотта, переконатись у наявності на сітківці ока зони (сліпої плями), світлове подразнення якої не викликає зорового відчуття.

Методика. Для відшукання сліпої плями користуються методом Маріотта. Рисують прямокутник розміром 12x5 см, на нього наносять два кружечки діаметром в 2 см і 1 см або коло та хрестик на відстані 8 см один від одного (рис. 2.7). Закривають ліве око, правим оком (монокулярно) фіксують хрестик, віддаляючи від ока рисунок на відстань приблизно 25-30 см до зникнення зображення кола. В цьому випадку зображення кола попадає на область сліпої плями, де відсутні палички і колбочки, і коло стає невидимим. Зробити висновок щодо розташування фоторецепторів на різних ділянках сітківки ока і відмітити походження сліпої плями.

Рис. 2.7 Експеримент Маріотта для відшукання сліпої плями

Робота 1.3. Дослідження бінокулярного зору

Завдання. Дослідити ефект сприйняття зображення об'єктів при розгляданні їх двома очима.

Методика. Беруть аркуш паперу довжиною 20 см, згортають його в трубку діаметром 3 см, приставляють один кінець трубки до правого ока, а проти лівого ока тримають долоню лівої руки біля трубки (впритул). Заплющивши ліве око, правим оком через отвір трубки розглядають навколишні предмети. Потім, заплющивши праве око, лівим оком дивляться на долоню і притулену до неї сторону трубки. Відмічають роздільні картини монокулярного зору правого ока і монокулярного зору лівого ока. Після цього дивляться обома очима правим оком в отвір трубки, лівим мимо трубки на долоню. Спостерігають «отвір» у долоні.

У висновках пояснюють даний ефект бінокулярного спостереження. При цьому слід врахувати накладення полів зору правого ока і лівого ока, а також властивість кіркових зорових центрів, з'єднувати образи зображень на сітківках обох очей.

Робота 1.4. Вивчення рефракції ока

Завдання 1 . Навчитись схематично зображувати хід і фокусування променів в еме-тропічному, міопічному і гіперметропічному оці. Оволодіти знаннями механізмів, причин, профілактики і корекції порушень рефракції.

Методика. Розглядають і зарисовують у протокольний зошит схеми рефракції (заломлення променів) нормального ока, далекозорого ока, короткозорого ока (рис. 2.5);

знайомляться з схемами корекції аномалій рефракцій ока окулярами з двовгнутими і двоопуклими скельцями.

В заключній частині роботи дати текстуальне пояснення причин короткозорості у дітей, механізмів її розвитку, способів корекції.


Рис. 2.5

Схема ходу променів через заломлюючі структури ока:

А

Б1

Б2

В1

В2

1 чітке зображення,

2 розмите зображення,

З корекція.

Робота 1.5. Визначення поля зору

Завдання. Визначити поле зору.

У людини двоє очей, а поле зору одне, тобто любий предмет людина бачить обома очима разом. Зображення від предмета попадає на точно однакові ідентичні) точки сітківок обох очей. Клітини зорової ділянки кори великих півкуль, до яких приходять імпульси від ідентичних точок обох сітківок, тісно зв'язані між собою, їх одночасне збудження дозволяє чітко бачити предмет. Установку ока на ту чи іншу точку поля зору забезпечують 6 м'язів, які одним кінцем прикріпляються до частин очної ямки, а другим - до певних ділянок поверхні очного яблука.

Методика.

1. Візьміть картон і підтримуючи його, поставте між двома однаковими малюнками, перпендикулярно площині аркуша.

2. Дивіться правим оком на правий малюнок, лівим на лівий. Обидва зображення будуть наближатися одне до одного до злиття їх в одне. Яким вам буде здаватися зображення через 10-15с?

3. Зробіть висновок про своє поле зору та його значення:

Робота 1.6. Визначення колірного зору

Завдання. Дослідити кольоровідчуття за допомогою поліхроматичних таблиць Є. Б. Рабкіна.

Методика: Вибрати декілька таблиць із точковими малюнками, записати їх № і записати, які цифри (чи форми ви бачите).

Кольорові таблиці Рабкіна для тестування підібрані із кружків так, що дихромати (двокольоровий зір) і трихромати (трьохкольорове, повноцінне) бачать різні цифри/картинки на цьому тесті.

Дайте відповіді на контрольні питання:

Акомодація -

Сліпа пляма -

Трихромати -

Сформулюйте висновки про виконання даної роботи.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Протидія шкільному насильству»
Черниш Олена Степанівна
72 години
790 грн