Анотація. У статті досліджується правова природа злочину «диверсія», передбаченого статтею 113 Кримінального кодексу України. Визначено зміст і структуру складу злочину, охарактеризовано його об’єктивні й суб’єктивні ознаки, розглянуто практичні проблеми кваліфікації та відмежування від суміжних злочинів — державної зради, терористичного акту, умисного знищення або пошкодження майна та саботажу. Зроблено висновок про необхідність розширення диспозиції статті 113 з урахуванням новітніх форм — кібердиверсій та атак на критичну інфраструктуру.







