"Кримська астрофізична обсерваторія " - матеріал до уроку "Астрономічні обсерваторії"

Астрономія

Для кого: 11 Клас

31.08.2019

588

2

0

Опис документу:
Станом на 26 серпня 2010, обсерваторія посідала 15-е місце серед обсерваторій світу за кількістю відкритих малих планет. У обсерваторії з 1960 року працює один з найбільших у Європі рефлекторів, другий за величиною оптичний телескоп на території країн СНД і найбільший в Україні — Дзеркальний телескоп Шайна.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Кримська астрофізична обсерваторія (КрАО)

Астрофізична обсерваторія Кримська (КрАО) – науково-дослідна астрономічна установа.

Історія КрАО розпочалася з невеликої приват. обсерваторії, яку заснував на поч. 20 ст. аматор астрономії М. Мальцев на г. Кішка (м. Симеїз).

Симеїзську обсерваторію, що стала відділом Пулковської обсерваторії, було обладнано геліографом та подвійним астрографом Цейса з 120-мм об’єктивом.

Перші спостерігачі – С. Бєлявський (зоряна фотометрія) і Г. Нейлін (малі планети). У 1930-х рр.Г. Шайн і В. Альбицький започаткували спектральні спостереження радіальних швидкостей зір, що зробили Симеїзську обсерваторію відомою в астрономічних колах.

Під час 2-ї світової війни і тимчасової окупації Криму обсерваторія була майже повністю зруйнована. У 1945 на її базі створено, а згодом розпочалося будівництво комплексу споруд обсерваторії в с. Наукове (Бахчисарай. р-н, АР Крим).

До 1991 КрАО входила до складу АН СРСР, від 1991 підпорядкована Міністерству освіти та науки України. Обсерваторія була обладнана потужними, як на той час, інструментами: подвійним астрографом Цейса (D = 400 мм, F = 1600 мм), рефлектором (D = 1220 мм) з кількома спектрографами.

Від 1946 КрАО – найбільший в СРСР науковий центр з вивчення Сонця. Тут ведуться як оптичні, так і радіоспостереження Сонця. 1950 року встановлено позазатемнений коронограф – інструмент для вивчення атмосфери Сонця.

За ідеєю дир. КрАО А. Сєвєрного 1954 встановлено баштовий сонячний телескоп (D = 400 мм), обладнаний різноманітною приймальною апаратурою для вивчення спектра Сонця, магнітнрго поля та активних процесів на Сонці.

1962 року встановлено найпотужнший на той час у СРСР та Європі рефлектор (D = 2,6 м), 1980 повністю автоматизовано дзеркальний. телескоп АДТ-11 (D = 1,25 м). У КрАО А. Сєвєрний відкрив 160-хвилинні коливання Сонця, що певною мірою сприяло становленню нового напрямку астрофізики – геосейсмології. Значних успіхів досягнуто в наземних спостереженнях гамма-променів високих енергій на унікальному потужному автоматизованому гамма-телескопі, збудованому в КрАО у 1989.

У КрАО 5 наукових лабораторій: фізики Сонця, фізики зір і галактик, радіоастрономії, експерим. астрофізики, гамма-астрономії.

Основна частина обсерваторії розташована у с. Наукове на висоті 600 м над р. м. Основні інструменти: дзеркальний телескоп ім. Г. Шайна (D = 2,6 м), 2 зоряні телескопи (D = 1,25 м), баштовий сонячний телескоп з головним дзеркалом (D = 1,25 м) і установка ГТ-48 для наземних досліджень гамма-квантів надвисоких енергій (заг. площа складених дзеркал 54 м2) та ін.

Відділ радіоастрономії розташований на березі моря біля підніжжя г. Кішка у с. Кацивелі (Велика Ялта); основний інструмент – радіотелескоп РТ-22 (D антени 22 м), збудований у 1966 і признач. для спостережень у сантиметрових і міліметрових діапазонах.

РТ-22 – єдиний із телескопів СРСР, що входить до Європейської. мережі радіоінтерферометрії із наддовгими базами, в яку об’єднано найбільші радіотелескопи Європи.

Один із підрозділів КрАО розташований на г. Кішка на висоті 346 м над р. м., за 3 км від морського берега; основний інструмент – лазерний супутниковий далекомір, змонтований на телескопі діаметром 1 м. Основні напрями наукових досліджень КрАО: фізика Сонця і сонячна активність; планети і малі тіла Сонячної системи; глобальні рухи материків і полюсів Землі; активні ядра галактик і джерел космічних променів; будова, хімічний склад, магнетизм і нестаціонарність зір; розроблення наземних і космічних телескопів і світлоприймальної апаратури.

За традицією в КрАО тривають регулярні пошуки малих планет. Майже від початку заснування обсерваторії в ній створено експериментальну лабораторію, де розробляють та конструюють нові прилади. Обсерваторія – активний учасник космічних досліджень: прилади КрАО для вивчення Сонця та зоряного неба в ультрафіолетовому діапазоні було встановлено на супутниках серії «КОСМОС», «ПРОГНОЗ-6», на станції «САЛЮТ-4», на «ЛУНОХОДІ-2». Зокрема 1975 в КрАО створено орбітальний сонячний телескоп ОСТ-1, встановлений на борту станції «Салют-4».

У 1983–89 на витягнутій до 200 тис. км від Землі орбіті на станції «АСТРОН» працював автоматичний зоряний телескоп-рефлектор (D = 0,8 м), створений у КрАО спільно з НВО ім. С. Лавочкіна, за допомогою якого отримано в ультрафіолетовій ділянці спектра унікальні спостереження зір, галактик, комети Галлея та інших космічних об’єктів. За створення цього телескопа групу співробітників КрАО удостоєно Державної премії СРСР. Розроблено спектрограф для космічного проекту СПЕКТР-УФ. В обсерваторії у різні часи працювали чи працюють: Й. Шкловський, С. Пікельнер, М. Козирев, Е. Мустель, В. Ніконов, В. Прокоф’єв, В. Степанов, О. Боярчук, Г. Іванов-Холодний, І. Копилов, В. Хохлова, П. Чугайнов, Р. Гершберг, А. Степанян, Н. Степанян, В. Прокоф’єва та ін. Нині у КрАО працює понад 100 астрономів, з них 16 докторів і 38 кандидатів науки. Обсерваторія має бібліотеку, що налічує понад 60 тис. одиниць зберігання. Від 1947 видає науковий збірник. «Известия Крымской астрофизической обсерватории».

За статтею Н. І. Шаховської

Література:

Добронравов П. П. Крымская астрофизическая обсерватория Академии наук СССР. Москва, 1955; Пономарев Д. П. Астрономические обсерватории Советского Союза. Москва, 1987.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.