Клас: 5 Українська література Дата:
Тема. Краса природи у творах Т.Г.Шевченка«Садок вишневий коло хати».Урок виразного читання.
Мета: продовжити ознайомлення учнів поезіями Т.Шевченка,дати поняття про персоніфікацію,вчити бачити красу пейзажної лірики;розвивати навички виразного читання,вміння аналізувати поетичні твори; виховувати любов до природи,до праці людей, повагу до сімейних цінностей.
Обладнання:підручник, запис співу солов`я,фонозапис твору Я.Степового «Садок вишневий коло хати…»,роздаткові матеріали,презентація.
Теорія літератури:ліричний твір,персоніфікація.
Випереджувальне завдання: інд.завд.-учень літературознавець готує повідомлення
« Історія написання вірша «Садок вишневий коло хати…»,учень готує декламування вірша напам’ять.
Зміст уроку
І.Організація класу.Привітання з гостями.
Доброго дня! Я дуже рада вас бачити. Сьогодні у нас незвичайний урок, до нас завітали гості,давайте привітаємося,подаруємо їм свою усмішку.
ІІ.Визначення емоційної готовності учнів до уроку.
Інтерактивна вправа «Побажай мені успіху»
А тепер посміхніться один одному, щоб вам було приємно співпрацювати пам’ятайте:
треба бути старанними і дружніми.
Я дуже хочу, щоб наш урок був плідним, вдалим. Побажайте успіхів один одному .
ІІІ.Актуалізація опорних знань учнів.
- З творчістю якого поета ми знайомилися на попередніх уроках?(Т.Г.Шевченка)
-Доберіть слова на першу букву прізвища поета,які б характеризували Шевченко.
Ш- шанований
Е- енергійний
В- вільний,видатний
Ч- чесний,чуйний
Е - ерудований
Н- наполегливий,невільник
К- кріпак,кобзар
О- обдарований
Епіграф до уроку: Все відцвітає,і жовкне, і гине,
Вітром розноситься,ніби сміття.
Тільки родина –як вічна зернина
На невмирущому полі життя.
В.Крищенко
-Як ви розумієте слова Крищенка?
-На вашу думку,про що ми будемо говорити сьогодні на уроці?
Експрес- опитування
-Як ви ставитеся до власної родини?
-Пропоную вам скласти асоціативне гроно до слова «сім’я».
-Що для вас є сім’я ?
щастя,підтримка
Сім’я довіра,відповідальність
любов,взаємоповага
батьки,діти
ІІІ .Мотивація навчальної діяльності.
Вчитель:
Сад у цвіту.Уся родина ,натомлена працею ,але щаслива,зібралася на вечерю.Що може бути найпрекраснішим ,найціннішим?Це було мрією Т.Шевченка.Хоть його й називають полум’яним борцем за волю,але він не менш і пристрасний лірик,якого надихають сімейні цінності,краса рідної природи,щирі стосунки між людьми.
ІV.Повідомлення теми,мети і завдань уроку.
На уроці ми:
ознайомимося з поезією Т.Шевченка «Садок вишневий коло хати…»;
розкриємо ідейний зміст поезії;
навчимося бачити красу пейзажної лірики;
дослідимо художні образи, розкриємо їхню роль;
відтворимо настрій пейзажної лірики, опишемо власні почуття, викликані прочитаним;
зробимо висновки.
Робота над заголовком. Мотиваційна підготовка до сприйняття твору
- Прочитайте назву вірша Шевченка. Як ви думаєте, про що в ньому йдеться ?
-Яке значення може мати слово коло ?(біля,поряд)
V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.
«Садок вишневий коло хати…» - справжній шедевр, який був написаний далеко від Батьківщини. Коли людина далеко від Батьківщини, то надзвичайно близькими і милими її серцю є і залишаються спогади про рідний край, батьківську хату, мальовничу природу.
1.Повідомлення учня про історію написання вірша (Учень-літературознавець)
5 квітня 1847 р.Т.Шевченка заарештували, як члена Кирило-Мефодіївського братства.17 квітня поета ув’язнили у казематі Петропавловської фортеці(каземат-приміщення у фортеці,де тримали в’язнів).Майже півтора місяця утримували в самотності. Тут, у казематі, у нестерпному очікуванні вироку Т. Шевченко провів квітень і травень.Шевченкові пощастило роздобути великий аркуш паперу. Склавши його учетверо, він написав на ньому 13 віршів.
Справжнім шедевром серед поезій справедливо вважається вірш «Садок вишневий коло хати…», це 8-ий вірш з циклу «В казематі» світлий, легкий, оптимістичний.
- В яких умовах був написаний вірш Т.Г.Шевченком?(у в’язниці)
2.Виразне читання вчителем напам’ять поезії «Садок вишневий коло хати…»
( Звучить тьохкання солов`я )
- Спробуйте відчути, які настрої передано у творі за словничком настроїв. (замилування,спокою,душевної врівноваги,замріяності,радість)
3.Читання поезії учнями напівголосно.
-Чи сподобався вам вірш?
-Що особливо сподобалося?
4. Словникова робота.
Хрущі – великі жуки.
Плугатарі – орачі, ті, що за плугом ідуть.
- Доберіть синоніми до словникових слів .
( хрущ –комах,жук,шкідник;плугатар –орач,плужник,плугач,робітник)
5.Різновиди читання учнями поезії.
Ланцюжком,дощиком, «незнайком»
- Яка пора року відображена у творі? (весна)
- Доведіть свою думку словами з вірша.
6. Аналіз поезії з елементами вибіркового читання.
- Що росло біля хати?
-Хто гуде над вишнями?
-Хто повертається з поля?
-Що роблять дівчата ідучи?
-Хто жде вдома вечеряти?
-Де вечеря родина?
-Хто подає вечерять?
- Хто заважає матері це зробити?
- Як він це робить?
-Де поклала мати своїх діточок?
-А де сама лягла відпочивати?
7.Ідейно-художній аналіз поезії Т.Шевченка «Садок вишневий коло хати…»
- На якому фоні природи зображено вечерю родини?(вечірня зіронька встає) .Доведіть свою думку посиланням на текст.
-Якою,на вашу думку , постає селянська родина у вірші ? (дружньою,працьовитою).
-Чому сім’я вечеря коло хати,а не в хаті?(стало тепло,на свіжому повітрі приємніше,особливо коли цвітуть сади)
-Чому співають дівчата,адже вони стомлені йдуть після важкої роботи?(вони молоді,життєрадісні,сповнені енергії та надій)
- На вашу думку,яку пісню могли б співати дівчата, ідучи з поля?
- Чому подає вечеряти дочка,а не мати,яка її напевно варила?(із поваги до старших,щоб допомогти)
- Чого хоче научати мати своїх дітей?(обережності,культури поведінки,чемності)
-Чому затихли всі,окрім дівчат та соловейка?(соловейко співає переважно ввечері та вночі,а дівчата тому,що в них вільний час для відпочинку)
- А чи є у вірші елементи гумору?(«А мати хоче научати, так соловейко не дає»)
.
8. Теорія літератури.
Пейзаж — один із композиційних компонентів художнього твору: опис природи, будь-якого незамкнутого простору зовнішнього світу.
-З якою метою його використовують в художній літературі? Опис природи – виразний елемент художнього тексту, який дозволяє читачеві поринути в атмосферу поетичного твору.
Ліричний твір- це твір,в якому життя відображається через думки,почуття,переживання,настрої ліричного героя.
Ліричний герой-це художній образ,придуманий автором,маска,за якою ховається письменник і який є носієм переживання у ліричному творі.
-Що свідчить про належність вірша до пейзажної лірики?(опис природи,садок вишневий…,хрущі…,вечірня зіронька…..)
9. Визначення теми, ідеї,основної думки, жанру,сюжету.
Тема вірша:показ гармонії і краси української природи, щасливого родинного життя працьовитих селян.
Ідея: уславлення людської праці, чарівності природи рідного краю,(як добре, коли тебе ждуть, коли є родина).
Основна думка:мрія про щасливе життя українського народу.
Сюжет:вірш містить опис мальовничої краси весняного вечора в Україні,спокійна радість буття простої селянської родини.
Жанр :пейзажна лірика,вірш написано у народному стилі,він став народною піснею,покладений на музику Я.Степовим.
8.Інтерактивна вправа.Складання асоціативного куща до слова «Весна»
- З чим асоціюється весна у вірші Т.Шевченка «Садок вишневий коло хати…»
ВЕСНА:вечір,втома,радість,солодкий сон,свіжий вітерець,мрія про відпочинок,запах смачної їжі,квітковий аромат,зорі.
9. Для допитливих.Ідеальним є життя родини у поезії « Садок…». Саме про таке життя мріяв Шевченко, але доля була невблаганною. Повернувшись із заслання, мріяв про родину і власну домівку.
Поставлю хату і кімнату,
Садок – райочок насаджу.
Полежу я і походжу
В своїй маленькій благодаті
Та в однині – самотині
В садочку буду спочивати.
Присняться діточки мені,
Веселая присниться мати,
Давнє колишній та ясний,
Та присниться сон мені!.. І ти!..Він майже реалізував свою мрію: родич Варфоломій купив на прохання Шевченка земельну ділянку, а Тарас намалював проект власної домівки.Але поету невдалося здійснити свою мрію.
10. Дослідження засобів художньої виразності.
Пропоную дослідити художні засоби мови, використані автором у творі? (метафори, епітети, порівняння)?
Епітети- художнє означення, за допомогою якого автор підкреслює певну властивість чи рису зображуваного об’єкта (Вечірня зіронька, маленьких діточок, садок вишневий)
Порівняння- зіставлення двох предметів або схожість явищ, виділення певної риси предмета через зіставлення з іншим.
Метафора- вживання слів і словосполучень в непрямому значенні на основі подібності, скрите порівняння.
Учитель: справді в поезії не велика кількість художніх засобів, барв, а вечір в Україні постає перед нами в усій красі. Про такі твори говорять, що вони написані так майстерно, що майстерності не видно зовсім.
- Завдяки ж чому ми чуємо і бачимо чудову картину природи, праці й побуту селянської сім'ї?
- Як називають образи,які можна «побачити» і «почути», слухаючи твір?
(За допомогою зорових і слухових образів, які створює поет.)
Назвіть образи,які ми можемо бачити ,образи,які можемо почути
Проаналізувати образи.Доберіть рядки з поезії.
Зорові образи | Слухові образи |
Садок вишневий коло хати | Співають ідучі дівчата |
Плугатарі з плугами йдуть | Хрущі над вишнями гудуть |
Сім’я вечеря коло хати | Затихло все |
Вечірня зіронька встає | Дівчата та соловейко не затих |
Дочка вечерять подає |
Зменшено пестливі слова(передано лагідність) -маленьких діточок,соловейко,садок.
Дієслова складають своєрідний логічно-змістовий ланцюжок, саме вони сприяють рухові дії, роблять вірш динамічним:гудуть,йдуть,співають,ждуть,вечеря,встає,подає,не дає,поклала,заснула,затихло,не затих.
10. Поетичний практикум.Робота в парі.
Визначте риму уривка вірша Т.Шевченка.
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть.
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
- На скільки частин ви б поділили вірш?(на 3)
- Які строфи вірша відносяться до кожної з частин?
І частина «До вечері» | ІІ частина «Вечеря» | ІІІ частина «Після вечері» |
Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, | Сім'я вечеря коло хати, | Поклала мати коло хати |
11.Творча робота на основі тексту.
Вишневий,коло,садок,хати,
Над,хрущі,гудуть,вишнями,
Плугами,з,плугатарі,йдуть,
Дівчата,ідучи співають,
Ждуть,а,вечерять,матері.
12.Виразне читання вірша.
Садок вишневий коло хати, /
Хрущі над вишнями гудуть, /
Плугатарі з плугами йдуть, /
Співають ідучи дівчата, /
А матері вечерять ждуть. //
Відомості з теорії виразного читання.
Критерії виразності:інтонація,темп,логічні паузи,психологічна пауза,тембр,міміка,жести.
13. Ознайомлення з художніми роботами Т.Шевченка, їх перегляд
Природа щедро наділила кріпацького сина не лише поетичним генієм, а й талантом художника. Для Шевченка малювання стало потребою У Шевченкові поєднувалися і боролись водночас поет і художник. Поетичних творів Шевченка до нас дійшло понад 240, а мистецьких – олійних картин, акварелей, офортів, малюнків – майже 1200. Сама ця кількість свідчить про його глибоку закоханість у малярство. Не випадково його твори виставлялися на академічних виставках, а за видатні успіхи у гравюрі Шевченкові було присвоєно звання академіка (слайди з картинами)
14.Робота з репродукціями картин М. Михайлошиної «Садок вишневий коло хати» та
О. Шупляка «Хрущі над вишнями гудуть», «Садок вишневий коло хати»
Доберіть до ілюстрації з репродукції картин строфи з вірша Т.Шевченка «Садок вишневий коло хати…»,які більш на вашу думку виражають зміст картини. Свою думку обґрунтуй.
15. Розвиток зв’язного мовлення. Словесне малювання
- Які малюнки ви б створили до поезії ?
- Які фарби ви використали б, щоб змалювати вишневий садок ? Людей ? Хату ?
16.Музичне ілюстрування вірша.
- Чи можна вважати цю мелодію ілюстрацією до вірша?
17.Творче завдання (в групі).
Намалюйте картини природи,які ви уявляєте під час прослухування вірша «Садок вишневий коло хати…»,який став народною піснею, покладений на музику Я.Степовим.
(Спікери груп коментують роботу)
.
V.Узагальнення і систематизація знань.
1. Хто у поезії чекає додому родину? (матір)
2. Що слугує аеродромом для хрущів? (вишні)
3. Кого втома не бере? (дівчат)
4. Хто сперечається з матір’ю? (соловейко)
5. Назвіть вечірній дует. (дівчата, солов’ї )
6. Назвіть вечірній ліхтар. (зіронька)
7. Хто й увечері не розлучається зі своїми помічниками? (плугатарі з плугами)
8. Що свідчить про належність вірша до пейзажної лірики?(опис природи,садок вишневий…,хрущі…,вечірня зіронька…..)
VІ. Підсумок .Рефлексія. Оцінювання учнів.
Складання сенкану до слова –садок (алгоритм на слайді)
-Висловіть свої враження від уроку,продовживши речення на малюнках (хрущі,вишневий цвіт)
Сад успіху
На уроці: - мене зацікавило…;(квіточки вишневого цвіту)
- здивувало те,що ...(хрущі)
(прикріплюємо листочки,квіточки,хрущів на дерево вишні,створюємо свій садок)
VІІ. Домашнє завдання
Обов’язковий рівень навчитися виразно читати напам’ять вірш « Садок вишневий коло хати…».
За бажанням:намалювати їлюстрацію до вірша Т.Шевченка « Садок вишневий коло хати…».
І наостанок
Учитель: ми вчимося у Шевченка шанувати і любити рідну землю, рідний народ, рідну українську мову,рідних батьків. Де б ви не були, ким би ви не стали, пам’ятайте, що всі ви - онуки Тараса Григоровича Шевченка, тож будьте достойні його імені.
