Українське суспільство сьогодні переживає чергову кризу, пов’язану з багатьма чинниками. Найбільш руйнівною обставиною сьогодення є збройний конфлікт на сході держави. У зв’язку з цим проблеми мають і діти, і дорослі. Але вони переживають і розв’язують їх по-різному, справляючись чи не справляючись з ними. Усі вони потребують допомоги. М ова не лише про допомогу в задоволенні базових життєвих потреб. Важливим складником роботи з дітьми, які пережили травматичні події, з внутрішньо переміщеними особами, а також з педагогічними працівниками, які на собі відчули конфлікт та його наслідки, є формування життєстійкості. Запровадження програми з формування життєстійкості - частина стандарту надання гуманітарної допомоги, без чого остання неефективна. Великий потенціал психологічної служби системи освіти в сучасній складній ситуації в країні має бути спрямований і вже спрямовується на надання відповідей тим викликам і проблемам, які мають діти і суспільство. Але час не стоїть на місці. З’являються нові проблеми, а водночас накопичується досвід, напрацьовується практика, матеріали, форми та технології роботи. Центр психічного здоров’я і психосоціального супроводу НаУКМА у співпраці з психологічною службою і при підтримці Представництва Ю НІСЕФ в Україні влітку 2016 року провів якісне дослідження серед школярів, що мешкають у прифронтовій зоні, для того щоб з’ясувати, які психологічні якості допомагають дитині зростати здорового в умовах активного військового конфлікту. З точки зору самих дітей це: - вміння спілкуватись; - відчуття щастя; - надання допомоги іншим; - підтримка з боку родини. Одержані результати перегукуються з результатами цілої низки досліджень життєстійкості, що проводилися в інших країнах, де відбуваються збройні конфлікти. Ж иттєстійкість або стійкість до стресу (resilience) є сучасною концепцією в закордонних школах психології та соціології і означає найширшому розумінні здатність людини чинити опір впливові несприятливих зовнішніх факторів. Фахівці, що працюють з дітьми, не завжди мають достатньо якісну підготовку для ефективної роботи. Причини різні - брак спеціалізованої підготовки, швидка зміна реалій життя тощо. Тому автори розробили корекційно-розвиткову програму «Безпечний простір» для практичних психологів і соціальних педагогів, які працюють з дітьми дошкільного, 6 молодшого шкільного та підліткового віку і прагнуть створити для них безпечне середовище та сформувати життєстійкість. Мета програми: підвищення стійкості до переживання наслідків стресу дітей дошкільного, молодшого шкільного віку та підлітків після психотравматичних подій. Завдання програми: - формування у дітей навичок самостійного психоемоційного відновлення після пережитих психотравматичних подій; - підтримка поведінки дітей, яка допомагає їм адаптуватися до нових соціальних умов життєдіяльності після пережитих психотравматичних подій; - формування саногенних видів взаємовідносин дитини з найближчим соціальним оточенням; - формування, розвиток і вдосконалення комунікативних навичок, емоційно-вольової саморегуляції поведінки; - створення в дитячому колективі, де навчається проблемна дитина, атмосфери прийняття, доброзичливості, відкритості, взаєморозуміння і підтримки; - формування адекватних батьківських настанов (налаштувань) на соціально-психологічні проблеми дитини, шляхом активного залучення батьків до психокорекційного процесу. Розроблення і практичне впровадження Корекційно-розвиткової програми формування стійкості до стресу в дітей дошкільного та шкільного віку «Безпечний простір» виконано відповідно і на виконання таких нормативно-правових документів: - листа МОН України від 11.03.2014 № 1/9-135 «Про надання психологічної допомоги учасникам навчально-виховного процесу»; - листа МОН України від 25.07.2014 р. № 1/9-374 «Стан та особливості діяльності психологічної служби системи освіти у 2014-2015 навчальному році»; - листа МОН України від 28.10.14 № 1/9-557 «Методичні рекомендації щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладах та взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей»; - листа МОН України від 17.11.14 № 1/9-596 «Про сприяння впровадженню заходів щодо соціально-педагогічної та психологічної роботи з дітьми, які мають високий рівень стресу»; - листа МОН України від 07.08.2015 р. №№ 2/3-14-1572-15 «Щодо профілактики учинення дітьми навмисних самоушкоджень»; - листа М ОН України від 09.06.2015 р. № 1/9-284 «Про навчальну \ програму та спецкурс для підвищення кваліфікації практичних психологів і соціальних педагогів з проблеми «Навички кризового консультування та розвиток психосоціальної стійкості до стресу у дітей»; - листа МОН України від 17.09.2015 р. № 1/9-442 «Про оптимізацію діяльності працівників психологічної служби» - листа МОН України від 20.07.2016 р. № 1/9-383 «Про забезпечення навчальних закладів практичними психологами і соціальними педагогами та організаціюу2016-2017н.р. належного психологічного супроводу учасників навчально-виховного процесу». Позитивний ефект від впровадження Програми буде сильнішим, якщо найближче соціальне оточення дітей також буде охоплене профілактичним інформуванням та навчанням педагогічних працівників і батьків. Сучасна корекційно-розвиткова програма «Безпечний простір» має комплексний характер, тому що охоплює щонайменше 3 основні складники, які спрямовані безпосередньо на дітей, педагогів і батьків. Кожна з цих цільових груп потребує застосування власного набору технологічних прийомів. Це, своєю чергою, дозволяє повного мірою скористатися перевагами, що здатні надати дошкільний та загальноосвітній навчальний заклад, як унікальне місце, в якому стикаються інтереси батьків, дітей і педагогів, де реалізується державна політика стосовно навчання, виховання і соціального захисту підростаючого покоління. Програма «Безпечний простір» специфічна, вона суттєво відрізняється від програм першої психологічної допомоги тим, що може бути застосована навіть через рік після впливу травматичної події і спрямована на розвиток просоціальних навичок і навичок психологічного відновлення. У порівнянні з кризовим втручанням, яке повинно відбуватись у перші години і дні після надзвичайної події, ця програма може проводитися декілька разів, після забезпечення базової безпеки і відновлення соціального оточення дитини. Ця програма не психотерапевтична, бо ґрунтується на пошуку і розвитку ресурсів дитини та її найближчого соціального оточення, а не на патологічних змінах в особистості дитини, що були викликані травмою. Корекційно-розвиткова програма формування стійкості до стресу в дітей дошкільного, молодшого шкільного та підліткового віку «Безпечний простір» складається з трьох блоків: діагностичного, корекційного та блоку оцінки ефективності.














































































































































































































