Емоційне вигорання є актуальною проблемою сучасної школи. Втома, незадоволеність результатами власної діяльності, відчуття відсутності соціальної підтримки… Педагоги постійно відчувають великі нервово-психічні навантаження. Найскладнішим є те, що вигорання розвивається поступово, і в цьому його підступність. Людина часто не усвідомлює симптомів. Вона не може побачити себе з боку і зрозуміти, що відбувається.
Тому профілактика емоційного вигорання починається з уміння розпізнавати і розуміти суть проблеми, причини незадоволеності в професійній діяльності, правильно оцінити власні емоційні ресурси, визначити можливі шляхи та методи психологічної саморегуляції.
