Система сучасної шкільної інклюзивної освіти знаходиться в процесі свого розвитку та пошуку нових методів навчання та виховання дітей. Інновації та технології сучасного світу потребують від вчителя швидкого навчання та навичок пристосування до сучасних реалій та тенденцій. Швидкий перехід до нових методів дає змогу вчителю краще пізнавати цей світ самому та навчити учнів бути конкурентно спроможними в час інновацій та прогресу.
Для вчителя який займається інклюзивною освітою стоїть не простий виклик інтегрувати учня в сучасний простір. Дуже важливо усвідомлювати, що процес фасилітації є ключовим в сучасному навчанні та дає змогу взаємодіяти кожному учаснику групи в незалежності від його здібностей, адже в командній роботі кожен учасник важливий. На сьогодні чи не найбільшого поширення набули три інноваційні технології: предметно-орієнтована, особистісно зорієнтована, а також партнерська технологія. За критерієм продуктивності, що поєднує в собі розмаїття багатьох конкретних показників, можна диференціювати технології та порівнювати їх між собою за співставними параметрами.
Вчитель у традиційній школі має доносити інформацію та пояснювати її учням. Вчитель в інклюзивній моделі освіти – це координатор, наставник, менеджер, спостерігач і психолог в одному обличчі.
Чудовим помічником сучасному вчителю в інклюзивному класі є педагогіка співробітництва яка передбачає оптимальне поєднання орієнтованого та особистісно зорієнтованого навчання. Як відомо, найголовнішою умовою навчально-виховного процесу є його особистісна зорієнтованість, спрямована на те, щоб кожний вихованець став повноцінним, самодостатнім, творчим суб'єктом діяльності, пізнання, спілкування, вільною та самодіяльною особистістю.
Один з методів педагогіки співробітництва є кооперативне навчання - це технологія навчання в невеликих групах, коли створюється можливість обговорення кожної проблеми, доведення, аргументування власного погляду. Це сприяє найкращому розумінню навчального матеріалу, а й розвитку мислення та мовлення. Учні розподіляються на декілька малих груп і діють за інструкцією, яка спеціально була розроблена для них вчителем. Кожен з учнів працює над своїм завданням, своєю частиною матеріалу до повного розуміння питання, яке вивчається, та завершення роботи над ним. Потім учні обмінюються знахідками таким чином, що робота кожного є дуже важливою та суттєвою для роботи інших, оскільки без неї завдання не буде виконане.
За думкою Американських дослідників Д. Джонсон і Р. Джонсон кооперативно організоване навчання відрізняється певними особливостями:
підгрупи виділяються на тривалу перспективу, а тому до їх створення вчитель підходить дуже виважено;
розробляються свої стратегії, здійснюється планування для кожної з виділених підгруп;
у процесі навчання члени груп діляться своїми знаннями, уміннями;
кожен працює на повну силу, сумлінно, самостійно;
за результат групи відповідальність несе кожен учасник;
робота кожного члена групи оцінюється під кутом зору досягнення намічених цілей.
Кооперативний метод дуже гарно використовувати в предметах: природничого, історичного чи соціального направлення де взаємодія учнів найкраще розкривається. Розглянемо на прикладі предмета молодшої школи «Я досліджую світ», тема «Вода». Мета ознайомити дітей зі значенням води в житті людини, про кругообіг води, формувати уявлення дітей про значення прісної води для живих організмів, дослідити де знаходиться прісна вода у природі поглиблювати знання дітей про одну з найпоширеніших речовин у природі — воду, про різні стани води; формувати уявлення дітей про роль та цінність води для всього живого;
- розвивати логічне мислення, мовлення; розвивати спостережливість, уміння робити висновки;
- виховувати бажання постійно поширювати свій обсяг знань, почуття любові та дбайливого ставлення до природи, виховувати бережливе ставлення до прісної води, виховувати допитливість.
Вчитель поділяє клас на мікрогрупи 3-6 учнів, кожна група вивчає свій блок, кінцева мета об’єднати всі блоки для загального висновку в кінці уроку.
1 група – за допомогою мікроскопу вивчає склад води, завдання вчителя та асистента вчителя пояснити зміст завдання та виконувати функцію помічника.
2 група – за допомогою карток з різними зображеннями живої та не живої природи повинна дослідити кому вона потрібна для життя.
3 група – також за допомогою карток вивчає стани води ( рідкий, твердий, газоподібний).
4 група – вивчає морське дно або вплив води на життя живих істот.
5 група – вивчає за допомогою глобуса яку кількість території земної кулі займає вода, в цей час вчитель та асистент вчителя контролює час на кожному етапі за потреби допомагають учням, групи можуть міняти свої локації.
Такий метод роботи дає учням:
розуміння своєї взаємозалежності у групі, відчувають особисту відповідальність за результат;
допомагають один одному навчатися;
навчаються спільно працювати.
Кооперативне навчання сприяє взаємодії учнів з різними можливостями, формуючи підтримуюче середовище. Він розвиває соціальні навички, полегшує спільне вирішення завдань і підвищує залученість в інклюзивній освіті.
