Те, як ми ставимося до дитини (та й не тільки до дитини), впливає на те, чи зможемо ми знайти спільну мову, досягти взаєморозуміння, задоволення, радості у взаєминах.
Важливо приймати дитину. Це означає любити її. Просто тому, що вона є, а не тому, що поводиться добре, відмінно вчиться, слухняна тощо. Важливо поважати дитину як особливо людину, поважати її думку й почуття, демонструвати цю повагу. Важливо прагнути зрозуміти, намагатися уявити себе на її місці. Важливо зацікавленість до її світу та життя. Тоді дитина почувається потрібною. Тоді вона готова довіряти батькам, дружити з ними.
