З першого кроку дитини починається її шлях у безмежний світ пізнання, який не можливий без рухової активності дитини, бо саме в русі появляється особливість темпераменту кожної дитини, закладаються її основи майбутніх знань. Рух допомагає дитині наблизитись до об’єктів уваги, до оточуючих предметів, навколишнього світу. Наблизившись до них, дитина починає їх вивчати з допомогою дотику і ця тактильна чутливість дає можливість краще вивчати геометричні розміри предметів, відчути їх на дотик. Рух є складовою частиною фізичного розвитку дитини, адже розвиток починається з намагання щось підняти, підтягнутись. Проте саме в дошкільному віці закладаються основи майбутнього розвитку дитини. І якщо до 5 років дитина не отримує необхідних навиків із фізичної культури, то в майбутньому вади отримані в дитинстві загальмують загальний розвиток дитини, тому досить важливе місце в житті дитини в дитячому садочку займає прогулянка, як одна з складових моментів режиму, що здійснює перехід від однієї форми занять до іншої. Прогулянка – найбільш сприятливий час для проведенню різноманітних фізичних вправ та рухливих ігор. Засоби фізичного виховання підбираю з урахуванням періоду року та погодних умов; раціонально використовую обладнання та фізкультурний інвентар на майданчику; активізую самостійність дітей, створюю у них позитивні емоції, стимулюю індивідуальні можливості кожної дитини. Успішна організація самостійної рухової діяльності дітей залежить від їх фізичної підготовленості та наявного рухового досвіду. Тому, під час прогулянок спрямовую їх на удосконалення рухів та повторення ігор, які вже знайомі дітям. Підвищую рухову активність під час ігор та сприяю спілкуванню дітей. Ігри, у яких вони беруть участь підгрупою, більш тривалі та рухливі, ніж індивідуальні ігри.
Основні умови підвищення рухової активності дітей в іграх я вважаю такі:
1. Правильний підбір іграшок, достатня кількість рухових іграшок, зручне їх розміщення для ігор, новизна ігрового матеріалу;
2. Своєчасна допомога дитині у виборі іграшки, сюжету та змісту гри, особливо при переході від одного режимного моменту до іншого;
3. Збагачення рухових навичок дітей у процесі гри з різними іграшками та предметами;
4. Організація активного спілкування дітей в іграх. В усіх вікових групах протягом дня провожу 4-5 рухливих ігор, а влітку 5-6. Одну з них планую на майданчику вранці, під час ранкового прийому та огляду дітей. В основному це гра середньої рухливості, яку раніше розучила з дітьми. У цей час пропоную окремим дітям тренування з м’ячем, пострибати зі скакалкою. Заохочую тих дітей, що проявляють самостійність, за власною ініціативою повторити вправи, які їм до вподоби. Загальна тривалість виконання вправ та участь в іграх під час прийому для дошкільнят різних вікових груп від 15 до 25 хвилин. Кожний тиждень з дітьми розучую одну рухливу гру, яка повторюється протягом місяця 4-6 разів, залежно від складності її змісту. Крім того, кожний місяць провожу по 8-10 рухливих ігор, які були розучені раніше. При розподілі ігор та фізичних вправ протягом дня враховую співвідношення програмного матеріалу, який планую на занятті з фізичної культури (як в залі, так і на майданчику), з щоденними вправами та іграми, які виконуються дітьми під час ранкової та вечірньої прогулянок. Застосовуючи ці засоби, враховую період року та погодні умови. У теплий період (влітку, травень та вересень) реальні для виконання практично всі рухи, а також ігри де переважає біг та метання, ігри-естафети. Восени та ранньою весною до змісту прогулянок вношу різноманітні вправи з рівноваги, з м’ячами, обручами, скакалками, рухливими іграшками.
Організовую їх у непогожу погоду на веранді або під навісом. Взимку планую ходьбу по колоді, снігових валах, метання в ціль та ін., катання на санчатах, лижах та ковзанах. У будь-яку пору року під час прогулянок широко застосовую рухливі ігри. Якщо дозволяють погодні умови, з метою закріплення та удосконалення навичок в основних рухах, розвитку спритності та швидкості, починаючи з середньої групи, дітям пропоную виконання вправ у певній послідовності, використовуючи смугу “перешкод” (колода, дуги, обруч та пролізання, ходьба по закопаних у землю автомобільних покришках). Оскільки названі вправи вже вивчалися з дітьми під час занять, то виконання їх на смузі «перешкод» не викликає особливих ускладнень у дітей. Значне місце на прогулянці відводиться вправам спортивного характеру, які планую залежно від періоду року (взимку – катання на санчатах, ковзання на льодових доріжках; ходьба на лижах; весною та влітку – катання на велосипеді або самокаті, роликових ковзанах). Регулярно впроваджую їх під час прогулянок, активізую рухову діяльність дітей, особливо в несприятливих погодних умовах (низька температура, сніг). Важливим моментом у розподілі ігор та вправ під час прогулянок є чергування фізичного навантаження з відпочинком, більш інтенсивних фізичних вправ з менш рухливими. Наприклад, якщо діти вправлялися у метанні торбинок з піском у ціль або прокочували м’яч одне одному, їм після цієї вправи пропоную гру з бігом «У ведмедя у бору» або «Знайди собі пару».
Епізодично допускаю застосування одного й того самого руху під час вправлення на якому не-будь приладі та в руховій грі. При проведенні ігор та вправ застосовую різні способи організації дітей. Так, рухливі ігри провожу зі своєю групою. Кожну гру повторюю 3-5 разів. У вправах спортивного характеру беруть участь також всі діти. Зміст рухової діяльності дітей різної статі має деяку специфіку. Зокрема, у процесі ігор у хлопчиків більше місце займають рухи швидкісно-силового характеру (біг, метання предметів в ціль та на дальність, лазіння). Дівчатка віддають перевагу іграм з м’ячем, стрибкам (зі скакалкою у старших групах), вправам з рівноваги (ходьба по колоді або лаві). Намагаюся збагатити прогулянки рухливими іграми та фізичними вправами, не забуваю знижувати наприкінці гри рухову активність дітей. Цим забезпечую спокійний перехід їх до обіду та денного сну. Доцільно розподіляю рухову активність дітей протягом перебування їх у дошкільному закладі. Особливої уваги потребує друга половина дня, коли часто проводяться малорухливі та спокійні види діяльності у дошкільнят. Тому, на вечірній прогулянці застосовую більш динамічні засоби фізичної культури (основні рухи, вправи спортивного характеру, ігри, естафети). У керівництві руховою діяльністю дітей під час прогулянки виділяю 2 етапи. Спочатку з’ясовую у дитини інтереси до ігор та вправ, взаємовідносини з однолітками, виявляю їх рухову підготовленість.
Для розвитку самостійної діяльності дітей створюю необхідні умови: своєчасно допомагаю кожній дитині у виборі гри та вправ, фізкультурних посібників. На цьому етапі застосовую такі методи та прийоми: спільне виконання вправ дитини зі своїми однолітками, пояснюю та показую більш складні елементи рухів, заохочення. Основним напрямком у керівництві руховою активністю дітей у процесі самостійної діяльності є збагачення їх різноманітними рухами. На другому етапі здійснюю більш інтенсивний вплив на рухову активність дітей. Малорухливих дітей залучаю до діяльності, яка сприяє розвитку інтересу до ігор та фізичних вправ. Дуже рухливих та збудливих дітей спрямовую на вправи, які вимагають від них точності рухів (метання в ціль, вправи у рівновазі), стримую їх від значної рухливості і сприяю формуванню уваги та стриманості. Індивідуальний підхід до дітей застосовую з урахуванням інтересу дитини до ігор та різних фізичних вправ. Рухова активність дітей залежить від комплексного впливу генетичних та соціальних факторів. Тому режим рухової активності дошкільнят передбачає диференційований підхід до дитини, стимулювання ігрової діяльності у малорухливих дошкільників, залучення їх до виконання основних рухів та вправ спортивного характеру під час прогулянок. Як вихователь, добре знаю стан здоров’я, фізичний розвиток, рухову підготовленість, особливості поведінки та інші показники індивідуального розвитку дитини. У процесі самостійної рухової діяльності діти в основному самі регулюють фізичне навантаження, змінюючи більш інтенсивні рухи менш інтенсивними і за необхідністю роблять паузи.
Спостерігаю за станом самопочуття дітей, здійснюю індивідуальне керівництво їх діяльністю. На мою думку, рухи необхідні для нормального росту та розвитку дитини, як і повноцінне її харчування. Фізичні вправи не тільки розвивають та зміцнюють дитячий організм, попереджують різні захворювання, а також є одним із ефективних засобів лікування та відновлення сил дитини після хвороби. Діти, які систематично виконують фізичні вправи відрізняються бадьорістю, життєрадісністю, оптимізмом та високою працездатністю як до фізичних, так і до розумових навантажень. Індивідуальну роботу спрямовую на активізацію малорухливих дітей, покращення фізичної та рухової підготовленості більш слабких дошкільнят. Враховуючи індивідуальні особливості дітей, одним з них надаю допомогу у виконанні вправ, а іншим нагадую, як їх робити, підбадьорюю та оцінюю рухові дії. Деяким дітям пропоную відпочити, попереджуючи їх втому та занадто велике перегрівання від рухової діяльності. Особливого підходу потребують діти, рухова активність яких обмежується після перенесених хвороб. Раджуся з лікарем, які вправи їм можна виконувати і в яких іграх брати активну участь. Поступово цим дітям пропоную більш інтенсивні рухи та динамічні ігри.
