Для дітей немає театру у дорослому розумінні. Діти щирі у своїй грі, грають невимушено і не тоді, коли вивчили роль, а саме експромтом. Для дітей театр – це життя, а життя – це гра. І це не метафора, оскільки саме гра є для них способом пізнання світу. Перевтілюючись, вигадуючи різноманітні сюжети, зображуючи різноманітні характери, діти мають змогу пізнавати різні моделі відносин та поведінки.













