Консультація для педагогів Тема:«Медіаосвіта – інновація в процесі дошкільної освіти»

Опис документу:
Медіаосвіта, яка спрямована на те, щоб сприяти розвитку критичного мислення дитини – це шлях залучення до критичного осмислення медіа. Медіаосвіта є способом забезпечення відповідних освітніх послуг вимогам суспільства і запитам особистості. Медіаосвіта – це гнучкий і універсальний процес застосування технологій, але зміст педагогічної діяльності при цьому істотно відрізняється від традиційного освітнього процесу.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Консультація для педагогів

Тема:«Медіаосвіта – інновація в процесі дошкільної освіти»

Т.М. Чашка, медіапедагог, вихователь

Купянського ЗДО №2 «Орлятко»

1.«Медіаосвіта – інновація в процесі дошкільної освіти»

Сьогоденний світ – це вже не інформаційний, а постінформаційний, в якому головне завдання полягає не в отриманні інформації, а в умінні ефективно вибудовувати інформаційно-комунікаційні відносини в медійному та інформаційному середовищі на всіх рівнях особистості. Поява медіаосвіти в педагогіці обумовлена необхідністю сучасного соціокультурного розвитку.

Медіаосвіта, яка спрямована на те, щоб сприяти розвитку критичного мислення дитини – це шлях залучення до критичного осмислення медіа. Медіаосвіта є способом забезпечення відповідних освітніх послуг вимогам суспільства і запитам особистості. Тому сьогодні йде випробування моделі медіаосвіти так, щоб вона була насичена психологічним змістом відповідним потребам дитини згідно з її віковими можливостями.

Проблема використання медіаосвіти в діяльності закладу дошкільної освіти є актуальною проблемою наряду з іншими. Це визнано на державному рівні і закріплено в положеннях «Концепції розвитку педагогічної освіти», в Базовому компоненті дошкільної освіти. Розроблення й прийняття нормативно-правових документів: «Концепція впровадження медіаосвіти в Україні», Закон України «Про основні заходи розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», «Національна доктрина розвитку освіти України в XXI столітті» та інших є підставами для впровадження медіаосвіти в дошкільну освіту.

У традиційному суспільстві інформація про світ передається дитині «з рук в руки» на основі загального чуттєвого досвіду. У інформаційному суспільстві забезпечення соціальної комунікації відбувається без безпосереднього загального чуттєвого досвіду. Медіа пропонує свою продукцію в меншій аудиторії, впливаючи на процес соціалізації на більш ранніх етапах розвитку особистості.

Медіа створює навколо кожної людини особливу медійну реальність, під впливом якої формується світогляд, ціннісні орієнтації, смаки, пристрасті, імідж.

Наш час не випадково називають інформаційним. Сучасна людина для успішної життєдіяльності не може бути в стороні від інформаційних потоків. Головна складність не в тому, щоб отримати певну інформацію, а в тому, щоб визначити, яка інформація потрібна.

Особливого значення грамотна робота з інформацією має тоді, коли йдеться про дітей. У них ще немає життєвого досвіду, вони ще схильні сліпо копіювати привабливі для них образи. Тому медіаосвіта – одночасно і засіб для досягнення мети з навчання і засіб для формування культури дитини.

Медіаосвіта – це гнучкий і універсальний процес застосування технологій, але зміст педагогічної діяльності при цьому істотно відрізняється від традиційного освітнього процесу.

Мета медіаосвіти – формування медіакультури особистості в середовищі значимих для неї суспільств (сім’я, колектив).

Причина актуальності медіаосвіти в тому, що наше сприйняття світу значною мірою залежить від того, як інформацію подають медіа, оскільки медіа контролюють реальність. Медіасередовище транслює ідеологію і інформацію про певні цінності, тому медіа слід використати як засіб формування системи цінностей.

Незважаючи на складність формування медіаосвіти, сам процес простий. Завдання полягає в тому, щоб «навчити жити у віртуальних світах», не втрачаючи зв'язку з реальністю.

Які ж ризики медіасоціалізації (тобто розвитку особистості під впливом медіа)?

  • подання інформації не з голосу близького дитині людини;

  • відчужені візуальні образи здатні гальмувати власні фантазії дитини, і, як наслідок, основи його творчої активності;

  • штучне гальмування власної тілесної активності дитини в ранньому віці призводить до довгих негативних психічних наслідків.

Необхідність розвитку медіаграмотності саме в дошкільному віці обумовлена тим, що :

  • Це надзвичайно важливий період для інтелектуального, фізичного і психоемоційного розвитку дитини;

  • Діти до моменту вступу до школи мають вже значний аудіовізуальний досвід;

Водночас з точки зору дидактики освітнього процесу діяльність педагога стає більш складною, частина педагогічного процесу залежить безпосередньо від активності дітей, стає складною технологія проведення заняття.

Напрямки медіаосвіти:

  • Інтегрована медіаосвіта:

Формування критичного мислення на основі наочного використання медіатекстів у вивченні окремих предметів;

  • Соціокультурна медіаосвіта

  • Робота над друкованими виданнями, мультидидактика.

Медіаосвіта має бути спрямована на сприяння розвитку такої психологічної освіти, яка мінімізує риски шкідливого медіавпливу на дошкільника, тобто критичне мислення. Через медіаосвіту відбувається розвиток емоційного інтелекту і автономності і колективізму ( так званий соціальний інтелект).

Мультимедійні технології допомагають в рішенні дидактичних завдань освітнього процесу :

  • Засвоїти уявлення про предмет;

  • Систематизувати засвоєні знання;

  • Сформувати мотивацію до навчання в цілому.

Мультимедійні засоби можуть використовуватися при поясненні нового матеріалу, при закріпленні, повторенні і контролі знань. Застосування їх можливо при проведенні усіх типів заняття. Використання медіазасобів як інструменту означає появу нових форм діяльності : розумової, мнемонічної, творчої.

Медіазасоби можливо використати в якості «підтримувальних засобів» у рамках традиційних методів навчання, тобто представлення об’єктів і процесів не традиційним текстовим описом, а за допомогою фотографій, відео, анімації, звукозаписів, графіки . Їх можна застосовувати для оголошення теми, як супровід пояснення або як інформаційно-навчальний посібник. Медіазасоби мають здатність «відгукуватися» на дії педагога і дітей, «вступати в діалог» з педагогом і дітьми.

Зрозуміло що медіаосвіта вимагає:

  • Розробки навчальних програм з використанням елементів медіаосвіти;

  • Розробки відповідної навчально-методичної літератури;

  • Добірку методичного забезпечення (дидактичного матеріалу).

Якщо з молодшого дошкільного віку закріпити у свідомості дитини поняття «Комп’ютер - для навчання, а не для гри», то з кожним етапом «дорослішання» і розвитку ми поступово сформуємо медіа- компетентну особистість.

Розвиток медіакомпетентності особистості - шлях до розширення кругозору, формування стійкого інтересу до навчання, можливість творчої самореалізації.

2. «Медіадидактичні завдання для дошкільнят»

Озвучка – гра, яка сприяє розвитку повноцінного сприйняття медіатексту, фантазії і творчої уяви. Для проведення гри можна заздалегідь записати на відеомагнітофон фрагменти з мультфільмів, телепередач, фільмів-казок або реклами тощо. Після того, як між учасниками буде розподілені ролі, учасники починають працювати над озвучуванням уривка.

Стоп-кадр – сюжетно-рольова гра, що сприяє розвитку зорово-художньої образності. Гравцям демонструються стоп-кадри з відомих кінофільмів (мультфільмів) і пропонується відтворити монологи від імені головних героїв, зображених на них. Краще, якщо в процесі гри будуть використовуватися кадри з фільмів різних жанрів. Під час виконання завдання інші гравці виступають в ролі журі, зазначають найкращі варіанти відповідей.

Рекламний агент – гра, яка сприяє розвитку мови, фантазії, уяви, критичного мислення при сприйнятті рекламних медіатекстів. У процесі гри кожен з її учасників стає «рекламним агентом», якому дається завдання – скласти рекламне оголошення або підготувати рекламний ролик. Зазвичай у таких випадках у юних гравців виникає багато питань про те, як краще підготувати рекламне оголошення, як його оформити тощо. Тут педагогу важливо пояснити аудиторії, чим відрізняється реклама, підготовлена для телебачення, від рекламних оголошень, що друкуються в пресі або звучать по радіо. Можна запропонувати юним «агентам» кілька порад про те, як написати рекламне оголошення. Наприклад, часто для залучення покупців у рекламі використовуються невеликі вірші (слогани), при підготовці рекламних оголошень їх розробники, у більшості випадків, прагнуть висвітлити всі переваги того чи іншого товару. Перед початком гри її учасникам можна запропонувати кілька покрокових рекомендацій:

1.Визначити, який товар або послуга буде рекламуватися.

2.Подумати, де буде демонструватися реклама (по ТБ, на радіо, в журналі).

3.Визначити, у якій формі буде представлена реклама (у формі казки, рекламного оголошення, плакатів).

4.Підготувати оформлення для реклами

Кращий сюжет для фотографії – це ігрове завдання дозволяє в захоплюючій формі познайомити аудиторію з поняттями зі світу медіа – сюжетом, композицією, планом, а також допомагає юним гравцям краще оволодіти своїм тілом, попрацювати над виразністю міміки і жестів, створювати цікаві образи, передаючи характерні особливості зображуваних фотогероїв.

Інсценування. У процесі цієї гри можна інсценувати невеликі фрагменти з фільмів, телевізійних програм, рекламних роликів. Між учасниками розподіляються ролі «режисерів», «операторів», «дизайнерів», «акторів», «гримерів», «ведучих» та «учасників».

Перед кожним гравцем залежно від обраної ролі стоять конкретні завдання.

Стара казка на новий лад – гра, яка розвиває творчу уяву, фантазію та артистичні здібності, викликає бурю позитивних емоцій і в акторів, і у глядачів. В основу сюжету може бути покладено будь-який мультфільм, знайомий дітям або казка.

Угадай назву мультфільму – гра, яка розвиває увагу і пам’ять. Для проведення гри необхідно підготувати відеофрагменти з мультфільмів. Завдання учасників – вгадати назву переглянутих фрагментів.

Ця гра може мати безліч варіантів. Наприклад назву літературних творів, за мотивами яких знято мультиплікаційний. Можна також використовувати як ілюстративний матеріал не відеозапис, а пантоміму або усну розповідь про фільм (не називаючи імен головних персонажів), ілюстрації або фотографії до твору.

Що за чим? Творче завдання має на меті розвиток умінь інтерпретувати смисловий зміст екранного медіатексту. Для виконання цього завдання можна використовувати ілюстрації, намальовані до того чи іншого мультфільму, фотографії до аудіо-казок. Виконуючи завдання, гравцям потрібно розташувати картинки у певній послідовності (відповідно до розвитку конкретного екранного образу, або розвитку подій)

Що ми побачили в кадрі? Це завдання, яке розвиває спостережливість, увагу, фантазію і медіасприйняття, вимагає нескладної попередньої підготовки. Треба взяти кілька невеликих аркушів цупкого паперу і вирізати в кожному з них «віконечка» таким чином, щоб вийшла рамка.

Коли рамки для кожного учасника вправи будуть готові, можна запропонувати подивитися на свою кімнату через «чарівні віконечка»: «Уявіть, що разом з вами у «віконечко» дивляться глядачі. Показуйте їм те, що вам найбільше подобається навколо вас, і розкажіть про це ». При виконанні цього завдання виявляється, що діти знаходять багато цікавого у своїй звичайній обстановці. Деякі учасники визнають, що звернули увагу на багато предметів тільки тоді, коли пильно удивилися на них через «чарівні віконечка».

Злі і добрі чарівники – завдання сприяє розвитку уваги і медіасприйняття. У ході його виконання учасникам пропонується уявна ситуація: «Уявіть, що до вас прийшов добрий чарівник, який буде знімати на відеокамеру все, що йому сподобалося. Але йому важко одному впоратися з цим завданням. Допоможіть доброму чарівникові вибрати кадри для зйомки!».

Після виконання завдання можна попросити гравців відшукати кадри не для доброго, а для злого чарівника. Після виконання завдання потрібно порівняти, як змінюється сприйняття однієї і тієї ж кімнати (як і одного і того ж фільму) різними людьми. Вибираючи різні кадри, відбираючи те, що хочеться показати, можна навіть один і той же предмет показати по-різному. Уся справа в тому, у кого в руках перебуває камера і яку мету він переслідує, знімаючи той чи інший матеріал.

Найспостережливіший – цей конкурс також включає в себе демонстрацію фрагментів із мультиплікаційних або художніх фільмів. Показ фрагмента триває певну кількість часу (наприклад, 1 хвилину), після чого конкурсантам ставиться питання, наприклад: «Якого кольору були черевики у головного героя?» Або «Скільки разів за цей час в кадрі зявився той чи інший персонаж?». Переможцем стане най спостережливіший учасник конкурсу.

Цей конкурс можна проводити дещо по-іншому: до уваги учасників пропонується один кадр із фільму або фотознімок. Після його показу конкурсанти повинні відповісти на питання ведучого.

Вчимося аналізувати медіатексти – багато ігор, конкурсів, творчих завдань і вправ включають у себе елементи обговорення (аналізу) медіатекстів різних видів і жанрів. Аналіз медіатексту – обов’язковий компонент розвитку медіаграмотності, адже саме в процесі обговорення виявляються його основні художні особливості, визначається тема, ідея, задум авторів і акторів. У методиці проведення медіаосвітніх занять з дітьми традиційно перед переглядом фільму чи програми з метою обговорення проводиться вступна бесіда, у якій педагог розповідає дітям про творців фільму, їх творчість, звертає увагу на ті моменти, які вимагають особливої уваги при перегляді. Цей етап називається «установкою на сприйняття». Головна мета установки – активізувати увагу юного глядача до того, що він буде дивитися. Практика проведення вступних бесід дуже давно і досить добре зарекомендувала себе у вітчизняній медіапедагогіки. Вступне слово перед переглядом дозволяє дітям налаштуватися на перегляд. Головне, щоб при сприйнятті будь-якого медіатексту в дитини зберігся інтерес і право на власну думку.

Після перегляду медіатексту краще за все, якщо дитяча аудиторія висловить свою думку про нього, поділиться своїми емоціями та почуттями. Тут необхідно подбати про створення невимушеної обстановки, у якій дітям захотілося б висловити свою думку, поділитися враженнями від побаченого. Як будь-яке обговорення, аналіз медіатексту передбачає відповіді на питання. Наприклад, обговорюючи рекламу, можна спробувати відповісти на такі питання: «Які дії описані в рекламному медіатексті?», «Про що цей медіатекст? (Наприклад: про людей або речі; особистості або групи)», «Який вид тексту (казка, оповідання) покладено в основу рекламного медіатексту? Чому?», «У чому полягає мета автора реклами?».

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»