Сьогодні о 11:00
онлайн-конференція:
«
Роль закладів освіти у формуванні нульової терпимості до корупції та вихованні доброчесності в Україні
»
Взяти участь Всі події

Конспект заняття " Білосніжні візерунки зимоньки - зими"

Дошкілля

23.04.2020

364

8

0

Опис документу:
Використання новітніх технологій в зображувальній діяльності. Малювання крейдою по кольоровому папері; Сніговик, зайчик і котик – аплікація: кульки з серветок наклеюються на шаблон; Сніговик – аплікація методом обривання; Пейзаж – „свічка - чарівничка”; Пейзаж – малювання жмаканим папером та ребром долоні; Ялинка – малюнок зубною щіточкою; Голуб – малюнок долонею і гілка калини, виконана тичком. Візерунки на вікні – трафарет за допомогою витинанки (фарбування губкою)
Перегляд
матеріалу
Отримати код
  1. Вступна частина. Діти сидять на подушечках на килимку.

Вихователь читає вірш В. Симоненко.

Снігу, снігу сиплеться довкола

І садів травнева білизна.

Тільки плаче на морозі гола

Під холодним вітром бузина.

Тільки діти витягли санчата

І, б’ючи підборами об сніг,

Мчать, веселі, весну зустрічати,

Розсипаючи веселий сміх.

Запитання до тексту:

  • Про яку пору року розповідається в віршику? Поясніть чому ви так вважаєте?

  • Як ви думаєте, чому бузина та інші рослини на морозі „плачуть”, що вони відчувають?

  • Чи поділяють їх настрій та почуття малята?

  • Чим зайняті діти, про яких розповідається в віршику?

  • Чому малята веселі?

Бесіда „Зимонька прийшла – нам розваги принесла”

Вихователь. Все ви, малята, правильно сказали. Наступила зимова пора. Ударив морозець, скував кригою калюжі. Насунули снігові хмари, принесли з собою снігопади. Все вкрилося білою сніговою ковдрою. Стало навкруг світло і радісно. Дерева та кущі надягли пухнасті снігові шапки. А мороз веселився від душі і намалював на шибках дивовижні малюнки: квіти, візерунки, зірочки. Усі люди, а особливо діти, раді приходу зими.

(Звучить мелодія, заходить Зима).

Зима. Хто мене тут згадує? Хто про мене розповідає? Та й взагалі, чи впізнаєте, малята, мене?

Вихователь. Це ми з дітками згадуємо тебе, Зимонько. А все тому, що дітки тебе дуже люблять. Особливо твої веселі ігри та розваги.

Зима. Все це добре. Та для ігор взимку потрібні особливі погодні умови. Ви знаєте які?

(На землі має лежати сніг, ковзанка має добре замерзнути і вкритися кригою).

А от якщо сніг вологий і добре ліпиться, можна влаштувати й інші розваги, які принесуть дітям багато радості та задоволення. Як можна розважитися за допомогою снігу?

(Можна погратися в сніжки, збудувати снігову фортецю, зліпити снігову бабу.)

І от, що дітки основне: ні в одну пору року, крім зими, ми не можемо влаштовувати такі ігри. Та от скоро мені треба буде попрощатися з вами. Адже це мій останній місяць зараз господарює на землі.

Вихователь. Не сумуй, Зимонько. Хочеш, малята тобі намалюють свої найкращі враження, які вони будуть пам’ятати і навесні, і влітку, і восени. І до наступної зими час промине швидше, ми знову зустрінемось і будемо разом веселитися, зустрічати Новий рік, прикрашати ялинку, ліпити сніговичка та багато різного.

Зима. Я була б вам дуже вдячна, малята.

Вихователь. Ну тоді час до роботи(гімнастика для пальців).

(Дітям пропонуються різні види роботи:

  1. Малювання крейдою по кольоровому папері;

  2. Сніговик, зайчик і котик – аплікація: кульки з серветок наклеюються на шаблон;

  3. Сніговик – аплікація методом обривання;

  4. Пейзаж – „свічка - чарівничка”;

  5. Пейзаж – малювання жмаканим папером та ребром долоні;

  6. Ялинка – малюнок зубною щіточкою;

  7. Голуб – малюнок долонею і гілка калини, виконана тичком.

  8. Візерунки на вікні – трафарет за допомогою витинанки з нанесенням фарби губкою.

(Зима ходить, спостерігає, допомагає).

По закінченні роботи діти з допомогою вихователя проводять фізкультхвилинку „Випав сніг” Л. Повх.

Ой не жарти, не сміх – уночі випав сніг.

(Піднімають руки вгору та розпачливо хитають головою).

Вийшов рано в двір Гусак, міряв сніг і так, і сяк.

(Малята йдуть поважно, зображаючи ходу гусака).

І поважно мовив він: випав сніг аж до колін.

(Нахиляються вперед, проводять рукою на рівні колін).

Качка снігом побрела:

(Повільна хода перевальцем – імітація руху качки).

-Ках! Тут буде до крила!

(Діти розводять руки в сторони).

Як поміряв горобець по двору з кінця в кінець

(Стрибки вперед на двох ногах).

Із підстрибом – гоп та гоп! Каже: - сніг по самий дзьоб!

(Зупиняються і проводять долонею по рівні обличчя).

Зима. Як мені, малята, добре у вас. І говорите ви про зиму, і малюєте зиму, і навіть фізкультхвилинку у вас теж про зиму.

Вихователь. Діти у нас ще й пісню про зиму знають, і не одну. А ще й віршів багато.

(Діти виконують пісню „

Зима. Пісня чудова, а віршів і я багато знала. Та от біда – деякі з них трохи призабула. Може ви мені допоможете їх згадати?

Гра „Наші віршики про сніг” (діти за допомогою Зими складають тематичні віршовані рядки, добираючи відповідні рими).

Прийшла зима, на землю ліг

Холодний та пухнастий... (сніг).

Двірник садка часу не гає –

Сніг на подвір’ї... (розчищає).

Велике місто і село

Зимою снігом...(замело).

Сніжок дерева укривав,

Їм гілочки ...(понагинав).

Сніг впав на ліс, на луг і поле –

І біле – біле все...(довкола).

Вихователь. А тепер, Зимонько, запрошуємо тебе розглянути роботи, які виконали наші дітки.

(Зима розглядає роботи, прикріпленні на магнітній дошці, розпитує як малювали, чи клеїли. Діти дають відповідь і розказують короткий вірш до теми).

1.А у нашому дворі не вгавають снігурі, голуби, синички.

Тільки випав перший сніг, почепили ми для них з братом годівнички.

2.Тихий вечір, тихий, красний. Над горою місяць ясний

Пасе зірки, завертає, на сопілочці їм грає.

3.Ой зима, ти, зима, не ходи до нас дарма:

Більше снігу нанеси, всі доріжки притруси,

І доріжки, і горбки, щоб котилися санки.

4.Мороз тріщить і колеться, льодок немов кришталь,

А в полі, де околиця, безмежна даль...

5.Летить, летить метелиця, а на шляху лісок.

В ліску за кожним деревцем приліг сніжок.

6.Сіє, віє завіва снігом завірюха,

А у зайчика, хоч плач, змерзли дуже вуха.

- І чого ти зажуривсь? – цокотять синички. –

Ти б собі вдягнув на вуха теплі рукавички.

7.Ми маленькі зайченята. Під сосною наша хата.

Тільки в лісі гілка хрусь, я уже кричу: ”Боюсь!”

А тепер нас уже двоє. Хоч маленькі ми обоє,

Та як поруч братик мій, навіть вовк нам не страшний.

8.Мов хазяєчка хороша побілила все пороша.

Любо глянути довкола – білі луки, ліс і поле!

Навіть зайчик між снігів до краплиночки збілів.

9.Котик вибіг за ворота а на вулиці – зима!

Білий сніг і білий котик і кота немов нема!

Лиш на кінчику хвоста видно плямку у кота.

10.Порошить метелиця, білим снігом стелиться.

На подвір’я, як жива, вийшла баба снігова.

У вбранні зимовому, гарному казковому

На сніжку вона стоїть, ще й ногами тупотить.

11.Ми ліпили сніжну бабу, даки вечір наступив.

А вночі якийсь незграба шапку й вуса приліпив.

Підійшов Омелько – дід, усміхнувся: все як слід.

А тоді зібрав весь рід. Справді, з баби вийшов дід.

12.Гляньте, в вікнах візерунки, від Мороза подарунки:

Квіти срібні, льодяні, гарні-гарні, як у сні.

І ялинки – деревинки всі закутані в крижинки.

Мама каже: „Придивись, малювать в Мороза вчись!”

13.Ялиночка зеленая, ялиночка моя!

Яка ж бо ти гарненька, хоча й така мала!

14.Сипле, сипле, сипле сніг...

Мов метелики сріблисті,

Ті сніжинки білі, чисті

Тихо стеляться до ніг...

Сипле, сипле, сипле сніг.

15.Гладить бороду дідусь:

- Через річку і ставок ось місток мостить візьмусь

Без колод, стовпів, дощок.

-Ви, дідусю, це всерйоз?

-Усерйоз! Я ж Дід Мороз.

16.Діти снігу накачали, бабу ізліпили,

І на лаві у снігу її посадили.

Тут вона як затрусилась і беркиць із лави:

„Не зробили ніг мені – то й кінець забаві!”

17.Голубе малесенький підлети сюди, -

Дам тобі зерняток і наллю води.

Я тобі, хороший мій, шкоди не зроблю,

Тільки погодую, бо пташок люблю.

18.Біля ганку під будинком стала баба снігова:

Ноги в подраних патинках, у перуці голова.

Руки в білих рукавицях, віник на руці повис

На плече присіла киця, розглядає бабин ніс.

Ніс – картопелька печена, хоч без масла, та дарма!

Киця й витягла нечема, - й носа в баби вже нема!

19.Ой зима, ой зима квіточок вже нема.

Бережок, моріжок прикрив білий сніжок.

20.Що за гамір? Що за гра? Ліпить бабу дітвора!

Ой же, баба снігова, біла в баби голова.

21.Морозець малює на шибках узори

Картинкою гарною стане віконце,

Як трошки поблискає золотом сонце.

Погляньте, погляньте, яка благодать!

І квіти й метелики з неба летять.

22.На шибках без олівця мороз малює без кінця.

І хоч рук своїх немає, а узори вишиває.

23.Сива матінка зима молоду яличку

Одягала крадькома в снігову спідничку.

Обтрусило ялиня снігову спідничку,

Бо зелене убрання до лиця яличкам.

Зима. Відпочила я у вас, дякую вам за таке диво, яке ви сьогодні створили для мене. За це і хочу залишити вам на прощання та на згадку про себе ось ці снігові кульки. Вони не звичайні, а чарівні. Змінюються тільки тоді, коли відчувають щось добре, прекрасне. Тож бувайте здорові та не забувайте мене.

6

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.