Нині традиційно Великдень святкують у неділю після першого повного місяця, що слідує за весняним рівноденням.Уранці після церковної служби родини розходились по домівках, де починали "христосуватися" та "розговлятися" освяченим. Подекуди спершу господар обходив хлів, де годував худобу, та господарство, а лише тоді заходив до хати, після чого родина починала "розговлятися".
Крім цього, приходячи з церкви, усі дівчата клали свячене червоне яєчко в миску з водою й умивалися, щоб бути "красною", тобто красивою. Могли випити дівчата й сире освячене яйце, аби голос був гарним.
Розпочиналась святкова трапеза з молитви. Стіл накривали рясно: ставили паски, крашанки, печене поросятко та різноманітні м'ясні страви, пиріжки, сир і сметану, настоянки чи горілку. Однак починали розговлятися завжди зі свяченого яєчка. Під час споживання освяченої їжі дивилися, аби крихти не впали на підлогу, щоб не топтатися по них.



























