Конспект уроку "Архітектура історичного міста. Гармонія з природнім середовищем."

Опис документу:
Конспект уроку образотворчого мистецтва дає змогу перевірити знання учнів з попередніх тем, вчити розпізнавати різні види архітектурних споруд; ознайомити з архітектурними стилями та національними традиціями; формувати вміння порівнювати гармонійний І дисгармонійний взаємозв'язок архітектури з довкіллям; удосконалювати навички роботи з папером в техніці аплікації та паперопластики для створення архітектурного образу.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

7 клас.

Тема. Архітектура історичного міста. Гармонія з природним середовищем.

Мета: визначити рівень засвоєння знань з теми «Архітектура»; продовжувати вчити розпізнавати різні види архітектурних споруд; ознайомити з архітектурними стилями та національними традиціями; формувати вміння порівнювати гармонійний І дисгармонійний взаємозв'язок архітектури з довкіллям; удосконалювати навички роботи з папером в техніці аплікації та паперопластики для створення архітектурного образу; розвивати творче мислення; виховувати любов до мистецтва, інтерес до архітектури різних країн світу.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: для вчителя — фотоілюстрації архітектурних споруд, відеоряд архітектурних споруд різних епох та країн, роздавальний матеріал для опрацювання в групах (архітектурні стилі); для учнів — кольоровий папір, картон, клей ПВА, ножиці, маркери та різні графічні матеріали.

ХІД УРОКУ

  1. Організація уваги учнів, оголошення теми та мети уроку.

  2. Актуалізація опорних знань і вмінь.

Учитель пропонує учням розв'язати кросворд ).
По горизонталі:

  1. Споруда, в якій мегаліти розташовані кільцем? (Стоунхендж.)

  2. Мистецтво створення споруд. (Архітектура.)

  1. Держава, в якій збудована перша ступінчаста піраміда фараона Джосера. (Єгипет.)

  2. Вид архітектури. (Ландшафтна.)

  3. Грецький класичний ордер. (Коринфський.) Ключове слово: стиль.

И

2

3

1

  1. Мотивація навчальної діяльності.

Бесіда

На вашу думку, що означає слово «стиль»?

Методом «мозкової атаки» учні висловлюють свою думку.

Учитель підводить їх до висновку, що стиль у мистецтві — це своєрідні, неповторні особливості творчості митця.

А що містить поняття «стиль архітектури»? (Це мова архітектури, яка поєднує в собі конструкцію, форму, простір, пропорції і ритм, світло і колір^Це, з одного боку, зовнішня форма, художній образ, а з іншого. — відбиття уявлень певної епохи.)

Слово вчителя.

Слово «стиль» походить від грецького «паличка для письма». Гострі палички з кості або металу застосовували для Письма на дерев'яних табличках, вкритих воском. Судячи з цього, слово «стиль» спочатку означало індивідуальну манеру письма, почерк окремої людини, засіб виявлення помислів.

У галузь мистецтва та архітектури поняття стилю входить у XVIII ст. і означає особливості національних форм.

  1. Ознайомлення з новим матеріалом. Практична діяльність учнів.

Робота в групах.

Учні об'єднуються в сім груп. Отримують матеріали для опрацювання (у групах визначають доповідача; учнів, які будуть створювати архітектурний образ даної епохи з білого та кольорового паперу, застосовуючи різні графічні матеріали, аплікацію, паперопластику.

До початку роботи проводиться інструктаж з правил безпеки при роботі з ножицями. Учитель додатково проводить індивідуальні і фронтальні інструктажі.

Доповідач представляє результати роботи групи перед класом.

Матеріал для опрацювання в групі 1

Романський стиль

Романський стиль (від латин, romanus — римський) — умовна назва стилю, який склався в період раннього середньовіччя (X— XII ст.) в архітектурі країн Західної і Центральної Європи.

Для нього характерне поєднання римської будівельної майстерності з місцевими естетичними уявленнями, досить різноманітними в різних країнах. У цілому для романської архітектури властиві масивні будови. Ордер тут відсутній, пропорції вибираються досить вільно! Щоб забезпечити міцність та витривалість, стіни зовні доповнюються лопатоподібними потовщеннями — контрфорсами. Романські церкви прикрашала центральна велика башта і бокові — менші за розміром, квадратні або восьмигранні башти. Стіни були глухі, лише в небагатьох місцях прорізані вузенькими арочними вікнами. Типовим зразком романського стилю є собор Нотр-Дам у французькому місті Пуатьє, XI ст. Зовні його стіни оздоблені аркадами, головний фасад прикрашають рельєфи. Невисокі вежі собору мають конічні завершення, вкриті черепицею.

У цей період будувалося багато замків та монастирів. Укріплений замок — житло феодала і водночас фортеця, що захищала його володіння. Зазвичай "розташований на вершині гори або скелястого горба над рікою або біля моря, замок захищав під час облоги і був центром підготовки до набігів. Замок із звідним мостом і укріпленим порталом був оточений ровом, монолітними кам'яними , стінами, увінчаними зубцями, вежами і бійницями. Ядро фортеці складала масивна кругла або чотирикутна вежа, що мала декілька поверхів (донжон). Навколо замку був просторий двір із житловими і службовими спорудами. Досвід будівництва замків був згодом перенесений на монастирські комплекси, що являли собою цілі селища і міста-фортеці. В їх плануванні суворо дотримувалися вимог оборони, тверезого врахування особливостей місцевості.

(Замок Гайрана Сені, XII ст.; місто-фортеця Каркассон в Провансі, XII—XIII ст.).

Матеріал для опрацювання в групі 2

Готика

Готичний стиль вражає єдністю і цілісністю художніх виявів у всіх видах мистецтва.

Релігійне за формою готичне мистецтво більш чуттєве, ніж романське, до життя, природи і людини.

Головною ознакою готичної архітектури вважають висотність. Готичні собори високі й тягнуться до неба незліченними стрілами веж і башточок, вімпергів, загострених арок. Вражає їх багатство і різноманітність.

Собор готичного стилю неозорий, часто асиметричний і навіть неоднорідний у своїх частинах: кожний з його фасадів зі своїм порталом індивідуальний. Стіна не відчувається, її ніби і немає. Уступами височать масивні опорні стовпи — контрфорси.

Готичний собор являє собою базиліку — прямокутну будівлю, що витягнута із заходу на схід, з високою середньою частиною (нефом). З обох боків західного фасаду — з багато прикрашеними входами-порталами, круглим вікном-трояндою — височать дві вежі. Центральна частина собору увінчана вежею або шпилем. Для готичних соборів характерна велика кількість скульптури, декоративних деталей.

(Собор у Шартрі, Франція; собор в Ам'єні, Франція; собор у Реймсі, Франція; Кельнський собор, Німеччина.)

Матеріал для опрацювання в групі З

Відродження

Мистецтво Відродження не було простим наслідуванням античного. Воно створило нові форми, свій стиль — Ренесанс, примусило служити собі науку. Митці епохи Відродження займалися анатомією, археологією, математикою. Вони дали математичне обґрунтування закону перспективи — наукової дисципліни.

В архітектурі також стався надзвичайний переворот. Для будівництва часів Відродження характерні широке застосування римської ордерної системи, суворість пропорційних побудов, заснованих на золотому перетині, симетрія композиції, чіткий горизонтальний розподіл фасаду на поверхи; вхід будівлі обрамлявся міцними ордерними порталами, вікна — ордерними наличниками; широко застосовувалися напівциркульні арки, хрестове та напівсферичне склепіння. У цей час почали будувати центрально-купольні храми.

Архітектурний Ренесанс був репрезентований такими видатними митцями, як Філіппо Брунеллескі (1377—1446) — капела Пац-ці, Мікеланджело Буонарроті — гробниця папи Юлія II.

Матеріал для опрацювання в групі 4

Бароко

Архітектурні ансамблі стають асиметричними, у планах споруд з'являються вигнуті лінії й овали. На фасадах багато декоративних , деталей, інколи вони зовсім ховають під собою ті частини будови, що мають конструктивне навантаження. Велику роль у зовнішньому вигляді пам'яток стилю бароко відіграє скульптура, пластичний орнамент та монументальний живопис. В епоху бароко набула особливої популярності та одержала новий розвиток паркова архітектура, склалися різні типи парків.

Крім спільних для всіх європейських країн архітектурних рис, пам'ятки стилю бароко мали свої особливі риси в кожній країні.

Архітектори бароко звернули увагу на вулицю, яка стала розглядатися як цілісний архітектурний організм, як одна з форм ансамблю. Початок і кінець вулиці наголошувалися площами або ефектними архітектурними або скульптурними акцентами.

Домінантою в композиції будівлі стає крива лінія, повертаються валюти, з'являються елептичні поверхні.

Матеріал для опрацювання в групі 5

Рококо

Рококо став перехідним етапом від бароко до класицизму. Назва стилю розкриває найхарактернішу його рису — пристрасть до складних вишуканих форм, химерних ліній.

Мистецтво рококо було завершенням і пізньою, найбільш витонченою і полегшеною стадією мистецтва бароко. Але в ньому з'явилися і абсолютно нові риси. Для рококо характерний відхід від протиріч життя у світ фантазії, міфологічних сюжетів, екзотичних напівказкових образів. У декоративних композиціях панує граціозний, примхливий орнамент. Його характерними ознаками стали композиційна асиметричність, витонченість, акцентування на білому і золотому кольорах. У межах цього напрямку працювали архітектори Ж. М. Оппенор, Г. Ж. Боффран.

Матеріал для опрацювання в групі 6

Класицизм

Класицизм набув значного поширення у країнах Східної Європи, зокрема в Росії та Україні. Його основою була уява про ідеально організовану державу, де суспільство підпорядковує собі інтереси особистості. Засновники класицизму зверталися до форм античності як ідеального класичного еталона.

В основі естетики класицизму лежать філософські ідеї Р. Декарта: усе створене людиною має бути розумно організоване, логічно побудоване. Класицизм виробив сувору систему правил, законів побудови художньої форми, він прагне до зразка типу, системи нормативів. Головні риси класицизму: впровадження ордерної системи, статичність і сорозмірність форм, логічність планування, симетрія планів. Декор скромний і не ховає структури об'єму, композиція побудована за чіткою системою. У середині XIX ст. цей стиль перероджується в академізм і вже осмислюється як гальмо на шляху розвитку архітектури і мистецтва XX ст.

Матеріал для опрацювання в групі 7

Модерн, хай-тек

Модерн (від франц. moderne — сучасний, новий) виникає як архітектурний напрям на зламі XIX—XX ст., коли складна ситуація для майстрів архітектури була пов'язана з пошуками Нових прийомів, елементів і конструкцій.

Модерн — взаємодія всіх видів мистецтв. В архітектурі з' явилося вільне планування на основі використання залізобетонного каркаса, активно впроваджувалися нові матеріали: скло, коване залізо, кахлі та кераміка, в інтер'єрі — фанера, холст, різьблення по деревині, необроблене каміння, вітраж.

Для модерна характерні часткова або повна відсутність симетрії, створення яскравих, індивідуальних образів, багатство кольору, декору, динамічність

форм, використання природних мотивів.

Стиль модерн має декілька різновидів:

  1. конструктивний модерн — виявлення каркасної конструкції, геометричної правильності;

  2. декоративний модерн — багатство рослинного декору, використання криволінійних та динамічних форм;

  3. романтичний модерн — стилізовані елементи різних національних стилів.

Хай-тек (високі технології) — стиль в архітектурі й дизайні, що

виник в останній чверті XX ст. Для нього характерні часте звернення до елементів конструктивізма і кубізма, широке застосування скла, пластика, алюмінію. Архітектурні споруди схожі на механізм новітньої техніки, промислові модулі або космічні станції.

Коментарії вчителя до виступів доповідачів.

  1. Як говорив давньогрецький філософ Герокліт, «усе тече, усе змінюється».

Протягом сторіч змінювались уявлення та ідеали краси, розвивались різні види мистецтв. На відміну від античних споруд з колонами, портиками почали зводити будинки зі стрілчатими арками, баштами, гострі шпилі яких тягнулися вгору. Настала епоха готики.

  1. Минали сторіччя. З'являлись нові міста, швидко розвивались торгівля та

ремесла. Здійснювались подорожі та відбувалися великі географічні відкриття. У людства прокинувся інтерес до пізнання світу, науки. Настала епоха Відродження (Ренесанс). Це був час небувалого розквіту культури. Відродився інтерес до античного мистецтва. Художники. Відродження схилялись перед красою людини.

  1. Великі майстри епохи Відродження: Леонардо да Вінчі, Рафаель,

Мікеланджело та інші були не лише художниками та скульпторами, вони розумілися на інженерній справі, архітектурі.

  1. У XVII ст. на зміну монументальній архітектурі Відродження, прийшла

нова, що відзначалася підкресленою урочистістю, декоративністю й розкішністю. Появу її зумовила епоха бароко.

  1. Продовженням стилю бароко в першій половині XVIII ст, став стиль

рококо з притаманними йому різноманітними прикрасами, сплетінням різьблених і ліпних орнаментів, завитками.

  1. У другій, половині XVIII ст. починається процес поступової

трансформації рококо у новий архітектурний напрям — класицизм.

  1. Практична робота.

Створити ескіз середньовічного замку.

  1. Завершення уроку.

Підведення підсумків: оцінювання діяльності учнів на уроці; організація

виставки робіт.

  1. Домашнє завдання.

Приготувати графічні і художні матеріали, підготувати поверхню для роботи (манка).

Словник.

Стиль (латин, stilus — паличка для письма) — 1) Знаряддя для письма в давнину. 2) Єдність змісту, образної системи й художньої форми, що властива певному періоду в розвитку мистецтва. 3),Своєрідні, неповторні особливості творчості митця. 4) Сукупність мовних засобів і прийомів. 5) Спосіб, прийом, метод роботи.

Архітектурний стиль — сукупність основних рис і ознак архітектури певного часу і місця, що виявляються в її функціональних, конструктивних і художніх особливостях.

Романський стиль (латин. romanus — римський) — умовна назва стилю, який склався в період раннього середньовіччя (X—XII ст.) в архітектурі країн Західної та Центральної Європи.

Готика (італ. gуtico — готський, варварство) — культура та мистецтво країн середньовічної Європи XII—XVI ст.

Відродження (з франц. Ренесанс, що означає відродження античної культури) — період розквіту європейської культури, перехід від середньовіччя до нового часу (в Італії — XIV—XVI ст., в інших
країнах — кінець XV—XVI ст.).

Ренесанс — архітектурний стиль.

Бароко (італ. perola bаrоссо — перлина чудернацької форми) — стиль в архітектурі країн Європи XVII — першої половини XVIII ст.

Рококо (франц. rocaille — мушля) — стиль французької архітектури першої половини XVIII ст., що являє собою пізню стадію бароко.

Класицизм (латин, classicus — зразковий) — стиль європейської архітектури другої половини XVIII — початку XIX ст. Архітектурно-декоративні форми класицизму засновані на мотивах античної (класичної) архітектури.

Модерн (франц. moderne — сучасний, новий) — одна з умовних назв стилю світового мистецтва й архітектури кінця XIX — початку ХХст.

Хай-тек (високі технології) — стиль в архітектурі і дизайні останньої чверті XX ст.

Романсьний стиль

Готика

Ренесанс, бароко, класицизм

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Селф-коучинг (самонаставництво) як технологія професійного розвитку педагога Нової української школи»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.