Зараз в ефірі:
онлайн-конференція:
«
Освіта проти насильства: методи профілактики та алгоритми реагування
»
Взяти участь Всі події

Конспект уроку 3 клас Мистецтво .

Образотворче мистецтво

Для кого: 3 Клас

04.09.2021

211

16

0

Опис документу:
Тема.Барви літа. Літній пейзаж. Лінійна перспектива як засіб передавання простору. Мета: навчальна: ознайомити учнів із видами пейзажу; навчити відтворювати плановість розміщення об’єктів у просторі шляхом загороджування; розвивальна: розвивати вміння насолоджуватися творами образотворчого мистецтва, аналізувати їх; формувати естетичні почуття, смак; активізувати ініціативу учнів; виховна: прищеплювати любов до рідного краю та природи.
Оберіть документ з архіву для перегляду:
117,389 Кб
160,007 Кб
114,976 Кб
143,585 Кб
81,489 Кб
15,54 Кб
114,769 Кб
106,282 Кб
162,911 Кб
96,446 Кб
114,215 Кб
228,173 Кб
10,099 Мб
67,955 Кб
578,997 Кб
683,782 Кб
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
Тема. Міста і села в пейзажі. Лінійна та повітряна перспектива. Підготувала Рибка Л.О. вчитель образотворчого мистецтва Кобеляцького НВК № 1
Слайд № 1

Тема. Міста і села в пейзажі. Лінійна та повітряна перспектива. Підготувала Рибка Л.О. вчитель образотворчого мистецтва Кобеляцького НВК № 1

Пейзаж – жанр творів образотворчого мистецтва, присвячений зображенню краєвиду.
Слайд № 2

Пейзаж – жанр творів образотворчого мистецтва, присвячений зображенню краєвиду.

Види пейзажу
Слайд № 3

Види пейзажу

Перспектива – зображення простору і предметів на площині для створення уявних глибини та об’єму.
Слайд № 4

Перспектива – зображення простору і предметів на площині для створення уявних глибини та об’єму.

Лінійна перспектива- це зміна масштабів зображення різнопланових об'єктів, розташованих на площині. Фронтальна Кутова
Слайд № 5

Лінійна перспектива- це зміна масштабів зображення різнопланових об'єктів, розташованих на площині. Фронтальна Кутова

Лінійна перспектива основні закони лінійної перспективи
Слайд № 6

Лінійна перспектива основні закони лінійної перспективи

Повітряна перспектива - це зміна кольору і тону віддалених предметів.
Слайд № 7

Повітряна перспектива - це зміна кольору і тону віддалених предметів.

Сільський пейзаж
Слайд № 8

Сільський пейзаж

Міський пейзаж
Слайд № 9

Міський пейзаж

Порівняння пейзажів з різною точкою сходження.
Слайд № 10

Порівняння пейзажів з різною точкою сходження.

Слайд № 11

Для створення презентація було використано інтернетресурси: http://studopedia.su/8_59414_povitryana-perspektiva.html yandex.ua/images http://ukropo...
Слайд № 12

Для створення презентація було використано інтернетресурси: http://studopedia.su/8_59414_povitryana-perspektiva.html yandex.ua/images http://ukroporadi.ru/vidpochinok-ta-rozvagi/37321-linijna-i-povitrjana-perspektiva-v-maljunku.html prostalogika.com

Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Дата __________ Номер уроку ___________ Мистецтво 3 клас


Тема місяця.

Тема дня. Барви літа. Літній пейзаж. Лінійна перспектива як засіб передавання

простору.

Мета: навчальна: ознайомити учнів із видами пейзажу; навчити відтворювати

плановість розміщення об’єктів у просторі шляхом загороджування;

розвивальна: розвивати вміння насолоджуватися творами образотворчого мистецтва, аналізувати їх; формувати естетичні почуття, смак; активізувати ініціативу учнів;

виховна: прищеплювати любов до рідного краю та природи.

Формувати групу компетентностей:

-Підприємницьку компетентність для проектування власної професійної

діяльності відповідно до своїх схильностей;

-Компетентність спілкування державною мовою для усного та письмового

оперування технологічними поняттями;

- Компетентність загальнокультурної грамотності шляхом ознайомлення з

творами мистецтва та самостійного створення мистецьких творів.

Очікувані результати:

Сприймає твори різних видів мистецтва, висловлює свої враження, вподобання

Пояснює, різницю між видами мистецтва, може у простій формі зробити аналіз мистецького твору

Малює графічними матеріалами (олівцями, фломастерами, крейдою, фарбами тощо)

Придумує образи і створює їх різними знайомими засобами художньої виразності

Працює з природними та шутчними матеріалами

Вправляється над інтонацією мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту, перевтілюючись у різних персонажів

Презентує результати власної творчості перед однолітками

Бере участь у мистецьких заходах

Добирає конструкційні матеріали за їх властивостями для виконання практичної роботи (використання паперу, пластмаси, деревини, металу, пінопласту та інших матеріалів для макетування)

Організовує безпечне робоче місце з допомогою дорослих (використання клею, інструментів та пристосувань із гострими частинами)

Демонструє іншим результати власної діяльності

Дотримується безпечних прийомів праці під час використання інструментів та пристосувань

Задумує конструкцію виробу та конструює його з готових елементів (розмічання розгорток; виготовлення, оздоблення пласких та об’ємних виробів

Обладнання: підручники, зошити, ілюстративний та роздатковий матеріал,

відеоматеріали, кольорові олівці та фломастери.

Тип уроку: урок формування компетентностей.


Зміст заняття:

І. Етап орієнтації. Мотивації діяльності

Метод «Сонячний настрій»

Оберіть, який настрій у вас.


ІІ. Етап цілепокладання

Створення «Асоціативного куща “Пейзаж”»

Пригадайте, що ви бачили під час літніх канікул.

Оголошення теми та мети уроку


І ІІ. Етап цілереалізації

Пейзаж (від франц. Paysage, від pays — «країна» або «місцевість») — жанр образотворчого мистецтва, у якому основним предметом зображення є дика або певною мірою перетворена людиною природа. Виникненням такого жанру образотворчого мистецтва ми завдячуємо художникам Китаю. Саме там художники вперше почали зображати у своїх роботах тільки гори та ріки, красу навколишнього світу. Тоді як в інших країнах пейзаж був тільки складовою картини. Його елементи є навіть у іконописі.

Сьогодні, відвідуючи зали художніх музеїв, ми можемо побачити чарівні пейзажі, написані як закордонними, так і українськими художниками. Можливо, хтось назве прізвища українських художників-пейзажистів?

А чи звертали ви увагу на те, що кожний художник-пейзажист захоплюється і зображає тільки певні пейзажі? Хтось милується гірськими краєвидами, комусь до вподоби розбурхане море, а хтось не може відвести погляду від могутніх дерев…

Усі художники поділяють пейзажі на певні види. Ознайомимося з цими видами! Морський пейзаж — це картини із зображенням моря. Видатний художник-пейзажист, який писав море у будь-яких його проявах,— Іван Костянтинович Айвазовський. Він народився у Криму, у Феодосії, та провів усе своє дитинство біля хвиль — ласкавих та бурхливих, каламутних та прозорих. Хлопчиком сидячи на березі, він вбирав і запам’ятовував усе, що бачив, маючи чудову пам’ять художника, щоб потім стати визнаним живописцем-мариністом, мабуть, одним із найвідоміших художників. (Учитель демонструє наочність.)

Іншим різновидом пейзажу є гірський пейзаж, який розкриває красоту та могутність гір. Зараз ми розглянемо деякі з робіт видатного закарпатського художника Йосипа Йосиповича Бокшая, який із великою любов’ю змальовував свій рідний край («Озеро в горах», «Отара на полонині», «На перевалі», «Ужгородська гребля», «Синевир» та ін.). Майбутній художник народився 2 жовтня 1891 року в с. К . Кобилецька Поляна Рахівського району Закарпатської області. Ім’я Йосипа Бокшая нині відомо як у нашій країні, так і за її межами. Його полотна зберігаються у найкращих приватних колекціях світу, та найбільше зібрання його творів — у фондах Закарпатського обласного художнього музею, названого 1990 року іменем Йосипа Бокшая. Загалом Йосип Бокшай був дуже плідним митцем, написавши за життя понад тисячу живописних полотен. Найбільше з-поміж пір року він любив осінь. (Учитель демонструє наочність.)

Сільський пейзаж — пейзаж, який оспівує безкраї поля, сільські краєвиди з хатинками. Саме такі пейзажі приваблювали Сергія Івановича Васильківського.

Він народився 7 жовтня 1854 року у тихому містечку Ізюмі. Це був один із наймальовничіших куточків Харківської губернії. Хата, де з’явився на світ майбутній художник, стояла на головній Громадянській вулиці, поблизу від Спасо-Преображенського собору. Поряд — дивної краси Ізюм, лука Сіверського Дінця, гора Кременець, оспівана у «Слові о полку Ігоревім» як прикордонний пагорб, який поділяє Велику Русь і Великий Степ. Тонка, поетична натура хлопчика формувалася серед прекрасної слобожанської природи. С. С. Васильківський створив картини, що згодом отримали статус класичних взірців українського пейзажу. Це «Залишки віковічного лісу», «Ловлять снігура», «Коробів хутір», «Весна в Україні». (Учитель демонструє наочність.) За своє життя С. Васильківський створив приблизно 3000 картин.

Існує ще такий різновид пейзажу, як міський пейзаж, який розповідає про життя міста. Міський пейзаж отримав своє втілення у роботах таких відомих французьких художників-імпресіоністів, як Каміль Піссарро («Краєвид. Руан», «Площа французького театру»), Клод Моне («Собор в Руані», «Бульвар Капуцинок»). Після чого почався пошук найкращих колірних рішень, способів відображення, можливості якомога точніше зобразити «тремтіння атмосфери», притаманне містам.

Але який би пейзаж не змальовували художники, вони завжди дотримуються певних правил. Зверніть увагу на їхні роботи. Предмети, що знаходяться ближче до нас, розташовуються на першому (передньому) плані картини і частково загороджують предмети другого та третього планів. Усі зображення першого плану детальніше промальовують — на відміну від предметів, розташованих на інших планах картини. Запам’ятайте це!

Фізкультхвилинка

Щоб намалювати пейзаж, потрібно навчитися розподіляти натуру на декілька перспективних планів , віддалених від нас на різну відстань. У такий спосіб на площині створюється відчуття глибини. Передній план промальовують дуже детально, на середньому плані позначають великі об’єкти, задній (далекий) план (фон) ледь намічають.

Якщо підійти до вікна з пензлем, наповненим фарбою, і обвести на склі контури видимих за вікном предметів, то зоб­раження, отримане на склі, буде називатися перс­пективою. Ці досліди з вивчення закономірностей перспектив­них скорочень у такий спосіб відбилися в одному із визначень живописної картини - «вікно у світ». Цей простий метод ви­користовували художники вже у XY-ХYІ ст., коли намагали­ся теоретично обґрунтувати закони перспективи.

Головним принципом перспективи є побудова зображень об’ємних предметів такими, якими ми бачимо їх з певної точ­ки спостереження. Уміння користуватися знаннями з перспек­тиви дає нам можливість не тільки зображувати предмети з натури, а й відтворювати давно втрачені пам’ятки мисте­цтва, що дійшли до нас у зруйнованому вигляді.

Учитель продовжує пояснення, використовуючи схеми побудови об’єктів у просторі з різною кількістю точок сходу. Слайд 10

Якщо ми дивимося на об’єкт спереду й бачимо тільки одну його сторону, то точка сходу одна. Якщо ми бачимо кілька сторін об’єкта, точок сходу дві. Якщо ми дивимося на об’єкт згори або знизу (особливо якщо предмет високий) і бачимо декілька його сторін, нам знадобляться три точки сходу.

Лінійна перспектива — зміна розмірів під час спостереження за об’єктами, що знаходяться на різній відстані від глядача. Предмети, що знаходяться далеко від нас, здаються нам меншими ніж ті, що розташовані близько. В образотворчому мистецтві лінійна перспектива використовується для створення умовного простору.

Кут зору (в образотворчому мистецтві) — увесь простір, який охоплює погляд ока, що не рухається.

Організація сприйняття творів мистецтва.

За власним вибором учитель пропонує учням проаналізувати картини, що передають лінійну перспективу з різним рівнем точки зору.

Робота над композицією

Починаючи роботу, вирішіть, в якому форматі цікавіше малювати - в горизонтальному чи вертикальному, також подивіться, як вигідніше взяти лінію горизонту.

Низький горизонт використовують у пейзажі для показу великого простору неба з грозовими хмарами або освітленими сонцем хмарами і літаючими птахами. Низький горизонт художники використовують на вертикальній картині для передачі монументальності високих об'єктів або для передачі в сюжеті величі персонажа.


Високий горизонт, як правило, вибирають в пейзажі із зображенням безкрайніх просторів степів і полів, лісових масивів і річкових далей для виявлення великої глибини простору. Сюжетна композиція з високим горизонтом в поєднанні з високим місцем положення глядача щодо предметної площини підсилює ефект глибини зображуваного простору і його багатоплановості.



Середній горизонт. Художник використовує середню лінію горизонту тоді, коли хоче показати красу землі і неба одночасно.

Практична робота


Ми вже пригадали усі правила зображення, тому можемо починати створювати власний пейзаж з уяви.

Зараз закрийте на хвилинку очі і уявіть свій пейзаж. Після цього починайте роботу.


ІV. Етап рефлексійно-оцінюючий

Завершіть речення:

«Сьогодні я дізнався (-лась)... ... ... »;

«Я вже давно знав (знала) про... ... ... »;

«Мене здивувало... ... ... »;

«Мені захотілось…»;

«Було цікаво…»;

«Було складно…»;

«Мені довелося пригадати... ... ... »;

«Маю запитання щодо... ... ... »;

«Тепер я можу... ... ... ».


Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.