Конспект інтегрованого заняття для дітей середньої групи з пріоритетом розвитку мовлення та морально-етичного спрямування
Тема: «Добро живе серед нас»
Мета: ознайомити дітей із твором В. Сухомлинського «Покинуте кошеня», ознайомити дітей з поняттям добра, ласки, байдужості, жорстокості; формувати морально-етичні якості дитячих почуттів; розвивати духовно-моральне мислення; сприяти бажанню творити добро; виховувати співчутливе ставлення до безпритульних тварин. виховувати любов до тварин, відповідальність за них і дбайливе ставлення до них; з’ясувати значення терміна «волонтери тварин»; за допомогою методу синектики (ТРВЗ) вчити дитину знаходити вихід з будь-якої життєвої ситуації, спираючись на набуті знання та інтуїцію, використовуючи нестандартні, оригінальні рішення; розвивати мовленнєві вміння, мислення, увагу; виховувати інтерес до природи та бажання піклуватися про домашніх тварин.
Обладнання: М'які іграшки собачки та котика, предмети для скриньок, картки, олівці.
Хід заняття:
Організаційний момент
-Вітаю вас любі малята
хочу бачить ваші оченята.
То ж часу марно не гаймо,
заняття вже розпочинаймо.
Готуючись до заняття я вирішила запросити до нас гостей. Але щоб відгадати хто це вам потрібно розглянути що в чарівних скриньках, назвати і подумати кому належать ці предмети.
Діти роздивляються речі:
1 скринька: ( картинки або муляжі) риба, молочко, миша, клубочок ниток.
2 скринька: (картинки або муляжі) кістка, м'ячик, м'ясо, нашийниик, палиця.
Так, сьогодні до нас на заняття завітали котик та песик. Ми звикли. що вони постійно ворогують, сваряться .А наші гості справжні друзі.
-Давайте ми з ними привітаємося і розкажемо про себе. ( Діти по черзі називають своє ім'я та якийсь факт про себе)
Основна частина
-Діти, справа в тім що наші гості зовсім не вміють читати. А сьогодні з ними дуже цікава збірка оповідань В.Сухомлинського. І ми прочитаємо одне з них.
Читання оповідання В. Сухомлинського «Покинуте кошеня»
Я буду читати оповідання частинами. Послухайте першу частину і скажіть які емоції воно у вас викликало.
Хтось виніс із хати маленьке сіре кошенятко й пустив його на дорогу. Сидить кошеня та й нявчить. Бо хоче додому, до матусі.
Проходять люди, дивляться на кошеня. Хто сумно хитає головою, хто сміється. Хто жаліє: бідне кошенятко, та й іде собі.
Настав вечір. Зайшло сонце. Страшно стало кошеняткові. Притулилося воно до куща та й сидить — тремтить.
-Які емоції зараз у вас присутні? Назвіть як ви себе почуваєте? Уявіть себе цим кошенятком. Як вам?
- А хто може показати свої почуття? (діти показують сум, страх)
-А зараз давайте намалюємо ваші емоції. Пропоную зобразити смайлик.
(3-5 хв на малювання смайлика)
Нехай ваші малюнки залишаються з вами, а ми повернемося до оповідання. Прослухайте його другу частину.
Поверталась із школи маленька Наталочка. Чує — нявчить кошеня. Вона не сказала ні слова, а взяла кошеня й понесла додому. Пригорнулося кошенятко до дівчинки. Замуркотіло. Раде-радісіньке.
Чи змінилися ваші почуття? Які вони? Хто може показати як раділо кошеня?
- А тепер поряд намалюйте смайлик, який виражає емоції після прочитання оповідання?
Давайте пригадаємо , що трапилося з кошеням?
Хто його врятував?
Чи зраділо маленьке?
Наші друзі дуже вдячні нам за те, що ми допомогли прочитати це оповідання. Вони так само сумували і раділи разом з нами.
А тепер пропонують трішки розважитися.
Руханка з Патроном
https://www.youtube.com/watch?v=foFUavVgKg4
Нажаль такі випадки , як у оповіданні трапляються часто. Хтось спеціально залишає тварин на вулиці, а інколи домашні улюбленці самі губляться.
Є люди, які переймаються долею безпритульних тварин. Це спеціалісти ветеринарних клінік, волонтери та працівники притулків для тварин. Волонтери тварин – це люди, які допомагають тваринам, що потрапили в біду. Вони забирають тварин із вулиці та шукають для них нові сім’ї. Якщо знайти нову сім’ю одразу не вдається, то тварину тимчасово поселяють у притулок (спеціальне місце, де проживають тварини, у яких немає господарів). Саме такі справи характеризуються добротою.
А ми з вами теж будемо займатися доброю справою. Будемо годувати котиків і собачок. Можна поділитися на дві команди.
Дидактична гра «Нагодуй собачку»
https://vseosvita.ua/library/didakticna-gra-nagoduj-sobacku-425038.html
Дидактична гра «Смакота для кота»
Мета: розвивати увагу, памʼять, спостережливість, мислення, мовлення дітей; закріплювати знання дітей про харчування домашньої тварини – кота; виховувати турботливе ставлення та любов до домашніх улюбленців.
Опис
Педагог викладає перед дітьми шаблон із зображенням кота та окремо фішки із предметними зображеннями. Завдання дітей – назвати та покласти до кота лише фішки із тим, що їсть кіт.
І знову наші гості вам дуже вдячні за чудову гру. Але чомусь кошенятку всеодно сумно від прочитаного оповідання. У мене є ідея!
Я пропоную вам перетворитися на фантазерів і створити своє оповідання. Воно може бути не таке сумне, там можуть бути і інші герої. А що вам допомогти песик і котик пропонують використати такі картинки. Це ідеї для нашого оповідання.
Варіант оповідання.
Наталочка вийшла на прогулянку зі своїм кошеням. Маленьке бігало по вулиці, тішилося сонечку і, раптом,задивившись на пташку загубилося.
Спохватилося лише тоді, коли опинилося у великому місті. Багато людей ходило навколо і всі дивилися на маленький пухнастий клубочок , який тремтів зі страху. Дехто навіть залишив кошенятку сосиску, щоб те поїло.
Але воно зовсім не хотіло їсти. Кошеняткові дуже хотілося додому.
Неподалік гуляла Оленка, подруга Наталки, зі своїм песиком. Так, так це саме той пес якого боялося наше кошеня. Воно не раз намагалося видряпатися на дерево , як тільки чуло гавкіт пса. І знову кошеня зжалося від страху. Але цього разу песик ніби відчув, що кошеняті потрібна допомога. Він привів Оленку до кошеняти та вмостився перед ним на передні лапи. За декілька хвилин Оленка принесла подрузі кошеня. І з тих пір воно не боялося собак, а лише боялося щоб не відходити далеко від Наталочки на прогулянці.
Підведення підсумків:
-Молодці, діти! Ви сьогодні були дуже активні. Я побачила, що ви дуже дружні й любите тварин.
– Скажіть, як слід піклуватись про домашнього улюбленця?
– А як слід вчинити, коли ви зустріли безпритульну тварину?
– Запам’ятайте: перед тим як брати тваринку додому, треба добре все продумати, чи зможете ви виконувати свої обов’язки постійно і багато років. Не забувайте, що ви відповідальні за тих, кого приручили. Майте чуйне, щедре і добре серце, у якому знайдеться місце для любові до тваринок!
