Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Критика і розвиток. Як не знищити мотивацію
»
Взяти участь Всі події

Конспект "Ефективність роботи з сором'язливими дітьми"

Психологія

Для кого: Дорослі

11.06.2021

103

3

0

Опис документу:
Ефективність допомоги психолога визначається правильним розумінням причин тієї або іншої проблеми. Сором'язлива дитина знає, що потрібно робити, хоче цього, але не може застосувати свої знання в активному житті
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Сором’язливих дітей не видно в групах, вони слухняні виконують прохання знайомого дорослого. Таких дітей часто ведуть більш активні однолітки, схильні до впливу. Багато дорослих вважають їх добре вихованими і слухняними, тоді як внутрішньо дитина дуже скута і почуває дискомфорт у спілкуванні з незнайомими людьми. Частіше за все дорослі звертаються до фахівця лише тоді, коли сором’язливість очевидно починає заважати їм і самій дитині: вона боїться всього, що їй незнайоме, відмовляється від спілкування з однолітками, постійно червоніє, коли до неї звертаються. Не відповідає, навіть якщо знає відповідь на питання, нічого не може робити у присутності сторонніх, прагне знайти який-небудь затишний куточок, починає сильно заїкатися або безупинно базікати і нести нісенітницю. Проблема полягає в тому, що страх нового, страх привернути до себе увагу блокують розвиток емоційної та інтелектуальної сфер особистості дитини. У таких дітей мізерна ігрова діяльність, оскільки для них є нерозв’язною навіть найпростіша життєва задача – підійти до іншого, попросити іграшку, домовитися про спільну гру.

Сором’язливість часто зустрічається в єдиних у сім’ї дітей, у яких з тієї або іншої причини було обмежене коло спілкування.

Сором’язливість зустрічається у дітей, що виховуються в неповних сім’ях самотніми матерями. Підвищена тривожність таких мам, що стараються постійно контролювати своїх дітей, сприяє тому, що діти поступово втрачають довіру до світу і навколишніх людей, сприяє тому, що діти поступово втрачають довіру до світу і навколишніх людей. Мати, що пережила образу і хоче захистити від цього дитину, обмежує її формами контролю, представляючи малюку оточуючих як нехороших і злих. Така установка, залежно від особистісних особливостей дитини, розвиває або агресивність, або сором’язливість. Тому можна вважати, що основною причиною хворобливої сором’язливості дітей дошкільного віку є неадекватний стиль виховання в сім’я.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.