Початкова школа відіграє особливу роль у становленні особистості дитини. Саме в цей період закладається ставлення до навчання, формується інтерес до пізнання, розвиваються навички спілкування, співпраці та самостійної діяльності. Водночас змінюються вимоги до результатів освіти: важливо не лише те, скільки інформації засвоїв учень, а й те, чи може він використати її для розв'язання практичних завдань, пояснити власну думку, знайти необхідні відомості та прийняти обґрунтоване рішення.
Саме ці завдання визначають значення компетентнісного підходу в сучасній початковій школі. Його сутність полягає в орієнтації освітнього процесу на формування здатності дитини діяти в різних життєвих обставинах, застосовуючи набуті знання, уміння, навички, досвід і ціннісні орієнтири. Навчальний матеріал перестає бути лише інформацією для запам'ятовування, а стає засобом розвитку особистості та підготовки до самостійного життя.
Компетентнісний підхід передбачає зміну самої логіки навчання. Якщо раніше основна увага часто приділялася відтворенню вивченого матеріалу, то тепер важливим результатом стає вміння використовувати його в нових ситуаціях. Наприклад, знання математичних дій набуває практичного значення тоді, коли дитина може самостійно порахувати вартість покупки, порівняти ціни або визначити, скільки часу потрібно для виконання певної справи. Знання з української мови стають інструментом повноцінного спілкування, створення власних текстів, висловлення почуттів і аргументування думок.
У цьому полягає одна з головних особливостей компетентнісного навчання: дитина не просто отримує готові відповіді, а вчиться самостійно знаходити рішення. Учитель поступово переходить від переважно інформаційної ролі до організації діяльності, у якій учні досліджують, порівнюють, обговорюють, експериментують і роблять висновки.
