Хоча офіційно це вірш-казка або пейзажна лірика для дітей, завдяки своїй музикальності та заспокійливому фіналу він чудово підходить для слухання перед сном як сучасна літературна колискова.
Поезія побудована як діалог дитини з бабусею. Бабуся намагається застерегти дитину від нічних садіів, малюючи «страшний» образ царя з волохатими бровами. Проте дитина бачить його інакше — як доброго чарівника, що грає на дудці-джоломії та усміхається. Це знімає нічні страхи й створює атмосферу безпеки.
Ритміка: Вірш має чіткий, мелодійний ритм та парне римування, що характерно для дитячих пісень та колисанок.
Образність: Опис нічного саду, де «зорі світяться на опанчі», «павуки тчуть серпанки», а квіти ходять у танці, створює казковий, сонний настрій.