Клітинні і неклітинні структури. Клітинні мембрани.

Клітинна теорія — теорія Рудольфа Вірхова Теорія заснована на чотирьох основних положеннях. 1. Клітина є елементарною живою одиницею. (Органели окремо не можуть вважатись такими одиницями.) 2. Всі клітини подібні по своїй структурі (плазмолема, ядро, цитоплазма). 3. Клітини розмножуються тільки шляхом поділу («Кожна клітина — тільки від клітини»). 4. У багатоклітинних, клітини функціонують в тісному зв’язку один з одним, утворюючи тканини і органи, що становлять собою єдне ціле — організм. II. Неклітинні компоненти тканин До складу тканин, окрім клітин, також можуть входити наступні неклітинні структури (в кожній тканині їх перелік є строго визначеним): Постклітинні структури: Це похідні від звичайних клітин, структури яких оточені плазмолемою, але позбавлені ядер, а часто (хоча і не завжди), і багатьох або всіх органел. Наприклад, еритроцити, тромбоцити, рогові луски (корнеоцити). Надклітинні структури: а) Симпласти — оточені плазмолемою багатоядерні структури, утворені шляхом злиття клітин. Приклад: міосимпласти (у м’язових волокнах скелетних м’язів); б) Синцитій — це набір клітин, пов’язаних цитоплазматичними містками, які залишаються після поділу між дочірніми клітинами. Приклад: сукупність сперматогенних клітин, що розвиваються з однієї стовбурової клітини. Міжклітинна речовина: а) Волокна — колагенові, еластичні, ретикулярні; б) Основна аморфна речовина — утворена протеогліканами та глікопротеїнами; в) Похідні (волокон і аморфної речовини) — базальні мембрани, еластичні мембрани, кісткові пластинки. III. Форма клітин — досить різноманітна: сферична, овальна, полігональна, відросткова, зірчаста і т.д. По відношенню до клітин епітелія використовують терміни: • «пласкі» клітини — якщо їх висота менша за ширину; • «кубічні» — якщо висота і ширина майже однакові; • «циліндричні» або «призматичні» — якщо висота помітно більша за ширину. IV. Плазмолема та інші клітинні мембрани а) хімічні компоненти біомембран 1. Ліпідний компонент. В основі будь-якої біомембрани — ліпідний бішар (подвійний): амфіфільні ліпіди у ньому повернуті гідрофобними частинами одна до одної, а гідрофільними — до водної фази. 2. Білковий компонент: а) інтегральні білки — наскрізь пронизують ліпідний бішар; б) периферійні білки — пов’язані з мембраною зі сторони лише однієї з її поверхонь. 3.