Кларісе Ліспектор (порт. Clarice Lispector; 1920–1977) — відома бразильська письменниця українсько-єврейського походження, яка вважається однією з найважливіших літературних фігур 20 століття. Її творчість справила революцію в бразильській літературі завдяки своєму інноваційному стилю та глибокому психологізму.
Біографічні відомості
Місце народження: Народилася як Хая Пінхасівна Ліспектор 10 грудня 1920 року в містечку Чечельник на Поділлі (нині Вінницька область, Україна).
Еміграція: Її родина, рятуючись від єврейських погромів часів громадянської війни в Росії, емігрувала до Бразилії, прибувши до Ресіфі у 1922 році. Там Хая отримала нове ім'я — Кларісе.
Освіта та кар'єра: Вивчала право в Ріо-де-Жанейро, одночасно працюючи журналісткою та редакторкою. Незважаючи на диплом юриста, вона ніколи не працювала за фахом, повністю присвятивши себе літературі.
Стиль: Ліспектор відома своїм унікальним, інтроспективним стилем, який часто використовує техніку потоку свідомості. Її проза вирізняється ліричністю та глибоким дослідженням внутрішнього світу людини, іноді її порівнюють із Вірджинією Вулф та Джеймсом Джойсом.
Основні твори
Серед найвизначніших робіт Кларісе Ліспектор:
«Біля дикого серця» (Perto do Coração Selvagem, 1943) — її перший роман, опублікований у 23 роки, який одразу приніс їй визнання та премію Ґраса Аранья.
«Пристрасть Г. Х.» (A Paixão Segundo G.H., 1964) — один із найвідоміших її романів, що вважається вершиною її філософської прози.
«Сімейні узи» (Laços de Família, 1960) — збірка оповідань.
«Час зірки» (A Hora da Estrela, 1977) — її останній роман, опублікований незадовго до смерті.
Книги Кларісе Ліспектор перекладені багатьма мовами, зокрема українською. Деякі з них можна знайти у провідних українських книгарнях
