Христина (Христя) Олексіївна Алчевська (1882–1931) — відома українська поетеса, перекладачка, педагог, донька видатної просвітительки Христини Данилівни Алчевської та промисловця Олексія Кириловича Алчевського.
Біографія
Христина Алчевська народилася 16 березня 1882 року в Харкові. Вона виховувалася в заможній та високоосвіченій родині, де панував культ українського слова та освіти. Її мати, Христина Данилівна, була засновницею відомої Харківської жіночої недільної школи, а батько — засновником перших в Російській імперії банків та металургійних заводів.
Початкову освіту Христя здобула вдома, продовжила навчання у приватній гімназії, а вищу освіту отримала у Парижі в 1903 році, де вивчала французьку мову та літературу. Після повернення в Україну працювала викладачкою французької мови в Харківській жіночій гімназії.
Алчевська активно займалася громадською та літературною діяльністю. Була членом Українського товариства драматургів і композиторів у 1920-х роках. Померла 27 жовтня 1931 року в Харкові.
Творчість
Літературну діяльність Христина Алчевська розпочала у 1903 році, публікуючи свої вірші в газеті «Рідний край», «Літературно-науковому віснику» та журналі «Українська хата». Її поезія позначена тенденціями раннього українського модернізму, патріотичними мотивами та інтимною лірикою.
Основні поетичні збірки:
«Туга за сонцем» (1907)
«Сонце з-за хмар» (1910)
«Пісня життя» (1910)
«Вишневий цвіт» (1912)
«Моєму краю» (1914)
«Пробудження» (1917)
«Сльози» (1915)
«Встань, сонце!» (1916)
«Мандрівець» (1916)
У своїх творах вона висловлювала віру в щасливе майбутнє українського народу, оспівувала борців проти гнобителів та засуджувала антинародний, грабіжницький характер Першої світової війни.
Крім поезії, Алчевська написала драматичні поеми:
«Луїза Мішель» (1926)
«26 комісарів» (1931)
Вона також була активною перекладачкою, перекладала твори О. Пушкіна, В. Гюго, К. Рилєєва, Ж. Верна та інших класиків на українську мову. Також вона переклала поему Івана Франка «Мойсей» та його ліричні вірші російською та французькою мовами. Її літературно-критичні статті були присвячені творчості українських та російських письменників XIX — початку XX століття.
За радянських часів її творчість часто критикували за націоналістичні мотиви.
