Календарно-тематичне планування з всесвітньої історії (9 клас ) на 2021/2022 навчальний рік (Зі змінами від 21.02.2019 р.)

Опис документу:
Пропонується вашій увазі готове до використання календарно-тематичне планування з всесвітньої історії у 9-му класі. Теми розбиті по годинах. Наявні також колонки для чотирьох змістових ліній, а також державні вимоги до рівня загально-освітньої підготовки учнів.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Всесвітня історія. 9 клас (35 год.)

п/н

Дата

К-сть год

Зміст навчального матеріалу

Наскрізна лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток»

Наскрізна лінія «Громадянська відповідальність»

Наскрізна лінія «Здоров’я і безпека»


Наскрізна лінія «Підприємливість та фінансова грамотність»


Результати навчально-пізнавальної діяльності

1.


1

Повторення. Вступ. Місце Нового часу в історії. Утвердження індустріального суспільства. Формування громадянського рівноправ’я і парламентської демократії.





розпізнає на карті провідні країни Європи і світу;

характеризує особливості політичного

й економічного розвитку світу від кінця ХVІІІ до початку ХХ ст.;

називає хронологічні межі та періодизацію історії Нового часу;

висловлює судження щодо значення «довгого» ХІХ ст.;

володіє поняттями: «індустріальне суспільство», «громадянське рівноправ’я», «парламентська демократія».





Розділ 1. ЄВРОПА В ЧАС ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ТА

НАПОЛЕОНІВСЬКИХ ВІЙН


2.


1

Криза «старого порядку» (французьке суспільство наприкінці ХVІІІ ст., доба Просвітництва). Французька революція кінця XVIII ст.

Пояснювати вплив

індустріальної революції на розвиток міст, торгівлі, транспорту, соціальну

структуру суспільства

Повага до історичного

минулого, до ролі

особистості в історії



Знаю:

  • хронологічні межі й періодизацію Французької революції, час існування імперії Наполеона І, дату Віденського конгресу й утворення Священного союзу;

  • напрямки походів Наполеона І.

Розумію:

  • причинний зв’язок між ідеями епохи Просвітництва, кризою «старого порядку» і революцією у Франції;

  • Французьку революцію як поштовх до модернізації в соціальній та культурній сферах життя Європи;

  • поняття «конституційна монархія».

Умію:

  • показати на карті напрямки походів Наполеона І і територіальні зміни, пов’язані з наполеонівськими війнами та рішеннями Віденського конгресу;

  • розкрити передумови і сутність Французької революції;

  • визначити вплив Французької революції й політики Наполеона на розвиток європейських країн;

  • пояснити причини краху наполеонівської імперії, наслідки рішень Віденського конгресу;

обґрунтувати судження про історичне значення Декларації прав людини і громадянина, Цивільного кодексу Наполеона, діяльності Дантона, Робесп’єра, Наполеона Бонапарта.



3.


1

Консульство та Імперія у Франції. Наполеон Бонапарт. Історичне значення Французької революції.






4.


1

Віденський конгрес. Священний союз.







5.


1

Практичне заняття.

Підготувати есе на тему «Права людини і громадянина в якобінській Франції», «Утвердження принципів громадянського рівноправ’я: від Декларації прав людини і громадянина до Цивільного кодексу Наполеона» та ін.






6.


1

Урок узагальнення.


7.


1

Урок контролю знань і вмінь учнів.





Розділ 2. ЄВРОПА ТА АМЕРИКА В ДОБУ РЕВОЛЮЦІЙ І НАЦІОНАЛЬНОГО ОБ’ЄДНАННЯ (1815–1870 рр.)


8.


1

Індустріальна революція у країнах Західної Європи та її наслідки. Парламентаризм. Спроби осмислення нової дійсності. Консерватизм, лібералізм, соціалізм. Національна ідея (націоналізм). Повсякденне життя.

Пояснювати вплив

індустріальної революції на

розвиток міст, торгівлі, транспорту, соціальну

структуру суспільства




Знаю:

  • дати Липневої революції у Франції, збройного виступу декабристів у Росії, «Весни народів», об’єднання Італії та Німеччини, Громадянської війни в США, час розгортання чартистського руху, здобуття незалежності країнами Латинської Америки, Східної (Кримської) війни.

Розумію:

  • поняття «індустріальне суспільство», «ідеологія», «консерватизм», «лібералізм», «соціалізм», «нація», «націоналізм», «соціалізм», «реставрація», «парламентська демократія», «чартистський рух», «професійна спілка», «західники», «слов’янофіли», «карбонарії», «Весна народів», «аболіціонізм».

Умію:

  • пояснити вплив індустріальної революції в Західній Європі на суспільний розвиток світу;

  • охарактеризувати політичний і соціально-економічний розвиток країн Європи та Америки в першій половині ХІХ ст., соціальну структуру європейських суспільств, зміни в повсякденному житті;

  • простежити становлення парламентської демократії в Європі;

  • визначити передумови і наслідки «Весни народів», об’єднання Італії та Німеччини, Громадянської війни та Реконструкції в США;

  • визначити причини формування національно-визвольних рухів у країнах Європи, національні особливості й наслідки революцій 1848–1849 рр.;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Джузеппе Гарібальді, Камілло Кавура, Отто фон Бісмарка, Авраама Лінкольна, Сімона Болівара.


9.


1

Парламентські реформи у Великій Британії. Чартизм. Велика Британія – «майстерня світу». Зовнішня і колоніальна політика Великої Британії.



Види потреб і шляхи їх задоволення. Рі

вень задоволення потреб



10.


1

Франція у період Реставрації Бурбонів. Революція 1830 р. Липнева монархія.






11.


1

Австрійська імперія доби Клемента фон Меттерніха. «Весна народів». Революції 1848–1849 рр. в Західній і Центральній Європі.






12.


1

Національні рухи слов’янських народів. Об’єднання Німеччини та Італії.






13.


1

Суспільні рухи в Російській імперії в першій половині ХІХ ст.


Критично сприймати інформацію,

самостійно її досліджувати та застосовувати




14.


1

Громадянська війна у США і Реконструкція Півдня. Утворення незалежних держав у Латинській Америці (оглядово).






15.


1

Практичне заняття. На основі аналізу доступних джерел укласти історичний портрет лідера національного руху


17.


1

Урок контролю знань і вмінь учнів.





Розділ 3. МОДЕРНІЗАЦІЯ КРАЇН ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. ПРОБУДЖЕННЯ АЗІЇ


18.


1

Монополізація економіки. Зростання ролі держави в суспільному житті. Завершення формування індустріального суспільства в розвинених країнах світу.



Торговельне обслуговування та права споживачів

під час купівлі товарів.



Знаю:

час парламентських реформ у Великій Британії, «великих реформ» у Росії, «доби Мейдзі» в Японії, Молодотурецької й Сіньхайської революцій;

дати утворення дуалістичної Австро-Угорщини, першої російської революції, столипінських реформ.

Розумію:

вплив результатів франко-прусської війни на суспільний розвиток Франції та Німеччини;

поняття «гомруль», «домініон», «експансіонізм», «дуалістична монархія», «антимонопольне законодавство», «індустріалізація», «монополія», «трест», «синдикат», «картель», «колоніальна імперія», «дискримінація», «сегрегація», «суфражизм», «фемінізм», «пробудження Азії».

Умію:

показати на карті напрямки колоніальної експансії й колоніальні володіння Великої Британії, Франції та Німеччини, території незалежних держав на Балканах, Японію, Китай, Османську імперію;

охарактеризувати тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку країн Європи та Північної Америки, парламентські реформи у Великій Британії, «великі реформи» в Російській імперії, особливості розвитку Австро-Угорщини;

визначити причини і наслідки індустріалізації, монополізації провідних галузей економіки, переходу Німецької імперії до «світової політики», впровадження антитрестівського законодавства в США, російських реформ 1860–1870-х років, російської революції 1905–1907 рр., столипінських реформ, національних рухів слов’янських народів;

пояснити причини відмінностей у темпах розвитку країн Європи та Америки, сутність революції Мейдзі, Молодотурецької й Сіньхайської революцій;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності королеви Вікторії, Олександра ІІ, Отто фон Бісмарка, Франца-Йосифа І, Теодора Рузвельта, Девіда Ллойд Джорджа, Жоржа Клемансо, Сунь Ятсена.


19.


1

Франко-прусська війна та її наслідки. Третя Республіка у Франції. Жорж Клемансо. Німецька імперія. Канцлерство Отто фон Бісмарка. Перехід Німеччини до «світової політики».


20.


1

Втрата Великою Британією промислової першості. Посилення колоніальної експансії. Ліберальні реформи Девіда Ллойд Джорджа.


21.


1

Економічне піднесення США. Антитрестівське законодавство. Експансіонізм. Режим сегрегації в південних штатах. «Справедливий курс» Теодора Рузвельта. «Нова демократія» Томаса Вудро Вільсона.


22.


1

«Великі реформи» в Росії. Зовнішня і колоніальна політика Російської імперії. Революція 1905–1907 рр. Столипінські реформи. Австро-Угорщина – дуалістична монархія. Утворення нових незалежних держав на Балканах.


23.


1

Практичне заняття.

Підготувати пояснення, чому впродовж ХІХ ст. відбулася еволюція європейського соціалістичного руху від радикальних до поміркованих форм і легальної парламентської діяльності.


24.


1

Доба Мейдзі» в Японській імперії. Початок японської територіальної експансії. Сунь Ятсен. Сіньхайська революція. Спроби модернізації Османської імперії.


25.


1

Урок узагальнення.


26.


1

Урок контролю знань і вмінь учнів.





Розділ 4. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)


27.


1

Міжнародні відносини наприкінці ХІХ ст. Утворення військово-політичних блоків – Троїстий союз і Антанта. Початок боротьби за переділ колоніального світу.





Знаю:

хронологічні межі Раннього Відродження, дату розколу християнської церкви, час винайдення книгодрукування;

основні наукові й технічні досягнення Середньовіччя;

університетські центри Середньовіччя, межі поширення впливу католицької та православної церков.

Розумію:

основні відмінності між католицизмом і православ’ям;

роль вчення Томи Аквінського у формуванні європейської правової системи;

значення книгодрукування для розвитку європейської культури;

історичне значення технічних досягнень Середньовіччя; наукових праць (відкриттів і винаходів) Роджера Бекона, Йоганна Гутенберга, П’єра Абеляра, художньої творчості Данте, Петрарки, Боттічеллі, Донателло та ін.;

поняття «вітраж», «університет», «єретик», «інквізиція», «Альбігойські війни», «Раннє Відродження», «гуманізм», «романський стиль», «готичний стиль».

Умію:

розташувати в хронологічній послідовності відомості про розкол християнської церкви, поширення романського і готичного мистецьких стилів, книгодрукування, раннє Відродження;

показати на карті університетські центри й міста, пов’язані з початком Відродження; межі поширення впливу католицької і православної церков;

обґрунтовано оцінити вплив церкви на культуру й освіту;

визначити причини і наслідки виникнення університетів; поширення ідей гуманізму і культури Раннього Відродження;

розпізнати будівлі (храми) романського і готичного стилів.


28.


1

Міжнародні кризи та збройні конфлікти на початку ХІХ ст. Україна в геополітичних планах Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі ХІХ–ХХ ст.



Прагнення до справедливості,

чесність, відповідальне ставлення до прав і обов’язків




29.


1

Практичне заняття.

Простежити (за доступними історичними джерелами) динаміку міжнародних відносин у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., результати міркувань представити в резюме





Розділ 5. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ І ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)


30.


1

Урізноманітнення форм і напрямів освіти. Університет як автономна інституція. Поява вищих навчальних закладів технічного профілю. Наукові й технічні досягнення.





Знаю:

важливі для сучасності наукові й технічні винаходи, здійснені впродовж «довгого» ХІХ ст.;

найвідоміші правові пам’ятки ХVІІІ–ХІХ ст.;

основні наукові й культурні центри Європи та США.

Розумію:

тенденції розвитку культури, основні стилі мистецтва, зміни в житті та світогляді людей упродовж «довгого» ХІХ ст.;

поняття «романтизм», «класицизм», «реалізм», «еклектика», «модерн», «імпресіонізм», «масова культура», «масове виробництво».

Умію:

охарактеризувати досягнення науки і техніки, духовної культури в провідних країнах світу, зміни у світогляді й повсякденному житті;

визначити прояви взаємодії культур народів Європи, Америки, Азії та Африки.


31.


1

Література та мистецтво. Зародження масової культури. Масове виробництво.






32.


1

Науково-технічна революція зламу ХІХ–ХХ ст. та її вплив на людину й суспільства. Зміни у вигляді міст і сіл. Одяг. Індустріальні та традиційні суспільства. Емансипація.


Критично сприймати інформацію,

самостійно її досліджувати та застосовувати




33.


1

Практичне заняття.

Зібрати й укласти в таблиці перелік фактів, які свідчать про зародження в ХІХ ст. масової культури / масового виробництва






34.


1

Урок контролю знань і вмінь учнів.





Узагальнення до курсу. ОСНОВНІ ІДЕЇ, ЗДОБУТКИ, ВИКЛИКИ «ДОВГОГО» ХІХ СТОЛІТТЯ


35.


1

«Довге» ХІХ століття: основні ідеї, здобутки, виклики. Особливості української історії ХІХ ст. Внесок українського суспільства в загальноєвропейську культурну спадщину ХІХ ст.





Знаю:

хронологічні межі «довгого» ХІХ ст. і його внутрішню періодизацію;

взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного розвитку українського та інших європейських суспільств у ХІХ ст.

Розумію:

поняття «модернізація».

Умію:

охарактеризувати основні тенденції політичного, соціально-економічного та культурного розвитку світу впродовж «довгого» ХІХ ст.;

визначити внесок українського суспільства в загальноєвропейську культурну спадщину ХІХ ст.;

зіставити типові явища і процеси європейської та української історії в ХІХ – на початку ХХ ст.;

оцінювати історичні події ХІХ ст. з позиції формування «першого покоління» прав і свобод людини;

висловлювати судження щодо значення «довгого» ХІХ ст. для подальшого розвитку світу.






Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Вітаємо зі святом працівникі́в осві́ти

та даруємо 100 грн

кешбеку!

Кешбеком можна оплатити 50% вартості будь-яких цифрових товарів та послуг на порталі «Всеосвіта»

Отримати кешбек можна з 1 до 14 жовтня 24 жовтня та використати протягом всього місяця.