Календарно-тематичне планування з всесвітньої історії (11 клас ) на 2021/2022 навчальний рік (Зі змінами від 21.02.2019 р.)

Опис документу:
Пропонується вашій увазі готове до використання календарно-тематичне планування з всесвітньої історії. 11 клас. Теми розбиті по годинах. Наявні також колонки для чотирьох змістових ліній, а також державні вимоги до рівня загально-освітньої підготовки учнів.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Всесвітня історія. 11 клас. (35 год.)

уро-ку


Дата




К-сть год.


Зміст навчального матеріалу

Наскрізна лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток»

Наскрізна лінія «Грома-дянська відповіда-льність»

Наскрізна лінія «Здоров’я і безпе-ка»

Наскрізна лінія «Підпри-ємливість та фінан-сова гра-мотність»


Державні вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки учнів




1.



1


Вступ. Основні тенденції соціально- економічних та політичних перетворень у другій половині ХХ ― на початку ХХІ ст. Світові інтеграційні та глобалізаційні процеси.





Учень/учениця:

—  показує на історичній карті території провідних країн світу;

—  зазначає основні тенденції розвитку  людства в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.;

—  характеризує світові інтеграційні та глобалізаційні процеси.



2.



3.



4.

5.



6.




1



1




1

 

1




1

Розділ 1. Облаштування повоєнного світу

Риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин.


Організація Об’єднаних Націй (ООН). Спеціалізовані організації під егідою ООН. “Загальна декларація прав людини” (1948 р.) і міжнародні пакти про права людини (1966 р.).


Радянська окупація Східної Європи.


Початок Холодної війни. Меморандум Дж. Кеннана і промова В. Черчіля в Фултоні. Доктрина Г. Трумена і “План Маршалла”.


Поділ Німеччини. НАТО та Організація Варшавського договору (ОВД): закріплення біполярності світу.





















Знати:

зміст понять: конфронтація, біполярний (двополюсний) світ, Холодна війна, соціалістичний табір, доктрина;

час створення ООН, МОП, МАГАТЕ, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Світового банку, ВООЗ; поділу Німеччини; утворення Північноатлантичного союзу (НАТО) і Варшавського блоку (ОВД);

характерні риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин;

мету, принципи та механізми діяльності ООН, спеціалізованих організацій під егідою ООН;

вплив “плану Маршалла” на відбудову повоєнної Європи і формування “двополюсного світу”;

значення “Загальної декларації прав людини” (1948 р.) і міжнародних пактів про права людини (1966 р.) як основи сучасного міжнародного права.

Уміти:

встановити послідовність подій повоєнних часів, пов’язаних з утворенням “двополюсного світу”;

використовувати карту як джерело інформації про територіальні зміни в Європі за підсумками війни;

встановити причини і спрогнозувати можливі наслідки розв’язування Холодної війни.

8.

7.


1

Урок узагальнення і тематичного

оцінювання.                                                           











8.




9.





10.









11.



12.



13.


14.






15.

16.






1




1





1








1



1

1

1





1


1

Розділ 2. ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ ТА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ: ФОРМУВАННЯ ПОСТІНДУСТРІАЛЬ-НОГО СУСПІЛЬСТВА

Концепція постіндустріального (інформаційного) суспільства.

Зміцнення демократії на Заході після Другої світової війни: розширення прав людини.


Падіння авторитарних режимів у Південно-Західній Європі в 1970-х рр. Утвердження принципів громадянського суспільства. Тенденції повоєнного розвитку партійних систем.


Рух афроамериканців США за громадянські права. Мартин Лютер Кінг.

Молодіжні виступи кінця 1960-х рр. Рух хіппі. Прояви етнонаціоналізму (проблеми Квебеку, Ольстеру, баскське питання). Боротьба за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин.


Транснаціональні корпорації. НТР і зростання ролі професійних фахівців і техніків. Перехід від виробництва товарів до виробництва послуг. Політика зменшення соціальної нерівності.


Німецьке економічне диво”. Рейганоміка.


Тетчеризм. Соціальне ринкове господарство. Шведська соціальна модель.


Об’єднання Німеччини. Від Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) до Європе-йського союзу (ЄС). Проблема брексіту. Роль США та ЄС у сучасних міжнародних відносинах.


Практичне заняття. Молодіжна контркультура: вплив на формування постіндустріального світу.

Урок узагальнення і тематичного оці-

нюваня.                                                           









































Повагу до закону, свідоме

ставлення до обов’язків і

відповідальність за власні вчинки і поведінку












Знати:

зміст понять: маккартизм, неоконсерватизм, рейганоміка, тетчеризм, неолібералізм, економічне диво, соціальне ринкове господарство, брексіт;

час рейганоміки та тетчеризму, падіння авторитарних режимів у Греції, Португалії та Іспанії, виступів афроамериканців за громадянські права у США; “червоного травня” у Франції; укладення Римських угод та Маастрихтського договору;

основні тенденції розвитку політичних систем країн Заходу у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.;

причини утвердження США як провідної держави “вільного світу”;

значення об’єднання Німеччини й утворення Європейського Союзу;

внесок українцської діаспори в науково-технічну революцію.

Уміти:

встановити послідовність і синхронність подій, пов’язаних з утвердженням у Західній Європі ліберальної демократії та соціальної ринкової економіки;

використовувати карту як джерело інформації про процеси економічної інтеграції Західної Європи;

охарактеризувати шведську соціальну модель, процеси зміцнення демократії та формування соціального ринкового господарства на Заході в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.; етнонаціональні проблеми Заходу та оцінити шанси на їх розв’язання у найближчому майбутньому;

визначити причини та наслідки тривалого економічного зростання в ФРН та Італії; руху афроамериканців за громадянські права, боротьби за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин у країнах Заходу;

визначити причини та ознаки кризових явищ в ЄС, розробити стратегію їх подолання;

визначити роль США та ЄС в сучасних міжнародних відносинах;

висловити обґрунтоване судження про політичну діяльність Конрада Аденауера, Сильвіо Берлусконі, Тоні Блера, Шарля де Голя, Джона Кеннеді, Ангели Меркель, Франсуа Міттерана, Барака Обами, Рональда Рейгана, Маргарет Тетчер, Дональда Трампа, П’єра Трюдо.







17.








18.









19.




20.





21.






22.





1







1









1




1





1





1

Розділ 3. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ: ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

Результати Другої світової війни для народів Центрально-Східної Європи.

Сталінська модель соціалізму та її втілення в Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії, Чехословаччині. Особливості розвитку Югославії. Доля українців у країнах Центрально-Східної Європи. Операція “Вісла”.

Спроба економічної інтеграції соціалістичного табору. Рада економічної взаємодопомоги (РЕВ).

Криза комуністичних режимів країн Центрально-Східної Європи. Антикомуністичні виступи: Угорська революція 1956 р. і “Празька весна” 1968 р. Спроби модернізації суспільно-політичного устрою та радянська інтервенція в Чехословаччину.

Завершення епохи Сталіна. “Хрущовська відлига”. Наростання системних кризових явищ у країнах регіону в 70–80-х рр. ХХ ст.


Перебудова в СРСР. “Оксамитові революції” в країнах Східної Європи. Розпад Радянського Союзу, Югославії та Чехословаччини. Політичні, економічні, соціальні та національні трансформації.


Практичне заняття. Підготувати проект «Роль лідерів у трансформаційних процесах у країнах Східної Європи на зламі 1980–1990-х рр. (на прикладі Вацлава Гавелла, Леха Валенси, інших)».


Демократичні революції, особливості їх здійснення. Політичні, економічні та соціальні трансформації посткомуністичного суспільства. Роль країн Центральної та Східної Європи в сучасних міжнародних відносинах.













  





   


    




Знати:

зміст понять: Празька весна, оксамитова революція, перебудова, гласність, самоврядний соціалізм, соціалізм з людським обличчям, Солідарність, шокова терапія;

час Угорської революції, “Празької весни”, утворення РЕВ; перебудови в СРСР, “оксамитових революцій”, розпаду СРСР, Югославії та Чехословаччини;

вплив на розвиток регіону Центрально-Східної Європи політичних процесів в СРСР та Холодної війни;

особливості втілення сталінської моделі соціалізму в країнах Центрально-Східної Європи;

Уміти:

визначити роль СРСР у формуванні соціально-економічної і політичної ситуації у країнах Центрально-Східної Європи у період сталінської диктатури та постсталінські часи; роль етнічних проблем у дестабілізації ситуації в колишній Югославії;

використовувати карту як джерело інформації про процес трансформації держав соціалістичного табору наприкінці 80-х років ХХ ст.;

встановити причини революції в Угорщині, Празької весни, розпаду СРСР і падіння комуністичних режимів у Східній Європі.

порівняти трансформаційні процеси в країнах Центрально-Східної Європи;

визначити роль країн Центрально-Східної Європи в сучасних міжнародних відносинах;

висловити аргументовані судження щодо діяльності Олександра Дубченка, Йосифа Броз Тито, Леха Валенси, Вацлава Гавела.




23.


1


Урок узагальнення і тематичного

оцінювання   








24.





25.





26.










27.





28.




29.





1





1





1










1




1



1

Розділ 4. ДЕРЖАВИ АЗІЇ, АФРИКИ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ: ВИБІР ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ

Японія. Повоєнне реформування держави. Хірохіто. Джерела та наслідки економічного піднесення. Внутрішньо- та зовнішньополітичні пріоритети.


Китай. Проголошення КНР. Культ особи Мао Цзедуна. Великий стрибок, комуни, культурна революція. Трансформаційні процеси в Китаї на зламі ХХ–ХХІ ст. Ден Сяопін.


Утворення Індійської республіки та Пакистану. Конфесійне протистояння в регіоні. ІНК. Індіра Ганді. Індія на зламі ХХ–ХХІ ст. Утворення Ізраїлю. Близькосхідна проблема та шляхи її врегулювання. Ісламська революція в Ірані. “Арабська весна”. Конфлікт у Сирії. Терористична діяльність. Ісламська держава Іраку і Леванту.


Деколонізація Африки. Крах апартеїду. Країни регіону на зламі ХХ–ХХІ ст.

Латинська Америка: особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн регіону. Революція на Кубі. Фідель Кастро. Проблеми політичного та економічного життя латиноамериканських держав на зламі ХХ–ХХІ ст.

Практичне заняття. Моделі інноваційного розвитку нових азійських незалежних держав.


Урок узагальнення і тематичного

оцінювання   




   































































Знати:

зміст понять: Рух неприєднання, Рік Африки, апартеїд, Арабська весна, ісламська революція, ісламський фундаменталізм, деколонізаці;

час японського економічного дива, реалізації курсу “трьох червоних знамен” і культурної революції Мао Цзедуна, здобуття незалежності народами Індії, утворення Ізраїлю та Пакистану, ісламської революції в Ірані, початку “Арабської весни”, формування ІДІЛ, деколонізації Африки, ліквідації апартеїду, революції на Кубі;

причини й особливості “культурної революції” в Китаї, конфесійного протистояння в Південній Азії; Ісламської революції в Ірані, революції на Кубі; деколонізаційних процесів у світі; “японського економічного дива”, “чотирьох модернізацій” Ден Сяопіна, близькосхідної проблеми, “Арабської весни”, конфлікту в Сирії;

вплив конфлікту в Сирії та терористичної діяльності ІДІЛ на розвиток регіону і світу.

Уміти:

встановити послідовність і синхронність подій, що відбулися в країнах Азії, Африки та Латинської Америки;

використовувати карту як джерело інформації про процес деколонізації Азії та Африки, геофактори, що сприяли формуванню тут військово-політичних союзів й економічних регіонів;

визначити можливі способи врегулювання близькосхідної проблеми; подолання наслідків апартеїду; особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн Латинської Америки;

порівняти “японське економічне диво” з аналогічними явищами в Німеччині та Італії; основні тенденції розвитку країн Азії, Африки та Латинської Америки;

– висловити аргументовані судження щодо діяльності Індіри Ганді, Фіделя Кастро, Нельсона Мандели, Джавахарлала Неру, Ден Сяопіна, Хірохіто, Мао Цзедуна.






30.









31.



32.






1








1




1

Тема 5.Міжнародні

відносини у другій половині

ХХ ― на початку ХХІ ст.

Динаміка Холодної війни. Протистояння НАТО і ОВД. Прояви міжнародної напруженості (Берлінська криза, війна в Кореї, Карибська криза, війни у В’єтнамі й Афганістані).

Період “розрядки” в міжнародній політиці. Гельсінська конференція 1975 р. Рецидиви Холодної війни на зламі ХХ–ХХІ ст.

Від біполярного до багатополярного світу.


Проблема міжнародного тероризму.

Агресія Росії проти України в 2014 р. Російсько-українська війна.


Практичне заняття. Міжнародні відносини другої половини ХХ – початку ХХІ ст.: точки перетину інтересів.








































Знати:

зміст понять: Берлінська криза, Карибська криза, розрядка, нове політичне мислення, багатополярний світ, міжнародний тероризм;

час Холодної війни, Берлінської і Карибської кризи, війн у Кореї, В’єтнамі, Афганістані, проведення Гельсінської конференції;

причини, ознаки, динаміку та наслідки Холодної війни, міжнародного тероризму; політики розрядки, Гельсінської конференції.

Уміти:

використовувати карту як джерело інформації про події Холодної війни: Берлінську кризу, Карибську кризу, війну у Кореї та В’єтнамі, в Афганістані, сучасну геополітичну ситуацію у світі;

пояснити вплив Гельсінської конференції на міжнародні відносини на зламі ХХ–ХХІ ст.;

охарактеризувати Берлінську кризу, війну в Кореї, Карибську кризу, війни у В’єтнамі та Афганістані як прояви загострення міжнародних відносин в умовах Холодної війни;

пояснити процеси переходу від біполярності до багатополярного світу; вплив “нового політичного мислення” та розпаду СРСР на міжнародні відносини кінця ХХ ст.




33.










34.





35.



1










1




1

Тема 6. Розвиток культури

(1945 р. ― початок ХХІ ст.).

Науково-технічно революція: наукові відкриття, нові галузі наук, високі технології, інтеграція науки і виробництва.

Зміни у змісті та характері праці, соціальній структурі суспільства, якості життя людей країн світу. Розвиток систем соціального забезпечення.

Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства. Культура “віртуальної реальності”.

Освітні системи. Університети як автономні осередки науки й освіти. Розвиток літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно й спорту: домінуючі тенденції.

Урок узагальнення і тематичного

оцінювання      

Усвідомлення

людини як частини природи,

незворотності покарання

за зло, причинене

довкіллю










Шанування національної історії,

культури, мови, традицій;

визнання та сприйняття

багатоманітності оточуючого світу










Знати:

зміст понять: науково-технічна революція (НТР), високі технології, неореалізм, функціоналізм, постмодернізм, соціальний реалізм, абстракціонізм, поп-арт;

динаміку, напрямки і здобутки НТР;

діяльність видатних представників науки, літератури, мистецтва і спорту другої половини ХХ – початку ХХІ ст;

базові художні принципи провідних мистецьких течій сучасності.

Уміти:

охарактеризувати зміни у змісті та характері праці, соціальній структурі суспільства;

визначити вплив основних досягнень НТР на життя суспільства; сучасні тенденції в освіті, літературі, образотворчому мистецтві, архітектурі, музиці, театральному мистецтві, кінематографі й спорті;

порівняти зміст і характер праці, а також соціальну структуру модерного (індустріального) та постмодерного (інформаційного) суспільства;

визначити і пояснити різницю в умовах розвитку культури на теренах ЄС та в інших регіонах світу (на вибір);

визначити соціальні наслідки НТР.







Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Вітаємо зі святом працівникі́в осві́ти

та даруємо 100 грн

кешбеку!

Кешбеком можна оплатити 50% вартості будь-яких цифрових товарів та послуг на порталі «Всеосвіта»

Отримати кешбек можна з 1 до 14 жовтня 24 жовтня та використати протягом всього місяця.